Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андріасян Арка дій Гео ргійович Андріася н часто зустрічається Андреас

Андреасян Аркадій Георгійович

Андреасян Аркадій Георгійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андріасян.

Арка́дій Гео́ргійович Андріася́н (часто зустрічається — Андреасян) (вірм. Արկադի Գեորգիի Անդրեասյան; рос. Аркадий Георгиевич Андріасян; 11 серпня 1947, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР — 23 грудня 2020) — радянський футболіст (півзахисник), тренер. Чемпіон і володар Кубка СРСР, призер Олімпійських ігор. Майстер спорту СРСР (1971). Майстер спорту СРСР міжнародного класу та заслужений тренер Вірменської РСР (1982). Є віце-президентом єреванського «Арарату».

image
Аркадій Андріасян
Особисті дані
Повне ім'я Аркадій Георгійович Андріасян
Народження 11 серпня 1947(1947-08-11)[2]
  Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Смерть 23 грудня 2020(2020-12-23)[1] (73 роки)
  Єреван, Вірменія
Зріст 174 см
Вага 70 кг
Громадянство image СРСР → image Вірменія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
1965—1966 image «Ширак» 38 (3)
1966—1967 image «Арарат» (Єреван) 0 (0)
1967—1968 image
1969—1978 image «Арарат» (Єреван) 242 (62)
Національна збірна
1971—1972 image СРСР (олімп.) 5 (3)
1972—1975 image СРСР 12 (1)
Тренерська діяльність**
1979—1981 image «Котайк»
1981—1983 image «Арарат» (Єреван)
1984—1985 image
1986 image «Котайк»
1986—1989 image «Арарат» (Єреван)
1991 image «Котайк»
1992—1993 image
1993—1995 image
1996—2003 image «Арарат» (Єреван)
2005 image
2007—2008 image «Міка»
2009 — н. в. image «Арарат» (Єреван) віце-президент
2009 image «Арарат» (Єреван) в. о.
2011—2012 image «Арарат» (Єреван)
Звання, нагороди
Нагороди
image
Майстер спорту СРСР міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Вихованець школи бакинського «Нафтовика». З першого разу (1966—1967) в основу «Арарату» не пробився, провів кілька сезонів у нижчих лігах. В 1969 році був знову запрошений у «Арарат». Дебют у вищій лізі відбувся 4 квітня в матчі проти «Динамо» (Київ), програному єреванцями чинним чемпіонам з рахунком 1:4.

Кар'єра в збірній

Статистика виступів

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Ширак 1965, 4-а зона класу «Б» 24 3 0 0 0 0 24 3
1966, 2-а група класу «А» 14 0 0 0 0 0 14 0
Всього 38 3 0 0 0 0 38 3
Севан 1967, 4-а зона класу «Б» ? ? 0 0 0 0 ? ?
1968, 4-а зона класк «Б» 39 10 0 0 0 0 39 10
Всього ? ? 0 0 0 0 ? ?
«Арарат» (Єреван) 1969 34 3 1 0 0 0 35 3
1970 28 5 4 0 0 0 32 5
1971 30 3 4 0 0 0 34 3
1972 27 9 2 0 4 1 33 10
1973 24 13 6 0 0 0 30 13
1974 27 6 4 2 3 1 34 9
1975 27 10 5 4 5 1 37 15
1976 20 8 3 0 0 0 23 8
1977 2 1 1 0 0 0 3 1
1978 23 4 0 0 0 0 23 4
Всього 242 62 30 6 12 3 284 71
Всього за кар'єру ? ? ? ? ? ? ? ?

