Андрі й Іва нович Димі нський 13 грудня 1829 село Борщівці нині Могилів Подільського району Вінницької області 1 14 січн

Всього ж, за далеко неповними даними, Андрій Димінський зібрав близько 2500 народних пісень, 2000 казок, 2000 приказок і загадок тощо. Окрім того, за свою подвижницьку діяльність удостоївся срібної медалі від Російського географічного товариства, членом якого перебував з 1870 року. Був знайомий з багатьма визначними українськими культурно-освітніми діячами: С.Руданським, П.Чубинським, Є.Сіцінським та іншими.

Зібрав 2500 подільських пісень, 2000 казок, 2000 прислів'їв і загадок.

Джерела та література

Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — 856 с. — С. 597.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 2. — С. 511.
Новицький О. М. Димінський Андрій Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 347.
Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 194—195.
Баженов Л. В. Історичне краєзнавство Правобережної України XIX — на початку XX століть: Становлення. Історіографія. Біобібліографія. — Хмельницький, 1995. — С. 197.
Рубай Г. Т. Димінський Андрій Іванович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 57.
Скрипник П. І. Димінський Андрій Іванович [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — . — С. 386.
Левченко М. Знадоби до життєпису Андрія Івановича Димінського // Записки історико-філологічного відділу ВУАН. — К., 1928. — Книга 16. — С. 255—272.
Бабишин С. Подільський етнограф А. І. Димінський // Радянське Поділля. — 1959. — 25 серпня.
Рябий М. В. Андрій Іванович Димінський // Народна творчість та етнографія. — 1965. — № 2. — С. 76—77.
Шабліовський В. Є. Відзначення 150-річчя з дня народження А. І. Димінського // Народна творчість та етнографія. — 1980. — № 2.
Новицький О. М. Фольклористична та етнографічна діяльність А. І. Димінського // Народна творчість та етнографія. — 1980. — № 6.
Андрій Димінський — етнограф Поділля другої половини XIX ст. // Етнічна історія народів Європи. — 2005. — № 19. — С. 119—125.
Андрій Іванович Димінський — етнограф-аматор Поділля другої половини XIX ст. // ІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків «Українська історична наука на сучасному етапі розвитку»: Доповіді та повідомлення. — Кам'янець-Подільський, Київ, Нью-Йорк, Острог, 2005. — Т. 1. — С. 343—347.
Шалак О. І. Фольклористична діяльність Андрія Димінського: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.09 «Фольклористика» / Шалак Оксана Іванівна. — К., 1995. — 18 с.
Стежками народними, за словом народним // Горбатюк Василь. З-під трави забуття: Подільські шляхи українських письменників. — Хмельницький, 2011. — С. 10—12.

Посилання

Шалак О. Українські народні пісні, записані А. Димінським на Поділлі [ 31 травня 2008 у Wayback Machine.]
Лубко М. П. (Полтава). Вчитель, лікар, народознавець… // Науково-практична конференція «Історія Лисянщини та розвиток краєзнавства в краї» (4—5 вересня 1998 року) [ 7 вересня 2004 у Wayback Machine.]
Народна газета «Є» — «Незвичайні записки Андрія Димінського про привидів»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.