Ліцей № 28 — загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня з поглибленим вивченням німецької мови. Ліцей розміщений по вулиці Тютюнників 2 у місті Львові.
Ліцей №28 Львівської міської ради | |
---|---|
Тип | Ліцей |
49°49'48.2"N 24°02'10.7"E | |
Директор | Лозенко Іван Васильович |
Адреса | Вулиця Тютюнників, 2, м. Львів |
Сайт | school28.edukit.lviv.ua |
Історія будинку школи
У будинку № 2 на вул. Тютюнників за польських часів містився заклад Сестер Урсулянок, наприкінці 1940-х років — Львівський механічний технікум, що мав адресу вул. Ушакова, 14, у 1950-х роках тут також працювала Міжобласна заочна школа.
Будівлю школи споруджено у 1934 році, але, будівельна історія школи починається з кінця XIX століття. Школа складається з двох прилеглих різночасових корпусів, що постали на двох суміжних парцелях. Ця частина Львова називалася Яблуновськими ґрунтами — від імені їх власника. Будинок при вул. Архипенка, 16 (вул. Св. Яцка, старий корпус школи) зведений 1894 року за проєктом (1892) львівського архітектора Міхала Ковальчука на замовлення барона Миколая Якуба Ромашкана, окружного комісара Львівського окружного управління. Невдовзі власник будинку змінився — 1901 року ним став Францішек Зандлєр. 1923 року цей двоповерховий будинок викупили Сестри Урсулянки для своєї школи і замовили архітектору Міхалу Кустановичу проєкт надбудови третього поверху. 1924 року проєкт був втілений.
Після закінчення першої світової війни сестрами чернечого згромадження Святої Урсули викуплено будинок по вулиці Св. Яцка, 16 (теперішнє приміщення ліцею № 28 ЛМР) і проведено роботи по облаштуванню його для потреб приватної гімназії для дівчат під опікою сестер урсулянок. У 1923 році будинок зазнав певної перебудови. Було добудовано другий поверх, де розташувалася капличка, два класи та гімнастична зала.
1930—1932 роки стіни шкільних залів було оздоблено малюнками польської художниці Хінги Костюшко. Для потреб шкільної фізкультури було облаштовано тенісні корти на горі поблизу гімназії. До речі, ці корти і тепер використовуються за своїм призначенням в ліцеї № 28.
У 1932 році спеціально для Приватної жіночої гімназії сестер урсулянок на розі вулиць Св. Яцка, 16 та Гауке-Боссака, 2 (тепер відповідно вулиці Архипенка і Тютюнників) був споруджений шкільний будинок. Авторами проекту були відомі львівські архітектори Тадеуш Врубель та Леопольд Карасінський, будовою керував інженер Зигмунт Владислав Менсовіч. Фасад прикрашали декоративні панно Казимира Пьотровича в техніці сграфіто (не збережені).
Історія школи
14 вересня 1944 року розпочалося навчання у середній жіночій школі № 28 м. Львова згідно з наказом № 23 від 13.09.1944. Цікавим є той факт, що, ознайомлюючись із наказом про початок роботи школи, вчителі розписувалися польською мовою. 25 січня 1945 р. директором школи призначено Цимбал Олександру Данилівну. «Спокійне і серйозне обличчя, проста мова, скромний післявоєнний одяг — сірий костюм з світлою блузкою. Такою вона була усі роки мого навчання.» — згадує учениця Алла Красовська, коли у 1947 році її батьки подали документи до шостого класу 28 жіночої школи. У своїх спогадах вона згадує, що школа була світла, затишна, багато квітів, ціла оранжерея на другому поверсі.
Навчання розпочиналося о 8 год. 55 хв. У школі організували курси для вчителів російської та української мов.
У перші повоєнні роки в школі викладали:
- вчитель математики Щибря Пімен Павлович — сталінський стипендіат Київського університету.
- вчитель хімії Бойко Констянтин Вікентієвич
- вчитель фізики Гриненко Надія Андріївна
- вчителька німецької мови Арем Марія Адольфівна
- вчитель географії Чумак Текля Семенівна
- вчитель російської мови Цимбал Марія Василівна
- вчитель української мови Ванжуло Лариса Федорівна
40-ві роки
У 40-х роках школа зіткнулася з такими проблемами: в 1-му та 2-му класах по 50 дітей. Різниця у віці серед молодших учнів 3–4 роки. Не було підручників, наочності, гостро стояла проблема боротьби з неписьменністю і для її вирішення 4 квітня 1946 р. на роботу прийняли вчителя з ліквідації неписьменності та малописьменності Бакуліну Ніну Харлантіївну. Важливим було питання культури мови педпрацівників. На педраді 04.03.1946 обговорювали питання, яким чином поборювати елементи галицької говірки та «паразитизми» у мові, або за висловом директорки, «жаргон декласірованного буржуазного елемента, який засмічує мову та являється наслідком польського гніту». З 1946 року в школі працює багато гуртків: фізичний, математичний, історичний, співочий, драматичний. Активізується ідеологічна робота із залучення дітей до піонерської та комсомольської організацій. На великій перерві вчителі проводять час зі своїми учнями: читають газети та обговорюють статті, займаються художньою самодіяльністю. В цей час категорично було заборонено учням співати пісню «Чом чом земле моя...». У 1948 році в школу призначено шкільного лікаря; в школі навчалася 441 учениця.
50-60-ті роки
1953 р згідно зі шкільною реформою школа стає змішаною — жіночо-чоловічою. Наказ № 38 від 31.08.1954 127 хлопців зі школи № 4 перейшли до школи № 28, а частина дівчат школи № 28 поповнила учнівський колектив школи № 4. Навчання у 8-10-х класах коштувало 75 карбованців за півроку.
В цей період у школі щосуботи проводилися учнівські вечори, на які запрошувалися письменники, артисти, науковці, демонструвалися досягнення художньої самодіяльності. Діяла команда КВК, якою керували Вайсфельд А. І. та Шпорн М. С.
1958 рік — директором школи стає заслужений учитель УРСР Ковалишин Петро Іванович (з 18 серпня 1944 року директор Львівської обласної дитячої технічної та сільськогосподарської станції). Школа працює над питаннями національно-патріотичного виховання. Вводиться особливий елемент шкільної форми — вишитий комірець. За сприяння директора в школі створюються музичні студії з гри на фортепіано, баяні, скрипці, сопілці, духових інструментах. З цих студій організовано симфонічний оркестр школи під керівництвом п. Керчинського, а згодом п. Філіпчук (зі спогадів Щибрі Пімена Павловича). Існував також оркестр духових інструментів під керівництвом І. Іванчика.