Кар'єра тренера

Тренерську кар'єру Аркадій Андріасян розпочав у 1979 році в абовянському «Котайку», який виступав у другій лізі чемпіонату СРСР. Андріасян в перший рік свого правління вивів команду на п'яте місце у закавказькій зоні, на наступний рік — на друге, а в 1981 — на перше. Успіх Андріасяна-тренера був помічений, і керівництво республіканського Спорткомітету запропонувало йому очолити Арарат. Дебют у вищій лізі 1982 року для Андріасяна склався вдало. Після перемоги у восьмому турі над краснодарською «Кубанню» команда вийшла на перше місце і продовжувала одноосібно лідирувати аж до перерви в чемпіонаті (після 14 туру), пов'язаного з участю збірної СРСР на чемпіонаті світу 1982 року в Іспанії. Андріасян у складі радянської делегації провідних футбольних фахівців країни відбув на чемпіонат світу. Повернувся він із світового футбольного форуму та застав команду «Арарат» в жалюгідному стані — вона втратила боєздатність і, головне, здала у функціональному плані. У підсумку «Арарат» зайняв у чемпіонаті країни 5 місце, що було високо оцінено, і він був удостоєний звання заслуженого тренера Вірменської РСР. Однак, після низки невдач, команду стало трясти, і в кінці сезону 1983 року Аркадій Георгійович залишив команду і очолив «Спартак» з Октемберяна — найслабшу з вірменських команд другої ліги чемпіонату СРСР. Через рік Андріасян вивів спартаківців на третє місце.

У 1986 році його запросили рятувати «Котайк», який виступав у першій лізі чемпіонату країни, а в середині сезону того ж року — вже «Арарат», який плівся у кінці турнірної таблиці і йому загрожував виліт з вищої ліги. 5 перемог і нічия не тільки дозволили «Арарату» зберегти місце в еліті, але і перебратися на 8 місце, відстаючи від лідера всього на 5 очок! Старт чемпіонату країни 1989 року «Арарату» вдався, після шостого туру єреванці йшли на другому місці, поступаючись московському «Спартаку» лише очком. Потім настала низка невдач у виїзних матчах, які багатьма були приписані до старої хвороби команди — невміння грати в гостях. Однак справжньою хворобою було — «порушення спортивного режиму». Андріасян саме з цією хворобою підопічних боровся жорстко, що не подобалося багатьом футболістам, тому вони влаштували «бунт на кораблі» після чергового прочухана від Андріасяна після програного матчу. Часи були «перебудовні», коли директорів і керівників підприємств знімали простим рішенням зборів колективу. Так були звільнені тренери московського «Спартака» (Костянтин Бєсков), ленінградського «Зеніту», харківського «Металіста», донецького «Шахтаря», волгоградського «Ротора». Андріасян знову покинув свій рідний клуб.

У 1990 році Андріасяну запропонували в Лондоні тренувати аматорську команду «Арарат», в якій грали вірмени англійської діаспори. На наступний рік він повернувся додому і тренував «Котайк». Потім в чемпіонаті незалежної Вірменії півтора року очолював ечміадзінський «Звартноц». Влітку 1993 року його запросили в бейрутський «Оменмен» і він вивів цю команду в число лідерів чемпіонату Лівану, у фінал Кубка країни, завоював Кубок Муси Садера.

Восени 1995 році Аркадій Андрвасян повернувся в Єреван і з 1996 року знову очолив «Арарат» як головний тренер (по 2002 рік) і президент клубу (до 2013 року). У 1997 році «Арарат» завоював Кубок Вірменії та срібні медалі чемпіонату країни (1996/97 рр.). Срібних нагород араратовці під керівництвом Андріасяна удостоїлися ще двічі — в чемпіонатах 1999 і 2000 років, бронзових — у 2001 році. У 2001 році підопічні Андріасяна стали переможцями турніру на Кубок президента Арцаха, а у 2004 році — турніру імені Героя Радянського Союзу Унана Аветісяна. У 2007 році через постійне протистояння зарубіжних господарів «Арарату» з керівництвом Федерації футболу Вірменії Аркадій Андріасян вирішив на деякий час покинути рідну команду і два роки успішно тренував єреванську «Міку». У 2009 році він повернувся в «Арарат» і завоював з командою Суперкубок Вірменії, перегравши в очному поєдинку єреванський «Пюнік».

