Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бакайоко Амед Бакайоко фр Hamed Bakayoko 8 березня 1965 10 березня 202

Амед Бакайоко

Амед Бакайоко
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бакайоко.

Амед Бакайоко (фр. Hamed Bakayoko; 8 березня 1965 — 10 березня 2021) — івуарійський політик, дванадцятий прем'єр-міністр Кот-д'Івуару.

Амед Бакайоко
фр. Hamed Bakayoko[1][2][[d:Q3126401#P1559[LANGUAGE!:UK]|[…]]]
image
image
Прапор
 12-й Прем'єр-міністр Кот-д'Івуару
8 липня 2020 — 10 березня 2021
Попередник: Амаду Гон Кулібалі
Наступник: Патрік Аші
 
Народження: 8 березня 1965(1965-03-08)[4][5][…]
Абіджан, Кот-д'Івуар[7][8][…]
Смерть: 10 березня 2021(2021-03-10)[9] (56 років)
Фрайбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Причина смерті: злоякісна пухлина[10]
Поховання: Сеґела[11]
Країна: Кот-д'Івуар[6][7][4]
Освіта: d[2][3][…]
Партія: Об'єднання республіканців[13][14]

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Молоді роки й освіта

Амед Бакайоко народився 8 березня 1965 року в Абіджані.

Належить до благочестивого мусульманського роду; серед його предків — засновник міста Коро на північному заході Кот-д'Івуару. У 7-річному втратив матір. Надалі його виховував батько хаджі Анліу (пом. 2018). Старший брат — Зума (заступник мера Плато), дві сестри — Фатіма й Амінат.

Навчався у сучасному коледжі Аджаме та класичному ліцеї Абіджана, а 1984 році закінчив коледж Африканської Божої матері зі ступенем бакалавра категорії «D». Під час навчання працював у студентських газетах. Зацікавившись політикою та революційними перетвореннями Тома Санкари, поїхав вчитися до Буркіна-Фасо. 1985 року закінчив Університет Уагадугу з дипломом про загальну університетську освіту. В 1985—1988 роках навчався у Вищій школі медичних наук Університету Уагадугу на першому циклі медичної освіти. Повернувшись до Кот-д'Івуару, в 1988—1990 роках пройшов другий цикл освіти на медичному факультеті Університету Абіджана, після чого полишив медицину, яку вивчав лише під тиском батька.

Кар'єра

1978 року став президентом кооперативу початкової школи та головним редактором журналу сучасного ліцею Аджаме. 1980 обійняв посаду президента Асоціації школярів і студентів Кот-д'Івуару від мусульманської секції. 1986 року обійняв посаду президента Асоціації івуарійських школярів і студентів у Буркіна-Фасо. Був активним членом Руху студентів і школярів Кот-д'Івуару, 1990 року став засновником і головою молодіжного руху студентів і школярів при Демократичній партії.

1991 у 25-річному віці заснував щоденну газету «Le Patriote», в якій сам же був журналістом і видавничим директором, поставивши собі за мету захищати президента Фелікса Уфуе-Буаньї від нападів опозиції. Після смерті Уфуе-Буаньї, 1994 року відсидів чотири місяці й шістнадцять днів в абіджанській в'язниці за звинуваченням в образі очільника держави за опублікований лист читача, в якому новий президент Анрі Конан-Бедьє був названий «карликом», його газету було закрито.

1994 році заснував першу в країні приватну комерційну радіостанцію «Radio Nostalgie», генеральним директором якої був до 2003 року. 1997 почав відповідати за стрімке покриття мережею радіостанції практично всієї Африки, одночасно завів безліч зв'язків у політичних колах африканських країн. 2001 році обійняв посаду президента Національної ради протегування преси Кот-д'Івуару, а також обіймав посаду національного секретаря фінансів Демпартії.

13 березня 2003 року був призначений на посаду міністра новітніх інформаційних технологій і комунікації в уряді прем'єр-міністра Сейду Діарри. Бакайоко зберіг свою посаду в урядах Шарля Конана Банні, Гійома Соро. Його попередником був , а наступником — .

