Андрей Павел

Андрей Павел (рум. Andrei Pavel; народився 27 січня 1974 року в Констанці, Румунія) — румунський тенісист і тренер. Переможець дев'яти турнірів ATP (три — в одиночному розряді); півфіналіст одного турніру Великого шолома в парному розряді (Roland Garros-2006); переможець одного юніорського турніру Великого шолома в одиночному розряді (Roland Garros-1992); півфіналіст одного юніорського турніру Великого шолома в одиночному розряді (Вімблдон-1992); півфіналіст одного юніорського турніру Великого шолома в парному розряді (Roland Garros-1992).

Андрей Павел
рум. Andrei Pavel
Громадянство	Румунія^[1]
Місце проживання	Борггольцгаузен, Німеччина → Аризона, США
Дата народження	27 січня 1974(1974-01-27)^[1] (50 років)
Місце народження	Констанца, Румунія^[1]
Зріст	183 см
Вага	86 кг
Початок кар'єри
Завершення кар'єри
Робоча рука	права
Бекхенд	одноручний
Призові, USD	5 225 000
Одиночний розряд
Титулів	3
Найвища позиція	13 (25 жовтня 2004)
Парний розряд
Титулів	6
Найвища позиція	18 (13 квітня 2007)
Інші парні турніри
Завершив виступи

Загальна інформація

Андрей Павел народився 1974 року в румунському місті Констанца, проте вже в 16 років переїхав до Німеччини. Незважаючи на зміну країни проживання, в Кубку Девіса завжди грав за Румунію.

Павло одружений. Разом з дружиною Сімоною виховали троє дітей: доньки Кароліна і Єлена (нар.. 1999), а також син Маріус (нар.. 2002).

Румун у тенісі з восьми років; найкращий удар — бекхенд.

Після 19 років життя в Німеччині він переїхав до Аризони (США) Андрей Павел проводить літо в Румунії.

Спортивна кар'єра

Ігрова кар'єра

1991—1998

Павел з юних років виділявся на фоні своїх однолітків. У 17 років він непогано проявив себе на юніорському Roland Garros, дійшовши до чвертьфіналу одиночного турніру та півфіналу парного. Рік потому європейська серія турнірів для гравців такого віку складалася ще вдаліше: у Франції румун переміг, перегравши по ходу змагання Ніколя Ескюде та Марсело Ріоса, а через місяць на Вімблдоні дійшов до півфіналу, де поступився майбутньому чемпіону Давиду Шкоху.

Дебют Андрея в дорослому турі стався досить рано: вже в 1991 році він зіграв свій перший турнір серії «челленджер» (вдома — в Бухаресті), а в квітні наступного року і перше змагання основного туру (в Сеулі). У цей період, проте, він більшу частину часу проводить на змаганнях початкового рівня, періодично досягаючи досить тривалих переможних серій, намагаючись піднятися вище в рейтингу. У 1992 році він отримав шанс зіграти у кваліфікації до ґрунтових Олімпійських ігор у Барселоні і успішно подолав її, будучи на той момент лише гравцем п'ятої сотні одиночного заліку ATP.

Поступово набираючись досвіду Павел стає настільки конкурентоспроможний, що не просто грає на рівних з гравцями Top100, але і обіграє їх: перша подібна перемога здобута в липні 1994 року над британцем Марком Петчі, в матчі регіональної зони Кубка Девіса. Загальна стабільність, однак, приходить повільніше — лише влітку 1995 року він вперше вийшов у фінал «челленджера» (в Нідерландах), а в лютому наступного року вперше увійшов до Top200.

Уперше потрапив до кваліфікації дорослих турнірів Великого шолома в 1994 році, але пройти до основи вдалося лише з п'ятої спроби участі у відбіркових змаганнях (для одиночний турнірів) та другої (для парних): на US Open 1996 року. За жеребом йому в одиночному розряді випало зіграти з Марсело Ріосом, а в парі румунові і південноафриканцю Клінтону Феррейрі протистояли Алекс О'Брайен та Себастьян Ларо. Обидва матчі були програні, але у Ріоса Павло зміг виграти один сет.