Учні 2–10 класів займалися у танцювальному гуртку під керівництвом М. М. Вантуха (нині народний артист України).
Неодноразово школа виступала з концертами перед батьками, а також перед робітниками Львівського автобусного заводу, який шефствував над школою. Оркестри школи давали концерти у Києві, Сталінграді, Ленінграді, Одесі, Москві. Школа була нагороджена грамотою ВДНГ.
Зі спогадів випускниці 1956 року Гвозденко Тамари Миколаївни: "То були повоєнні роки і не всі могли купити дитині форму, тому багато хто ходив в українському строї. На перервах старші учні бавилися з молодшими в ігри. Вчителі ставилися з повагою до учнів і зверталися на Ви. З моєю молодшою сестрою (випуск 1958 року) вчилися Богдан Ступка та Роман Лемеха. Пам'ятаю Наталю Лотоцьку, знамениту ведучу програми «Від суботи до суботи» (1944—1954 рр).
Зі спогадів випускниці 1956 року Щепаняк Зеновії Антонівни: «Коли заходив у школу, то не знав — чи то урок, чи перерва — завжди ходили учні з книжками у руках. Щось вчили, повторювали, ніхто не бігав. В школі було дуже цікаво. Після уроків ніхто не поспішав до дому. Всі розходилися по гуртках, на консультації. Вчителі цілковито віддавали себе учням. Згадую п. Артем М. А. — відмінник народної освіти. Це була така собі панця, але дуже розумна.»
Зі спогадів Паньків Ірини Петрівни: "Старий корпус школи у 1950-54 рр. був технікумом, куди ішли діти після 7-го класу.
Відомим учнем школи був Богдан Ступка (1957—1958) Зі спогадів Надії Красій Джурик: «Він відзначався чистотою, завжди акуратний, вихований. Батько його працював у оперному театрі. Якщо інші хлопці носили кльош-штани, то Богдан носив класичний костюм з вузькими штанями. Його називали „стиляга“. Він активно ходив до драмгуртка.»
Цікавим є той факт, що окрім звичайних предметів в цей час діти вивчали ще стенографію та машинознавство.
1959 рік — школі надали статус спеціалізованої з викладанням ряду предметів німецькою мовою. Саме тоді 1-ші класи почали вивчати німецьку мову за новою програмою (всі інші класи на той час вивчали німецьку та англійську мови за програмою загальноосвітніх шкіл, не ділячись на групи). У школі ці іноземні мови викладали дві досвідчені вчительки, відомі у всьому місті Рот Олена Яківна та Арем Марія Адольфівна.
1964 рік – Львівська міська рада присвоїла школі ім'я Т. Г. Шевченка за шанобливе ставлення до пам'яті поета та з нагоди 150-річчя від дня його народження.
У 1965 році дирекція школи звернулася з листом-проханням в Академію мистецтв НДР до пані Мані Бредель, дружини відомого письменника-антифашиста, дозволити присвоїти клубові ім'я її чоловіка Віллі Бределя.
1965 рік – засновано КІД ім. Віллі Бределя, керівник Волощук Анна Іванівна.
Молоду та енергійну вчительку німецької мови Лах Михайлину Михайлівну дуже любили учні, вона гарно співала, вела драматичний гурток, керувала ляльковим театром та клубом інтернаціональної дружби.
У 1967 році був прийнятий на роботу вчителем німецької мови Говда Іван Федорович, який добре знав свій предмет та методи викладання і довгі роки був головою метод. об'єднання вчителів німецької мови.
У 1969 році Керівником клубу стала молода і енергійна вчителька нім. мови Волощук Ганна Іванівна. У щорічному конкурсі клубів інтернаціональної дружби у 1970 році клуб зайняв перше місце. Частим гостем нашої школи була відома громадська діячка Німеччини, колишній в'язень концтабору Бухенвальд, Еріка Бухманн.
70-80-ті роки
У щорічному конкурсі клубів інтернаціональної дружби у 1970 році клуб СШ № 28 зайняв перше місце.
Кожного року святкувались у школі річниці НДР, проводились вечори німецькою мовою. Учень школи Юрій Рега був делегатом X всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Берліні.
Відомий журнал колишньої НДР «Freie Welt-№ 38» у 1973 році надрукував велику статтю про Україну та школу № 28. Журналісти побували в школі й провели німецькою мовою з учнями урок, присвячений Івану Франку.
- 1973 рік – школу очолив Ейфлер Іван Лук'янович, продовжуються славні традиції національно-патріотичного і естетичного виховання, активно розгортаються міжнародні зв'язки;
- 1980 рік — школа стає постійним учасником щорічного Всесоюзного фестивалю інтернаціональної дружби;
- У 1984 році школі вдалося налагодити зв'язки із школою ім. Тараса Шевченка в Лейпцигу. Учні та вчителі обох шкіл обмінювалися візитами.
- Завдяки Волощук Ганні Іванівні учні школи в національних костюмах з бандурами дали концерт, декламували уривки з «Фауста» Ґете та балади Шіллера. Вірші та поеми Шевченка викликали захоплення у німецьких глядачів. У «Westfälische Nachrichlen» захопливі враження від виступу та перебування учнів у Німеччині. Шкільний журнал Вестфалії опублікував статтю про перебування вчителів і учнів гімназії ім. графа Адольфа у Львові.
- 1987 рік — школа приймає гостей Всесоюзного фестивалю 21 школи столиць союзних республік та міст-героїв.
- 1988 рік — у школі відбувся черговий ХХІ тур фестивалю інтернаціональної дружби;
90-ті роки
У 90-х роках у стінах школи відбулося багато подій. Це найновіший період у житті школи, що відзначився значними змінами в житті суспільства.
1990 рік
У 1990 році відбулася поїздка у ФРН. 18 учнів і вчителів відвідали в місті Текленбург гімназію імені графа Адольфа. До цієї поїздки входило навчання протягом двох тижнів, концерти, подорожі по Вестфалії. Учні відвідали Кельн, Мюнстер, Оснабрюк. Про захоплення німців українською молоддю свідчать статті з місцевих газет.
1991 рік
1991 — це рік здобуття незалежності. У цьому році в школах скасовують обов'язкову форму. Вводяться нові предмети: зарубіжна література (замість російської літератури), всесвітня історія.
Покликання школи — гуманізм, виховання патріота України. Окрім того, припинили свою діяльність піонерська, комсомольська, комуністична організації. Відновлюються давні українські традиції, зокрема скаутська організація України Пласт. Учні школи беруть активну участь у всіх заходах цієї організації.