4 грудня 2010 року очолив міністерство внутрішніх справ в уряді Соро за умов й існування паралельного уряду Жільбера Аке, де міністром внутрішніх справ був [de]. 11 квітня 2011 року, після перемоги того, як і Алассан Уаттара і Лоран Гбагбо оголосили себе президентами, Бакайоко був перепризначений на посаду міністра внутрішніх справ. 1 червня того ж року, під час формування нового уряду Соро, Бакайоко зберіг свою посаду, так само, як і за врядування Жанно Ахуссу-Куадіо, Данієля Каблана Дункана й Амаду Гона Кулібалі.

11 грудня 2011 року був обраний депутатом Національних зборів від міста Сеґела. 19 липня 2017 року був призначений на посаду міністра оборони в уряді Кулібалі. На новій посаді того ж року зайнявся врегулюванням ситуації з армійськими заколотами. 13 жовтня 2018 року був обраний мером міста Абобо, виборовши понад 60 % голосів у тій найбільш населеній громаді країни й одночасно оплоті урядової партії.

Від 2 травня до 2 липня 2020 року, під час хвороби Кулібалі, Бакайоко виконував обов'язки прем'єр-міністра Кот-д'Івуару. Протягом двох тижнів після смерті Кулібалі — 8 липня 2020, посада залишалася вакантною, що під час відсутності голів обох палат парламенту на території Кот-д'Івуару створило вакуум влади, укупі з втратою кандидата від правлячої партії на президентських виборах. Політичну ситуацію погіршила відставка віцепрезидента Дункана, через що почали ширитись чутки про те, що Уаттара буде балотуватись на третій термін, а новим прем'єр-міністром стане власне Бакайоко.

30 липня він нарешті очолив уряд, зберігши за собою посаду міністра оборони. 3 серпня Бакайоко здійснив в уряді кілька перестановок. 4 серпня офіційно обійняв посаду на короткій церемонії в канцелярії прем'єр-міністра в Абіджані. У березні 2021 року, за повідомленням німецького радіо- і телевізійного сайту Deustche Welle, Амед Бакайоко перебував в Університетському лікарняному центрі (CHU) у Фрібурзі з 6 березня 2021 року для лікування раку та перебував у критичному стані. Там же 10 березня 2021 року Бакайоко й помер.

Нагороди

Державні

  • серпень 2011: командор Національного ордена Республіки Кот-д'Івуар.
  • грудень 2017: командор ордена Морських заслуг.
  • листопад 2019: почесна медаль Поліції з пальмами.
  • січень 2020: командор ордена Комунікаційних заслуг.
  • лютий 2020: командор ордена Сільськогосподарських заслуг.

