Американські Віргінські Острови (англ. United States Virgin Islands) — острівна територія США, східна частина архіпелагу Віргінські острови в Карибському морі. Є частиною Віргінських островів (включаючи Британські Віргінські Острови). Найбільшими є острови: Сент-Томас, Сент-Джон, Санта-Крус, . Це — єдина частина Сполучених Штатів, де транспорт рухається лівою стороною дороги. Площа території становить 346,36 км². За переписом 2000 р. населення склало 108 612.
Американські Віргінські Острови | |||||
| |||||
Столиця (та найбільше місто) | Шарлотта-Амалія country H G O | ||||
Офіційні мови | англійська мова | ||||
---|---|---|---|---|---|
Етнос | чорних 79.7 %, білих 7.1 %, азіатів 0.5 %, змішані чи інші 12.7 % | ||||
Форма правління | Залежна територія США | ||||
- Президент США | Джо Байден | ||||
- Губернатор | Джон де Йонг | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 346,36 км² | ||||
- Внутр. води | 1.0 % | ||||
Населення | |||||
- перепис 2010 | 109,750 | ||||
- Густота | 354/км² | ||||
ВВП (ПКС) | 2003 р., оцінка | ||||
- Повний | $1.577 млрд. | ||||
- На душу населення | |||||
Валюта | Долар США (USD ) | ||||
Часовий пояс | UTC−4 | ||||
Коди ISO 3166 | 850 / VIR / VI | ||||
Домен | .vi та .us | ||||
|
Історія
Віргінські острови спочатку населяли індіанські племена сібонеїв, араваків і карибів. Острови названо Христофором Колумбом у 1493 в честь Святої Урсули та її послідовниць. Наступних триста років острови належали європейським країнам: Іспанії, Британії, Нідерландам, Франції, Лицарям Мальти, Данії та іншим.
Данська Вест-Індійська компанія облаштувалася на Сент-Томасі 1672 року, на — 1694 року, і придбала Сент-Круа у Франції 1733 року. Територія островів, відома під загальною назвою Данська Вест-Індія, стала королівською Данською колонією 1754 року. Протягом XVIII та початку XIX століть основою економікою островів стало виробництво цукрової тростини рабською робочою силою — поки 3 липня 1848 губернатор Пітер вон Шолтен (дан. Peter von Scholten) не проголосив про скасування рабства.
Острови виявилися економічно нежиттєздатними, що змусило данську державу переказувати гроші до органів влади островів. Спробу продати острови Сполученим Штатам було зроблено на початку 20-го сторіччя, але угоду так і не було підписано. Було розпочато реформи в надії відновлення економіки островів, але успіху вони не мали; початок Першої світової війни призвів до припинення реформ.
Сполучені Штати, за часів підводної війни Першої світової війни, побоювалися, що острови зможе захопити Німеччина з метою використання їх для бази підводних човнів. Данії було зроблено пропозицію, щоб та продала острови Сполученим Штатам, — і продажну ціну (25 мільйонів доларів США) було узгоджено після декількох місяців переговорів. Наприкінці 1916 року данський референдум підтвердив рішення продажу островів. Угоду було ратифіковано і завершено 17 січня 1917, коли США й Данія обмінялися відповідними договірними ратифікаціями: США опанували острови й 31 березня 1917 перейменували територію на Американські Віргінські острови. Американське громадянство було надано мешканцям островів 1927 року.
Географія
Американські Віргінські острови розташовані в Карибському морі та Атлантичному океані, близько 50 миль на схід від Пуерто-Рико.
Острови відомі пляжами з білим піском, зокрема в затоках Маженс (англ. Magens Bay) і Транк (англ. Trunk Bay), та стратегічними гаванями, зокрема Шарлот Амалі (англ. Charlotte Amalie) і Крістіанстед (англ. Christiansted). Більшість островів, зокрема Сент-Томас, вулканічного походження і пагористі. Найвища точка — гора Корона (англ. Crown Mountain), острів Сент-Томас (474 м). Сент-Круа, найбільший з Американських Віргінських Островів, лежить на південь від інших і має пласкіший терен. Служба Національного Парку володіє більш ніж половиною Сент-Джона, майже всім островом Гасел (англ. Hassel), і багатьма акрами коралових рифів.