1993 рік
Поїздка у Waldorfschule. Цю школу відвідали 38 учнів і школярів. Вони 3 тижні навчалися разом з німецькими дітьми, включаючи поїздки по Німеччині, Франції, Швейцарії.
1997 рік
Школа приєднується до міжнародного проекту про партнерство шкіл: Гете-гімназія у місті Фрайбург — СШ№ 28 міста Львова.
1998 рік
Партнерство шкіл: німецький ліцей у місті Сату-Маре (Румунія) — СШ№ 28. Тривало до 2002 р. Кожного року обмінювалися групами учнів та вчителів.
Директором стає Гриневич Лілія Михайлівна. Активно впроваджується шкільна реформа. Вводяться нові предмети: ОБЖ, християнська етика.
1999 рік
Школа стає переможцем у фестивалі «Місто крилатих Левів».
2000 рік
У школі вводиться 5-денний робочий тиждень. Впроваджуються дванадцятибальне оцінювання, тематичні атестації.
- 2002 рік — школу очолює Степаненко Стефанія Тадеївна. Починається нова сторінка в історії школи. Активізується навчально-виховний процес. Поглиблюється національно-патріотичне виховання, знову вводиться шкільна форма з вишитими комірцями. Розширюються межі шкільного самоврядування.
- 2012 р. — директором школи стає Лозенко Іван Васильович.
Міжнародна співпраця в період незалежності
3 1994 по 1996 роки школа мала зв'язки з Вальдоршулє в місті Фрайбурзі — побратимі міста Львова. Відбувався також обмін великими групами учнів (30 осіб).
Завдяки вчительці німецької мови Павлюк 3. Л. школа має постійний зв'язок з гімназією імені (Goethe-Gymnasium) у Фрайбурзі.
З 1999 року, завдяки доктору Карлу-Ернсту Фрідріху, який ще в 1988 році з великою делегацією міста Фрайбург на чолі з мером міста побував у Львові і відвідав СШ № 28, школа має зв'язки з двома німецькими ліцеями в Румунії.
3 1998 по 2002 роки доктор Фрідріх працював учителем математики та фізики у німецькому ліцеї міста Сату-Маре. Вже два роки працює доктор Фрідріх у німецькому Ліцеї імені Ніколая Ленау в м. Темешвар.
Саме доктор Фрідріх запропонував школі взяти участь у реалізації спільного проекту в рамках європейської програми імені Яна Коменського.
У вересні 1998 р. відбулася перша зустріч для обговорення усієї програми в місті Мішкольц (Угорщина), в якій взяли участь вчителі та учні з таких шкіл країн Європи:
1) Бундесгімназія міста Грац (Австрія)
2) Гімназія імені Венцінгера міста Фрайбурга (Німеччина)
3) Гімназія Імені Германа Отто міста Мішкольц (Угорщина)
4) Німецький ліцей міста Сату Маре (Румунія)
5) Середня школа міста Гаугезунд (Норвегія)
6) СІП № 28 міста Львова (Україна)
На цій зустрічі було запропоновано видати спільний європейський журнал німецькою мовою.
СШ № 28 представляли заступник директора з німецької мови Петрончак А. В. та учень 11 класу, призер Всеукраїнської олімпіади з нім. мови (II місце) Василь Лозинський. Після цієї зустрічі в грудні, Василя Лозинського, як відповідального за випуск цього журналу, було запрошено на семінар до міста Реміца (Румунія), де обговорювалися питання про випуск першого номера журналу. За ініціативою Василя й учениці 10 класу, переможниці обласної олімпіади з німецької мови Ірини Булик, до редакції журналу було зібрано найкращих учнів 8–10 класів, призерів олімпіад з німецької мови для розподілу обов'язків щодо написання статей. Пізніше відповідальною за випуск журналу була учениця Васелишин Орися з 9-го по 11-ий клас.
За період із червня 1999 р. по червень 2002 р. вийшло 6 номерів. Різні теми висвітлювалися учнями цих країн у журналах:
№ 1(1999) Молода Європа про себе: Побоювання і мрії. Учні беруть слово
№ 2(2000) Моє рідне місто. Вільний час
№ 3(2000) Свята в наших країнах, моя сім'я
№ 4(2001) На узбіччі. Музика, кіно, книжки
№ 5(2001) Наше майбутнє. Спорт
№ 6(2002) У чужій країні. Природа
Вже багато років у СШ № 28 працюють учителі з Німеччини.
З 2000 р. найкращі учні 10–11 класів навчаються в окремих групах німецької мови та літератури за спеціальною програмою, де вчителями є німці та місцева вчителька німецької мови Ананєва Н. О., яка пройшла відповідну підготовку на семінарах та курсах у Німеччині (готують учнів на так званий «Sprachdiplom»)
З 2000 р. школа має зв'язки з Карнері Бундесгімназією міста Грац (Австрія). Ці зв'язки вдалося налагодити колишньому директорові школи Гриневич Л. М., яка побувала цього ж року з учителькою німецької мови Височан М. М.
У 2000 р. в Граці були вчителі німецької мови Павлюк З. Л., Гук Л. П. та Петерс Н. О.
В 2001 р. у Граці та Відні 2 тижні був Петрончак А. В. з групою учнів.
У 2002 р. міста відвідала група учнів під керівництвом Гук Л. П.
2003 рік — починається та продовжується співпраця в галузі соціально-педагогічних проектів з гімназією ім. Фріди Леві, м. Ессен, Рурський басейн, Німеччина.
Також є зв'язки з загальноосвітньою школою імені Фріди Леві (Frida-Levy-Gesamtschule) міста Ессен на заході Німеччини. У травні 2003 року група учнів і 15 педагогів на чолі з директором школи були гостями СШ № 28, а у травні 2004 року учні львівської школи разом з директором та її заступником, а також двома вчителями німецької мови 10 днів гостювали Ессені, де вивчали питання українських остарбайтерів в цьому місті в часи Другої світової війни. Директорами обох шкіл була підписана угода про співпрацю та обмін учнями.
Досягнення на всеукраїнському рівні
- Школа неодноразово займає перші місця в рейтингу шкіл Галицького району з предметних олімпіад.
- 2011 р. — 200 балів ЗНО з української мови — отримали: Савчак Олена та Витрикуш Настя та з німецької мови - Боднар Софія
- 2012 р. — 200 балів з німецької мови — отримали Ільчук Надя та Велика Соломія
- 2013 р. — 200 балів з хімії отримав Куляба Назар та 200 балів з німецької мови отримав Попко Нестор.