У 2013 році, розчарувавшись у футбольній політиці президента клубу Грачья Капріеляна, для якого створення класної інфраструктури клубу та будівництво дитячо-юнацької школи «Арарату», стояли на другому плані, Аркадій Георгійович, будучи одним з акціонерів ФК «Арарат», знову покинув рідний клуб. Проте у 2016 році Аркадій Андріасян повернувся у вірменський футбол і знову очолив «Арарат».

Досягнення

Нагороди

Особисте життя

Батько Андріасяна — Георгій Андріасян (Андріасов) — грав у бакинському «Локомотиві» (чемпіонат СРСР 1937 року, група «Д») і в єреванському «Динамо» (чемпіон Вірменської РСР 1936 року), тренував «Локомотив» (Баку). Дядько Андріасяна — Гайк Андріасян (Андріасов) — грав у московському «Локомотиві», єреванських командах «Спартак» і «Динамо», був тренером ряду вірменських команд. Син — Георгій, також був професійним футболістом і виступав за ряд вірменських клубів, у тому числі і за єреванський «Арарат».

Примітки

  1. Մահացել է լեգենդար ֆուտբոլիստ Արկադի Անդրեասյանը
  2. Transfermarkt.de — 2000.
    d:Track:Q2449070
  3. armsport / Вік Дарчинян, Артур Абраам, Аркадій Андреасян і Едуард Маркаров нагороджені медаллю [Архівовано 22 липня 2012 у Archive.is]

Посилання

  • Профіль на сайті «Збірна Росії з футболу» [ 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)(рос.)
  • Статистика виступів у єврокубках [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Література