Іноземні

Примітки

  1. https://www.jeuneafrique.com/dossiers/deces-dhamed-bakayoko-la-cote-divoire-face-a-la-disparition-d-hambak/
  2. https://business.abidjan.net/qui/2-gouvernement/746-bakayoko-hamed
  3. https://www.gouv.ci/doc/photos/CV-Hamed_BAKAYOKO.pdf
  4. http://www.defense.gouv.ci/uploads/cv_hamed_b.pdf
  5. https://cotedivoirenews.info/biographie-hamed-bakayoko-le-parcours-dun-homme-ambitieux/
  6. https://abidjan.net/qui/profil.asp?id=746
  7. http://www.gouv.ci/doc/photos/CV-Hamed_BAKAYOKO.pdf
  8. https://apr-news.fr/fr/portraits/hamed-bakayoko
  9. — Al Jazeera English.
    d:Track:Q4296040
  10. Décès d’Hamed Bakayoko, le Premier ministre ivoirien
  11. https://l-frii.com/hamed-bakayoko-le-lieu-ou-repose-lancien-premier-ministre-cree-la-polemique-photo/
  12. https://www.bbc.com/afrique/monde-56335053
  13. https://www.afrique-sur7.fr/439366-rhdp-hamed-bakayoko-mabri-toikeusse
  14. https://www.connectionivoirienne.net/2020/03/13/rhdp-cote-divoire-hamed-bakayoko-se-conforme-au-leadership-de-gon-cest-nous-les-grands-joueurs-de-ce-pays/
  15. (PDF). Уряд Кот-д'Івуару. Архів оригіналу (PDF) за 15 липня 2021. Процитовано 11 серпня 2020.
  16. . . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  17. . Afriksoir.net. 31 липня 2020. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  18. Marwane Ben Yahmed (13 червня 2016). . Jeune Afrique. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  19. . Le Point. 30 липня 2020. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  20. Anna Sylvestre-Treiner (7 листопада 2018). . Jeune Afrique. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  21. Côte d’Ivoire: décès du père du ministre de la Défense Hamed Bakayoko. L'Expression. 9 листопада 2018. Процитовано 11 серпня 2020.
  22. Anliou Bakayoko. necrologie.ci. 8 листопада 2018. Процитовано 11 серпня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  23. Daddieh, 2016, с. 97.
  24. . Le Point. 19 липня 2017. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  25. . 7info.ci. 30 липня 2020. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  26. Hamed Bakayoko. Уряд Кот-д'Івуару. Процитовано 11 серпня 2020.
  27. Jean-Pierre Bejot (30 липня 2020). . LeFaso.net. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  28. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  29. Jean-Pierre Bejot (9 вересня 2011). . LeFaso.net. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 11 серпня 2020.
  30. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  31. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  32. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  33. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  34. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  35. Pascal Airault (13 грудня 2010). . Jeune Afrique. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  36. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  37. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  38. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  39. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  40. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  41. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  42. André Silver Konan (14 грудня 2011). . Jeune Afrique. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 11 серпня 2020.
  43. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  44. Baudelaire Mieu (19 липня 2017). . Jeune Afrique. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  45. . Abidjan.net. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
  46. . Radio France internationale. 30 липня 2020. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  47. Côte d'Ivoire: Municipales, Hamed Bakayoko élu à Abobo. Afrique-sur7.fr. Процитовано 11 серпня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  48. . Abidjan.net. 10 грудня 2018. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 11 серпня 2020.
  49. K. Richard Kouassi (8 липня 2020). . Afrique Sur 7. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  50. . Abidjan.net. 6 травня 2020. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  51. Benjamin Roger (30 липня 2020). . Jeune Afrique. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  52. François Hume-Ferkatadji (25 червня 2020). . Radio France internationale. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  53. . Radio France internationale. 10 липня 2020. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  54. . Le Monde. 13 липня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  55. Marwane Ben Yahmed (18 липня 2020). . Jeune Afrique. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  56. . Jeune Afrique. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  57. (PDF). Уряд Кот-д’Івуару. 30 липня 2020. Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  58. . Le Figaro. 31 липня 2020. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  59. Baudelaire Mieu (3 серпня 2020). . Jeune Afrique. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  60. . Abidjan.net. 3 серпня 2020. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  61. . Синьхуа. 4 серпня 2020. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  62. . Abidjan.net. 5 серпня 2020. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  63. . Abidjan.net. 9 серпня 2011. Архів оригіналу за 5 березня 2013. Процитовано 11 серпня 2020.
  64. . Agence ivoirienne de presse. 21 грудня 2017. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  65. Daniel Assouman (25 листопада 2019). . AllAfrica. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  66. . Abidjan.net. 23 січень 2020. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  67. Bakayoko On. Min. Hamed. Grande Ufficiale dell'Ordine della Stella d'Italia. Президент Італії. 28 грудня 2015. Процитовано 11 серпня 2020.
  68. . dominiqueouattara.ci. 15 лютого 2016. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  69. Cérémonie de remise de diplôme et des insignes de «Grand Officier de l’Ordre de l’Étoile d’Italie» au Ministre Hamed Bakayoko. Abidjan.net. 15 лютого 2016. Процитовано 11 серпня 2020.
  70. . Президент Буркіна-Фасо. 11 серпня 2019. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
  71. . Уряд Кот-д'Івуару. 31 липня 2019. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.