- 2012 р. — школа посіла 25 місце в рейтингу «Тисяча найкращих шкіл України».
З 1989 р. учні школи щороку беруть участь у міських, обласних та Всеукраїнських олімпіадах з німецької мови, де здобувають призові місця.
2008—2011 ЛССЗШ № 28 активно співпрацювала з гімназією імені Б.Словацького міста Кракова.
Відомі випускники школи
- Іван Андрухів — учасник війни на сході України
- Михайло Барбара — фронтмен групи «Мертвий Півень»
- Ярослав Бедрій — письменник
- Володимир Бойків — учасник Майдану
- Надія Боренько — поетеса
- Уляна Ванівська — художниця, мешкає у Німеччині.
- Орест Гарда — артист Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької
- Любомир Зубрицький — перший випускник школи, який здобув перемогу на всеукраїнський олімпіаді з німецької мови
- Данило Ільницький — науковий співробітник інституту літератури при Львівському національному університеті ім. Івана Франка
- Іван Кітик — академік НАН України
- Юрій Кох — художник
- Юрій Криворучко — політик
- Роман Лемеха — відомий український диктор та телеведучий Львівської обласної державної телерадіокомпанії. Заслужений артист України.
- Наталя Лотоцька — ведуча передачі «Від суботи до суботи» (1944—1954). Київська теле-радіо компанія
- Олександр Лукавецький — проректор ЛДМУ імені Данила Галицького.
- Іван Лучук — поет, перекладач
- Звенислава Мамчур — проректор ЛНУ імені Івана Франка.
- Олег Мірус — дипломат
- Ірина Вовк — поетка, драматургиня, акторка Львівського Молодіжного Експериментального Театру Аматорів «Мета»
- Юлія Міщенко — солістка гурту «Таліта Кум»
- Остап Патик — художник
- Віолетта Радомська — художниця
- Назар Савко — співак, фіналіст пісенного конкурсу «Голос країни»
- Галина Сварник — архівіст, завідувач Науково-дослідного відділу історичних колекцій Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника
- Устина Сорока — графік
- Назар Стригун — артист Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької
- Богдан Ступка — Народний артист України
- Сулим Георгій Теодорович — член кореспондент АН України
- Юрій Сухорський — фізик, професор Віденського технічного університету
- Звенислава Чабан-Леус — поетеса
- Володимир Якимець — соліст формації «Піккардійська Терція»
- Андрій Дорош — львівський історик, мистецтвознавець, колекціонер.
Директори школи
- 25 січня 1945 р. директором школи призначено Цимбал Олександру Данилівну
- 1958 рік — школу очолив заслужений вчитель України Ковалишин Петро Іванович
- 1973 рік — школу очолив Ейфлер Іван Лук'янович
- 1998 рік — директором школи стає Гриневич Лілія Михайлівна
- 2002 рік — школу очолює Степаненко Стефанія Тадеївна
- З 3 жовтня 2012 р. Лозенко Іван Васильович — директор школи
Примітки
- Сайт ліцею № 28 [ 15 травня 2014 у Wayback Machine.] school28.edukit.lviv.ua
- Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Тютюнників, 2 — будинок школи. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 9 лютого 2020.
- Людвік Вєлежиньскі, Ірина Котлобулатова. Проєкт «Міський медіаархів»: Шкільна каплиця в гімназії сестер уршулянок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- Історична довідка: Тадеуш Станіслав Врубель (1886—1974) — архітектор, урбаніст, педагог, представник львівської архітектурної школи міжвоєнного періоду, один із співзасновників Вроцлавської політехніки. Леопольд Карасінський — львівський архітектор. Закінчив Львівську Художньо-промислову школу (1902), Львівську політехніку (1907). Заснував у Львові власну архітектурну фірму (1909). До 1914 року споруджував переважно житлові будинки. Брав участь у першій світовій війні. У міжвоєнний період перейшов до стилістики функціоналізму. Створив спілку з архітектором Тадеушем Врубелем. Активно застосовував залізобетонні конструкції.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Licej 28 zagalnoosvitnij navchalnij zaklad III stupenya z pogliblenim vivchennyam nimeckoyi movi Licej rozmishenij po vulici Tyutyunnikiv 2 u misti Lvovi Licej 28 Lvivskoyi miskoyi radiTipLicej49 49 48 2 N 24 02 10 7 EDirektorLozenko Ivan VasilovichAdresaVulicya Tyutyunnikiv 2 m LvivSajtschool28 edukit lviv uaIstoriya budinku shkoliU budinku 2 na vul Tyutyunnikiv za polskih chasiv mistivsya zaklad Sester Ursulyanok naprikinci 1940 h rokiv Lvivskij mehanichnij tehnikum sho mav adresu vul Ushakova 14 u 1950 h rokah tut takozh pracyuvala Mizhoblasna zaochna shkola Budivlyu shkoli sporudzheno u 1934 roci ale budivelna istoriya shkoli pochinayetsya z kincya XIX stolittya Shkola skladayetsya z dvoh prileglih riznochasovih korpusiv sho postali na dvoh sumizhnih parcelyah Cya chastina Lvova nazivalasya Yablunovskimi gruntami vid imeni yih vlasnika Budinok pri vul Arhipenka 16 vul Sv Yacka starij korpus shkoli zvedenij 1894 roku za proyektom 1892 lvivskogo arhitektora Mihala Kovalchuka na zamovlennya barona Mikolaya Yakuba Romashkana okruzhnogo komisara Lvivskogo okruzhnogo upravlinnya Nevdovzi vlasnik budinku zminivsya 1901 roku nim stav Francishek Zandlyer 1923 roku cej dvopoverhovij budinok vikupili Sestri Ursulyanki dlya svoyeyi shkoli i zamovili arhitektoru Mihalu