  • Григорян А. Г. «Арарат» Аркадия Андриасяна. Газета «Айастани комунист», 24.01.1997.
  • Григорян А. Г. Юбилей велико футболиста. Газета «Айастани комунист», 03.10.1997.
  • Григорян А. Г. Спортивные традиции семьи Андриасянов. Еженедельник «Ориент», 27.10.1997.
  • Григорян А. Г. Аркадий Андриасян снова в «Арарате». Газета «Спорт», Тбилиси, № 6 1997 г.
  • Шмурнов А. Пас как событие. Еженедельник «Футбол» (Москва), № 33, 1999 г.
  • Григорян А. Г. К 100-летию армянского футбола. Андриасяны. Журнал «Мужчины». Ереван, № 7-10 — 1999 г.
  • Григорян А. Г. А судьи кто? — Газета Урарту, № 16, 2002 г.
  • Григорян А. Г. Властелин мяча. «Футбол-Ревью» (Єреван), 13.08.2003.
  • Григорян А. Г. «Королевская булавка» Арарата. — Газета Ноев Ковчег, 2005 г.
  • Григорян А. Г. Братья Андриасяны. Генералы футбольных полей. — Ереван, 2011.
  • Погосян А. Игрок с психологией победителя. — Газета Ноев Ковчег, № 15, август 2012 г.
  • Григорян А. Г. Армянский Круифф. — Газета Ноев Ковчег, № 18, октябрь 2013 г.
  • Григорян А. Г. Новый футбольный лайнер Аркадия Андриасяна. Газета «Ноев Ковчег», N 9, сентябрь 2016 г. http://noev-kovcheg.ru/mag/2016-09/5538.html [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andriasyan Arka dij Geo rgijovich Andriasya n chasto zustrichayetsya Andreasyan virm Արկադի Գեորգիի Անդրեասյան ros Arkadij Georgievich Andriasyan 11 serpnya 1947 Baku Azerbajdzhanska RSR SRSR 23 grudnya 2020 radyanskij futbolist pivzahisnik trener Chempion i volodar Kubka SRSR prizer Olimpijskih igor Majster sportu SRSR 1971 Majster sportu SRSR mizhnarodnogo klasu ta zasluzhenij trener Virmenskoyi RSR 1982 Ye vice prezidentom yerevanskogo Araratu Arkadij Andriasyan Osobisti dani Povne im ya Arkadij Georgijovich Andriasyan Narodzhennya 11 serpnya 1947 1947 08 11 2 Baku Azerbajdzhanska RSR SRSR Smert 23 grudnya 2020 2020 12 23 1 73 roki Yerevan Virmeniya Zrist 174 sm Vaga 70 kg Gromadyanstvo SRSR Virmeniya Poziciya pivzahisnik Profesionalni klubi 1965 1966 Shirak 38 3 1966 1967 Ararat Yerevan 0 0 1967 1968 1969 1978 Ararat Yerevan 242 62 Nacionalna zbirna 1971 1972 SRSR olimp 5 3 1972 1975 SRSR 12 1 Trenerska diyalnist 1979 1981 Kotajk 1981 1983 Ararat Yerevan 1984 1985 1986 Kotajk 1986 1989 Ararat Yerevan 1991 Kotajk 1992 1993 1993 1995 1996 2003 Ararat Yerevan 2005 2007 2008 Mika 2009 n v Ararat Yerevan vice prezident 2009 Ararat Yerevan v o 2011 2012 Ararat Yerevan Zvannya nagorodi Nagorodi Majster sportu SRSR mizhnarodnogo klasu Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Klubna kar yeraVihovanec shkoli bakinskogo Naftovika Z pershogo razu 1966 1967 v osnovu Araratu ne probivsya proviv kilka sezoniv u nizhchih ligah V 1969 roci buv znovu zaproshenij u Ararat Debyut u vishij lizi vidbuvsya 4 kvitnya v matchi proti Dinamo Kiyiv progranomu yerevancyami chinnim chempionam z rahunkom 1 4 Kar yera v zbirnijStatistika vistupivKlub Sezon Chempionat Kubok Yevrokubki Vsogo Matchi Goli Matchi Goli Matchi Goli Matchi Goli Shirak 1965 4 a zona klasu B 24 3 0 0 0 0 24 3 1966 2 a grupa klasu A 14 0 0 0 0 0 14 0 Vsogo 38 3 0 0 0 0 38 3 Sevan 1967 4 a zona klasu B 0 0 0 0 1968 4 a zona klask B 39 10 0 0 0 0 39 10 Vsogo 0 0 0 0 Ararat Yerevan 1969 34 3 1 0 0 0 35 3 1970 28 5 4 0 0 0 32 5 1971 30 3 4 0 0 0 34 3 1972 27 9 2 0 4 1 33 10 1973 24 13 6 0 0 0 30 13 1974 27 6 4 2 3 1 34 9 1975 27 10 5 4 5 1 37 15 1976 20 8 3 0 0 0 23 8 1977 2 1 1 0 0 0 3 1 1978 23 4 0 0 0 0 23 4 Vsogo 242 62 30 6 12 3 284 71 Vsogo za