Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анастас Тодоров Іширков 1868 1937 болгарський учений географ і етнограф Основоположник географічної науки в Болгарії Іні

Анастас Іширков

Анастас Іширков

Анастас Тодоров Іширков (1868— 1937) — болгарський учений, географ і етнограф. Основоположник географічної науки в Болгарії. Ініціатор створення в 1918 році .

Анастас Іширков
болг. Анастас Иширков
image
Ім'я при народженніболг. Анастас Тодоров Иширков
Народився5 (17) квітня 1868 або 1868
Ловеч, Османська імперія
Помер6 квітня 1937(1937-04-06)[1]
Софія, Третє Болгарське царство
·злоякісна пухлина
Похованняd[2]
Країнаimage Болгарія
Діяльністьгеограф, етнолог, історик
Alma materЛейпцизький університет (1894)
Софійський університет Святого Климента Охридського (1891)
HU Berlin (1897)
Априловська гімназія
Галузьгеографія
ЗакладСофійський університет
Посадаd
Вчене званняакадемік
Науковий ступіньдоктор наук
ВчителіФрідріх Ратцель
d
Любомир Милетич
Александр Теодоров-Балан і Іван Шишманов
Відомі учніd
Q46688818?
d
d
d
d
Димитр Яранов
Q28375563?
d
d
d
Q12280137?
d
d
d
d
ЧленствоБолгарська академія наук
d
Національний археологічний інститут і музей
Q12291037? (1918)
Q12287832?
ВійнаПерша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна
Родичіd і Q31192073?
Нагороди
image

Q12291159?

Автографimage
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Анастас Іширков у Вікісховищі

Біографія

Завдяки стипендії закінчив історичне відділення Вищої школи в Софії (нині Софійський університет). Після закінчення у 1891 працював викладачем у Варненській чоловічій школі.

У 1892 році пройшов спеціалізацію за курсом слов'янської філології в Лейпцигу, де слухав лекції з географії професора Фрідріха Ратцеля.

У серпні 1895 року захистив докторську дисертацію на тему «Південна Болгарія».

Після повернення на батьківщину у 1895 призначений учителем географії столичної гімназії.

Наступного року Міністерство освіти направило Анастаса Іширкова в Берлінський університет, де він продовжив спеціалізацію під керівництвом .

З 1898 по 1933 — викладач у Софійському університеті, читав лекції з географії й загальної етнографії. Пройшов шлях від доцента до завідувача кафедри, професора, декана, а згодом ректора університету (1915—1916).

З 1904 року — член Болгарської академії наук.

З 1920 одночасно викладав географію у столичному .

Ініціатор створення та керівник Болгарського географічного товариства (1918). Член-засновник Болгарського археологічного інституту (1920). Член редакцій видань «Български преглед», «Българска библиотека» (Лейпциг), «Австрийска библиотека» (Відень), «Географска библиотека» (Софія).

Як знавець болгарського національного питання у складі болгарської делегації по закінченню Другої Балканської війни в 1913 році брав участь в укладенні мирного договору в Бухаресті і першому складі делегації Болгарії на мирних переговорах у Брест-Литовську (1917—1918). Брав участь у підготовці меморандуму Паризької мирної конференції (1919).

У зв'язку з тяжкою хворобою в 1933 полишив викладацьку діяльність. Заповів Софійському університету 900 000 левів.

Помер від раку.

Наукова діяльність

Професор Анастас Іширков здійснив значний внесок у розвиток географії, зокрема антропо- і політичної географії. Особливу увагу звертав на проблеми демографії та населених пунктів Болгарії.

Читав курс лекцій не лише з географії, а й геоморфології, кліматології, гідрології, антропогеографії, політичної та історичної географії, вплинув на визначення основних завдань і напрямків розвитку цих наук.

Заклав основи географічної науки в Болгарії.