Література

  • Cyril K. Daddieh. Historical Dictionary of Cote d'Ivoire (The Ivory Coast). — Rowman & Littlefield, 2016. — 716 с. —


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bakajoko Amed Bakajoko fr Hamed Bakayoko 8 bereznya 1965 10 bereznya 2021 ivuarijskij politik dvanadcyatij prem yer ministr Kot d Ivuaru Amed Bakajoko fr Hamed Bakayoko 1 2 d Q3126401 P1559 LANGUAGE UK Prapor 12 j Prem yer ministr Kot d Ivuaru 8 lipnya 2020 10 bereznya 2021 Poperednik Amadu Gon Kulibali Nastupnik Patrik Ashi Narodzhennya 8 bereznya 1965 1965 03 08 4 5 Abidzhan Kot d Ivuar 7 8 Smert 10 bereznya 2021 2021 03 10 9 56 rokiv Frajburg Baden Vyurtemberg NimechchinaPrichina smerti zloyakisna puhlina 10 Pohovannya Segela 11 Krayina Kot d Ivuar 6 7 4 Osvita d 2 3 Partiya Ob yednannya respublikanciv 13 14 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki j osvita Amed Bakajoko narodivsya 8 bereznya 1965 roku v Abidzhani Nalezhit do blagochestivogo musulmanskogo rodu sered jogo predkiv zasnovnik mista Koro na pivnichnomu zahodi Kot d Ivuaru U 7 richnomu vtrativ matir Nadali jogo vihovuvav batko hadzhi Anliu pom 2018 Starshij brat Zuma zastupnik mera Plato dvi sestri Fatima j Aminat Navchavsya u suchasnomu koledzhi Adzhame ta klasichnomu liceyi Abidzhana a 1984 roci zakinchiv koledzh Afrikanskoyi Bozhoyi materi zi stupenem bakalavra kategoriyi D Pid chas navchannya pracyuvav u studentskih gazetah Zacikavivshis politikoyu ta revolyucijnimi peretvorennyami Toma Sankari poyihav vchitisya do Burkina Faso 1985 roku zakinchiv Universitet Uagadugu z diplomom pro zagalnu universitetsku osvitu V 1985 1988 rokah navchavsya u Vishij shkoli medichnih nauk Universitetu Uagadugu na pershomu cikli medichnoyi osviti Povernuvshis do Kot d Ivuaru v 1988 1990 rokah projshov drugij cikl osviti na medichnomu fakulteti Universitetu Abidzhana pislya chogo polishiv medicinu yaku vivchav lishe pid tiskom batka Kar yera 1978 roku stav prezidentom kooperativu pochatkovoyi shkoli ta golovnim redaktorom zhurnalu suchasnogo liceyu Adzhame 1980 obijnyav posadu prezidenta Asociaciyi shkolyariv i studentiv Kot d Ivuaru vid musulmanskoyi sekciyi 1986 roku obijnyav posadu prezidenta Asociaciyi ivuarijskih shkolyariv i studentiv u Burkina Faso Buv aktivnim chlenom Ruhu studentiv i shkolyariv Kot d Ivuaru 1990 roku stav zasnovnikom i golovoyu molodizhnogo ruhu studentiv i shkolyariv pri Demokratichnij partiyi 1991 u 25 richnomu vici zasnuvav shodennu gazetu Le Patriote v yakij sam zhe buv zhurnalistom i vidavnichim direktorom postavivshi sobi za metu zahishati prezidenta Feliksa Ufue Buanyi vid napadiv opoziciyi Pislya smerti Ufue Buanyi 1994 roku vidsidiv chotiri misyaci j shistnadcyat dniv v abidzhanskij v yaznici za zvinuvachennyam v obrazi ochilnika derzhavi za opublikovanij list chitacha v yakomu novij prezident Anri Konan Bedye buv nazvanij karlikom jogo gazetu bulo zakrito 1994 roci zasnuvav pershu v krayini privatnu komercijnu radiostanciyu Radio Nostalgie generalnim direktorom yakoyi buv do 2003 roku 1997 pochav vidpovidati za strimke pokrittya merezheyu radiostanciyi praktichno vsiyeyi Afriki odnochasno zaviv bezlich zv yazkiv u politichnih kolah afrikanskih krayin 2001 roci obijnyav posadu prezidenta Nacionalnoyi radi proteguvannya presi Kot d Ivuaru a takozh obijmav posadu nacionalnogo sekretarya finansiv Dempartiyi 13 bereznya 2003 roku buv priznachenij na posadu ministra novitnih informacijnih tehnologij i komunikaciyi v uryadi prem yer ministra Sejdu Diarri Bakajoko zberig svoyu posadu v uryadah Sharlya Konana Banni Gijoma Soro Jogo poperednikom buv a nastupnikom 4 grudnya 2010 roku ocholiv ministerstvo vnutrishnih sprav v uryadi Soro za umov j isnuvannya paralelnogo uryadu Zhilbera Ake de ministrom vnutrishnih sprav buv de 11 kvitnya 2011 roku pislya peremogi togo