Англо-французька війна 1557—1559 років — збройний конфлікт між Англією та Францією в ході Восьмої Італійської війни (1551—1559).
Англо-французька війна (1557—1559) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Італійська війна 1551—1559 років, англо-французька війна | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
* Королівство Англія | * Королівство Франція | ||||||||
Командувачі | |||||||||
* Марія I Тюдор
| * Генріх II |
Оголошення війни
Після розриву Францією Восельського перемир'я наприкінці 1556 року, військові дії між французами та іспанцями поновилися. Англійці взимку 1556—1557 років побоювалися спроби французів за допомогою зради опанувати Кале .
У березні 1557 року Філіп II прибув до Англії. Французи намагалися перешкодити вступу Англії у війну, висадивши в квітні в районі Скарборо якогось Томаса Стеффорда, протестантського фанатика і племінника примаса англійської церкви кардинала Реджинальда Поула. Стеффорд з півсотнею людей захопив напівзруйнований замок, і випустив прокламацію, що закликала до повалення Марії Тюдор. Через чотири дні після висадки він був схоплений, і наприкінці травня страчений. Цей інцидент дав королеві формальний привід до війни, яка, незважаючи на опозицію королівської ради, була оголошена 7 червня.
Дохід англійської корони становив лише близько 300 тисяч фунтів на рік, тому для фінансування війни довелося вдатися до введення нових податків, мит і прямому вимагання: так Лондон примусили виплатити 60 тисяч з нагоди прибуття чоловіка королеви .
Наприкінці травня розпочалося перекидання до Кале військових сил з графств Норфолк, Саффолк і Ессекс .
Кампанія 1557 року
15 червня англійські кораблі здійснили напад на Шербур.
6 липня Філіп відплив з Англії до Кале з великою сумою грошей в супроводі ескадри адмірала Говарда. 15-го скарбник Кале Томас Корнуолліс супроводжував іспанців до Гравлін .
22 липня в Кале відбулася військова рада за участю командувача експедиційними силами графа Пембрука і губернатора Томаса Вентворта. Було оголошено про заходи щодо посилення оборони анклаву: до Ґіну, гарнізон якого налічував всього 300 чоловік, було направлено ще 500 під командуванням Едварда Брея, і 300 чоловік було розміщено на рівнині на схід від Кале .
30 липня армія Пембрук, що налічувала близько 7 тис. чоловік, виступила з Кале до Сен-Кантені, але приєдналася до іспанців вже після битви біля Сен-Кантені, взявши участь в облозі міста . Союзники не очікували від французів активних дій після серпневої поразки і полону більшості воєначальників, але Франсуа де Гіз, 6 жовтня прийняв командування новою 50-тисячною армією, рушив до Пікардії. В іспанців до листопада закінчилися гроші, і армія була розпущена .
Взяття Кале
Центральною подією війни було відвоювання французами Кале, здійснене Франсуа де Гізом всього за тиждень бойових дій (1-7 січня 1558 року), в результаті ретельно підготовленої і проведеної «з майже геометричною точністю» військової операції. Кале капітулювало 8 січня, 13-го здався Ґін, й англійці втратили останні володіння на французькій землі.
Кампанія 1558 року
Влітку і восени в Ла-Манші сталося кілька зіткнень між англійцями і французами.
21 червня 1558 року французькі капери захопили острів Олдерні. У липні в протоці сталося морський бій, після якого губернатор Нормандських островів Леонард Чемберлен відвоював острів. Французи втратили кілька кораблів і сто полонених .
19 липня англо-фламандський флот напав на Ле-Конке, а наступного дня відбувся бій біля Плугонвлена, поблизу узбережжя Фіністер.
13 серпня англійські кораблі, що увійшли в гирло річки А, піддали обстрілу фланг французької армії, допомагаючи перемозі Ламораля Егмонта над маршалом де Термом біля Гравліна.
У грудні французи висадили на Олдерні роту з 400 чоловік під командуванням капітана Леона де Ла Е. Інші роти готувалися до захоплення Джерсі і Гернсі, але не встигли провести ці акції до закінчення війни. У жовтні почалися переговори між Францією і союзниками.
Мирна угода
На переговорах в Като-Камбрезі Філіп II, що не втратив на той час надію одружитися з Єлизаветою Англійською, намагався відстояти інтереси союзника, вимагаючи у французів повернути Кале. Оскільки було ясно, що Генріх II в цьому питанні не поступиться, домовилися про передачу міста Франції на 8 років, після чого французи повинні були або викупити його за 500 тисяч екю, або звільнити.
Фактично, Като-камбрезький мирний договір не припинив військових дій, оскільки в Шотландії і надалі перебував французький експедиційний корпус. Тільки після невдалої облоги Літа англійцями і укладення в 1560 році Единбурзького договору, який закінчив англо-шотландську війну 1559—1560 років, мир було відновлено.