Віргінські острови лежать на межі Північно-Американського щита і Карибського щита. Природні ризики включають землетруси, тропічні циклони та цунамі.
Економіка
Туризм — головна господарська діяльність. Острови зазвичай відвідують близько 2 мільйонів людей на рік. Виробничий сектор складається з переробки нафти, виробництва тканин, електроніки, фармацевтичної продукції, дистиляції рому і складання годинників. Сільськогосподарський сектор маленький — і більшість продуктів імпортується. Міжнародна комерційна діяльність і фінансові послуги є невеликою, але зростаючою частиною економіки. Hovensa, один з найбільших заводів нафтопереробки у світі, розташований на Сент-Круа.
Острови потерпають від тропічних штормів і ураганів. У недавній історії великі збитки було завдано ураганом Hugo 1989 року й ураганом Marilyn 1995 року.
Див. також
Примітки
Література і джерела
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Жайворонок В. В. Велика чи мала літера? Словник-довідник. — К. : Наукова думка, 2004. — 202 с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Американські Віргінські Острови |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amerikanski Virginski Ostrovi angl United States Virgin Islands ostrivna teritoriya SShA shidna chastina arhipelagu Virginski ostrovi v Karibskomu mori Ye chastinoyu Virginskih ostroviv vklyuchayuchi Britanski Virginski Ostrovi Najbilshimi ye ostrovi Sent Tomas Sent Dzhon Santa Krus Ce yedina chastina Spoluchenih Shtativ de transport ruhayetsya livoyu storonoyu dorogi Plosha teritoriyi stanovit 346 36 km Za perepisom 2000 r naselennya sklalo 108 612 Amerikanski Virginski Ostrovi angl United States Virgin IslandsPrapor GerbRoztashuvannya Amerikanskih Virginskih OstrovivStolicya ta najbilshe misto Sharlotta Amaliya 18 21 pn sh 64 56 zh d country H G OOficijni movi anglijska movaEtnos chornih 79 7 bilih 7 1 aziativ 0 5 zmishani chi inshi 12 7 Forma pravlinnya Zalezhna teritoriya SShA Prezident SShA Dzho Bajden Gubernator Dzhon de JongPlosha Zagalom 346 36 km Vnutr vodi 1 0 Naselennya perepis 2010 109 750 Gustota 354 km VVP PKS 2003 r ocinka Povnij 1 577 mlrd Na dushu naselennya Valyuta Dolar SShA a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 USD a Chasovij poyas UTC 4Kodi ISO 3166 850 VIR VIDomen vi ta usVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amerikanski Virginski OstroviMapa Amerikanskih Virginskih ostrovivIstoriyaVirginski ostrovi spochatku naselyali indianski plemena siboneyiv aravakiv i karibiv Ostrovi nazvano Hristoforom Kolumbom u 1493 v chest Svyatoyi Ursuli ta yiyi poslidovnic Nastupnih trista rokiv ostrovi nalezhali yevropejskim krayinam Ispaniyi Britaniyi Niderlandam Franciyi Licaryam Malti Daniyi ta inshim Danska Vest Indijska kompaniya oblashtuvalasya na Sent Tomasi 1672 roku na 1694 roku i pridbala Sent Krua u Franciyi 1733 roku Teritoriya ostroviv vidoma pid zagalnoyu nazvoyu Danska Vest Indiya stala korolivskoyu Danskoyu koloniyeyu 1754 roku Protyagom XVIII ta pochatku XIX stolit osnovoyu ekonomikoyu ostroviv stalo virobnictvo cukrovoyi trostini rabskoyu robochoyu siloyu poki 3 lipnya 1848 gubernator Piter von Sholten dan Peter von