Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Андре Савіньйон | ||||
|---|---|---|---|---|
| André Savignon | ||||
| Ім'я при народженні | Fernand Eugène André Savignon | |||
| Народився | 1 січня 1878 Тарб,  Франція | |||
| Помер | 10 січня 1947 (69 років) Лондон, Велика Британія ·пневмонія | |||
| Поховання | Q28040984? | |||
| Громадянство | Франція | |||
| Національність | француз | |||
| Діяльність | письменник, журналіст | |||
| Сфера роботи | журналістика[1] і проза[1] | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | 1908—1947 | |||
| Жанр | оповідання, роман, стаття | |||
| Magnum opus | «Дочки дощу» | |||
| Премії | Ґонкурівська премія (1912) | |||
| Сайт: Почесного легіону] [[Файл:Offizierskreuz.jpg|30px] | ||||
| | ||||
 Андре Савіньйон у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Ферна́н Еже́н Андре́ Савіньйо́н фр. Fernand Eugène André Savignon, * 1 січня 1878, Тарб, Франція — † 10 січня 1947, Лондон, Велика Британія;— французький письменник і журналіст, лауреат Ґонкурівської премії (1912) за роман «Дочки дощу»
Біографія
Андре Савіньйон народився в сім'ї Ежена Мішеля Савіньйона і Луїзи Ізабелли Варанґ'ян де Віллепен. Родина мешкала в домі «Еспарбес Люссан» у Тарбі, на майдані Префектури, № 5.
Андре навчався в єзуїтському коледжі святого Франсуа-Ксав'єра у Ванні.
Першою дружиною Андре Савіньйона була Марі Жозефіна Монзелен, з якою він узяв шлюб 29 липня 1902 в Парижі. Ґонкурівську премію здобув у 1912 році за роман «Дочки дощу», опублікований у видавництві Ґрассе. Претендентом на цю нагороду був також Жульєн Банда, і журі проголосувало шістьма голосами проти п'яти на користь Савіньйона. У романі описано будні жителів острова Уессан.
Андре працював журналістом у газетах і їздив у робочі відрядження до Великої Британії. Особливо часто це траплялося в 1908—1914 роках. Там його застала Перша світова війна, й довелося залишитися на чотири роки. Після перемир'я 1918 року Андре Савіньйон переїхав до Сен-Мало. 27 вересня 1919 в Амбераку він оженився вдруге — з Бертою Деґранж. Дітей з нею, як і з першою дружиною, не мав. Далі їздив як журналіст до Великої Британії. Був у Лондоні на той час, коли у 1939-му почалася Друга світова війна.
Андре Савіньйон пережив бомбардування Плімута у 1940—1941 роках, відомі під загальною назвою «Бліц». Вранці 21 березня 1941 року він написав:
 | «У цьому місті, що нищилось у червонуватих смугах диму, блукали тільки поодинокі городяни. Інші сиділи у сховищах або лежали, позбувшись усіх прикрощів, під руїнами». |  |
На батьківщину письменник уже не повернувся. Перебрався до Лондона, де 10 січня 1947 року помер на пневмонію у французькій лікарні. Поховали його в Сен-Мало, на маленькому кладовищі «Розе», що біля річки .
Андре Савіньйон був кавалер ордена Почесного легіону.
Твори
- Les Vigies des mers, Fayard, 1908 — «Сигнальники морів»
- Filles de la pluie, Grasset, 1912 — «Дочки дощу»
- Une femme dans chaque port, Flammarion, 1918 — «Жінка в кожному порту»
- Le Secret des eaux, Calmann-Lévy, 1923 — «Таємниця вод»
- La Tristesse d'Elsie, Calmann-Lévy, 1924 — «Сум Елсі»
- La Dame de la «Sainte-Alice», Calmann-Lévy, 1926 — «Дама із „Святої Аліси“»
- Tous les trois, Calmann-Lévy, 1928 — «Усі троє»
- Saint-Malo, nid de Corsaire, La Renaissance du Livre, 1931 — «Сен-Мало, гніздо корсарів»
- Au petit bateau, La Renaissance du Livre, 1932 — «На човнику»
- Petits miroirs de la mer, avec Abel Bonnard, Claude Farrère, Maurice Guierre, Jean Painlevé et Roger Vercel, Biomarine ; Perceval, 1934 — «Морські дзеркальця» (разом із: , Клод Фаррер, , і Роже Версель)
- Occupation, Édition de France, 1938 — «Окупація»
- Le Feu du ciel, Plymouth 1940—1941, Le Cercle d'or, 1984 — «Небесний вогонь. Плімут, 1940—1941»
- Dans ma prison de Londres (1939—1946), Ketel, 1962 — «У моїй лондонській тюрмі»
Зовнішні зв'язки
- Court extrait des Filles de la pluie [ 14 червня 2006 у Wayback Machine.]