Kustanovichu proyekt nadbudovi tretogo poverhu 1924 roku proyekt buv vtilenij Pislya zakinchennya pershoyi svitovoyi vijni sestrami chernechogo zgromadzhennya Svyatoyi Ursuli vikupleno budinok po vulici Sv Yacka 16 teperishnye primishennya liceyu 28 LMR i provedeno roboti po oblashtuvannyu jogo dlya potreb privatnoyi gimnaziyi dlya divchat pid opikoyu sester ursulyanok U 1923 roci budinok zaznav pevnoyi perebudovi Bulo dobudovano drugij poverh de roztashuvalasya kaplichka dva klasi ta gimnastichna zala 1930 1932 roki stini shkilnih zaliv bulo ozdobleno malyunkami polskoyi hudozhnici Hingi Kostyushko Dlya potreb shkilnoyi fizkulturi bulo oblashtovano tenisni korti na gori poblizu gimnaziyi Do rechi ci korti i teper vikoristovuyutsya za svoyim priznachennyam v liceyi 28 U 1932 roci specialno dlya Privatnoyi zhinochoyi gimnaziyi sester ursulyanok na rozi vulic Sv Yacka 16 ta Gauke Bossaka 2 teper vidpovidno vulici Arhipenka i Tyutyunnikiv buv sporudzhenij shkilnij budinok Avtorami proektu buli vidomi lvivski arhitektori Tadeush Vrubel ta Leopold Karasinskij budovoyu keruvav inzhener Zigmunt Vladislav Mensovich Fasad prikrashali dekorativni panno Kazimira Potrovicha v tehnici sgrafito ne zberezheni Istoriya shkoli14 veresnya 1944 roku rozpochalosya navchannya u serednij zhinochij shkoli 28 m Lvova zgidno z nakazom 23 vid 13 09 1944 Cikavim ye toj fakt sho oznajomlyuyuchis iz nakazom pro pochatok roboti shkoli vchiteli rozpisuvalisya polskoyu movoyu 25 sichnya 1945 r direktorom shkoli priznacheno Cimbal Oleksandru Danilivnu Spokijne i serjozne oblichchya prosta mova skromnij pislyavoyennij odyag sirij kostyum z svitloyu bluzkoyu Takoyu vona bula usi roki mogo navchannya zgaduye uchenicya Alla Krasovska koli u 1947 roci yiyi batki podali dokumenti do shostogo klasu 28 zhinochoyi shkoli U svoyih spogadah vona zgaduye sho shkola bula svitla zatishna bagato kvitiv cila oranzhereya na drugomu poversi Navchannya rozpochinalosya o 8 god 55 hv U shkoli organizuvali kursi dlya vchiteliv rosijskoyi ta ukrayinskoyi mov U pershi povoyenni roki v shkoli vikladali vchitel matematiki Shibrya Pimen Pavlovich stalinskij stipendiat Kiyivskogo universitetu vchitel himiyi Bojko Konstyantin Vikentiyevich vchitel fiziki Grinenko Nadiya Andriyivna vchitelka nimeckoyi movi Arem Mariya Adolfivna vchitel geografiyi Chumak Teklya Semenivna vchitel rosijskoyi movi Cimbal Mariya Vasilivna vchitel ukrayinskoyi movi Vanzhulo Larisa Fedorivna 40 vi roki U 40 h rokah shkola zitknulasya z takimi problemami v 1 mu ta 2 mu klasah po 50 ditej Riznicya u vici sered molodshih uchniv 3 4 roki Ne bulo pidruchnikiv naochnosti gostro stoyala problema borotbi z nepismennistyu i dlya yiyi virishennya 4 kvitnya 1946 r na robotu prijnyali vchitelya z likvidaciyi nepismennosti ta malopismennosti Bakulinu Ninu Harlantiyivnu Vazhlivim bulo pitannya kulturi movi pedpracivnikiv Na pedradi 04 03 1946 obgovoryuvali pitannya yakim chinom poboryuvati elementi galickoyi govirki ta parazitizmi u movi abo za vislovom direktorki zhargon deklasirovannogo burzhuaznogo elementa yakij zasmichuye movu ta yavlyayetsya naslidkom polskogo gnitu Z 1946 roku v shkoli pracyuye bagato gurtkiv fizichnij matematichnij istorichnij spivochij dramatichnij Aktivizuyetsya ideologichna robota iz zaluchennya ditej do pionerskoyi ta komsomolskoyi organizacij Na velikij perervi vchiteli provodyat chas zi svoyimi uchnyami chitayut gazeti ta obgovoryuyut statti zajmayutsya hudozhnoyu samodiyalnistyu V cej chas kategorichno bulo zaboroneno uchnyam spivati pisnyu Chom chom zemle moya U 1948 roci v shkolu priznacheno shkilnogo likarya v shkoli navchalasya 441 uchenicya 50 60 ti roki 1953 r zgidno zi shkilnoyu reformoyu shkola staye zmishanoyu zhinocho cholovichoyu Nakaz 38 vid 31 08 1954 127 hlopciv zi shkoli 4 perejshli do shkoli 28 a chastina divchat shkoli 28 popovnila uchnivskij kolektiv shkoli 4 Navchannya u 8 10 h klasah koshtuvalo 75 karbovanciv za pivroku V cej period u shkoli shosuboti provodilisya uchnivski vechori na yaki zaproshuvalisya pismenniki artisti naukovci demonstruvalisya dosyagnennya hudozhnoyi samodiyalnosti Diyala komanda KVK yakoyu keruvali Vajsfeld A I ta Shporn M S 1958 rik direktorom shkoli staye zasluzhenij uchitel URSR Kovalishin Petro Ivanovich z 18 serpnya 1944 roku direktor Lvivskoyi oblasnoyi dityachoyi tehnichnoyi ta silskogospodarskoyi stanciyi Shkola pracyuye nad pitannyami nacionalno patriotichnogo vihovannya Vvoditsya osoblivij element shkilnoyi formi vishitij komirec Za spriyannya direktora v shkoli stvoryuyutsya muzichni studiyi z gri na fortepiano bayani skripci sopilci duhovih instrumentah Z cih studij organizovano simfonichnij orkestr shkoli pid kerivnictvom p Kerchinskogo a zgodom p Filipchuk zi spogadiv Shibri Pimena Pavlovicha Isnuvav takozh orkestr duhovih instrumentiv pid kerivnictvom I Ivanchika Uchni 2 10 klasiv zajmalisya u tancyuvalnomu gurtku pid kerivnictvom M M Vantuha nini narodnij artist Ukrayini Neodnorazovo shkola vistupala z koncertami pered batkami a takozh pered robitnikami