Амеландський діалект (нід. Amelands, фриз. Amelânsk) — голландсько-фризький змішаний діалект, яким розмовляють на ватовому острові Амеланд, що належить провінції Фрисландія. Він виник у період з XVI по XVIII століття внаслідок змішання голландського діалекту з фризькою мовою, якою спочатку говорили на острові. Амеландський діалект особливо близький до мідсландського із сусіднього острова Терсхеллінг. Хоча він і зазнає сильного впливу нідерландської мови через масовий туризм, з іншого боку, це єдиний діалект Фризьких островів, який не під загрозою зникнення, і навіть більшість острівної молоді говорить ним.
Амеландський діалект | |
---|---|
Amelands | |
Розташування амеландського діалекту в провінції Фрисландія. | |
Поширена в | Нідерланди |
Регіон | Північна Голландія |
Писемність | латиниця |
Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
Офіційний статус | |
Коди мови |
Історія
На Амеланді, так само як і на сусідніх островах Схірмонніког і Терсхеллінг, спочатку говорили фризькою мовою, але наразі це вже не так. Чому зараз на Амеланді, який був вільним островом, використовують голландський діалект, на відміну від західного та східного країв острова Терсхеллінг, що належав з часів Середньовіччя до 1942 року Голландії і мав принаймні не менші контакти з материковою частиною Голландії, ніж Амеланд, не дуже зрозуміло. Однак, можливо, це пов'язано з дещо іншою історією Амеланду.
Через фрагментарність джерел про ранній амеландський майже нічого не відомо. Найстарішим джерелом є повість про Яна Гендріка Гейманса, записана у фризькому народному альманаху від 1842 року. Хоча лінгвісти вже досить тривалий час цікавляться амеландським, до другої половини ХХ століття було зроблено мало досліджень. У 1970-х роках Фризька Академія, яка вважає себе охоронцем всієї, у тому числі і нефризької, культурної спадщини Фрісландії, взялася до справи. Перші конкретні плани щодо створення словника амеландського датуються 1974 роком. З 1977 року протягом десяти років вони наполегливо працювали над реалізацією цих планів, де більшу частину роботи виконав Антон Ауд. У результаті всіх цих зусиль у 1987 році, нарешті, вийшов «Woa'deboek van ut Amelands».
Створення стандартного правопису, що ґрунтувався на складі словника, призвело до того, що з того часу діалект став частіше використовуватися як письмова мова. Наприклад, у місцевій газеті є колонка амеландським. Крім того, діалект використовується острівними поп-музикантами, такими як гурт «Gang is Alles» та голлюмським театральним об'єднанням «Nut en Genoegen», який регулярно ставить на сцені п'єси амеландським і навіть в одному з минулих років виїжджав до Амстердаму, щоб грати там для громади з Амеланду. У листопаді 2016 року Фризька Академія опублікувала «Groat Amelander Woa'edboek», над яким лінгвіст Сібрен Дік працював шістнадцять років. Основу цього нового словника створив «Woa'deboek van ut Amelands», створений Антоном Аудом, який доопрацьовувався ним до його смерті в 2006 році. Дік продовжив роботу, і в результаті було отримано переглянуту версію амеландського словника, до якого також доданий голландський глосарій, щоб можна було шукати слова і голландською.
Носії мови
На Амеланді переважна більшість населення все ще розмовляє своїм діалектом. Дослідження, проведене в 2002 році, показало, що 62,5% старшокласників на острові все ще використовують амеландську як рідну мову. Хоча вони використовували все більше нідерландських та англійських запозичень у своїй мові, і певна група старих діалектних слів зникла, дослідники стверджують, що це не обов'язково має сприйматися як згасання діалекту, оскільки єдина мова, яка не змінюється — це мертва мова.
