Александар Теодоров-Балан

Александар Теодоров-Балан (болг. Александър Теодоров-Балан; нар. 27 жовтня 1859, Кубей, Бессарабська область, Російська імперія, нині Болградський район Одеської області, Україна — пом. 12 лютого 1959, Софія) — болгарський лінгвіст і літературознавець, академік, перший ректор Софійського університету.

Александар Теодоров-Балан
болг. Александър Теодоров-Балан
Народився	27 жовтня 1859(1859-10-27)^[1] Кубей, Аккерманський повіт, Бессарабська область, Російська імперія
Помер	12 лютого 1959(1959-02-12)^[1](99 років) Софія, Народна Республіка Болгарія
Країна	Болгарія
Діяльність	мовознавець, історик, викладач університету, історик літератури
Alma mater	Карлів університет Болградська гімназія імені Г.С. Раковського Лейпцизький університет
Заклад	Софійський університет Святого Климента Охридського
Посада	^d
Вчене звання	^d
Відомі учні	Анастас Іширков
Членство	Болгарська академія наук ^d ^d
Брати, сестри	Георгій Тодоров ^d ^d ^d
Діти	^d ^d ^d
Александар Теодоров-Балан у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балан.

Біографія

Народився в селі Кубей, яке за три роки до його народження за Паризьким миром 1856 перейшло від Російської імперії Молдавському князівству, а в рік його народження увійшло до складу об'єднаної Румунії.

Навчався філології в Карловому (Прага) і Лейпцизькому університетах. Докторська дисертація, захищена в Празі — «О звуке ь в новоболгарском языке». З 1884 в Софії, працював в Міністерстві народної освіти, викладав історію та діалектологію мови у Вищому педагогічному училищі. У 1888 на базі училища заснований Софійський університет. Теодоров-Балан був обраний в січні 1889 першим ректором університету і ще кілька разів обирався на цей пост. Всього він пропрацював в університеті 70 років.

1907-1910 — секретар Болгарського екзархату. З 1939 — почесний доктор Софійського університету і академік БАН.

Одружений на француженці Жюлі Гресо, яка померла від туберкульозу; син Мілко — професор рентгенології і анатомії, Володимир — льотчик і авіаінженер, молодший син Станіслав, секретар царя Бориса III.

Вибрані твори

• Паисий Хилендарски. История славянобългарская (1762), Пловдив 1898
• Софроний Врачански…, С. 1906
• Кирил и Методий. Жития…, С. 1920
• Нова българска граматика, С. 1940
• Борба за съвременен правопис (1921 – 1923 г.), С. 1924
• Нова българска граматика за всякого, С. 1958
• Избрани произведения, С. 1987
• Книга за мене си, С. 1988

Примітки

1. The Fine Art Archive — 2003.
   d:Track:Q10855166

Джерела

• Русин Русинов, Теодоров-Балан, Александър Стоянов //КМЕ4, стр. 44 — 47
• Биографична справка в Университетска библиотека: [[https://web.archive.org/web/20171213172244/http://www.libsu.uni-sofia.bg/slavica/Balan.html Архівовано 13 грудня 2017 у Wayback Machine.] Библиотека Славика]
• Петър Динеков: Академик Александър Теодоров-Балан и българската литература в Сборник в чест на академик Александър Теодоров-Балан, София, БАН, 1955, стр. 31 — 37, Онлайн версия [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Веселинов, Д., А. Ангелова, Ст. Пинтев. Александър Теодоров-Балан. Книжевни залиси. Книгопис (лична библиография). Хроноложки показалец на статии, бележки, вести, оценки и книги. София, Университетско издателство „Св. Климент Охридски“, 2011, 228 с.