kar yeru Kar yera treneraTrenersku kar yeru Arkadij Andriasyan rozpochav u 1979 roci v abovyanskomu Kotajku yakij vistupav u drugij lizi chempionatu SRSR Andriasyan v pershij rik svogo pravlinnya viviv komandu na p yate misce u zakavkazkij zoni na nastupnij rik na druge a v 1981 na pershe Uspih Andriasyana trenera buv pomichenij i kerivnictvo respublikanskogo Sportkomitetu zaproponuvalo jomu ocholiti Ararat Debyut u vishij lizi 1982 roku dlya Andriasyana sklavsya vdalo Pislya peremogi u vosmomu turi nad krasnodarskoyu Kubannyu komanda vijshla na pershe misce i prodovzhuvala odnoosibno lidiruvati azh do perervi v chempionati pislya 14 turu pov yazanogo z uchastyu zbirnoyi SRSR na chempionati svitu 1982 roku v Ispaniyi Andriasyan u skladi radyanskoyi delegaciyi providnih futbolnih fahivciv krayini vidbuv na chempionat svitu Povernuvsya vin iz svitovogo futbolnogo forumu ta zastav komandu Ararat v zhalyugidnomu stani vona vtratila boyezdatnist i golovne zdala u funkcionalnomu plani U pidsumku Ararat zajnyav u chempionati krayini 5 misce sho bulo visoko ocineno i vin buv udostoyenij zvannya zasluzhenogo trenera Virmenskoyi RSR Odnak pislya nizki nevdach komandu stalo tryasti i v kinci sezonu 1983 roku Arkadij Georgijovich zalishiv komandu i ocholiv Spartak z Oktemberyana najslabshu z virmenskih komand drugoyi ligi chempionatu SRSR Cherez rik Andriasyan viviv spartakivciv na tretye misce U 1986 roci jogo zaprosili ryatuvati Kotajk yakij vistupav u pershij lizi chempionatu krayini a v seredini sezonu togo zh roku vzhe Ararat yakij plivsya u kinci turnirnoyi tablici i jomu zagrozhuvav vilit z vishoyi ligi 5 peremog i nichiya ne tilki dozvolili Araratu zberegti misce v eliti ale i perebratisya na 8 misce vidstayuchi vid lidera vsogo na 5 ochok Start chempionatu krayini 1989 roku Araratu vdavsya pislya shostogo turu yerevanci jshli na drugomu misci postupayuchis moskovskomu Spartaku lishe ochkom Potim nastala nizka nevdach u viyiznih matchah yaki bagatma buli pripisani do staroyi hvorobi komandi nevminnya grati v gostyah Odnak spravzhnoyu hvoroboyu bulo porushennya sportivnogo rezhimu Andriasyan same z ciyeyu hvoroboyu pidopichnih borovsya zhorstko sho ne podobalosya bagatom futbolistam tomu voni vlashtuvali bunt na korabli pislya chergovogo prochuhana vid Andriasyana pislya progranogo matchu Chasi buli perebudovni koli direktoriv i kerivnikiv pidpriyemstv znimali prostim rishennyam zboriv kolektivu Tak buli zvilneni treneri moskovskogo Spartaka Kostyantin Byeskov leningradskogo Zenitu harkivskogo Metalista doneckogo Shahtarya volgogradskogo Rotora Andriasyan znovu pokinuv svij ridnij klub U 1990 roci Andriasyanu zaproponuvali v Londoni trenuvati amatorsku komandu Ararat v yakij grali virmeni anglijskoyi diaspori Na nastupnij rik vin povernuvsya dodomu i trenuvav Kotajk Potim v chempionati nezalezhnoyi Virmeniyi pivtora roku ocholyuvav echmiadzinskij Zvartnoc Vlitku 1993 roku jogo zaprosili v bejrutskij Omenmen i vin viviv cyu komandu v chislo lideriv chempionatu Livanu u final Kubka krayini zavoyuvav Kubok Musi Sadera Voseni 1995 roci Arkadij Andrvasyan povernuvsya v Yerevan i z 1996 roku znovu ocholiv Ararat yak golovnij trener po 2002 rik i prezident klubu do 2013 roku U 1997 roci Ararat zavoyuvav Kubok Virmeniyi ta sribni medali chempionatu krayini 1996 97 rr Sribnih nagorod araratovci pid kerivnictvom Andriasyana udostoyilisya she dvichi v chempionatah 1999 i 2000 rokiv bronzovih u 2001 roci U 2001 