Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георгій Тодоров (болг. Георги Тодоров; нар. 10 серпня 1858, Болград — пом. 16 листопада 1934, Софія, Болгарія) — болгарський воєначальник, генерал-лейтенант.
| Георгій Тодоров | |
|---|---|
| болг. Георги Тодоров | |
 | |
| Ім'я при народженні | болг. Георги Стоянов Тодоров |
| Народження | 10 серпня 1858 Болград, Молдавське князівство |
| Смерть | 16 листопада 1934 (76 років) Софія, Болгарське царство |
| Країна |  Третє Болгарське царство |
| Рід військ | піхота |
| Освіта | Військове училище (Софія) Миколаївська академія генштабу (Санкт-Петербург) |
| Звання | генерал-лейтенант |
| Командування | 2 Болгарська армія 3 Болгарська армія |
| Війни / битви | Сербсько-болгарська війна Перша Балканська війна Перша світова війна |
| По відставці | 1919 |
| Нагороди |     |
 Георгій Тодоров у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 10 серпня 1858 в місті Болград (Україна). Походив з родини болгар-переселенців. Під час Російсько-турецької війни (1877—1878) був добровольцем в Болгарському ополченні. У 1878 отримав чин унтер-офіцера. Закінчивши перший курс Військового училища в Софії (1879), через рік, 10 травня отримав звання поручника. А в серпні 1882 — звання лейтенанта. Невдовзі вступає до Миколаївської академії генштабу в Санкт-Петербурзі і, не закінчивши останній курс, повернувся в Болгарію. У серпні 1885 отримав звання капітана.
Сербсько-болгарська війна
Командував летючим загоном, що діяв в районі між Відіном і Кулой. Був нагороджений за виявлену хоробрість.
Перша Балканська війна
Командував 7-ю Рілською піхотною дивізією, що наступала на Салоніки.
Перша світова війна
Під час Першої світової війни командував 2-ю болгарською армією (жовтень 1915 — грудень 1916). Під його керівництвом армія проводила операції в Македонії. З лютого 1917 призначений командувачем (до грудня 1917), яка діяла на румунському фронті. 15 серпня 1917 отримує звання генерал-лейтенанта. В кінці червня 1918 був заступником головнокомандувача болгарської армії, а з 8 вересня — в результаті хвороби генерала Ніколи Жекова — командувачем. Був одним з посадових осіб, відповідальних за провал болгарської армії в битві при Добро Поле.
1919 звільнений з армії. 1925 помирає його дружина. Сам генерал помер 16 листопада 1934 в Софії. Його ім'ям названа гора і село в Благоєвградській області.
Нагороди
- Орден «За хоробрість» II, III і IV ступеня
- Орден «Святого Олександра» I ступеня з мечами IV і V ступеня без мечів
- Орден «За військові заслуги» (Болгарія) I ступеня
- Орден «За заслуги»
- Османська срібна медаль «Ляакат»
Джерела
- Недев, С., Командването на българската войска през войните за национално обединение, София, 1993, стр. 107—108
- Съединението 1885 - енциклопедичен справочник. София: Държавно издателство „д-р Петър Берон“. 1985., стр. 214—215
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Todorov bolg Georgi Todorov nar 10 serpnya 1858 Bolgrad pom 16 listopada 1934 Sofiya Bolgariya bolgarskij voyenachalnik general lejtenant Georgij Todorovbolg Georgi TodorovIm ya pri narodzhennibolg Georgi Stoyanov TodorovNarodzhennya10 serpnya 1858 1858 08 10 Bolgrad Moldavske knyazivstvoSmert16 listopada 1934 1934 11 16 76 rokiv Sofiya Bolgarske carstvoKrayina Tretye Bolgarske carstvoRid vijskpihotaOsvitaVijskove uchilishe Sofiya Mikolayivska akademiya genshtabu Sankt Peterburg Zvannyageneral lejtenantKomanduvannya2 Bolgarska armiya 3 Bolgarska armiyaVijni bitviSerbsko bolgarska vijna Persha Balkanska vijna Persha svitova vijnaPo vidstavci1919Nagorodi Georgij Todorov u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 10 serpnya 1858 v misti Bolgrad Ukrayina Pohodiv z rodini bolgar pereselenciv Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 buv dobrovolcem v Bolgarskomu opolchenni U 1878 otrimav chin unter oficera Zakinchivshi pershij kurs Vijskovogo uchilisha v Sofiyi 1879 cherez rik 10 travnya otrimav zvannya poruchnika A v serpni 1882 zvannya lejtenanta Nevdovzi vstupaye do Mikolayivskoyi akademiyi genshtabu v Sankt Peterburzi i ne zakinchivshi ostannij kurs povernuvsya v Bolgariyu U serpni 1885 otrimav zvannya kapitana Serbsko bolgarska vijnaKomanduvav letyuchim zagonom sho diyav v rajoni mizh Vidinom i Kuloj Buv nagorodzhenij za viyavlenu horobrist Persha Balkanska vijnaKomanduvav 7 yu Rilskoyu pihotnoyu diviziyeyu sho nastupala na Saloniki Persha svitova vijnaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni komanduvav 2 yu bolgarskoyu armiyeyu zhovten 1915 gruden 1916 Pid jogo kerivnictvom armiya provodila operaciyi v Makedoniyi Z lyutogo 1917 priznachenij komanduvachem do grudnya 1917 yaka diyala na rumunskomu fronti 15 serpnya 1917 otrimuye zvannya general lejtenanta V kinci chervnya 1918 buv zastupnikom golovnokomanduvacha bolgarskoyi armiyi a z 8 veresnya v rezultati hvorobi generala Nikoli Zhekova komanduvachem Buv odnim z posadovih osib vidpovidalnih za proval bolgarskoyi armiyi v bitvi pri Dobro Pole 1919 zvilnenij z armiyi 1925 pomiraye jogo druzhina Sam general pomer 16 listopada 1934 v Sofiyi Jogo im yam nazvana gora i selo v Blagoyevgradskij oblasti NagorodiOrden Za horobrist II III i IV stupenya Orden Svyatogo Oleksandra I stupenya z mechami IV i V stupenya bez mechiv Orden Za vijskovi zaslugi Bolgariya I stupenya Orden Za zaslugi Osmanska sribna medal Lyaakat DzherelaNedev S Komandvaneto na blgarskata vojska prez vojnite za nacionalno obedinenie Sofiya 1993 str 107 108 Sedinenieto 1885 enciklopedichen spravochnik Sofiya Drzhavno izdatelstvo d r Petr Beron 1985 str 214 215