Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дункан Данієль Каблан Дункан 30 червня 1943 1943 06 30 d івуарійський

Данієль Каблан Дункан

Данієль Каблан Дункан
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дункан.

Данієль Каблан Дункан (30 червня 1943(1943-06-30), d) — івуарійський політик, двічі очолював уряд Кот-д'Івуару.

Данієль Каблан Дункан
фр. Daniel Kablan Duncan
image
image
Прапор
 3-й Прем'єр-міністр Кот-д'Івуару
11 грудня 1993 — 24 грудня 1999
Попередник: Алассан Уаттара
Наступник: Сейду Діарра
image
Прапор
 11-й Прем'єр-міністр Кот-д'Івуару
21 листопада 2012 — 10 січня 2017
Попередник: Жанно Ахуссу-Куадіо
Наступник: Амаду Гон Кулібалі
 
Народження: 30 червня 1943(1943-06-30)[1][2][3] (80 років)
d, Кот-д'Івуар[1][2][3]
Країна: Кот-д'Івуар[4][3]
Освіта: d
Ступінь: бакалавр
Партія: d[1]
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Походив з народу нзіма. Здобув ступінь бакалавра з математики, закінчивши Класичний ліцей Абіджана, потім навчався в Ліцеї Мішель-Монтень у Бордо, Школі бізнесу й економіки Севера в Ліллі та Вищій економічній школі Бордо. Від 1964 до 1967 року навчався в Інституті комерції в Нансі, здобувши ступінь у галузі комерційна інженерія. 1968 року отримав диплом інженера міжнародної торгівлі в Інституті міжнародної торгівлі в Парижі та диплом Палати британських та іспанських консулів.

Від 1970 до 1973 року обіймав посаду помічника директора відділу зовнішньоекономічних зв'язків міністерства економіки та фінансів. Упродовж шести місяців у 1973—1974 роках працював «спеціальним співробітником» у Міжнародному валютному фонді. Від 1974 до 1986 року керував науково-дослідним відділом в Абіджані, а потім був заступником директора національного відділу при Центральному банку держав Західної Африки (BCEAO). Від 1986 до 1987 року обіймав посаду генерального директора Національного фонду соціального страхування Кот-д'Івуару, а від 1989 до 1990 — директора Центру спадщини та інформації ВСЕАО в Дакарі.

Міністр економіки

Від 7 листопада 1990 до 11 грудня 1993 року очолював міністерство економіки, промисловості та фінансів, а також міністром-делегатом з питань економіки, фінансів, бюджету, планування, торгівлі та промисловості при прем'єр-міністрі Алассані Уаттарі та президенті Феліксі Уфуе-Буаньї. Через світову рецесію, зростання зовнішнього боргу втричі, незадовільне функціонування сільськогосподарського сектору та страйки державних службовців і студентів, що призвели до створення багатопартійної демократії, Дункан розпочав реалізацію політики стабілізації економіки, приватизації та жорсткої економії, що полягала в реформуванні та лібералізації ключових секторів економіки, реструктуризації та продажі сотень неефективних державних компаній. Використовуючи девіз Уфуе-Буаньї, Кот-д'Івуар «нікому не ворог, а всім друг», Дункан зміцнив зв'язки з Латинською Америкою, посприявши створенню відділень двох бразильських банків «Banco do Brasil» і «Banco Real», а також налагодженню прямого авіасполучення компанії «VARIG» між Ріо-де-Жанейро й Абіджаном.

Перше прем'єрство

Після смерті Уфуе-Буаньї, від 11 грудня 1993 до 23 грудня 1999 року Дункан обіймав посаду прем'єр-міністра Кот-д'Івуару за президентства Анрі Конана-Бедьє, який відправив Уаттару у відставку після нетривалого політичного конфлікту. На тій посаді Дункан відповідав за управління девальвацією західноафриканського франку 1994 року з регулюванням наслідків для соціальної сфери, здійснення підготовки й успішне втілення проєкту економічного розвитку Кот-д'Івуару на період 1994—1999 років. Бедьє і Дункана усунули від влади в результаті військового перевороту 1999 року під керівництвом колишнього начальника штабу збройних сил генерала Робера Геї. 27 грудня 1999 Дункан і Бедьє з двома членами уряду, міністром безпеки Марселем Дібонаном Коне та міністром оборони Бандамою Н'Ґаттою, а також членами їхніх родин, вирушили через Ломе у вигнання до Парижа, де вони пробули до 5 листопада 2000 року, після чого повернулись на батьківщину. Впродовж наступних десяти років Дункан не займався політичною діяльністю.