Шлях до першої сотні минув швидше: нарощуючи стабільність результатів на «челленджерах», Андрій починає все вдаліше грати на турнірах основного туру, домігшись півфіналу у Ченнаї і Празі. Попутно видобуваються все більш статусні перемоги: у лютому 1997 року в матчі Кубка Девіса обіграв Яна Симеринка (тодішня 21-я ракетка світу), на індійському турнірі здобута перемога над Ріхардом Крайчеком (№ 6 рейтингу). Позбувшись від необхідності грати кваліфікацію на турнірі Великого шолома румун зміг вже на першому своєму змаганні серії на рівних боротися з лідерами: перегравши в першому колі Roland Garros все того ж О'Брайена він у другому вів 2-1 по сетах у Альберта Кости, але не зміг виграти матч. Через місяць ситуація повторилася на Вімблдоні, але в ролі Кости виступив Ріхард Крайчек.

Поступово румун став пристосовуватися до нового рівня конкуренції, у березні 1998 року надовго закріплюючись у першій сотні рейтингу. У квітні здобув перший титул на змаганнях основного туру: на призі в Токіо він, користуючись вдалою сіткою, дійшов до фіналу, де вирвав чемпіонський трофей у Байрона Блека. Слідом закріпив цей успіх півфіналами турнірів у США. Вийшовши на пік форми він кілька разів травмувався. На тлі падаючих результатів в одиночному розряді вдалося домогтися першого парного титулу на змаганнях основного туру: Павел разом з Габріелем Трифу стали першими румунами, що перемогли на турнірі в Бухаресті.

1999—2004

На початку 1999 року румунові вдалося повернутися до найкращій формі: після чвертьфіналу в Окленді він виходить до четвертого кола Australian Open, де відіграється з рахунку 0-2 по сетах у матчі проти Євгена Кафельникова, але все ж поступається; росіянин потім виграє турнір. Завдяки парі фіналів на турнірах базової категорії і чвертьфіналу на турнірі Masters у Штутгарті Андрей закінчує рік в Top50.

Через невеликі проблеми зі здоров'ям на початку 2000 років до кращих результатів Андрей Павел прийшов напочатку ґрунтового сезону: Павел вийшов до третього раунду в Римі (перегравши Седріка Пьоліна), потім пробивається до півфіналу в Гамбурзі (попутно обіграв Хуана Карлоса Ферреро) і завершує цей відрізок сезону титулом у Санкт-Пельтені. Подальший сезон пройшов на стабільному рівні, а підтвердження чвертьфіналу на змаганні Штутгарті наприкінці 2001 року (з перемогами над Андре Агассі та Патріком Рафтером) дозволило румунові закінчити сезон гравцем Top30.

Наступні кілька років Андрій стабільно входив до третьої десятки одиночного рейтингу, регулярно граючи у вирішальних стадіях всіх змагань регулярного туру. Влітку 2001 року він виграв свій єдиний у кар'єрі турнір серії Masters, перегравши у фіналі в Канаді все того ж Рафтера. На змаганнях «Великого шолома», його пораз переслідували невдачі: лише одного разу (на Roland Garros-2002) йому вдалося пробитися до чвертьфінальної стадії, де перегравши Томмі Гааса він поступився Алексу Корретхе.

У березні 2003 року він отримав пошкодження на турнірі в Маямі. Повернувшись восени, Андрей, на своєму другому турнірі досягає півфіналу, а на листопадовому Paris Masters і виходить до фіналу, перегравши серед інших Райнера Шуттлера і поступившись тільки Тіму Генману. Зігравши до кінця того року ще кілька «челленджерів» він закріплює свої позиції у Top100 і уникає необхідності грати відбір на Australian Open.

2004 року румун виходить на пік своєї кар'єри: на турнірах Великого шолома він єдиний раз за весь час виграє по матчу в основній сітці кожного змагання; на турнірах серії Masters у парі лосягає чвертьфіналів. Загальна стабільність результатів на менш статусних змаганнях дозволяє йому до кінця жовтня піднятися на тринадцяту сходинку одиночної класифікації.

2005—2009

Румунський тенісист Андрей Павел у 2007 році.