Крім того, те ж дослідження показало, що ще 15,2% учнів старших класів спілкувалися вдома амеландською та нідерландською. З однолітками 62,1% дітей говорили амеландською, а 25,8% — англійською та амеландською. Дослідники дійшли висновку, що загалом 87,9% школярів на острові використовували амеландську у своєму повсякденному житті. Коли їх згодом опитали, 100% (132) учнів відповіли, що вони розуміють амеландською, 95,2% — що вони можуть говорити, 76,8% — читати та 48,0% — писати. Якщо додати ці цифри на додаток до висновків, зібраних дослідниками з Фризької Академії у 1994 році щодо знання західнофризької мови у Фрісландії, то вийде наступне:
Західнофризька (1994) | Амеландський (2002) | |
---|---|---|
розуміють | 94% | 100% |
говорять | 74% | 95,2% |
читають | 65% | 76,8% |
пишуть | 17% | 48,0% |
Таким чином, амеландський діалект потрапив в унікальне становище, оскільки майже всі інші діалекти в Нідерландах поступово занепадають, особливо щодо використання серед молоді. Незрозуміло, чому амеландський зайняв таку виняткову позицію, ймовірно, свою роль зіграло те, що жителі Амеланду були більш закриті для зовнішнього світу, ніж, наприклад, жителі інших Фризьких островів. У результаті це ускладнює інтеграцію сторонніх на острові.
Тим не менш, нове дослідження, проведене Meine Bonthuis у 2016 році, показало картину, яка радикально змінилася порівняно із ситуацією чотирнадцять років тому. У 2016 році більше половини школярів, 52%, говорили між собою нідерландською, і лише 29% говорили амеландською. З іншого боку, з батьками та іншими членами сім'ї амеландською говорили майже так само часто, як у 2002 році.
Немає доступних даних про загальну кількість тих, хто говорить амеландською або про відсоткове відношення до населення острова. Але якщо припустити, що кількість розмовляючих на діалекті серед старших поколінь вища, ніж серед молоді, що є досить поширеною, то відсоток 80% тих, хто розмовляє амеландською, можливо, буде цілком реальним. З населенням острова 3600 осіб загальна кількість носіїв амеландської мови становитиме майже 2900 осіб.
Примітки
- Fierant, Tim. "Groat Amelander Woa'deboek" is misschien wel het laatste // Leeuwarder Courant : газета. — 2016. — 12 november.
- Walthaus, Asing. Amelander scholieren spreken onderling minder Amelands // Leeuwarder Courant : газета. — 2017. — 31 januari. — P. 25.
Література
- Duijf, Pieter. Wurdlisten fan 'e Fryske stedsdialekten. — Ljouwert : Fryske Akademy, 1998. — . (фриз.)
- Gorter, Durk, en Jonkman, Reitze. Taal yn Fryslân op 'e nij besjoen. — Ljouwert : Fryske Akademy, 1995. — . (фриз.)
- Jansen, Mathilde. Een Echte Amelander Spreekt Dialect. — Amsterdam : Amsterdam University Press, 2010. — . (нід.)
- Jansen, Mathilde, en Oostendorp, Marc van. Taal van de Wadden. — Den Haag : Sdu Uitgevers, 2004. — . (нід.)
- Jansma, Klaas. Friesland en Zijn 44 Gemeenten. — Ljouwert : Frysk Deiblêd, 1981. — . (нід.)
- Jonkman, Reitze J. en Versloot, Arjen P. Fryslân Land van Talen: Een Geschiedenis. — Ljouwert : Afûk, 2018. — С. 74—76. — . (нід.)