У 1562—1564 році за ініціативою Єлизавети відбулася нова англо-французька війна, і Катерина Медічі, вкрай незадоволена втручанням Англії в першу гугенотську війну, більше не вважала себе зв'язаною домовленостями 1559 року. За договором 1564 року в Труа Єлизавета, потерпівши поразку поступилася правами на Кале за 120 тисяч крон.
Примітки
- Lennel, 1911, с. 257.
- Hume, 1839, с. 512.
- Lennel, 1911, с. 259.
- Lennel, 1911, с. 260.
- Lennel, 1911, с. 260—261.
- Lemonnier, 1983, с. 189.
- Lemonnier, 1983, с. 190.
- Castex, 2012, с. 22.
- Castex, 2012, с. 25.
- Клулас, 1997, с. 142.
Література
- Castex J.-C. Répertoire des combats franco-anglais des Guerres de la Renaissance, depuis la fin de la Guerre de Cent Ans (1453) jusqu'au début de la Guerre de Trente Ans (1618). — Vancouver: Fhare-Ouest, 2012. — .
- Hume D. Histoire d'Angleterre. T. III. — P.: Furne et Cie, 1839.
- Lemonnier H. La France sous Henri II: la lutte contre la Maison d'Autriche, 1519—1559. — P.: Tallandier, 1983.
- Lennel F. Histoire de Calais: Calais sous la domination anglaise. — Calais: J. Peumery, 1911.
- Клулас И. Екатерина Медичи. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. — .
Посилання
- Anglo-French War 1557—1560 // Kohn G. Ch. Dictionary of Wars, p. 18. — Routledge, 2013. —
- Anglo-French War (1557—1560) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Anglo francuzka vijna Anglo francuzka vijna 1557 1559 rokiv zbrojnij konflikt mizh Angliyeyu ta Franciyeyu v hodi Vosmoyi Italijskoyi vijni 1551 1559 Anglo francuzka vijna 1557 1559 Italijska vijna 1551 1559 rokiv anglo francuzka vijna Data 1557 1559 abo 1557 1560 Misce Pikardiya Kale Rezultat Peremoga Franciyi Kato Kambrezkij mir 1559 Teritorialni zmini Priyednannya Kale do Franciyi Storoni Korolivstvo Angliya Ispanska imperiya Korolivstvo Franciya Komanduvachi Mariya I Tyudor en en Filip II Emmanuyil Filibert Lamoral Egmont Genrih II Fransua de Giz Gaspar de Kolinyi Pol de TermeOgoloshennya vijniPislya rozrivu Franciyeyu Voselskogo peremir ya naprikinci 1556 roku vijskovi diyi mizh francuzami ta ispancyami ponovilisya Anglijci vzimku 1556 1557 rokiv poboyuvalisya sprobi francuziv za dopomogoyu zradi opanuvati Kale U berezni 1557 roku Filip II pribuv do Angliyi Francuzi namagalisya pereshkoditi vstupu Angliyi u vijnu visadivshi v kvitni v rajoni Skarboro yakogos Tomasa Stefforda protestantskogo fanatika i pleminnika primasa anglijskoyi cerkvi kardinala Redzhinalda Poula Stefford z pivsotneyu lyudej zahopiv napivzrujnovanij zamok i vipustiv proklamaciyu sho zaklikala do povalennya Mariyi Tyudor Cherez chotiri dni pislya visadki vin buv shoplenij i naprikinci travnya strachenij Cej incident dav korolevi formalnij privid do vijni yaka nezvazhayuchi na opoziciyu korolivskoyi radi bula ogoloshena 7 chervnya Dohid anglijskoyi koroni stanoviv lishe blizko 300 tisyach funtiv na rik tomu dlya finansuvannya vijni dovelosya vdatisya do vvedennya novih podatkiv mit i pryamomu vimagannya tak London primusili viplatiti 60 tisyach z nagodi pributtya cholovika korolevi Naprikinci travnya rozpochalosya perekidannya do Kale vijskovih sil z grafstv Norfolk Saffolk i Esseks Kampaniya 1557 roku15 chervnya anglijski korabli zdijsnili napad na Sherbur 6 lipnya Filip vidpliv z Angliyi do Kale z velikoyu sumoyu groshej v suprovodi eskadri admirala Govarda 15 go skarbnik Kale Tomas Kornuollis suprovodzhuvav ispanciv do Gravlin 22 lipnya v Kale vidbulasya vijskova rada za uchastyu komanduvacha ekspedicijnimi silami grafa Pembruka i gubernatora Tomasa Ventvorta Bulo ogolosheno pro zahodi shodo posilennya oboroni anklavu do Ginu garnizon yakogo nalichuvav vsogo 300 cholovik bulo napravleno she 500 pid komanduvannyam Edvarda Breya i 300 cholovik bulo rozmisheno na rivnini na shid