Андрій Дорош

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дорош.

Андрій Юліанович Дорош (9 травня 1948, Львів — 15 серпня 2009, там само) — львівський історик, мистецтвознавець, колекціонер. Син Юліана Дороша.

Андрій Юліанович Дорош
Народився	9 травня 1948(1948-05-09) Львів
Помер	15 серпня 2009(2009-08-15) (61 рік) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Місце проживання	Львів
Країна	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	історик, мистецтвознавець
Alma mater	Львівський державний університет імені Івана Франка
Галузь	історія, мистецтвознавство
Заклад	Львівський палац мистецтв
Посада	головний мистецтвознавець
Батько	Дорош Юліан-Юрій Омелянович
Мати	Дорош (Хоркава) Стефанія Михайлівна

Життєпис

Народився Андрій Дорош 9 травня 1948 року у Львові в родині відомого фотографа, мистецтвознавця Юліана Омеляновича та Стефанії Михайлівни Дорошів. Після закінчення львівської середньої школи № 28 вступив на вечірнє відділення історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, яке закінчив у 1972 році.

Від 1967 року працював науковим співробітником Львівського музею українського мистецтва. У 1977 році перейшов працювати у Державний історико-архітектурний заповідник у Львові, який згодом перетворився на Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. Рівночасно, з відкриттям у 1996 році Львівського палацу мистецтв, де Андрій Дорош впродовж 11 років займав посаду головного мистецтвознавця. Співпрацюючи з видавництвом «Центр Європи» та низкою періодичних видань, Андрій Дорош в міру можливостей намагався впливати на хід мистецького процесу у Львові.

Помер 15 серпня 2009 року у власному помешканні у Львові. Похований на 23 полі Личаківського цвинтаря.

Доробок

Автор вступних статей до каталогів виставок творів С. Голінчака, А. Гончарук, О. Каменецької-Остапчук, П. Обаля, І. Фартух; розвідок у періодичних виданнях з питань історії та сучасних проблем архітектури й образотворчого мистецтва Західної України. Уклав альбом-каталог «Іван Крушельницький. Графіка» (2004). Автор книг «Подих італійського Ренесансу в Галичині» (2002), «Хресту твоєму: Твори Тараса Лозинського» (2006), а також путівника «Львів: Проходи не без задоволення і з мораллю» (2008).

Примітки

1. . rodovid.org. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
2. . museum-lh.lviv.ua. КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей». 27 травня 2020. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 6 вересня 2021.
3. . zikua.tv. ZIK. 17 серпня 2009. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
4. Андрій Байцар (25 липня 2019). . baitsar.blogspot.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.

Джерела

• Ю. О. Бірюльов. Дорош Андрій Юліанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — .

Посилання

• . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
• Оксана Керик (26 березня 2009). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 5 травня 2023. Процитовано 1 травня 2023.