- Oud, Anton Gerardus. Woa'deboek fan ut Amelands. — Ljouwert : Fryske Akademy, 1987. — . (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amelandskij dialekt nid Amelands friz Amelansk gollandsko frizkij zmishanij dialekt yakim rozmovlyayut na vatovomu ostrovi Ameland sho nalezhit provinciyi Frislandiya Vin vinik u period z XVI po XVIII stolittya vnaslidok zmishannya gollandskogo dialektu z frizkoyu movoyu yakoyu spochatku govorili na ostrovi Amelandskij dialekt osoblivo blizkij do midslandskogo iz susidnogo ostrova Tershelling Hocha vin i zaznaye silnogo vplivu niderlandskoyi movi cherez masovij turizm z inshogo boku ce yedinij dialekt Frizkih ostroviv yakij ne pid zagrozoyu zniknennya i navit bilshist ostrivnoyi molodi govorit nim Amelandskij dialektAmelandsRoztashuvannya amelandskogo dialektu v provinciyi Frislandiya Poshirena vNiderlandiRegionPivnichna GollandiyaPisemnistlatinicyaKlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya Germanski moviZahidnonimecka grupaNizhnofrankska pidgrupaNiderlandska movaGollandskij dialekt dd dd dd dd Oficijnij statusKodi moviIstoriyaNa Amelandi tak samo yak i na susidnih ostrovah Shirmonnikog i Tershelling spochatku govorili frizkoyu movoyu ale narazi ce vzhe ne tak Chomu zaraz na Amelandi yakij buv vilnim ostrovom vikoristovuyut gollandskij dialekt na vidminu vid zahidnogo ta shidnogo krayiv ostrova Tershelling sho nalezhav z chasiv Serednovichchya do 1942 roku Gollandiyi i mav prinajmni ne menshi kontakti z materikovoyu chastinoyu Gollandiyi nizh Ameland ne duzhe zrozumilo Odnak mozhlivo ce pov yazano z desho inshoyu istoriyeyu Amelandu Cherez fragmentarnist dzherel pro rannij amelandskij majzhe nichogo ne vidomo Najstarishim dzherelom ye povist pro Yana Gendrika Gejmansa zapisana u frizkomu narodnomu almanahu vid 1842 roku Hocha lingvisti vzhe dosit trivalij chas cikavlyatsya amelandskim do drugoyi polovini HH stolittya bulo zrobleno malo doslidzhen U 1970 h rokah Frizka Akademiya yaka vvazhaye sebe ohoroncem vsiyeyi u tomu chisli i nefrizkoyi kulturnoyi spadshini Frislandiyi vzyalasya do spravi Pershi konkretni plani shodo stvorennya slovnika amelandskogo datuyutsya 1974 rokom Z 1977 roku protyagom desyati rokiv voni napoleglivo pracyuvali nad realizaciyeyu cih planiv de bilshu chastinu roboti vikonav Anton Aud U rezultati vsih cih zusil u 1987 roci nareshti vijshov Woa deboek van ut Amelands Stvorennya standartnogo pravopisu sho gruntuvavsya na skladi slovnika prizvelo do togo sho z togo chasu dialekt stav chastishe vikoristovuvatisya yak pismova mova Napriklad u miscevij gazeti ye kolonka amelandskim Krim togo dialekt vikoristovuyetsya ostrivnimi pop muzikantami takimi yak gurt Gang is Alles ta gollyumskim teatralnim ob yednannyam Nut en Genoegen yakij regulyarno stavit na sceni p yesi amelandskim i navit v odnomu z minulih rokiv viyizhdzhav do Amsterdamu shob grati tam dlya gromadi z Amelandu U listopadi 2016 roku Frizka Akademiya opublikuvala Groat Amelander Woa edboek nad yakim lingvist Sibren Dik pracyuvav shistnadcyat rokiv Osnovu cogo novogo slovnika stvoriv Woa deboek van ut Amelands stvorenij Antonom Audom yakij doopracovuvavsya nim do jogo smerti v 2006 roci Dik prodovzhiv robotu i v rezultati bulo otrimano pereglyanutu versiyu amelandskogo slovnika do yakogo takozh dodanij gollandskij glosarij shob mozhna bulo shukati slova i gollandskoyu Nosiyi moviNa Amelandi perevazhna bilshist naselennya vse she rozmovlyaye svoyim dialektom