Lvivskogo avtobusnogo zavodu yakij shefstvuvav nad shkoloyu Orkestri shkoli davali koncerti u Kiyevi Stalingradi Leningradi Odesi Moskvi Shkola bula nagorodzhena gramotoyu VDNG Zi spogadiv vipusknici 1956 roku Gvozdenko Tamari Mikolayivni To buli povoyenni roki i ne vsi mogli kupiti ditini formu tomu bagato hto hodiv v ukrayinskomu stroyi Na perervah starshi uchni bavilisya z molodshimi v igri Vchiteli stavilisya z povagoyu do uchniv i zvertalisya na Vi Z moyeyu molodshoyu sestroyu vipusk 1958 roku vchilisya Bogdan Stupka ta Roman Lemeha Pam yatayu Natalyu Lotocku znamenitu veduchu programi Vid suboti do suboti 1944 1954 rr Zi spogadiv vipusknici 1956 roku Shepanyak Zenoviyi Antonivni Koli zahodiv u shkolu to ne znav chi to urok chi pererva zavzhdi hodili uchni z knizhkami u rukah Shos vchili povtoryuvali nihto ne bigav V shkoli bulo duzhe cikavo Pislya urokiv nihto ne pospishav do domu Vsi rozhodilisya po gurtkah na konsultaciyi Vchiteli cilkovito viddavali sebe uchnyam Zgaduyu p Artem M A vidminnik narodnoyi osviti Ce bula taka sobi pancya ale duzhe rozumna Zi spogadiv Pankiv Irini Petrivni Starij korpus shkoli u 1950 54 rr buv tehnikumom kudi ishli diti pislya 7 go klasu Vidomim uchnem shkoli buv Bogdan Stupka 1957 1958 Zi spogadiv Nadiyi Krasij Dzhurik Vin vidznachavsya chistotoyu zavzhdi akuratnij vihovanij Batko jogo pracyuvav u opernomu teatri Yaksho inshi hlopci nosili klosh shtani to Bogdan nosiv klasichnij kostyum z vuzkimi shtanyami Jogo nazivali stilyaga Vin aktivno hodiv do dramgurtka Cikavim ye toj fakt sho okrim zvichajnih predmetiv v cej chas diti vivchali she stenografiyu ta mashinoznavstvo 1959 rik shkoli nadali status specializovanoyi z vikladannyam ryadu predmetiv nimeckoyu movoyu Same todi 1 shi klasi pochali vivchati nimecku movu za novoyu programoyu vsi inshi klasi na toj chas vivchali nimecku ta anglijsku movi za programoyu zagalnoosvitnih shkil ne dilyachis na grupi U shkoli ci inozemni movi vikladali dvi dosvidcheni vchitelki vidomi u vsomu misti Rot Olena Yakivna ta Arem Mariya Adolfivna 1964 rik Lvivska miska rada prisvoyila shkoli im ya T G Shevchenka za shanoblive stavlennya do pam yati poeta ta z nagodi 150 richchya vid dnya jogo narodzhennya U 1965 roci direkciya shkoli zvernulasya z listom prohannyam v Akademiyu mistectv NDR do pani Mani Bredel druzhini vidomogo pismennika antifashista dozvoliti prisvoyiti klubovi im ya yiyi cholovika Villi Bredelya 1965 rik zasnovano KID im Villi Bredelya kerivnik Voloshuk Anna Ivanivna Molodu ta energijnu vchitelku nimeckoyi movi Lah Mihajlinu Mihajlivnu duzhe lyubili uchni vona garno spivala vela dramatichnij gurtok keruvala lyalkovim teatrom ta klubom internacionalnoyi druzhbi U 1967 roci buv prijnyatij na robotu vchitelem nimeckoyi movi Govda Ivan Fedorovich yakij dobre znav svij predmet ta metodi vikladannya i dovgi roki buv golovoyu metod ob yednannya vchiteliv nimeckoyi movi U 1969 roci Kerivnikom klubu stala moloda i energijna vchitelka nim movi Voloshuk Ganna Ivanivna U shorichnomu konkursi klubiv internacionalnoyi druzhbi u 1970 roci klub zajnyav pershe misce Chastim gostem nashoyi shkoli bula vidoma gromadska diyachka Nimechchini kolishnij v yazen konctaboru Buhenvald Erika Buhmann 70 80 ti roki U shorichnomu konkursi klubiv internacionalnoyi druzhbi u 1970 roci klub SSh 28 zajnyav pershe misce Kozhnogo roku svyatkuvalis u shkoli richnici NDR provodilis vechori nimeckoyu movoyu Uchen shkoli Yurij Rega buv delegatom X vsesvitnogo festivalyu molodi i studentiv u Berlini Vidomij zhurnal kolishnoyi NDR Freie Welt 38 u 1973 roci nadrukuvav veliku stattyu pro Ukrayinu ta shkolu 28 Zhurnalisti pobuvali v shkoli j proveli nimeckoyu movoyu z uchnyami urok prisvyachenij Ivanu Franku 1973 rik shkolu ocholiv Ejfler Ivan Luk yanovich prodovzhuyutsya slavni tradiciyi nacionalno patriotichnogo i estetichnogo vihovannya aktivno rozgortayutsya mizhnarodni zv yazki 1980 rik shkola staye postijnim uchasnikom shorichnogo Vsesoyuznogo festivalyu internacionalnoyi druzhbi U 1984 roci shkoli vdalosya nalagoditi zv yazki iz shkoloyu im Tarasa Shevchenka v Lejpcigu Uchni ta vchiteli oboh shkil obminyuvalisya vizitami Zavdyaki Voloshuk Ganni Ivanivni uchni shkoli v nacionalnih kostyumah z bandurami dali koncert deklamuvali urivki z Fausta Gete ta baladi Shillera Virshi ta poemi Shevchenka viklikali zahoplennya u nimeckih glyadachiv U Westfalische Nachrichlen zahoplivi vrazhennya vid vistupu ta perebuvannya uchniv u Nimechchini Shkilnij zhurnal Vestfaliyi opublikuvav stattyu pro perebuvannya vchiteliv i uchniv gimnaziyi im grafa Adolfa u Lvovi 1987 rik shkola prijmaye gostej Vsesoyuznogo festivalyu 21 shkoli stolic soyuznih respublik ta mist geroyiv 1988 rik u shkoli vidbuvsya chergovij HHI tur festivalyu internacionalnoyi druzhbi 90 ti roki U 90 h rokah u stinah shkoli vidbulosya bagato podij Ce najnovishij period u zhitti shkoli sho vidznachivsya znachnimi zminami v zhitti suspilstva 1990 rik U 1990 roci vidbulasya poyizdka u FRN 18 uchniv i vchiteliv vidvidali v misti Teklenburg