Вибрані наукові праці

  • Изследвания за Македония (1893)
  • Anastas Ischirkoff, Südbulgarien. Universität Leipzig. 1896
  • Étude sur l'ethnographie des Slaves de Macédoine (1907)
  • Девненските извори и тяхното поселищно и стопанско значение (1906)
  • Принос към етнографията на македонските славяни" (1907)
  • Принос към географията на Княжество Бълчария ч. I и II (1907)
  • Западната граница на Македония и албанците (1908)
  • България (1910)
  • Впечатления от Македония (1910)
  • Град Солун. Политико-географски и народостопански бележки (1911)
  • Град София през XVII век (1912)
  • A. Ishirkov, Oro-und Hydrographie von Bulgarien. Aus dem Bulgarischen hrsg. von A. Kassner, mit 1 Karte und 35 Abbildungen im Text (Zur Kunde der Balkanhalbinsel. I. Reisen und Beobachtungen …, Heft 17). Im Kommissionsverlag von J. Studnička & Co., Sarajevo (1913)
  • Орография и хидрография на България (1913)
  • Чалъкавашкият проход в Стара планина (1913)
  • България и Бяло море. Политико-географски чъртици (1914)
  • Упътване към изучаване селищата в българските земи (1914)
  • Западните краища на Българската земя. Бележки и материали (1915)
  • Охридското езеро и град Охрид (1915)
  • Брой на българите (1916)
  • А. Ischirkow, Die westlichen Teile der bulgarischen Gebiete, 1915
  • Die Bulgaren — ihre historische, ethnografische und politische Grenzen. Geographische Mitteilungen 1915, hrsg. von Prof. Anastas Ischirkoff. (Atlas mit 40 Karten).
  • A. Ischirkoff, Bulgarien, Land und Leute. 1. Teil (Allgemeines, Paläogeographie, Oberflächengestaltung, Klima, Pflanzenleben, Tierwelt). 1916
  • Добруджа. География, история, етнография (съавтор)(1918)
  • Prof. Dr. A. Ischirkoff. Le nom de Bulgare — Eclaircissement d´Histoire et ´Etnographie, 1918
  • Град Враня и Вранско" (1918)
  • Ischirkoff, A., La Macedonie et la Constitution de l´Exarchat bulgare (1830 á 1897), (1918)
  • Ischirkoff, A., La Bulgarie et le Mer Egee. Le probleme de la Thrace, (1919)
  • Ischirkoff, A., La Bulgarie et la Dobroudja (Pochon-Jent & Bühler), (1919)
  • България. Географски бележки (1919)
  • Западна Тракия и договорът за мир в Ньой (1920)
  • Походът на Владислав Варненчик в България 1443—1444 г. (1923)
  • Характерни черти на градовете в Царство България (1925)
  • Град Ловеч. Географско положение (1929)
  • Река Осъм (1930)
  • Стари описания на Ловеч (1931)
  • Анастас Хитров, В: Ловеч и Ловчанско. Географско, историческо и културно описание., Кн. 4. (1932)
  • Ловчанци и освободителното движение на България (1932)
  • Иширков, Ан., Ковачев, Н. Българска ономастика. (1989) и др.

Вшанування

  • Почесний житель міста Ловеч.
  • На його честь назване село Професор-Іширково у Силістринській області Болгарії, а також вулиці в Софіі і Ловечі.
  • У 1985 році заснована Медаль «Анастас Іширков», якою нагороджують видатних наукових працівників та почесних членів Болгарського географічного товариства.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. http://sofiapomni.com/parcel.php?id=26#1775

Джерела

  • Почетните граждани на Ловеч, Регионален исторически музей — Ловеч, съставител Капка Кузманова, ИК «Витал», Вт., 2009, с. 89-92.
  • Пенков Игнат, Анастас Иширков, УИ «Свети Климент Охридски», С., 1987.