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gill, Crispin (1993). Plymouth. A New History. Devon Books. p. 261.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Andre SavinjonAndre SavignonIm ya pri narodzhenniFernand Eugene Andre SavignonNarodivsya1 sichnya 1878 1878 01 01 Tarb FranciyaPomer10 sichnya 1947 1947 01 10 69 rokiv London Velika Britaniya pnevmoniyaPohovannyaQ28040984 Gromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpismennik zhurnalistSfera robotizhurnalistika 1 i proza 1 Mova tvorivfrancuzkaRoki aktivnosti1908 1947Zhanropovidannya roman stattyaMagnum opus Dochki doshu PremiyiGonkurivska premiya 1912 Sajt Pochesnogo legionu Fajl Offizierskreuz jpg 30px Andre Savinjon u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Ferna n Ezhe n Andre Savinjo n fr Fernand Eugene Andre Savignon 1 sichnya 1878 Tarb Franciya 10 sichnya 1947 London Velika Britaniya francuzkij pismennik i zhurnalist laureat Gonkurivskoyi premiyi 1912 za roman Dochki doshu BiografiyaAndre Savinjon narodivsya v sim yi Ezhena Mishelya Savinjona i Luyizi Izabelli Varang yan de Villepen Rodina meshkala v domi Esparbes Lyussan u Tarbi na majdani Prefekturi 5 Andre navchavsya v yezuyitskomu koledzhi svyatogo Fransua Ksav yera u Vanni Pershoyu druzhinoyu Andre Savinjona bula Mari Zhozefina Monzelen z yakoyu vin uzyav shlyub 29 lipnya 1902 v Parizhi Gonkurivsku premiyu zdobuv u 1912 roci za roman Dochki doshu opublikovanij u vidavnictvi Grasse Pretendentom na cyu nagorodu buv takozh Zhulyen Banda i zhuri progolosuvalo shistma golosami proti p yati na korist Savinjona U romani opisano budni zhiteliv ostrova Uessan Andre pracyuvav zhurnalistom u gazetah i yizdiv u robochi vidryadzhennya do Velikoyi Britaniyi Osoblivo chasto ce traplyalosya v 1908 1914 rokah Tam jogo zastala Persha svitova vijna j dovelosya zalishitisya na chotiri roki Pislya peremir ya 1918 roku Andre Savinjon pereyihav do Sen Malo 27 veresnya 1919 v Amberaku vin ozhenivsya vdruge z Bertoyu Degranzh Ditej z neyu yak i z pershoyu druzhinoyu ne mav Dali yizdiv yak zhurnalist do Velikoyi Britaniyi Buv u Londoni na toj chas koli u 1939 mu pochalasya Druga svitova vijna Andre Savinjon perezhiv bombarduvannya Plimuta u 1940 1941 rokah vidomi pid zagalnoyu nazvoyu Blic Vranci 21 bereznya 1941 roku vin napisav U comu misti sho nishilos u chervonuvatih smugah dimu blukali tilki poodinoki gorodyani Inshi sidili u shovishah abo lezhali pozbuvshis usih prikroshiv pid ruyinami Na batkivshinu pismennik uzhe ne povernuvsya Perebravsya do Londona de 10 sichnya 1947 roku pomer na pnevmoniyu u francuzkij likarni Pohovali jogo v Sen Malo na malenkomu kladovishi Roze sho bilya richki Andre Savinjon buv kavaler ordena Pochesnogo legionu TvoriLes Vigies des mers Fayard 1908 Signalniki moriv Filles de la pluie Grasset 1912 Dochki doshu Une femme dans chaque port Flammarion 1918 Zhinka v kozhnomu portu Le Secret des eaux Calmann Levy 1923 Tayemnicya vod La Tristesse d Elsie Calmann Levy 1924 Sum Elsi La Dame de la Sainte Alice Calmann Levy 1926 Dama iz Svyatoyi Alisi Tous les trois Calmann Levy 1928 Usi troye Saint Malo nid de Corsaire La Renaissance du Livre 1931 Sen Malo gnizdo korsariv Au petit bateau La Renaissance du Livre 1932 Na chovniku Petits miroirs de la mer avec Abel Bonnard Claude Farrere Maurice Guierre Jean Painleve et Roger Vercel Biomarine Perceval 1934 Morski dzerkalcya razom iz Klod Farrer i Rozhe Versel Occupation Edition de France 1938 Okupaciya Le Feu du ciel Plymouth 1940 1941 Le Cercle d or 1984 Nebesnij vogon Plimut 1940 1941 Dans ma prison de Londres 1939 1946 Ketel 1962 U moyij londonskij tyurmi Zovnishni zv yazkiCourt extrait des Filles de la pluie 14 chervnya 2006 u Wayback Machine PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gill Crispin 1993 Plymouth A New History Devon Books p 261 ISBN 0 86114 882 7