Іван Васильович Андрюхов (15 жовтня 1914, Новобузький район — 6 січня 2010, Миколаїв) — радянський військовик, у роки Другої світової війни — стрілець 147-го гвардійського стрілецького полку , гвардії червоноармієць. Повний кавалер ордена Слави.
Іван Васильович Андрюхов | |
---|---|
Народження | 15 жовтня 1914 Новобузький район, Україна |
Смерть | 6 січня 2010 (95 років) Миколаїв, Україна |
Країна | СРСР Україна |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1944—1945 |
Звання | гвардії червоноармієць |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився в селі Скоблевому, нині — в межах Новобузького району Миколаївської області, в селянській родині. Українець. У 1927 році закінчив 5 класів школи. У 1929 році разом з родиною переїхав до Миколаєва. Працював такелажником на суднобудівному заводі імені 61 комунара.
З початком німецько-радянської війни, з серпня 1941 по березень 1944 року. перебував на тимчасово окупованій території. До лав РСЧА призваний у квітні 1944 року польовим РВК. Воював на 2-му та 3-му Українських фронтах.
5 жовтня 1944 року на підступах до залізничної станції Панчево (14 км північно-східніше Белграда, Сербія) гвардії червоноармієць І. В. Андрюхов першим піднявся в атаку і повів за собою бійців. Одним з перших увірвався на станцію, де особисто знищив станковий кулемет з обслугою, вбив 1 офіцера і полонив 3 солдатів ворога.
24 грудня 1944 року під час вуличних боїв у місті Бичке (Угорщина) стрілець 8-ї стрілецької роти гвардії червоноармієць І. В. Андрюхов знищив станковий кулемет супротивника разом з обслугою, внаслідок чого рота мала змогу без втрат просунутись вперед. У цьому бою знищив 4 і полонив 6 ворожих солдатів.
Перебуваючи в обороні північно-західніше поселення Кирва (Угорщина) у складі 5-ї стрілецької роти відбив 5 контратак ворога. У ніч на 1 березня 1945 року стійко відбив силову розвідку супротивника. Примітивши кулеметну точку, під покровом ночі непомітно підповз до неї і гранатою знищив разом з обслугою. Розвідка була зірвана, ворог втратив 12 своїх солдатів.
Демобілізований у жовтні 1945 року. Повернувся до Миколаєва, працював майстром дільниці монтажного цеху на рідному суднобудівному заводі.
Нагороди
Нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999), радянськими орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Слави 2-го (15.04.1945) та двома 3-го (13.10.1944, 02.01.1945) ступенів, медалями. 19 серпня 1955 року перенагороджений орденом Слави 1-го ступеня (№ 2309).
Література
- Дубров Б. И. Солдатская слава. 3-е изд. — Киев, 1987. — С. 229. (рос.)
Посилання
- Андрюхов Іван Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Vasilovich Andryuhov 15 zhovtnya 1914 Novobuzkij rajon 6 sichnya 2010 Mikolayiv radyanskij vijskovik u roki Drugoyi svitovoyi vijni strilec 147 go gvardijskogo strileckogo polku gvardiyi chervonoarmiyec Povnij kavaler ordena Slavi Ivan Vasilovich AndryuhovNarodzhennya15 zhovtnya 1914 1914 10 15 Novobuzkij rajon UkrayinaSmert6 sichnya 2010 2010 01 06 95 rokiv Mikolayiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1944 1945Zvannyagvardiyi chervonoarmiyecVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisNarodivsya v seli Skoblevomu nini v mezhah Novobuzkogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec U 1927 roci zakinchiv 5 klasiv shkoli U 1929 roci razom z rodinoyu pereyihav do Mikolayeva Pracyuvav takelazhnikom na sudnobudivnomu zavodi imeni 61 komunara Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni z serpnya 1941 po berezen 1944 roku perebuvav na timchasovo okupovanij teritoriyi Do lav RSChA prizvanij u kvitni 1944 roku polovim RVK Voyuvav na 2 mu ta 3 mu Ukrayinskih frontah 5 zhovtnya 1944 roku na pidstupah do zaliznichnoyi stanciyi Panchevo 14 km pivnichno shidnishe Belgrada Serbiya gvardiyi chervonoarmiyec I V Andryuhov pershim pidnyavsya v ataku i poviv za soboyu bijciv Odnim z pershih uvirvavsya na stanciyu de osobisto znishiv stankovij kulemet z obslugoyu vbiv 1 oficera i poloniv 3 soldativ voroga 24 grudnya 1944 roku pid chas vulichnih boyiv u misti Bichke Ugorshina strilec 8 yi strileckoyi roti gvardiyi chervonoarmiyec I V Andryuhov znishiv stankovij kulemet suprotivnika razom z obslugoyu vnaslidok chogo rota mala zmogu bez vtrat prosunutis vpered U comu boyu znishiv 4 i poloniv 6 vorozhih soldativ Perebuvayuchi v oboroni pivnichno zahidnishe poselennya Kirva Ugorshina u skladi 5 yi strileckoyi roti vidbiv 5 kontratak voroga U nich na 1 bereznya 1945 roku stijko vidbiv silovu rozvidku suprotivnika Primitivshi kulemetnu tochku pid pokrovom nochi nepomitno pidpovz do neyi i granatoyu znishiv razom z obslugoyu Rozvidka bula zirvana vorog vtrativ 12 svoyih soldativ Demobilizovanij u zhovtni 1945 roku Povernuvsya do Mikolayeva pracyuvav majstrom dilnici montazhnogo cehu na ridnomu sudnobudivnomu zavodi NagorodiNagorodzhenij ukrayinskim ordenom Bogdana Hmelnickogo 3 go stupenya 14 10 1999 radyanskimi ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 Slavi 2 go 15 04 1945 ta dvoma 3 go 13 10 1944 02 01 1945 stupeniv medalyami 19 serpnya 1955 roku perenagorodzhenij ordenom Slavi 1 go stupenya 2309 LiteraturaDubrov B I Soldatskaya slava 3 e izd Kiev 1987 S 229 ros PosilannyaAndryuhov Ivan Vasilovich Sajt Geroi strany ros