Посилання

  • TRIBUTE TO PROF. ANASTAS ISHIRKOV(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anastas Todorov Ishirkov 1868 1937 bolgarskij uchenij geograf i etnograf Osnovopolozhnik geografichnoyi nauki v Bolgariyi Iniciator stvorennya v 1918 roci Anastas Ishirkovbolg Anastas IshirkovIm ya pri narodzhennibolg Anastas Todorov IshirkovNarodivsya5 17 kvitnya 1868 abo 1868 Lovech Osmanska imperiyaPomer6 kvitnya 1937 1937 04 06 1 Sofiya Tretye Bolgarske carstvo zloyakisna puhlinaPohovannyad 2 Krayina BolgariyaDiyalnistgeograf etnolog istorikAlma materLejpcizkij universitet 1894 Sofijskij universitet Svyatogo Klimenta Ohridskogo 1891 HU Berlin 1897 Aprilovska gimnaziyaGaluzgeografiyaZakladSofijskij universitetPosadadVchene zvannyaakademikNaukovij stupindoktor naukVchiteliFridrih Ratcel d Lyubomir Miletich Aleksandr Teodorov Balan i Ivan ShishmanovVidomi uchnid Q46688818 d d d d Dimitr Yaranov Q28375563 d d d Q12280137 d d d dChlenstvoBolgarska akademiya nauk d Nacionalnij arheologichnij institut i muzej Q12291037 1918 Q12287832 VijnaPersha Balkanska vijna Druga Balkanska vijna i Persha svitova vijnaRodichid i Q31192073 NagorodiQ12291159 AvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Anastas Ishirkov u VikishovishiBiografiyaZavdyaki stipendiyi zakinchiv istorichne viddilennya Vishoyi shkoli v Sofiyi nini Sofijskij universitet Pislya zakinchennya u 1891 pracyuvav vikladachem u Varnenskij cholovichij shkoli U 1892 roci projshov specializaciyu za kursom slov yanskoyi filologiyi v Lejpcigu de sluhav lekciyi z geografiyi profesora Fridriha Ratcelya U serpni 1895 roku zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Pivdenna Bolgariya Pislya povernennya na batkivshinu u 1895 priznachenij uchitelem geografiyi stolichnoyi gimnaziyi Nastupnogo roku Ministerstvo osviti napravilo Anastasa Ishirkova v Berlinskij universitet de vin prodovzhiv specializaciyu pid kerivnictvom Z 1898 po 1933 vikladach u Sofijskomu universiteti chitav lekciyi z geografiyi j zagalnoyi etnografiyi Projshov shlyah vid docenta do zaviduvacha kafedri profesora dekana a zgodom rektora universitetu 1915 1916 Z 1904 roku chlen Bolgarskoyi akademiyi nauk Z 1920 odnochasno vikladav geografiyu u stolichnomu Iniciator stvorennya ta kerivnik Bolgarskogo geografichnogo tovaristva 1918 Chlen zasnovnik Bolgarskogo arheologichnogo institutu 1920 Chlen redakcij vidan Blgarski pregled Blgarska biblioteka Lejpcig Avstrijska biblioteka Viden Geografska biblioteka Sofiya Yak znavec bolgarskogo nacionalnogo pitannya u skladi bolgarskoyi delegaciyi po zakinchennyu Drugoyi Balkanskoyi vijni v 1913 roci brav uchast v ukladenni mirnogo dogovoru v Buharesti i pershomu skladi delegaciyi Bolgariyi na mirnih peregovorah u Brest Litovsku 1917 1918 Brav uchast u pidgotovci memorandumu Parizkoyi mirnoyi konferenciyi 1919 U zv yazku z tyazhkoyu hvoroboyu v 1933 polishiv vikladacku diyalnist Zapoviv Sofijskomu universitetu 900 000 leviv Pomer vid raku Naukova diyalnistProfesor Anastas Ishirkov zdijsniv znachnij vnesok u rozvitok geografiyi zokrema antropo i politichnoyi geografiyi Osoblivu uvagu zvertav na problemi demografiyi ta naselenih punktiv Bolgariyi Chitav kurs lekcij ne lishe z geografiyi a j