Scholten ne progolosiv pro skasuvannya rabstva Ostrovi viyavilisya ekonomichno nezhittyezdatnimi sho zmusilo dansku derzhavu perekazuvati groshi do organiv vladi ostroviv Sprobu prodati ostrovi Spoluchenim Shtatam bulo zrobleno na pochatku 20 go storichchya ale ugodu tak i ne bulo pidpisano Bulo rozpochato reformi v nadiyi vidnovlennya ekonomiki ostroviv ale uspihu voni ne mali pochatok Pershoyi svitovoyi vijni prizviv do pripinennya reform Spolucheni Shtati za chasiv pidvodnoyi vijni Pershoyi svitovoyi vijni poboyuvalisya sho ostrovi zmozhe zahopiti Nimechchina z metoyu vikoristannya yih dlya bazi pidvodnih chovniv Daniyi bulo zrobleno propoziciyu shob ta prodala ostrovi Spoluchenim Shtatam i prodazhnu cinu 25 miljoniv dolariv SShA bulo uzgodzheno pislya dekilkoh misyaciv peregovoriv Naprikinci 1916 roku danskij referendum pidtverdiv rishennya prodazhu ostroviv Ugodu bulo ratifikovano i zaversheno 17 sichnya 1917 koli SShA j Daniya obminyalisya vidpovidnimi dogovirnimi ratifikaciyami SShA opanuvali ostrovi j 31 bereznya 1917 perejmenuvali teritoriyu na Amerikanski Virginski ostrovi Amerikanske gromadyanstvo bulo nadano meshkancyam ostroviv 1927 roku GeografiyaZatoka Trank Amerikanski Virginski ostrovi roztashovani v Karibskomu mori ta Atlantichnomu okeani blizko 50 mil na shid vid Puerto Riko Ostrovi vidomi plyazhami z bilim piskom zokrema v zatokah Mazhens angl Magens Bay i Trank angl Trunk Bay ta strategichnimi gavanyami zokrema Sharlot Amali angl Charlotte Amalie i Kristiansted angl Christiansted Bilshist ostroviv zokrema Sent Tomas vulkanichnogo pohodzhennya i pagoristi Najvisha tochka gora Korona angl Crown Mountain ostriv Sent Tomas 474 m Sent Krua najbilshij z Amerikanskih Virginskih Ostroviv lezhit na pivden vid inshih i maye plaskishij teren Sluzhba Nacionalnogo Parku volodiye bilsh nizh polovinoyu Sent Dzhona majzhe vsim ostrovom Gasel angl Hassel i bagatma akrami koralovih rifiv Virginski ostrovi lezhat na mezhi Pivnichno Amerikanskogo shita i Karibskogo shita Prirodni riziki vklyuchayut zemletrusi tropichni cikloni ta cunami EkonomikaTurizm golovna gospodarska diyalnist Ostrovi zazvichaj vidviduyut blizko 2 miljoniv lyudej na rik Virobnichij sektor skladayetsya z pererobki nafti virobnictva tkanin elektroniki farmacevtichnoyi produkciyi distilyaciyi romu i skladannya godinnikiv Silskogospodarskij sektor malenkij i bilshist produktiv importuyetsya Mizhnarodna komercijna diyalnist i finansovi poslugi ye nevelikoyu ale zrostayuchoyu chastinoyu ekonomiki Hovensa odin z najbilshih zavodiv naftopererobki u sviti roztashovanij na Sent Krua Ostrovi poterpayut vid tropichnih shtormiv i uraganiv U nedavnij istoriyi veliki zbitki bulo zavdano uraganom Hugo 1989 roku j uraganom Marilyn 1995 roku Div takozhSpisok ssavciv Amerikanskih Virginskih ostrovivPrimitkiAtlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 Atlas svitu 2005 Zhajvoronok V V 2004 Literatura i dzherelaAtlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Zhajvoronok V V Velika chi mala litera Slovnik dovidnik K Naukova dumka 2004 202 s ISBN 966 00 0179 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amerikanski Virginski Ostrovi