Утриматися на новому рівні румунові не вдалося — численні програші вже в перших матчах відкинули його на кінець першої сотні. Щоб не втратити ігрову практику Андрій все частіше заявляється в парні турніри: в 2005 році, разом з різними партнерами, він тричі доходить до фіналів змагань основного туру і вперше перемагає за сім років. На Australian Open Павел разом з Томашем Бердихом виходить до першого для себе чвертьфіналу турніру Великого шолома.

У 2006 році результати в одиночних змаганнях ще гірші: дванадцять разів програв у перших раундах і покинув Top100. В той же час, у парних виступах у 2006 році завоював три титули, а також вийшов до першого в кар'єрі півфіналу на турнірах Великого шолома: на Roland Garros Павел та Александр Васке поступилися лише братам Брайанам.

2007 року повертається до першої сотні рейтингу. Наприкінці липня Андрей в останнє у своїй кар'єрі дійшов до фіналу змагання основного туру асоціації, поступившись головний приз в Умазі Карлосу Мойє.

В той же час, у парному розряді до середини квітня піднявся на вісімнадцяту сходинку парної класифікації. Разом з Васке двічі дійшов до фіналу турнірів середнього рівня, а також кілька разів грав у чвертьфіналах призів серії Masters. Через проблеми зі здоров'ям (болі в спині) восени 2009 року на домашньому турнірі в Бухаресті, Павел завершує ігрову кар'єру.

Переключається на тренерську діяльність: разом із співвітчизником Горієм Текеу у травні 2009 року в Кіцбюелі доходить до фіналу турніру основної серії асоціації. Отримана тоді впевненість дозволить незабаром Текеу стати одним з найсильніших парних гравців світу, а Андрей і далі буде йому допомагати, але вже як тимчасовий тренер.

Збірна та національні турніри

Андрей Павел дебютував у національній команді в Кубку Девіса в 17 років, взявши участь у великій перемозі румунів у матчі за право залишитися в першій групі регіонального турніру проти ірландців. Павел зіграв два одиночних матчі і обидва виграв. З 1994 року Андрей стає одним з постійних гравців збірної, зігравши поспіль у шістнадцяти сезонах турніру. Провівши за цей час 62 гри в рамках 27 матчевих зустрічей, він здобув 40 перемог.

До моменту закінчення своєї останньої гри в турнірі він за більшістю статистичних показників входив до трійки найкращих гравців в історії збірної, поступаючись лише Іліє Настасе та Йону Цірьяку.

Румун брав участь у тенісних турнірах відразу чотирьох Олімпіад: у 1992 році він подолав для участі в одиночному турнірі додатковий відбірковий турнір, а в 1996, 2000 і 2004 роках грав відразу в основних змаганнях, причому і одиночного і парного турнірів. За всі чотири участі в подібних змаганнях він виграв лише два матчі: в кваліфікації одиночного турніру до Олімпійських ігор 1992 року в Барселоні.

Тренерська кар'єра

Поступово завершуючи свою ігрову кар'єру, Андрей взимку 2009 року прийняв пропозицію національної федерації очолити румунську команду на Кубку Девіса; наступні три сезони він беззмінно працював на цій посаді, допомагаючи збірній Румунії балансувати на грані світової і регіональної груп турніру.

Восени 2010 року Павел почав працювати тренером сербської тенісистки Єлени Янкович. Деякий час його методи приносили відносні результати, але до липня наступного року, після кількох прикрих поразок, сторони припинили співпрацю.

Навесні 2011 року румун домовився з австрійцем Аріфом Мухамедом про роботу з його донькою — Тамірою Пашек. У червні 2012 року Таміра за підтримки Андрея виграла поспіль дев'ять матчів у Істборні та на Вімблдоні, попутно вигравши відразу три матчі у гравців Top10.

