Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андра Ніколич (серб. Андра Николић; Белград, Князівство Сербія, 5 жовтня 1853 - Париж, Франція, 28 вересня 1918) — сербський політик, юрист, письменник, історик літератури та академік.
| Андра Ніколич | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 вересня 1853 або 1853 Белград, Князівство Сербія |
| Помер | 18 вересня 1918[1] Париж, Франція |
| Країна |  Сербія |
| Діяльність | дипломат, письменник |
| Знання мов | сербська[2] і французька[2] |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
| Посада | d |
| Партія | Народна радикальна партія |
| |
Біографія
Батьками Андра були Йосип Ніколич, муніципальний клерк, і Наталія Маркович, сестра політика Стефана Марковича. Андра вирос в типовому сербському середовищі середнього класу кінця 19-го століття. Після закінчення гімназії він вивчав право у Вищій школі в Белграді, яку закінчив у 1873 році. Його перша опублікована робота «Економічний стан Сербії в IV столітті» принесла йому визнання і славу.
Після вступу на державну службу він створив альянс зі Стояном Протичем і Лазарем Пачу, ця трійця стала одним з найближчих політичних соратників і колег в сербському уряді.
Ніколич продовжував підтримувати добрі стосунки з групою молодих радикалів, які вийшли з партії, щоб заснувати власну Незалежну радикальну партію в 1901 році, проте до них він не приєднався.
Ніколич працював у кількох урядах (Сава Груїч, Нікола Пашич (13 травня 1890 - 21 серпня 1892), Лазар Докич (13 квітня - 5 грудня 1893), Джордже Сіміч (29 грудня 1896 - 23 жовтня 1897), Нікола Пашич (10 грудня 1904 - 29 травня 1905), Нікола Пашич і Петар Велімирович (30 квітня 1906 - 24 лютого 1909), згодом неодноразово виконував обов'язки міністра освіти, міністра закордонних справ (з 1 квітня 1893 до 4 червня 1893; з 4 червня 1893 до 23 листопада 1893 та з 21 вересня 1903 до 26 січня 1904), спікером Народної скупщини та головою дипломатичної місії в Парижі. Як міністр освіти, 27 лютого 1905 року він ухвалив закон, згідно з яким його альма-матер стала Белградським університетом.
Ніколич був одним з підписантів Лондонського договору, який завершив Другу Балканську війну в 1913 році.
Андра Ніколич запам'ятався як голос розуму і здорового глузду в Головному радикальному комітеті з 1881 року.
Помер у Парижі 28 вересня 1918 року. Його останки були перевезені до Сербії в 1926 році.
Роботи
Ніколич цікавився не лише правом і політикою, але й літературою. Він почав писати естетичні літературні та театральні рецензії на початку своєї кар'єри. Його літературні твори публікувалися в літературних журналах «Otadžbina», «Rad», «Delo», «Odjek», «Samouprava» та багатьох інших періодичних виданнях. В журналі «Otadžbina» Андра редагував розділ «Літературний огляд» з 1875 по 1881 рік. Ніколич також відзначився своїми літературними творами як чудовий знавець сербської мови, не дивно, що в 1880 році його обрали професором історії сербської літератури у Великій школі, але він відмовився від пропозиції на користь в політиці. Андра був літературним критиком з великим талантом, тонкою спостережливістю і чудовим стилем, навіть коли рецензував роботи своїх колег-політиків. Він співпрацював зі Стояном Новаковичем і разом опублікував кілька видань підручників з синтаксису, а також переклади творів Тараса Шевченка. Ніколич також переклав "Млин на Флоссі“ Джорджа Еліота(1860) сербською мовою під назвою «Vodenica na flossi» у 1893 році.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Оцић, Часлав (2012). АКТУЕЛНОСТ НИКОЛИЋЕВИХ ПОЛИТЕКОНОМСКИХ ИДЕЈА. Belgrade.
- Protić, Milan St (1 січня 2015). Between Democracy and Populism: Political Ideas of the Peopleʹs Radical Party in Serbia:(The Formative Period: 1860ʹs to 1903) (англ.). Balkanološki institut SANU. ISBN .
- Влада Александра Обреновића. Књ. 2 - TDJ-0989-011 - Дигитална Народна библиотека Србије. 25 квітня 2015. Архів оригіналу за 25 квітня 2015. [Архівовано 2015-04-25 у Wayback Machine.]
- Lecturers, International Association of University Professors and (1961). The status of university teachers: reports from sixteen countries prepared with the assistance of UNESCO (англ.). International Association of University Professors and Lecturers.
- Trotsky, Leon (1980). The Balkan Wars, 1912-13: The War Correspondence of Leon Trotsky (англ.). Resistance Books. ISBN .
- Balkan Studies (англ.). The Institute. 1979.
- Stanojević, Stanoje (9 листопада 1928). English: National Encyclopedia Serbian-Croatian-Slovene vol. 3 (PDF) — через Wikimedia Commons.
- Serbian Studies (англ.). North American Society for Serbian Studies. 1982.
- The Ukrainian Review (англ.). Association of Ukrainians in Great Britain, Limited. 1963.