roci pidopichni Andriasyana stali peremozhcyami turniru na Kubok prezidenta Arcaha a u 2004 roci turniru imeni Geroya Radyanskogo Soyuzu Unana Avetisyana U 2007 roci cherez postijne protistoyannya zarubizhnih gospodariv Araratu z kerivnictvom Federaciyi futbolu Virmeniyi Arkadij Andriasyan virishiv na deyakij chas pokinuti ridnu komandu i dva roki uspishno trenuvav yerevansku Miku U 2009 roci vin povernuvsya v Ararat i zavoyuvav z komandoyu Superkubok Virmeniyi peregravshi v ochnomu poyedinku yerevanskij Pyunik U 2013 roci rozcharuvavshis u futbolnij politici prezidenta klubu Grachya Kaprielyana dlya yakogo stvorennya klasnoyi infrastrukturi klubu ta budivnictvo dityacho yunackoyi shkoli Araratu stoyali na drugomu plani Arkadij Georgijovich buduchi odnim z akcioneriv FK Ararat znovu pokinuv ridnij klub Prote u 2016 roci Arkadij Andriasyan povernuvsya u virmenskij futbol i znovu ocholiv Ararat DosyagnennyaYak gravcya komandni Bronzovij olimpijskij prizer 1972 Chempion SRSR 1973 Sribnij prizer chempionatu SRSR 1971 1976 v Volodar Kubka SRSR 1973 1975 Finalist Kubka SRSR 1976 osobisti U spiskah 33 krashih futbolistiv sezonu v SRSR 4 1 1973 1974 2 1971 1975 Krashij bombardir chempionatu SRSR 1976 v Yak trenera Virmeniya Sribnij prizer chempionatu Virmeniyi 1996 97 1999 2000 Volodar Kubka Virmeniyi 1996 97 Volodar Superkubka Virmeniyi 2009 Finalist Kubka Virmeniyi 2001 Finalist Superkubka Virmeniyi 1997NagorodiMedal Za zaslugi pered Vitchiznoyu 1 go stupenya 2011 Osobiste zhittyaBatko Andriasyana Georgij Andriasyan Andriasov grav u bakinskomu Lokomotivi chempionat SRSR 1937 roku grupa D i v yerevanskomu Dinamo chempion Virmenskoyi RSR 1936 roku trenuvav Lokomotiv Baku Dyadko Andriasyana Gajk Andriasyan Andriasov grav u moskovskomu Lokomotivi yerevanskih komandah Spartak i Dinamo buv trenerom ryadu virmenskih komand Sin Georgij takozh buv profesijnim futbolistom i vistupav za ryad virmenskih klubiv u tomu chisli i za yerevanskij Ararat PrimitkiՄահացել է լեգենդար ֆուտբոլիստ Արկադի Անդրեասյանը Transfermarkt de 2000 d Track Q2449070 armsport Vik Darchinyan Artur Abraam Arkadij Andreasyan i Eduard Markarov nagorodzheni medallyu Arhivovano 22 lipnya 2012 u Archive is PosilannyaProfil na sajti Zbirna Rosiyi z futbolu 12 sichnya 2017 u Wayback Machine ros ros Statistika vistupiv u yevrokubkah 4 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaGrigoryan A G Ararat Arkadiya Andriasyana Gazeta Ajastani komunist 24 01 1997 Grigoryan A G Yubilej veliko futbolista Gazeta Ajastani komunist 03 10 1997 Grigoryan A G Sportivnye tradicii semi Andriasyanov Ezhenedelnik Orient 27 10 1997 Grigoryan A G Arkadij Andriasyan snova v Ararate Gazeta Sport Tbilisi 6 1997 g Shmurnov A Pas kak sobytie Ezhenedelnik Futbol Moskva 33 1999 g Grigoryan A G K 100 letiyu armyanskogo futbola Andriasyany Zhurnal Muzhchiny Erevan 7 10 1999 g Grigoryan A G A sudi kto Gazeta Urartu 16 2002 g Grigoryan A G Vlastelin myacha Futbol Revyu Yerevan 13 08 2003 Grigoryan A G Korolevskaya bulavka Ararata Gazeta Noev Kovcheg 2005 g Grigoryan A G Bratya Andriasyany Generaly futbolnyh polej Erevan 2011 Pogosyan A Igrok s psihologiej pobeditelya Gazeta Noev Kovcheg 15 avgust 2012 g Grigoryan A G Armyanskij Kruiff Gazeta Noev Kovcheg 18 oktyabr 2013 g Grigoryan A G Novyj futbolnyj lajner Arkadiya Andriasyana Gazeta Noev Kovcheg N 9 sentyabr 2016 g http noev kovcheg ru mag 2016 09 5538 html 13 veresnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