Рейтинг на кінець року

Рік	Одиночний рейтинг	Парний рейтинг
2009	600	95
2008	1 142
2007	75	22
2006	113	41
2005	80	42
2004	18	73
2003	69	801
2002	26	66
2001	28	262
2000	27	442
1999	41	113
1998	68	203
1997	118	277
1996	135	172
1995	214	194
1994	408	267
1993	311	529
1992	489	718
1991	548	372
1990	460

Виступи на турнірах

Фінали турнірів ATP в одиночному розряді (9)

Перемоги (3)

Титули
Турніри Великого Шолома (0)
Кубок Мастерс / Фінал ATP-тура (0)
ATP Masters 1000 (1+1)
ATP International Gold / ATP 500 (1)
ATP International / ATP 250 (1+5)

Титули за покриттям	Титули за місцем проведення матчів турніру
Хард (3+1)	Зал (0)
Ґрунт (1+5)
Трава (0)	Відкрите повітря (3+6)
Килим (0)

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперник у фіналі	Рахунок
1.	19 квітня 1998	Токіо, Японія	Хард	Зімбабве Байрон Блек	6-3 6-4
2.	27 травня 2000		Ґрунт		7-5 3-6 6-2
3.	5 серпня 2001	Монреаль, Канада	Хард		7-6(3) 2-6 6-3

Поразки (6)

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперник у фіналі	Рахунок
1.	2 травня 1999	Мюнхен, Німеччина	Ґрунт	Франко Скілларі	3-6 4-6
2.	20 червня 1999	Хертогенбос, Нідерланди	Трава		6-3 6-7(7) 4-6
3.	2 листопада 2003	Париж, Франція	Хард(i)	Тім Генмен	2-6 6-7(6) 6-7(2)
4.	1 травня 2005	Мюнхен, Німеччина	Ґрунт	Давід Налбандян	4-6 1-6
5.	27 травня 2006		Ґрунт	Микола Давиденко	0-6 3-6
6.	29 липня 2007		Ґрунт	Карлос Моя	4-6 2-6

Фінали челленджерів і ф'ючерсів в одиночному розряді (13)

Перемоги (8)

Умовні позначення

Челленджери (4+5)

Ф'ючерси (4+6)

Титули по покриттям	Титули за місцем проведення матчів турніру
Хард (5+2)	Зал (1)
Ґрунт (3+9)
Трава (0)	Відкрите повітря (7+11)
Килим (0)

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперник у фіналі	Рахунок
1.	11 жовтня 1992	Гонолулу, США	Хард		6-2 6-2
2.	2 травня 1993	Літл-Рок, США	Хард		6-3 7-6
3.	17 жовтня 1993	Мехіко, Мексика	Хард		6-1 6-4
4.	4 червня 1995	Ліппштадт, Німеччина	Ґрунт		6-3 4-6 7-5
5.	7 липня 1996	Монтобан, Франція	Ґрунт		6-4 6-3
6.	4 липня 1999	Венеція, Італія	Ґрунт		6-2 6-0
7.	21 листопада 2004		Хард(i)	Кароль Кучера	Без игры
8.	5 грудня 2004	Маврикій, Маврикій	Хард	Лі Хьон Тхек	6-3 6-1

Поразки (5)

№	Дата	Турнір	Покриття	Суперник у фіналі	Рахунок
1.	30 серпня 1991	Відень, Австрія	Хард		5-7 6-4 4-6
2.	23 липня 1995		Ґрунт	Хорді Арресе	3-6 7-6 4-6
3.	11 травня 1997	Любляна, Словенія	Ґрунт	Бретт Стівен	6-7 2-6
4.	8 марта 1998	Магдебург, Німеччина	Килим	Ларс Бургсмюллер	4-6 3-6
5.	6 травня 2007		Ґрунт		6-4 6-7(4) 2-6

Фінали турнірів ATP в парному розряді (11)

Перемоги (6)

№	Дата	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники у фіналі	Рахунок
1.	20 вересня 1998		Ґрунт	[[Файл:|20x13px|Румуніяунія]]	[[Файл:|20x13px|Румуніяунія]] [[Файл:|20x13px|Румуніяунія]] Діну Пескаріу	7-6(2) 7-6(4)
2.	31 липня 2005		Ґрунт			6-2 6-7(5) 6-0
3.	15 січня 2006		Хард	Рогір Вассен	Сімон Аспелін	6-3 5-7 [10-4]
4.	7 травня 2006	Мюнхен, Німеччина	Ґрунт			6-4 6-2
5.	16 липня 2006		Ґрунт	Їржі Новак	Жан-Клод Шеррер	6-3 6-1
6.	29 квітня 2007		Ґрунт		Рафаель Надаль	6-3 7-6(1)