Міністр закордонних справ

Перед президентськими виборами 2010 року Уаттара та Дункан уклали угоду, відповідно до якої останній не виставляв свою кандидатуру в обмін на посаду прем'єр-міністра. Після перемоги Уаттари та відмови колишнього президента Лорана Гбагбо піти з посади, спалахнула , наслідком якої стала громадянська війна, що забрала понад 3 тисячі осіб. 1 червня 2011 року Дункан очолив міністерство закордонних справ, але пробув на посаді менше року. 24 вересня 2012 року взяв участь у 67-й сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, де провів зустріч із генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном.

Друге прем'єрство

У листопаді 2012 року після розпуску уряду через незгоду окремих членів кабінету з законопроєктом про шлюб, президент Уаттара призначив Дункана на посаду прем'єр-міністра замість Жанно Ахуссу-Куадіо, який не зміг сформувати новий коаліційний кабінет. При цьому Ахуссу-Куадіо й Дункан були членами Демократичної партії, яку очолює Бедьє, та яка перебувала в коаліції з партією Уаттари Об'єднання республіканців. Також Дункан був координатором інспекції та делегатом від департаменту Ґран-Басам.

22 листопада Дункан привів до присяги свій уряд з 28 міністрів замість 39, залишивши за собою посаду міністра економіки та фінансів, натомість Шарль Коффі Дібу замінив його на посаді міністра закордонних справ, а президент Уаттара став міністром оборони.

Після громадянської війни 2010—2011 років понівечена економіка Кот-д'Івуару, основний сегмент якої складає виробництво какао та кави, страждала через борг в облігаціях на 2,3 мільярди доларів США. У зв'язку з цим Дункан пообіцяв стимулювати зростання ВВП до показника понад 10 відсотків 2014 року шляхом створення робочих місць для молоді, стимулювання розвитку приватного сектору та скорочення масштабів злиднів. Через те, що 2013 року ВВП країн Африки зріс і сягнув 5,4 %, а ВВП країн Західної Африки — 6,5 %, Дункан виступив за впровадження загального зовнішнього тарифу на товари, що продаються на території країн-членів Економічного співтовариства країн Західної Африки, а також за створення єдиної валюти, що планувалось до 2020 року за зразком загальної валюти Західноафриканського економічного та валютного союзу.

7 січня 2016 року президент Уаттара, якого переобрали на новий термін за результатами виборів 2015 року, розформував уряд з метою «надання нової динаміки в діяльності уряду», й того ж дня перепризначив Дункана на посаду прем'єр-міністра, доручивши формування нового кабінету. 13 січня в президентському палаці в Абіджані відбулась церемонія складання присяги 36 міністрами нового уряду, сформованого без жодних докорінних змін. Менш ніж за місяць після парламентських виборів, що відбулись 18 грудня 2016 року, й за результатами яких до лав парламенту обрали 17 членів уряду, 7 січня 2017 року на щотижневому засіданні кабінету Дункан повідомив про свою відставку, яку 9 січня на особистій зустрічі прийняв президент Уаттара. Пробувши 4 роки на посаді прем'єр-міністра, вийшовши у відставку в момент придушення спроби військового перевороту та кардинальної зміни керівництва силових структур, Дункан за даними ЗМІ став головним претендентом на посаду першого в історії країни віцепрезидента, започатковану після ухвалення на референдумі 2016 нової конституції та проголошення Третьої республіки.

Віцепрезидент

10 січня 2017 року президент Уаттара оголосив про призначення Дункана на посаду віцепрезидента, на що схвально відреагували депутати Національних зборів на чолі з Гійомом Соро. ЗМІ розцінили такий крок, як підготовку наступника на посаді президента, якого собі готує Уаттара. Того ж дня новим прем'єр-міністром став Амаду Гон Кулібалі. 16 січня Дункан офіційно вступив на посаду віцепрезидента, склавши присягу перед членами Конституційної ради в президентському палаці.

8 липня 2020 року, в день смерті прем'єр-міністра Кулібалі, президент Уаттара прийняв відставку Дункана з посади віцепрезидента, про яку той клопотав ще 27 лютого з посиланням на «особисті обставини».