- Baker, William; Ross, J. C. (2002). George Eliot: A Bibliographical History (англ.). Oak Knoll Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Andra Nikolich serb Andra Nikoliћ Belgrad Knyazivstvo Serbiya 5 zhovtnya 1853 Parizh Franciya 28 veresnya 1918 serbskij politik yurist pismennik istorik literaturi ta akademik Andra NikolichNarodivsya23 veresnya 1853 1853 09 23 abo 1853 Belgrad Knyazivstvo SerbiyaPomer18 veresnya 1918 1918 09 18 1 Parizh FranciyaKrayina SerbiyaDiyalnistdiplomat pismennikZnannya movserbska 2 i francuzka 2 ChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectvPosadaambassador of SerbiadPartiyaNarodna radikalna partiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyared Batkami Andra buli Josip Nikolich municipalnij klerk i Nataliya Markovich sestra politika Stefana Markovicha Andra viros v tipovomu serbskomu seredovishi serednogo klasu kincya 19 go stolittya Pislya zakinchennya gimnaziyi vin vivchav pravo u Vishij shkoli v Belgradi yaku zakinchiv u 1873 roci Jogo persha opublikovana robota Ekonomichnij stan Serbiyi v IV stolitti prinesla jomu viznannya i slavu 3 Pislya vstupu na derzhavnu sluzhbu vin stvoriv alyans zi Stoyanom Protichem i Lazarem Pachu 4 cya trijcya stala odnim z najblizhchih politichnih soratnikiv i koleg v serbskomu uryadi Nikolich prodovzhuvav pidtrimuvati dobri stosunki z grupoyu molodih radikaliv yaki vijshli z partiyi shob zasnuvati vlasnu Nezalezhnu radikalnu partiyu v 1901 roci prote do nih vin ne priyednavsya Nikolich pracyuvav u kilkoh uryadah Sava Gruyich Nikola Pashich 13 travnya 1890 21 serpnya 1892 Lazar Dokich 13 kvitnya 5 grudnya 1893 Dzhordzhe Simich 29 grudnya 1896 23 zhovtnya 1897 Nikola Pashich 10 grudnya 1904 29 travnya 1905 Nikola Pashich i Petar Velimirovich 30 kvitnya 1906 24 lyutogo 1909 zgodom neodnorazovo vikonuvav obov yazki ministra osviti ministra zakordonnih sprav z 1 kvitnya 1893 do 4 chervnya 1893 z 4 chervnya 1893 do 23 listopada 1893 ta z 21 veresnya 1903 do 26 sichnya 1904 spikerom Narodnoyi skupshini ta golovoyu diplomatichnoyi misiyi v Parizhi 5 Yak ministr osviti 27 lyutogo 1905 roku vin uhvaliv zakon zgidno z yakim jogo alma mater stala Belgradskim universitetom 6 Nikolich buv odnim z pidpisantiv Londonskogo dogovoru yakij zavershiv Drugu Balkansku vijnu v 1913 roci 7 Andra Nikolich zapam yatavsya yak golos rozumu i zdorovogo gluzdu v Golovnomu radikalnomu komiteti z 1881 roku 8 Pomer u Parizhi 28 veresnya 1918 roku Jogo ostanki buli perevezeni do Serbiyi v 1926 roci Robotired Nikolich cikavivsya ne lishe pravom i politikoyu ale j literaturoyu 9 Vin pochav pisati estetichni literaturni ta teatralni recenziyi na pochatku svoyeyi kar yeri Jogo literaturni tvori publikuvalisya v literaturnih zhurnalah Otadzbina Rad Delo Odjek Samouprava ta bagatoh inshih periodichnih vidannyah V zhurnali Otadzbina Andra redaguvav rozdil Literaturnij oglyad z 1875 po 1881 rik Nikolich takozh vidznachivsya svoyimi literaturnimi tvorami yak chudovij znavec serbskoyi movi ne divno sho v 1880 roci jogo obrali profesorom istoriyi serbskoyi literaturi u Velikij shkoli ale vin vidmovivsya vid propoziciyi na korist v politici 9 Andra buv literaturnim kritikom z velikim talantom tonkoyu sposterezhlivistyu i chudovim stilem navit koli recenzuvav roboti svoyih koleg politikiv 10 Vin spivpracyuvav zi Stoyanom Novakovichem i razom opublikuvav kilka vidan pidruchnikiv z sintaksisu a takozh perekladi tvoriv Tarasa Shevchenka 11 Nikolich takozh pereklav Mlin na Flossi Dzhordzha Eliota 1860 serbskoyu movoyu pid nazvoyu Vodenica na flossi u 1893 roci 12 Primitkired a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b CONOR Sl d Track Q16744133 Ociћ Chaslav 2012 AKTUELNOST NIKOLIЋEVIH POLITEKONOMSKIH IDEЈA Belgrade Protic Milan St 1 sichnya 2015 Between Democracy and Populism Political Ideas of the Peopleʹs Radical Party in Serbia The Formative Period 1860ʹs to 1903 angl Balkanoloski institut SANU ISBN 9788671790949 Vlada Aleksandra Obrenoviћa Kњ 2 TDJ 0989 011 Digitalna Narodna biblioteka Srbiјe 25 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2015 Arhivovano 2015 04 25 u Wayback Machine Lecturers International Association of University Professors and 1961 The status of university teachers reports from sixteen countries prepared with the assistance of UNESCO angl International Association of University Professors and Lecturers Trotsky Leon 1980 The Balkan Wars 1912 13 The War Correspondence of Leon Trotsky angl Resistance Books ISBN 9780909196080 Balkan Studies angl The Institute 1979 a b Stanojevic Stanoje 9 listopada 1928 English National Encyclopedia Serbian Croatian Slovene vol 3 PDF cherez Wikimedia Commons Serbian Studies angl North American Society for Serbian Studies 1982 The Ukrainian Review angl Association of Ukrainians in Great Britain Limited 1963 Baker William Ross J C 2002 George Eliot A Bibliographical History angl Oak Knoll Press ISBN 9781584560692 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Andra Nikolich