gimnaziyu imeni grafa Adolfa Do ciyeyi poyizdki vhodilo navchannya protyagom dvoh tizhniv koncerti podorozhi po Vestfaliyi Uchni vidvidali Keln Myunster Osnabryuk Pro zahoplennya nimciv ukrayinskoyu moloddyu svidchat statti z miscevih gazet 1991 rik 1991 ce rik zdobuttya nezalezhnosti U comu roci v shkolah skasovuyut obov yazkovu formu Vvodyatsya novi predmeti zarubizhna literatura zamist rosijskoyi literaturi vsesvitnya istoriya Poklikannya shkoli gumanizm vihovannya patriota Ukrayini Okrim togo pripinili svoyu diyalnist pionerska komsomolska komunistichna organizaciyi Vidnovlyuyutsya davni ukrayinski tradiciyi zokrema skautska organizaciya Ukrayini Plast Uchni shkoli berut aktivnu uchast u vsih zahodah ciyeyi organizaciyi 1993 rik Poyizdka u Waldorfschule Cyu shkolu vidvidali 38 uchniv i shkolyariv Voni 3 tizhni navchalisya razom z nimeckimi ditmi vklyuchayuchi poyizdki po Nimechchini Franciyi Shvejcariyi 1997 rik Shkola priyednuyetsya do mizhnarodnogo proektu pro partnerstvo shkil Gete gimnaziya u misti Frajburg SSh 28 mista Lvova 1998 rik Partnerstvo shkil nimeckij licej u misti Satu Mare Rumuniya SSh 28 Trivalo do 2002 r Kozhnogo roku obminyuvalisya grupami uchniv ta vchiteliv Direktorom staye Grinevich Liliya Mihajlivna Aktivno vprovadzhuyetsya shkilna reforma Vvodyatsya novi predmeti OBZh hristiyanska etika 1999 rik Shkola staye peremozhcem u festivali Misto krilatih Leviv 2000 rik U shkoli vvoditsya 5 dennij robochij tizhden Vprovadzhuyutsya dvanadcyatibalne ocinyuvannya tematichni atestaciyi 2002 rik shkolu ocholyuye Stepanenko Stefaniya Tadeyivna Pochinayetsya nova storinka v istoriyi shkoli Aktivizuyetsya navchalno vihovnij proces Pogliblyuyetsya nacionalno patriotichne vihovannya znovu vvoditsya shkilna forma z vishitimi komircyami Rozshiryuyutsya mezhi shkilnogo samovryaduvannya 2012 r direktorom shkoli staye Lozenko Ivan Vasilovich Mizhnarodna spivpracya v period nezalezhnosti3 1994 po 1996 roki shkola mala zv yazki z Valdorshulye v misti Frajburzi pobratimi mista Lvova Vidbuvavsya takozh obmin velikimi grupami uchniv 30 osib Zavdyaki vchitelci nimeckoyi movi Pavlyuk 3 L shkola maye postijnij zv yazok z gimnaziyeyu imeni Goethe Gymnasium u Frajburzi Z 1999 roku zavdyaki doktoru Karlu Ernstu Fridrihu yakij she v 1988 roci z velikoyu delegaciyeyu mista Frajburg na choli z merom mista pobuvav u Lvovi i vidvidav SSh 28 shkola maye zv yazki z dvoma nimeckimi liceyami v Rumuniyi 3 1998 po 2002 roki doktor Fridrih pracyuvav uchitelem matematiki ta fiziki u nimeckomu liceyi mista Satu Mare Vzhe dva roki pracyuye doktor Fridrih u nimeckomu Liceyi imeni Nikolaya Lenau v m Temeshvar Same doktor Fridrih zaproponuvav shkoli vzyati uchast u realizaciyi spilnogo proektu v ramkah yevropejskoyi programi imeni Yana Komenskogo U veresni 1998 r vidbulasya persha zustrich dlya obgovorennya usiyeyi programi v misti Mishkolc Ugorshina v yakij vzyali uchast vchiteli ta uchni z takih shkil krayin Yevropi 1 Bundesgimnaziya mista Grac Avstriya 2 Gimnaziya imeni Vencingera mista Frajburga Nimechchina 3 Gimnaziya Imeni Germana Otto mista Mishkolc Ugorshina 4 Nimeckij licej mista Satu Mare Rumuniya 5 Serednya shkola mista Gaugezund Norvegiya 6 SIP 28 mista Lvova Ukrayina Na cij zustrichi bulo zaproponovano vidati spilnij yevropejskij zhurnal nimeckoyu movoyu SSh 28 predstavlyali zastupnik direktora z nimeckoyi movi Petronchak A V ta uchen 11 klasu prizer Vseukrayinskoyi olimpiadi z nim movi II misce Vasil Lozinskij Pislya ciyeyi zustrichi v grudni Vasilya Lozinskogo yak vidpovidalnogo za vipusk cogo zhurnalu bulo zaprosheno na seminar do mista Remica Rumuniya de obgovoryuvalisya pitannya pro vipusk pershogo nomera zhurnalu Za iniciativoyu Vasilya j uchenici 10 klasu peremozhnici oblasnoyi olimpiadi z nimeckoyi movi Irini Bulik do redakciyi zhurnalu bulo zibrano najkrashih uchniv 8 10 klasiv prizeriv olimpiad z nimeckoyi movi dlya rozpodilu obov yazkiv shodo napisannya statej Piznishe vidpovidalnoyu za vipusk zhurnalu bula uchenicya Vaselishin Orisya z 9 go po 11 ij klas Za period iz chervnya 1999 r po cherven 2002 r vijshlo 6 nomeriv Rizni temi visvitlyuvalisya uchnyami cih krayin u zhurnalah 1 1999 Moloda Yevropa pro sebe Poboyuvannya i mriyi Uchni berut slovo 2 2000 Moye ridne misto Vilnij chas 3 2000 Svyata v nashih krayinah moya sim ya 4 2001 Na uzbichchi Muzika kino knizhki 5 2001 Nashe majbutnye Sport 6 2002 U chuzhij krayini Priroda Vzhe bagato rokiv u SSh 28 pracyuyut uchiteli z Nimechchini Z 2000 r najkrashi uchni 10 11 klasiv navchayutsya v okremih grupah nimeckoyi movi ta literaturi za specialnoyu programoyu de vchitelyami ye nimci ta misceva vchitelka nimeckoyi movi Ananyeva N O yaka projshla vidpovidnu pidgotovku na seminarah ta kursah u Nimechchini gotuyut uchniv na tak zvanij Sprachdiplom Z 2000 r shkola maye zv yazki z Karneri Bundesgimnaziyeyu mista Grac Avstriya Ci zv yazki vdalosya nalagoditi kolishnomu direktorovi shkoli Grinevich L M yaka pobuvala cogo zh roku z uchitelkoyu nimeckoyi movi Visochan M M U 2000 r v Graci buli vchiteli nimeckoyi