Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андаутонія — римське поселення, яке було розташоване на південному березі річки Сава, недалеко від сучасного села Щитар'єво на південному сході від міста Загреб (Хорватія).
| Андаутонія | |
 | |
| Країна |  Хорватія |
|---|---|
 Андаутонія у Вікісховищі | |
Координати: 45°46′25″ пн. ш. 16°07′02″ сх. д. / 45.77362400002777321° пн. ш. 16.11724000002777757° сх. д.
Андаутонія перебувала на території римської провінції Паннонії, на римській дорозі, що сполучала міста Поетовія (сучасний Птуй) і Сісція (Сисак). Назва «Андавтонія» згадується в працях античного географа Птолемея, а «Давтонія» згадується в Ітинерарії Антоніна. Дорога пролягала між Андавтонією і Поетовією через Піррі і Аквавіва на північ і через Сісцію на південь. Поселення існувало між I і IV століттями, після чого воно, як вважають, було знищено під час Великого переселення народів.
У сучасну епоху ім'я поселення вперше було виявлено на кам'яній скрижалі в районі Стенєвець у 1758 році. 1768 року було знайдено ще одну скрижаль із цією назвою в Щитар'єво. Протягом XIX століття кам'яні і цегляні матеріали античних часів, які все ще могли бути знайдені в цих місцевостях, були здебільшого вилучені і повторно використані у будівництві нових будівель; тим самим на поверхні землі були знищені сліди існування поселення.
Місцезнаходження Андаутоніі було предметом суперечок різних картографів і істориків: свої версії висували в тому числі Х. Г. Рейгард, Ж.-Б. Б. де Анвіль, Б. А. Крчелич , М. П. Катанчич і І. Кукулевич-Сакцинський. Зрештою, його точно встановив Т. Моммзен і опубліковано у збірнику Corpus Inscriptionum Latinarum у 1873 році. Археологічний музей Загреба згодом почав перші розкопки в Щитар'єво, в результаті яких були знайдені численні артефакти римської епохи, що покоїлися на глибині близько 1 метра.
Співробітники музею поверталися на місце розкопок для подальшого дослідження місцевості в період між 1969 і 1980 р. З 1981 року вони також провели аналіз заднього двору будинку церковної парафії в нинішньому центрі населеного пункту. Були знайдені сліди вулиці, каналізаційна система, різні будівлі, міські стіни і некрополь. У 1994 році в центрі поселення був побудований археологічний парк.
Посилання
- Ljubić, Šime. Andautonia (Šćitarjevo) [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Viestnik Hrvatskoga Arkeologičkoga Družtva, 1883, 5 (1). — Str. 1—13.
- Kušan, Dora; Nemeth-Ehrlich, Dorica. Arheološki park Andautonija u Ščitarjevu [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Informatica Museologica, 1996, 25 (1-4). — Str. 30—34.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andautoniya rimske poselennya yake bulo roztashovane na pivdennomu berezi richki Sava nedaleko vid suchasnogo sela Shitar yevo na pivdennomu shodi vid mista Zagreb Horvatiya Andautoniya Krayina Horvatiya Andautoniya u Vikishovishi Koordinati 45 46 25 pn sh 16 07 02 sh d 45 77362400002777321 pn sh 16 11724000002777757 sh d 45 77362400002777321 16 11724000002777757 Andautoniya perebuvala na teritoriyi rimskoyi provinciyi Pannoniyi na rimskij dorozi sho spoluchala mista Poetoviya suchasnij Ptuj i Sisciya Sisak Nazva Andavtoniya zgaduyetsya v pracyah antichnogo geografa Ptolemeya a Davtoniya zgaduyetsya v Itinerariyi Antonina Doroga prolyagala mizh Andavtoniyeyu i Poetoviyeyu cherez Pirri i Akvaviva na pivnich i cherez Sisciyu na pivden Poselennya isnuvalo mizh I i IV stolittyami pislya chogo vono yak vvazhayut bulo znisheno pid chas Velikogo pereselennya narodiv U suchasnu epohu im ya poselennya vpershe bulo viyavleno na kam yanij skrizhali v rajoni Stenyevec u 1758 roci 1768 roku bulo znajdeno she odnu skrizhal iz ciyeyu nazvoyu v Shitar yevo Protyagom XIX stolittya kam yani i ceglyani materiali antichnih chasiv yaki vse she mogli buti znajdeni v cih miscevostyah buli zdebilshogo vilucheni i povtorno vikoristani u budivnictvi novih budivel tim samim na poverhni zemli buli znisheni slidi isnuvannya poselennya Misceznahodzhennya Andautonii bulo predmetom superechok riznih kartografiv i istorikiv svoyi versiyi visuvali v tomu chisli H G Rejgard Zh B B de Anvil B A Krchelich M P Katanchich i I Kukulevich Sakcinskij Zreshtoyu jogo tochno vstanoviv T Mommzen i opublikovano u zbirniku Corpus Inscriptionum Latinarum u 1873 roci Arheologichnij muzej Zagreba zgodom pochav pershi rozkopki v Shitar yevo v rezultati yakih buli znajdeni chislenni artefakti rimskoyi epohi sho pokoyilisya na glibini blizko 1 metra Spivrobitniki muzeyu povertalisya na misce rozkopok dlya podalshogo doslidzhennya miscevosti v period mizh 1969 i 1980 r Z 1981 roku voni takozh proveli analiz zadnogo dvoru budinku cerkovnoyi parafiyi v ninishnomu centri naselenogo punktu Buli znajdeni slidi vulici kanalizacijna sistema rizni budivli miski stini i nekropol U 1994 roci v centri poselennya buv pobudovanij arheologichnij park PosilannyaLjubic Sime Andautonia Scitarjevo 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Viestnik Hrvatskoga Arkeologickoga Druztva 1883 5 1 Str 1 13 Kusan Dora Nemeth Ehrlich Dorica Arheoloski park Andautonija u Scitarjevu 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Informatica Museologica 1996 25 1 4 Str 30 34