Примітки

  1. http://www.gouv.ci/doc/BIOGRAPHIE_PM_3.pdf
  2. https://live.banquemondiale.org/experts/daniel-kablan-duncan-0
  3. https://www.abidjan.net/qui/profil.asp?id=4187
  4. https://aip.ci/biographie-de-daniel-kablan-duncan-vice-president-de-la-republique-de-cote-divoire/
  5. (PDF) (фр.) . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2021.
  6. . World Bank Live (англ.) . 21 вересня 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
  7. . World Economic Forum (англ.) . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2021.
  8. . www.sahistory.org.za (англ.) . Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
  9. . Oxford Business Group (англ.) . 22 березня 2015. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
  10. . Imatin (фр.) . 22 листопада 2012. Архів оригіналу за 6 липня 2018.
  11. . JeuneAfrique.com (фр.) . 21 листопада 2012. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  12. . Le Monde.fr (фр.) . 22 листопада 2012. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  13. (англ.) . United Nations Secretary-General. 24 вересня 2012. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  14. . Bloomberg.com (англ.) . 21 листопада 2012. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2021.
  15. . LEFIGARO (фр.) . Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  16. . The Business Year (англ.) . 2015. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 6 квітня 2021.
  17. . news.yahoo.com (англ.) . 3 листопада 2015. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  18. . France 24 (фр.) . 6 січня 2016. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  19. . JeuneAfrique.com (фр.) . 6 січня 2016. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  20. . Le Monde.fr (фр.) . 13 січня 2016. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  21. . France 24 (фр.) . 12 січня 2016. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  22. . JeuneAfrique.com (фр.) . 9 січня 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  23. . BBC News Afrique (фр.) . Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 6 квітня 2021.
  24. . RFI (фр.) . 9 січня 2017. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  25. . RFI (фр.) . 9 січня 2017. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  26. . International Business Times UK (англ.) . 9 січня 2017. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  27. . RFI (фр.) . 10 січня 2017. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  28. . JeuneAfrique.com (фр.) . 10 січня 2017. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  29. Bavier, Joe (10 січня 2017). . Reuters (англ.) . Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  30. . the Guardian (англ.) . 10 січня 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  31. . RFI (фр.) . 10 січня 2017. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  32. . JeuneAfrique.com (фр.) . 10 січня 2017. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  33. . RFI (англ.) . 16 січня 2017. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  34. . Le Monde. 13 липня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  35. (фр.) . Президент Кот-д'Івуару. 13 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  36. . Radio France internationale. 13 липня 2020. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 6 квітня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dunkan Daniyel Kablan Dunkan 30 chervnya 1943 1943 06 30 d ivuarijskij politik dvichi ocholyuvav uryad Kot d Ivuaru Daniyel Kablan Dunkan fr Daniel Kablan Duncan Prapor 3 j Prem yer ministr Kot d Ivuaru 11 grudnya 1993 24 grudnya 1999 Poperednik Alassan Uattara Nastupnik Sejdu Diarra Prapor 11 j Prem yer ministr Kot d Ivuaru 21 listopada 2012 10 sichnya 2017 Poperednik Zhanno Ahussu Kuadio Nastupnik Amadu Gon Kulibali Narodzhennya 30 chervnya 1943 1943 06 30 1 2 3 80 rokiv d Kot d Ivuar 1 2 3 Krayina Kot d Ivuar 4 3 Osvita dStupin bakalavrPartiya d 1 Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRanni roki Pohodiv z narodu nzima Zdobuv stupin bakalavra z matematiki zakinchivshi Klasichnij licej Abidzhana potim navchavsya v Liceyi Mishel Monten u Bordo Shkoli biznesu j ekonomiki Severa v Lilli ta Vishij ekonomichnij shkoli Bordo Vid 1964 do 1967 roku navchavsya v Instituti komerciyi v Nansi zdobuvshi stupin u galuzi komercijna inzheneriya 1968 roku otrimav diplom inzhenera mizhnarodnoyi torgivli v Instituti mizhnarodnoyi torgivli v Parizhi ta diplom Palati britanskih ta ispanskih konsuliv Vid 1970 do 1973 roku obijmav posadu pomichnika direktora viddilu zovnishnoekonomichnih zv yazkiv ministerstva ekonomiki ta finansiv Uprodovzh shesti misyaciv u 1973 1974 rokah pracyuvav specialnim spivrobitnikom u Mizhnarodnomu valyutnomu fondi Vid 1974 do 1986 roku keruvav naukovo doslidnim viddilom v Abidzhani a potim buv zastupnikom direktora nacionalnogo viddilu pri Centralnomu banku derzhav Zahidnoyi Afriki BCEAO Vid 1986 do 1987 roku obijmav posadu generalnogo direktora Nacionalnogo fondu socialnogo strahuvannya Kot d Ivuaru a vid 1989 do 1990 direktora Centru spadshini ta informaciyi VSEAO v Dakari Ministr ekonomiki Vid 7 listopada 1990 do 11 grudnya 1993 roku ocholyuvav ministerstvo ekonomiki promislovosti ta finansiv a takozh ministrom delegatom z pitan ekonomiki finansiv byudzhetu planuvannya torgivli ta promislovosti pri prem yer ministri Alassani Uattari ta prezidenti Feliksi Ufue Buanyi Cherez svitovu recesiyu zrostannya zovnishnogo borgu vtrichi nezadovilne funkcionuvannya silskogospodarskogo sektoru ta strajki derzhavnih sluzhbovciv i studentiv sho prizveli do stvorennya bagatopartijnoyi demokratiyi Dunkan rozpochav realizaciyu politiki stabilizaciyi ekonomiki privatizaciyi ta zhorstkoyi ekonomiyi sho polyagala v reformuvanni ta liberalizaciyi klyuchovih sektoriv ekonomiki restrukturizaciyi ta prodazhi soten neefektivnih derzhavnih kompanij Vikoristovuyuchi deviz Ufue Buanyi Kot d Ivuar nikomu ne vorog a vsim drug Dunkan zmicniv zv yazki z Latinskoyu Amerikoyu pospriyavshi stvorennyu viddilen dvoh brazilskih bankiv Banco do Brasil i Banco Real a takozh nalagodzhennyu pryamogo aviaspoluchennya kompaniyi VARIG mizh Rio de Zhanejro j Abidzhanom Pershe prem yerstvo Pislya smerti Ufue Buanyi vid 11 grudnya 1993 do 23 grudnya 1999 roku Dunkan obijmav posadu prem yer ministra Kot d Ivuaru za prezidentstva Anri Konana Bedye yakij vidpraviv Uattaru u vidstavku pislya netrivalogo politichnogo konfliktu Na tij posadi Dunkan vidpovidav za upravlinnya devalvaciyeyu zahidnoafrikanskogo franku 1994 roku z regulyuvannyam naslidkiv dlya socialnoyi sferi zdijsnennya pidgotovki j uspishne vtilennya proyektu ekonomichnogo rozvitku Kot d Ivuaru na period 1994 1999 rokiv Bedye i Dunkana usunuli vid vladi v rezultati vijskovogo perevorotu 1999 roku pid kerivnictvom kolishnogo nachalnika shtabu zbrojnih sil generala Robera Geyi 27 grudnya 1999 Dunkan i Bedye z dvoma chlenami uryadu ministrom bezpeki Marselem Dibonanom Kone ta ministrom oboroni Bandamoyu N Gattoyu a takozh chlenami yihnih rodin virushili cherez Lome u vignannya do Parizha de voni probuli do 5 listopada 2000 roku pislya chogo povernulis na batkivshinu Vprodovzh nastupnih desyati rokiv Dunkan ne zajmavsya politichnoyu diyalnistyu Ministr zakordonnih sprav Pered prezidentskimi viborami 2010 roku Uattara ta Dunkan uklali ugodu vidpovidno do yakoyi ostannij ne vistavlyav svoyu kandidaturu v obmin na posadu prem yer ministra Pislya peremogi Uattari ta vidmovi kolishnogo prezidenta Lorana Gbagbo piti z posadi spalahnula naslidkom yakoyi stala gromadyanska vijna sho zabrala ponad 3 tisyachi osib 1 chervnya 2011 roku Dunkan ocholiv ministerstvo zakordonnih sprav