movi Pavlyuk Z L Guk L P ta Peters N O V 2001 r u Graci ta Vidni 2 tizhni buv Petronchak A V z grupoyu uchniv U 2002 r mista vidvidala grupa uchniv pid kerivnictvom Guk L P 2003 rik pochinayetsya ta prodovzhuyetsya spivpracya v galuzi socialno pedagogichnih proektiv z gimnaziyeyu im Fridi Levi m Essen Rurskij basejn Nimechchina Takozh ye zv yazki z zagalnoosvitnoyu shkoloyu imeni Fridi Levi Frida Levy Gesamtschule mista Essen na zahodi Nimechchini U travni 2003 roku grupa uchniv i 15 pedagogiv na choli z direktorom shkoli buli gostyami SSh 28 a u travni 2004 roku uchni lvivskoyi shkoli razom z direktorom ta yiyi zastupnikom a takozh dvoma vchitelyami nimeckoyi movi 10 dniv gostyuvali Esseni de vivchali pitannya ukrayinskih ostarbajteriv v comu misti v chasi Drugoyi svitovoyi vijni Direktorami oboh shkil bula pidpisana ugoda pro spivpracyu ta obmin uchnyami Dosyagnennya na vseukrayinskomu rivniShkola neodnorazovo zajmaye pershi miscya v rejtingu shkil Galickogo rajonu z predmetnih olimpiad 2011 r 200 baliv ZNO z ukrayinskoyi movi otrimali Savchak Olena ta Vitrikush Nastya ta z nimeckoyi movi Bodnar Sofiya 2012 r 200 baliv z nimeckoyi movi otrimali Ilchuk Nadya ta Velika Solomiya 2013 r 200 baliv z himiyi otrimav Kulyaba Nazar ta 200 baliv z nimeckoyi movi otrimav Popko Nestor 2012 r shkola posila 25 misce v rejtingu Tisyacha najkrashih shkil Ukrayini Z 1989 r uchni shkoli shoroku berut uchast u miskih oblasnih ta Vseukrayinskih olimpiadah z nimeckoyi movi de zdobuvayut prizovi miscya 2008 2011 LSSZSh 28 aktivno spivpracyuvala z gimnaziyeyu imeni B Slovackogo mista Krakova Vidomi vipuskniki shkoliIvan Andruhiv uchasnik vijni na shodi Ukrayini Mihajlo Barbara frontmen grupi Mertvij Piven Yaroslav Bedrij pismennik Volodimir Bojkiv uchasnik Majdanu Nadiya Borenko poetesa Ulyana Vanivska hudozhnicya meshkaye u Nimechchini Orest Garda artist Nacionalnogo akademichnogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im Mariyi Zankoveckoyi Lyubomir Zubrickij pershij vipusknik shkoli yakij zdobuv peremogu na vseukrayinskij olimpiadi z nimeckoyi movi Danilo Ilnickij naukovij spivrobitnik institutu literaturi pri Lvivskomu nacionalnomu universiteti im Ivana Franka Ivan Kitik akademik NAN Ukrayini Yurij Koh hudozhnik Yurij Krivoruchko politik Roman Lemeha vidomij ukrayinskij diktor ta televeduchij Lvivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi teleradiokompaniyi Zasluzhenij artist Ukrayini Natalya Lotocka veducha peredachi Vid suboti do suboti 1944 1954 Kiyivska tele radio kompaniya Oleksandr Lukaveckij prorektor LDMU imeni Danila Galickogo Ivan Luchuk poet perekladach Zvenislava Mamchur prorektor LNU imeni Ivana Franka Oleg Mirus diplomat Irina Vovk poetka dramaturginya aktorka Lvivskogo Molodizhnogo Eksperimentalnogo Teatru Amatoriv Meta Yuliya Mishenko solistka gurtu Talita Kum Ostap Patik hudozhnik Violetta Radomska hudozhnicya Nazar Savko spivak finalist pisennogo konkursu Golos krayini Galina Svarnik arhivist zaviduvach Naukovo doslidnogo viddilu istorichnih kolekcij Lvivskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteki Ukrayini imeni Vasilya Stefanika Ustina Soroka grafik Nazar Strigun artist Nacionalnogo akademichnogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im Mariyi Zankoveckoyi Bogdan Stupka Narodnij artist Ukrayini Sulim Georgij Teodorovich chlen korespondent AN Ukrayini Yurij Suhorskij fizik profesor Videnskogo tehnichnogo universitetu Zvenislava Chaban Leus poetesa Volodimir Yakimec solist formaciyi Pikkardijska Terciya Andrij Dorosh lvivskij istorik mistectvoznavec kolekcioner Direktori shkoli25 sichnya 1945 r direktorom shkoli priznacheno Cimbal Oleksandru Danilivnu 1958 rik shkolu ocholiv zasluzhenij vchitel Ukrayini Kovalishin Petro Ivanovich 1973 rik shkolu ocholiv Ejfler Ivan Luk yanovich 1998 rik direktorom shkoli staye Grinevich Liliya Mihajlivna 2002 rik shkolu ocholyuye Stepanenko Stefaniya Tadeyivna Z 3 zhovtnya 2012 r Lozenko Ivan Vasilovich direktor shkoliPrimitkiSajt liceyu 28 15 travnya 2014 u Wayback Machine school28 edukit lviv ua Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Tyutyunnikiv 2 budinok shkoli lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 9 lyutogo 2020 Lyudvik Vyelezhinski Irina Kotlobulatova Proyekt Miskij mediaarhiv Shkilna kaplicya v gimnaziyi sester urshulyanok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 6 veresnya 2021 Procitovano 6 veresnya 2021 Istorichna dovidka Tadeush Stanislav Vrubel 1886 1974 arhitektor urbanist pedagog predstavnik lvivskoyi arhitekturnoyi shkoli mizhvoyennogo periodu odin iz spivzasnovnikiv Vroclavskoyi politehniki Leopold Karasinskij lvivskij arhitektor Zakinchiv Lvivsku Hudozhno promislovu shkolu 1902 Lvivsku politehniku 1907 Zasnuvav u Lvovi vlasnu arhitekturnu firmu 1909 Do 1914 roku sporudzhuvav perevazhno zhitlovi budinki Brav uchast u pershij svitovij vijni U mizhvoyennij period perejshov do stilistiki funkcionalizmu Stvoriv spilku z arhitektorom Tadeushem Vrubelem Aktivno zastosovuvav zalizobetonni konstrukciyi