yak i Alassan Uattara i Loran Gbagbo ogolosili sebe prezidentami Bakajoko buv perepriznachenij na posadu ministra vnutrishnih sprav 1 chervnya togo zh roku pid chas formuvannya novogo uryadu Soro Bakajoko zberig svoyu posadu tak samo yak i za vryaduvannya Zhanno Ahussu Kuadio Daniyelya Kablana Dunkana j Amadu Gona Kulibali 11 grudnya 2011 roku buv obranij deputatom Nacionalnih zboriv vid mista Segela 19 lipnya 2017 roku buv priznachenij na posadu ministra oboroni v uryadi Kulibali Na novij posadi togo zh roku zajnyavsya vregulyuvannyam situaciyi z armijskimi zakolotami 13 zhovtnya 2018 roku buv obranij merom mista Abobo viborovshi ponad 60 golosiv u tij najbilsh naselenij gromadi krayini j odnochasno oploti uryadovoyi partiyi Vid 2 travnya do 2 lipnya 2020 roku pid chas hvorobi Kulibali Bakajoko vikonuvav obov yazki prem yer ministra Kot d Ivuaru Protyagom dvoh tizhniv pislya smerti Kulibali 8 lipnya 2020 posada zalishalasya vakantnoyu sho pid chas vidsutnosti goliv oboh palat parlamentu na teritoriyi Kot d Ivuaru stvorilo vakuum vladi ukupi z vtratoyu kandidata vid pravlyachoyi partiyi na prezidentskih viborah Politichnu situaciyu pogirshila vidstavka viceprezidenta Dunkana cherez sho pochali shiritis chutki pro te sho Uattara bude balotuvatis na tretij termin a novim prem yer ministrom stane vlasne Bakajoko 30 lipnya vin nareshti ocholiv uryad zberigshi za soboyu posadu ministra oboroni 3 serpnya Bakajoko zdijsniv v uryadi kilka perestanovok 4 serpnya oficijno obijnyav posadu na korotkij ceremoniyi v kancelyariyi prem yer ministra v Abidzhani U berezni 2021 roku za povidomlennyam nimeckogo radio i televizijnogo sajtu Deustche Welle Amed Bakajoko perebuvav v Universitetskomu likarnyanomu centri CHU u Friburzi z 6 bereznya 2021 roku dlya likuvannya raku ta perebuvav u kritichnomu stani Tam zhe 10 bereznya 2021 roku Bakajoko j pomer NagorodiDerzhavni serpen 2011 komandor Nacionalnogo ordena Respubliki Kot d Ivuar gruden 2017 komandor ordena Morskih zaslug listopad 2019 pochesna medal Policiyi z palmami sichen 2020 komandor ordena Komunikacijnih zaslug lyutij 2020 komandor ordena Silskogospodarskih zaslug Inozemni sichen 2012 komandor ordena Za zaslugi Franciya gruden 2015 velikij oficer ordena Zirki Italiyi Italiya lipen 2019 Nacionalnij orden Burkina Faso Primitkihttps www jeuneafrique com dossiers deces dhamed bakayoko la cote divoire face a la disparition d hambak https business abidjan net qui 2 gouvernement 746 bakayoko hamed https www gouv ci doc photos CV Hamed BAKAYOKO pdf http www defense gouv ci uploads cv hamed b pdf https cotedivoirenews info biographie hamed bakayoko le parcours dun homme ambitieux https abidjan net qui profil asp id 746 http www gouv ci doc photos CV Hamed BAKAYOKO pdf https apr news fr fr portraits hamed bakayoko Al Jazeera English d Track Q4296040 Deces d Hamed Bakayoko le Premier ministre ivoirien https l frii com hamed bakayoko le lieu ou repose lancien premier ministre cree la polemique photo https www bbc com afrique monde 56335053 https www afrique sur7 fr 439366 rhdp hamed bakayoko mabri toikeusse https www connectionivoirienne net 2020 03 13 rhdp cote divoire hamed bakayoko se conforme au leadership de gon cest nous les grands joueurs de ce pays PDF Uryad Kot d Ivuaru Arhiv originalu PDF za 15 lipnya 2021 Procitovano 11 serpnya 2020 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Afriksoir net 31 lipnya 2020 Arhiv originalu za 7 veresnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Marwane Ben Yahmed 13 chervnya 2016 Jeune Afrique Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Le Point 30 lipnya 2020 Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Anna Sylvestre Treiner 7 listopada 2018 Jeune Afrique Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Cote d Ivoire deces du pere