Андраш Алфелді (угор. Alföldi András; 27 серпня 1885 Помаз, Австро-Угорщина — 12 лютого 1981, Прінстон, США) — угорський історик, мистецтвознавець, епіграфіст, нумізмат і археолог, що спеціалізувався на періоді пізньої античності. Професор, доктор. Іноді називається одним з найбільших фахівців з історії Стародавнього світу XX століття, хоча деякі результати його досліджень викликають суперечки в науковому співтоваристві.
Андраш Алфелді | |
---|---|
угор. Alföldi András | |
Народився | 27 серпня 1895[1][2][3] d, d, Пешт, Угорщина |
Помер | 12 лютого 1981[1][2][…](85 років) Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США |
Країна | Угорщина |
Діяльність | класичний археолог, дослідник доісторичної епохи, historian of classical antiquity, викладач університету, нумізмат, archaeologist of the Roman provinces, epigrapher, історик, археолог |
Alma mater | Будапештський університет (1918) |
Галузь | історія[4], археологія[4], епіграфіка[4] і нумізматика[4] |
Заклад | Будапештський університет Бернський університет Базельський університет |
Посада | професор |
Вчителі | d |
Відомі учні | d |
Членство | Баварська академія наук Академія наук і літератури в Майнці Шведська королівська академія наук Угорська академія наук Академія надписів та красного письменства (1981)[5] Британська академія Геттінгенська академія наук |
У шлюбі з | d |
Родичі | d |
Нагороди |
Народився в сім'ї лікаря, втратив батька в 1910 році. Навчався в гімназії в Будапешті. Вивченням античної історії зайнявся після здобуття середньої освіти і спочатку спеціалізувався на античній нумізматиці. Брав участь у Першій світовій війні.
Закінчив Будапештський університет. У 1923 році очолив кафедру стародавньої історії в університеті Дебрецена, в 1930 році — ту ж кафедру в Будапештському університеті, наступні 15 років займаючись переважно давньою історією і археологією Угорщини, окремо спеціалізуючись на історії Карпат і району Дунайського басейну в період їх входження до складу Римської імперії.
У 1947 році, будучи противником встановленого в Угорщині режиму народної демократії, емігрував до Швейцарії, де професорував в Берні і Базелі. У 1956 році він переїхав до Інституту перспективних досліджень в Прінстоні, де працював до кінця життя. З цього часу займався в основному давньоримської історією, найважливішим інструментом для вивчення якої вважав нумізматику. Серед висунутих їм теорій — гіпотеза про те, що Юлій Цезар після падіння Римської республіки хотів відновити царський режим за зразком того, що існував при Тарквінії Гордомі, а також нова класифікація римських монет IV—V століть.
Опублікував в цілому більше 300 наукових робіт, в тому числі більше 10 монографій. Брав участь в написанні «Кембриджської давної історії».
Членкор Баварської АН (1936), Британської академії (1947). Кавалер ордена Pour le Mérite (1972)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Czech National Authority Database
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrash Alfeldi ugor Alfoldi Andras 27 serpnya 1885 Pomaz Avstro Ugorshina 12 lyutogo 1981 Prinston SShA ugorskij istorik mistectvoznavec epigrafist numizmat i arheolog sho specializuvavsya na periodi piznoyi antichnosti Profesor doktor Inodi nazivayetsya odnim z najbilshih fahivciv z istoriyi Starodavnogo svitu XX stolittya hocha deyaki rezultati jogo doslidzhen viklikayut superechki v naukovomu spivtovaristvi Andrash Alfeldiugor Alfoldi AndrasNarodivsya27 serpnya 1895 1895 08 27 1 2 3 d d Pesht UgorshinaPomer12 lyutogo 1981 1981 02 12 1 2 85 rokiv Prinston Merser Nyu Dzhersi SShAKrayina UgorshinaDiyalnistklasichnij arheolog doslidnik doistorichnoyi epohi historian of classical antiquity vikladach universitetu numizmat archaeologist of the Roman provinces epigrapher istorik arheologAlma materBudapeshtskij universitet 1918 Galuzistoriya 4 arheologiya 4 epigrafika 4 i numizmatika 4 ZakladBudapeshtskij universitet Bernskij universitet Bazelskij universitetPosadaprofesorVchitelidVidomi uchnidChlenstvoBavarska akademiya nauk Akademiya nauk i literaturi v Majnci Shvedska korolivska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1981 5 Britanska akademiya Gettingenska akademiya naukU shlyubi zdRodichidNagorodi Narodivsya v sim yi likarya vtrativ batka v 1910 roci Navchavsya v gimnaziyi v Budapeshti Vivchennyam antichnoyi istoriyi zajnyavsya pislya zdobuttya serednoyi osviti i spochatku specializuvavsya na antichnij numizmatici Brav uchast u Pershij svitovij vijni Zakinchiv Budapeshtskij universitet U 1923 roci ocholiv kafedru starodavnoyi istoriyi v universiteti Debrecena v 1930 roci tu zh kafedru v Budapeshtskomu universiteti nastupni 15 rokiv zajmayuchis perevazhno davnoyu istoriyeyu i arheologiyeyu Ugorshini okremo specializuyuchis na istoriyi Karpat i rajonu Dunajskogo basejnu v period yih vhodzhennya do skladu Rimskoyi imperiyi U 1947 roci buduchi protivnikom vstanovlenogo v Ugorshini rezhimu narodnoyi demokratiyi emigruvav do Shvejcariyi de profesoruvav v Berni i Bazeli U 1956 roci vin pereyihav do Institutu perspektivnih doslidzhen v Prinstoni de pracyuvav do kincya zhittya Z cogo chasu zajmavsya v osnovnomu davnorimskoyi istoriyeyu najvazhlivishim instrumentom dlya vivchennya yakoyi vvazhav numizmatiku Sered visunutih yim teorij gipoteza pro te sho Yulij Cezar pislya padinnya Rimskoyi respubliki hotiv vidnoviti carskij rezhim za zrazkom togo sho isnuvav pri Tarkviniyi Gordomi a takozh nova klasifikaciya rimskih monet IV V stolit Opublikuvav v cilomu bilshe 300 naukovih robit v tomu chisli bilshe 10 monografij Brav uchast v napisanni Kembridzhskoyi davnoyi istoriyi Chlenkor Bavarskoyi AN 1936 Britanskoyi akademiyi 1947 Kavaler ordena Pour le Merite 1972 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https aibl fr academiciens depuis 1663