Поразки (5)

№	Дата	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники у фіналі	Рахунок
1.	14 лютого 1999		Килим		Джефф Таранго Даніель Вацек	6-3 3-6 5-7
2.	10 січня 2005	Доха, Катар	Хард	Михайло Южний	Альберт Коста Рафаель Надаль	3-6 6-4 3-6
3.	18 вересня 2005		Ґрунт	[[Файл:|20x13px|Румуніяунія]]	Хосе Акасусо	3-6 6-4 3-6
4.	25 лютого 2007		Хард(i)		Леандер Паес	3-6 7-6(5) (7-10)
5.	23 травня 2009		Ґрунт	Горія Текеу	Марсело Мело Андре Са	7-6(9) 2-6 (7-10)

Фінали челленджерів і ф'ючерсів в парному розряді (18)

Перемоги (11)

№	Дата	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники у фіналі	Рахунок
1.	29 вересня 1991	Бухарест, Румунія	Ґрунт			6-3 6-4
2.	6 жовтня 1991	Бухарест, Румунія	Ґрунт			6-2 6-2
3.	13 жовтня 1991	Бухарест, Румунія	Ґрунт			3-6 6-3 7-5
4.	20 жовтня 1991	Бухарест, Румунія	Ґрунт			6-4 7-6
5.	3 квітня 1994	Куала-Лумпур, Малайзія	Хард	Денніс ван Схеппінген		7-6 6-4
6.	31 липня 1994	Прага, Чехія	Ґрунт			6-4 6-2
7.	2 квітня 1995	Таллахассі, США	Ґрунт			7-6 5-7 7-5
8.	23 липня 1995		Ґрунт	[[Файл:|20x13px|ИЗР]]		6-4 6-4
9.	10 вересня 1995		Ґрунт			7-5 6-3
10.	19 вересня 1999	Брашов, Румунія	Ґрунт	Габріель Тріфу	Георге Косак	6-2 6-2
11.	5 грудня 2004	Маврикій, Маврикій	Хард	Габріель Тріфу	Джефф Кутзе	6-3 6-4

Поразки (7)

№	Дата	Турнір	Покриття	Партнер	Суперники у фіналі	Рахунок
1.	11 серпня 1991	Відень, Австрія	Ґрунт		[[Файл:|20x13px|АВТ]]	3-6 2-6
2.	18 серпня 1991	Відень, Австрія	Ґрунт			6-1 2-6 4-6
3.	16 квітня 1995	Таллахассі, США	Ґрунт			5-7 1-6
4.	16 червня 1996	Загреб, Хорватія	Ґрунт	Клінтон Феррейра		6-3 1-6 0-6
5.	7 липня 1996	Монтобан, Франція	Ґрунт	Клінтон Феррейра	Клод Н'Горан	4-6 6-1 6-7
6.	24 листопада 1996	Маврикій, Маврикій	Трава			1-0 — отказ
7.	21 листопада 2004		Хард	Габріель Тріфу	Кароль Бек	7-6(4) 6-7(4) 6-7(2)