du ministre de la Defense Hamed Bakayoko L Expression 9 listopada 2018 Procitovano 11 serpnya 2020 Anliou Bakayoko necrologie ci 8 listopada 2018 Procitovano 11 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Daddieh 2016 s 97 Le Point 19 lipnya 2017 Arhiv originalu za 14 lipnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 7info ci 30 lipnya 2020 Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Hamed Bakayoko Uryad Kot d Ivuaru Procitovano 11 serpnya 2020 Jean Pierre Bejot 30 lipnya 2020 LeFaso net Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Jean Pierre Bejot 9 veresnya 2011 LeFaso net Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Pascal Airault 13 grudnya 2010 Jeune Afrique Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Andre Silver Konan 14 grudnya 2011 Jeune Afrique Arhiv originalu za 5 listopada 2019 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Baudelaire Mieu 19 lipnya 2017 Jeune Afrique Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 Radio France internationale 30 lipnya 2020 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Cote d Ivoire Municipales Hamed Bakayoko elu a Abobo Afrique sur7 fr Procitovano 11 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Abidjan net 10 grudnya 2018 Arhiv originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 11 serpnya 2020 K Richard Kouassi 8 lipnya 2020 Afrique Sur 7 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Abidjan net 6 travnya 2020 Arhiv originalu za 13 travnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Benjamin Roger 30 lipnya 2020 Jeune Afrique Arhiv originalu za 30 lipnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Francois Hume Ferkatadji 25 chervnya 2020 Radio France internationale Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Radio France internationale 10 lipnya 2020 Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Le Monde 13 lipnya 2020 Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Marwane Ben Yahmed 18 lipnya 2020 Jeune Afrique Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Jeune Afrique 17 lipnya 2020 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 PDF Uryad Kot d Ivuaru 30 lipnya 2020 Arhiv originalu PDF za 2 serpnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Le Figaro 31 lipnya 2020 Arhiv originalu za 31 lipnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Baudelaire Mieu 3 serpnya 2020 Jeune Afrique Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net 3 serpnya 2020 Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Sinhua 4 serpnya 2020 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net 5 serpnya 2020 Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net 9 serpnya 2011 Arhiv originalu za 5 bereznya 2013 Procitovano 11 serpnya 2020 Agence ivoirienne de presse 21 grudnya 2017 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Daniel Assouman 25 listopada 2019 AllAfrica Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Abidjan net 23 sichen 2020 Arhiv originalu za 23 sichnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Bakayoko On Min Hamed Grande Ufficiale dell Ordine della Stella d Italia Prezident Italiyi 28 grudnya 2015 Procitovano 11 serpnya 2020 dominiqueouattara ci 15 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Ceremonie de remise de diplome et des insignes de Grand Officier de l Ordre de l Etoile d Italie au Ministre Hamed Bakayoko Abidjan net 15 lyutogo 2016 Procitovano 11 serpnya 2020 Prezident Burkina Faso 11 serpnya 2019 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 Uryad Kot d Ivuaru 31 lipnya 2019 Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020 LiteraturaCyril K Daddieh Historical Dictionary of Cote d Ivoire The Ivory Coast Rowman amp Littlefield 2016 716 s ISBN 9780810873896

Дата публікації:
Топ