vid Kale 30 lipnya armiya Pembruk sho nalichuvala blizko 7 tis cholovik vistupila z Kale do Sen Kanteni ale priyednalasya do ispanciv vzhe pislya bitvi bilya Sen Kanteni vzyavshi uchast v oblozi mista Soyuzniki ne ochikuvali vid francuziv aktivnih dij pislya serpnevoyi porazki i polonu bilshosti voyenachalnikiv ale Fransua de Giz 6 zhovtnya prijnyav komanduvannya novoyu 50 tisyachnoyu armiyeyu rushiv do Pikardiyi V ispanciv do listopada zakinchilisya groshi i armiya bula rozpushena Vzyattya KaleDokladnishe Obloga Kale 1558 Centralnoyu podiyeyu vijni bulo vidvoyuvannya francuzami Kale zdijsnene Fransua de Gizom vsogo za tizhden bojovih dij 1 7 sichnya 1558 roku v rezultati retelno pidgotovlenoyi i provedenoyi z majzhe geometrichnoyu tochnistyu vijskovoyi operaciyi Kale kapitulyuvalo 8 sichnya 13 go zdavsya Gin j anglijci vtratili ostanni volodinnya na francuzkij zemli Kampaniya 1558 rokuVlitku i voseni v La Manshi stalosya kilka zitknen mizh anglijcyami i francuzami 21 chervnya 1558 roku francuzki kaperi zahopili ostriv Olderni U lipni v protoci stalosya morskij bij pislya yakogo gubernator Normandskih ostroviv Leonard Chemberlen vidvoyuvav ostriv Francuzi vtratili kilka korabliv i sto polonenih 19 lipnya anglo flamandskij flot napav na Le Konke a nastupnogo dnya vidbuvsya bij bilya Plugonvlena poblizu uzberezhzhya Finister 13 serpnya anglijski korabli sho uvijshli v girlo richki A piddali obstrilu flang francuzkoyi armiyi dopomagayuchi peremozi Lamoralya Egmonta nad marshalom de Termom bilya Gravlina U grudni francuzi visadili na Olderni rotu z 400 cholovik pid komanduvannyam kapitana Leona de La E Inshi roti gotuvalisya do zahoplennya Dzhersi i Gernsi ale ne vstigli provesti ci akciyi do zakinchennya vijni U zhovtni pochalisya peregovori mizh Franciyeyu i soyuznikami Mirna ugodaNa peregovorah v Kato Kambrezi Filip II sho ne vtrativ na toj chas nadiyu odruzhitisya z Yelizavetoyu Anglijskoyu namagavsya vidstoyati interesi soyuznika vimagayuchi u francuziv povernuti Kale Oskilki bulo yasno sho Genrih II v comu pitanni ne postupitsya domovilisya pro peredachu mista Franciyi na 8 rokiv pislya chogo francuzi povinni buli abo vikupiti jogo za 500 tisyach ekyu abo zvilniti Faktichno Kato kambrezkij mirnij dogovir ne pripiniv vijskovih dij oskilki v Shotlandiyi i nadali perebuvav francuzkij ekspedicijnij korpus Tilki pislya nevdaloyi oblogi Lita anglijcyami i ukladennya v 1560 roci Edinburzkogo dogovoru yakij zakinchiv anglo shotlandsku vijnu 1559 1560 rokiv mir bulo vidnovleno U 1562 1564 roci za iniciativoyu Yelizaveti vidbulasya nova anglo francuzka vijna i Katerina Medichi vkraj nezadovolena vtruchannyam Angliyi v pershu gugenotsku vijnu bilshe ne vvazhala sebe zv yazanoyu domovlenostyami 1559 roku Za dogovorom 1564 roku v Trua Yelizaveta poterpivshi porazku postupilasya pravami na Kale za 120 tisyach kron PrimitkiLennel 1911 s 257 Hume 1839 s 512 Lennel 1911 s 259 Lennel 1911 s 260 Lennel 1911 s 260 261 Lemonnier 1983 s 189 Lemonnier 1983 s 190 Castex 2012 s 22 Castex 2012 s 25 Klulas 1997 s 142 LiteraturaCastex J C Repertoire des combats franco anglais des Guerres de la Renaissance depuis la fin de la Guerre de Cent Ans 1453 jusqu au debut de la Guerre de Trente Ans 1618 Vancouver Fhare Ouest 2012 ISBN 9782921668149 Hume D Histoire d Angleterre T III P Furne et Cie 1839 Lemonnier H La France sous Henri II la lutte contre la Maison d Autriche 1519 1559 P Tallandier 1983 Lennel F Histoire de Calais Calais sous la domination anglaise Calais J Peumery 1911 Klulas I Ekaterina Medichi Rostov na Donu Feniks 1997 ISBN 5 222 00378 7 PosilannyaAnglo French War 1557 1560 Kohn G Ch Dictionary of Wars p 18 Routledge 2013 ISBN 9781135954949 Anglo French War 1557 1560 4 bereznya 2016 u Wayback Machine