Історія виступів на турнірах

Турнір																			Підсумок	В/П за кар'єру
Турніри Великого Шолома
Australian Open	-	-	-	-	К		-		-							К		1Р	0 / 12	10-12
Roland Garros	-	-	-	-	-		-					-				К	-		0 / 10	7-10
Уимблдон	-	-	К	-	К							-					-		0 / 13	7-13
US Open	-	-	К	-								-					-		0 / 13	10-13
Олімпійські ігри
Літня олімпіада		Не проводился				Не проводился				Не проводился				Не проводился			-	НП	0 / 4	0-4
Серия ATP Masters 1000
Індіан-Веллс	-	-	-	-	-	-	-	К	-	1Р	2Р	1Р	2Р	3Р	1Р	К	-	-	0 / 8	3-8
Маямі	-	-	-	-	-	-	-	3Р	3Р	4Р	1/4	2Р	1/4	1Р	1Р	К	-	-	0 / 9	13-9
	-	-	-	-	-	-	-	2Р	К	2Р	3Р	-	3Р	-	-	1Р	-	-	0 / 6	7-6
Рим	-	-	-	-	-	-	-	-	3Р	1Р	2Р	-	1/4	1Р	-	-	-	-	0 / 5	6-5
Ессен / Штутгарт / Мадрид	-	-	-	К	К	К	2Р	1/4	1/4	2Р	1Р	К	3Р	1Р	-	1Р	-	-	0 / 12	13-14
Монреаль / Торонто	-	-	-	-	-	-	-	-	2Р	П	2Р	-	1Р	2Р	-	-	-	-	1 / 5	9-4
Цинциннаті	-	-	-	-	-	-	-	1Р	1Р	2Р	1Р	-	1Р	1Р	-	К	-	-	0 / 7	2-7
Париж	-	-	-	1Р	-	-	К	-	1Р	1Р	1Р	Ф	3Р	1Р	-	-	-	-	0 / 8	7-8
	-	-	-	-	-	-	-	-	1/2	1Р	2Р	-	3Р	1Р	-	К	-	-	0 / 6	7-6
Статистика виступів
Зіграно турнірів	12	21	15	21	34	31	33	29	31	29	28	15	29	28	24	27	5	8		420
Проведено фіналів	0	0	0	0	0	0	1	2	1	1	0	1	0	1	1	1	0	0		9
Виграно турнірів	0	0	0	0	0	0	1	0	1	1	0	0	0	0	0	0	0	0		3

К — поразки у відбірному турнірі.

Турнір													Підсумок	В/П за кар'єру
Турніри Великого Шолома
Australian Open	-	-	-	-	-	-							0 / 6	8-6
Roland Garros	-	-	-	-	-						-		0 / 6	9-6
Вімблдон	-	-	-	-	-				-		-		0 / 5	7-5
US Open		-	-	-	-				-		-		0 / 6	3-6
Олимпийские игры
Літня олімпіада		НП			НП			Не проводился			-	НП	0 / 3	0-3
Серія ATP Masters 1000
Індіан-Веллс	-	-	-	-	-	-	1Р	1Р	-	2Р	-	-	0 / 3	1-3
Маямі	-	-	-	-	-	-	-	-	1Р	1/4	-	-	0 / 2	2-2
	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1/4	-	-	0 / 1	2-1
Рим	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1/4	-	-	0 / 1	1-1
Штутгарт / Мадрид	-	К	1/4	1Р	1Р	2Р	1/4	-	-	1/4	-	-	0 / 7	6-7
Монреаль / Торонто	-	-	-	1Р	-	1Р	-	2Р	-	-	-	-	0 / 3	1-3
Цинциннаті	-	-	-	-	-	2Р	2Р	2Р	-	1Р	-	-	0 / 4	3-4
Париж	-	-	-	-	-	1/4	1Р	-	-	-	-	-	0 / 2	2-2
	-	-	-	-	-	1/4	2Р	1Р	-	1Р	-	-	0 / 4	2-3
Статистика виступів
Зіграно турнірів	24	11	18	13	8	18	5	20	17	19	2	2		147
Проведено фіналів	0	1	1	0	0	0	0	3	3	2	0	1		11
Виграно турнірів	0	1	0	0	0	0	0	1	3	1	0	0		6

Примітки

1. ATP website
   d:Track:Q14580059
2. . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 10 травня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. Майерс, Кристофер. Kei Nishikori, Jelena Jankovic and Andy Murray appoint new coaches (англ.). bettor.com. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 30 березня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
4. Лупу, Валентин (24 апреля 2012). Эксклюзивное интервью Андрея Павла (рум.). treizecizero.ro. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 30 березня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
5. Interviu exclusiv Andrei Pavel "De la Indian Wells lucrez cu Tamira Paszek. Архів оригіналу за 19 липня 2012.
6. Почав турнір з кваліфікації.

Посилання

• Андрей Павел на сайті ATP(англ.)
• Андрей Павел на сайті ITF
• Андрей Павел на сайті Кубку Девіса