Doslidzhennya provedene v 2002 roci pokazalo sho 62 5 starshoklasnikiv na ostrovi vse she vikoristovuyut amelandsku yak ridnu movu Hocha voni vikoristovuvali vse bilshe niderlandskih ta anglijskih zapozichen u svoyij movi i pevna grupa starih dialektnih sliv znikla doslidniki stverdzhuyut sho ce ne obov yazkovo maye sprijmatisya yak zgasannya dialektu oskilki yedina mova yaka ne zminyuyetsya ce mertva mova Krim togo te zh doslidzhennya pokazalo sho she 15 2 uchniv starshih klasiv spilkuvalisya vdoma amelandskoyu ta niderlandskoyu Z odnolitkami 62 1 ditej govorili amelandskoyu a 25 8 anglijskoyu ta amelandskoyu Doslidniki dijshli visnovku sho zagalom 87 9 shkolyariv na ostrovi vikoristovuvali amelandsku u svoyemu povsyakdennomu zhitti Koli yih zgodom opitali 100 132 uchniv vidpovili sho voni rozumiyut amelandskoyu 95 2 sho voni mozhut govoriti 76 8 chitati ta 48 0 pisati Yaksho dodati ci cifri na dodatok do visnovkiv zibranih doslidnikami z Frizkoyi Akademiyi u 1994 roci shodo znannya zahidnofrizkoyi movi u Frislandiyi to vijde nastupne Zahidnofrizka 1994 Amelandskij 2002 rozumiyut 94 100 govoryat 74 95 2 chitayut 65 76 8 pishut 17 48 0 Takim chinom amelandskij dialekt potrapiv v unikalne stanovishe oskilki majzhe vsi inshi dialekti v Niderlandah postupovo zanepadayut osoblivo shodo vikoristannya sered molodi Nezrozumilo chomu amelandskij zajnyav taku vinyatkovu poziciyu jmovirno svoyu rol zigralo te sho zhiteli Amelandu buli bilsh zakriti dlya zovnishnogo svitu nizh napriklad zhiteli inshih Frizkih ostroviv U rezultati ce uskladnyuye integraciyu storonnih na ostrovi Tim ne mensh nove doslidzhennya provedene Meine Bonthuis u 2016 roci pokazalo kartinu yaka radikalno zminilasya porivnyano iz situaciyeyu chotirnadcyat rokiv tomu U 2016 roci bilshe polovini shkolyariv 52 govorili mizh soboyu niderlandskoyu i lishe 29 govorili amelandskoyu Z inshogo boku z batkami ta inshimi chlenami sim yi amelandskoyu govorili majzhe tak samo chasto yak u 2002 roci Nemaye dostupnih danih pro zagalnu kilkist tih hto govorit amelandskoyu abo pro vidsotkove vidnoshennya do naselennya ostrova Ale yaksho pripustiti sho kilkist rozmovlyayuchih na dialekti sered starshih pokolin visha nizh sered molodi sho ye dosit poshirenoyu to vidsotok 80 tih hto rozmovlyaye amelandskoyu mozhlivo bude cilkom realnim Z naselennyam ostrova 3600 osib zagalna kilkist nosiyiv amelandskoyi movi stanovitime majzhe 2900 osib PrimitkiFierant Tim Groat Amelander Woa deboek is misschien wel het laatste Leeuwarder Courant gazeta 2016 12 november Walthaus Asing Amelander scholieren spreken onderling minder Amelands Leeuwarder Courant gazeta 2017 31 januari P 25 LiteraturaDuijf Pieter Wurdlisten fan e Fryske stedsdialekten Ljouwert Fryske Akademy 1998 ISBN 9 06 17 18 600 friz Gorter Durk en Jonkman Reitze Taal yn Fryslan op e nij besjoen Ljouwert Fryske Akademy 1995 ISBN 9 06 17 18 074 friz Jansen Mathilde Een Echte Amelander Spreekt Dialect Amsterdam Amsterdam University Press 2010 ISBN 978 9 08 96 42 035 nid Jansen Mathilde en Oostendorp Marc van Taal van de Wadden Den Haag Sdu Uitgevers 2004 ISBN 978 9 01 20 97 130 nid Jansma Klaas Friesland en Zijn 44 Gemeenten Ljouwert Frysk Deibled 1981 ISBN 9 06 48 00 154 nid Jonkman Reitze J en Versloot Arjen P Fryslan Land van Talen Een Geschiedenis Ljouwert Afuk 2018 S 74 76 ISBN 978 9 06 27 39 264 nid Oud Anton Gerardus Woa deboek fan ut Amelands Ljouwert Fryske Akademy 1987 ISBN 9 06 17 16 73X nid