geomorfologiyi klimatologiyi gidrologiyi antropogeografiyi politichnoyi ta istorichnoyi geografiyi vplinuv na viznachennya osnovnih zavdan i napryamkiv rozvitku cih nauk Zaklav osnovi geografichnoyi nauki v Bolgariyi Vibrani naukovi praciIzsledvaniya za Makedoniya 1893 Anastas Ischirkoff Sudbulgarien Universitat Leipzig 1896 Etude sur l ethnographie des Slaves de Macedoine 1907 Devnenskite izvori i tyahnoto poselishno i stopansko znachenie 1906 Prinos km etnografiyata na makedonskite slavyani 1907 Prinos km geografiyata na Knyazhestvo Blchariya ch I i II 1907 Zapadnata granica na Makedoniya i albancite 1908 Blgariya 1910 Vpechatleniya ot Makedoniya 1910 Grad Solun Politiko geografski i narodostopanski belezhki 1911 Grad Sofiya prez XVII vek 1912 A Ishirkov Oro und Hydrographie von Bulgarien Aus dem Bulgarischen hrsg von A Kassner mit 1 Karte und 35 Abbildungen im Text Zur Kunde der Balkanhalbinsel I Reisen und Beobachtungen Heft 17 Im Kommissionsverlag von J Studnicka amp Co Sarajevo 1913 Orografiya i hidrografiya na Blgariya 1913 Chalkavashkiyat prohod v Stara planina 1913 Blgariya i Byalo more Politiko geografski chrtici 1914 Uptvane km izuchavane selishata v blgarskite zemi 1914 Zapadnite kraisha na Blgarskata zemya Belezhki i materiali 1915 Ohridskoto ezero i grad Ohrid 1915 Broj na blgarite 1916 A Ischirkow Die westlichen Teile der bulgarischen Gebiete 1915 Die Bulgaren ihre historische ethnografische und politische Grenzen Geographische Mitteilungen 1915 hrsg von Prof Anastas Ischirkoff Atlas mit 40 Karten A Ischirkoff Bulgarien Land und Leute 1 Teil Allgemeines Palaogeographie Oberflachengestaltung Klima Pflanzenleben Tierwelt 1916 Dobrudzha Geografiya istoriya etnografiya savtor 1918 Prof Dr A Ischirkoff Le nom de Bulgare Eclaircissement d Histoire et Etnographie 1918 Grad Vranya i Vransko 1918 Ischirkoff A La Macedonie et la Constitution de l Exarchat bulgare 1830 a 1897 1918 Ischirkoff A La Bulgarie et le Mer Egee Le probleme de la Thrace 1919 Ischirkoff A La Bulgarie et la Dobroudja Pochon Jent amp Buhler 1919 Blgariya Geografski belezhki 1919 Zapadna Trakiya i dogovort za mir v Noj 1920 Pohodt na Vladislav Varnenchik v Blgariya 1443 1444 g 1923 Harakterni cherti na gradovete v Carstvo Blgariya 1925 Grad Lovech Geografsko polozhenie 1929 Reka Osm 1930 Stari opisaniya na Lovech 1931 Anastas Hitrov V Lovech i Lovchansko Geografsko istorichesko i kulturno opisanie Kn 4 1932 Lovchanci i osvoboditelnoto dvizhenie na Blgariya 1932 Ishirkov An Kovachev N Blgarska onomastika 1989 i dr VshanuvannyaPochesnij zhitel mista Lovech Na jogo chest nazvane selo Profesor Ishirkovo u Silistrinskij oblasti Bolgariyi a takozh vulici v Sofii i Lovechi U 1985 roci zasnovana Medal Anastas Ishirkov yakoyu nagorodzhuyut vidatnih naukovih pracivnikiv ta pochesnih chleniv Bolgarskogo geografichnogo tovaristva PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http sofiapomni com parcel php id 26 1775DzherelaPochetnite grazhdani na Lovech Regionalen istoricheski muzej Lovech sstavitel Kapka Kuzmanova IK Vital Vt 2009 s 89 92 ISBN 978 954 8259 84 2 Penkov Ignat Anastas Ishirkov UI Sveti Kliment Ohridski S 1987 PosilannyaTRIBUTE TO PROF ANASTAS ISHIRKOV angl

Дата публікації:
Топ