ale probuv na posadi menshe roku 24 veresnya 2012 roku vzyav uchast u 67 j sesiyi Generalnoyi asambleyi OON u Nyu Jorku de proviv zustrich iz generalnim sekretarem OON Pan Gi Munom Druge prem yerstvo U listopadi 2012 roku pislya rozpusku uryadu cherez nezgodu okremih chleniv kabinetu z zakonoproyektom pro shlyub prezident Uattara priznachiv Dunkana na posadu prem yer ministra zamist Zhanno Ahussu Kuadio yakij ne zmig sformuvati novij koalicijnij kabinet Pri comu Ahussu Kuadio j Dunkan buli chlenami Demokratichnoyi partiyi yaku ocholyuye Bedye ta yaka perebuvala v koaliciyi z partiyeyu Uattari Ob yednannya respublikanciv Takozh Dunkan buv koordinatorom inspekciyi ta delegatom vid departamentu Gran Basam 22 listopada Dunkan priviv do prisyagi svij uryad z 28 ministriv zamist 39 zalishivshi za soboyu posadu ministra ekonomiki ta finansiv natomist Sharl Koffi Dibu zaminiv jogo na posadi ministra zakordonnih sprav a prezident Uattara stav ministrom oboroni Pislya gromadyanskoyi vijni 2010 2011 rokiv ponivechena ekonomika Kot d Ivuaru osnovnij segment yakoyi skladaye virobnictvo kakao ta kavi strazhdala cherez borg v obligaciyah na 2 3 milyardi dolariv SShA U zv yazku z cim Dunkan poobicyav stimulyuvati zrostannya VVP do pokaznika ponad 10 vidsotkiv 2014 roku shlyahom stvorennya robochih misc dlya molodi stimulyuvannya rozvitku privatnogo sektoru ta skorochennya masshtabiv zlidniv Cherez te sho 2013 roku VVP krayin Afriki zris i syagnuv 5 4 a VVP krayin Zahidnoyi Afriki 6 5 Dunkan vistupiv za vprovadzhennya zagalnogo zovnishnogo tarifu na tovari sho prodayutsya na teritoriyi krayin chleniv Ekonomichnogo spivtovaristva krayin Zahidnoyi Afriki a takozh za stvorennya yedinoyi valyuti sho planuvalos do 2020 roku za zrazkom zagalnoyi valyuti Zahidnoafrikanskogo ekonomichnogo ta valyutnogo soyuzu 7 sichnya 2016 roku prezident Uattara yakogo pereobrali na novij termin za rezultatami viboriv 2015 roku rozformuvav uryad z metoyu nadannya novoyi dinamiki v diyalnosti uryadu j togo zh dnya perepriznachiv Dunkana na posadu prem yer ministra doruchivshi formuvannya novogo kabinetu 13 sichnya v prezidentskomu palaci v Abidzhani vidbulas ceremoniya skladannya prisyagi 36 ministrami novogo uryadu sformovanogo bez zhodnih dokorinnih zmin Mensh nizh za misyac pislya parlamentskih viboriv sho vidbulis 18 grudnya 2016 roku j za rezultatami yakih do lav parlamentu obrali 17 chleniv uryadu 7 sichnya 2017 roku na shotizhnevomu zasidanni kabinetu Dunkan povidomiv pro svoyu vidstavku yaku 9 sichnya na osobistij zustrichi prijnyav prezident Uattara Probuvshi 4 roki na posadi prem yer ministra vijshovshi u vidstavku v moment pridushennya sprobi vijskovogo perevorotu ta kardinalnoyi zmini kerivnictva silovih struktur Dunkan za danimi ZMI stav golovnim pretendentom na posadu pershogo v istoriyi krayini viceprezidenta zapochatkovanu pislya uhvalennya na referendumi 2016 novoyi konstituciyi ta progoloshennya Tretoyi respubliki Viceprezident 10 sichnya 2017 roku prezident Uattara ogolosiv pro priznachennya Dunkana na posadu viceprezidenta na sho shvalno vidreaguvali deputati Nacionalnih zboriv na choli z Gijomom Soro ZMI rozcinili takij krok yak pidgotovku nastupnika na posadi prezidenta yakogo sobi gotuye Uattara Togo zh dnya novim prem yer ministrom stav Amadu Gon Kulibali 16 sichnya Dunkan oficijno vstupiv na posadu viceprezidenta sklavshi prisyagu pered chlenami Konstitucijnoyi radi v prezidentskomu palaci 8 lipnya 2020 roku v den smerti prem yer ministra Kulibali prezident Uattara prijnyav vidstavku Dunkana z posadi viceprezidenta pro yaku toj klopotav she 27 lyutogo z posilannyam na osobisti obstavini Primitkihttp www gouv ci doc BIOGRAPHIE PM 3 pdf https live banquemondiale org experts daniel kablan duncan 0 https www abidjan net qui profil asp id 4187 https aip ci biographie de daniel kablan duncan vice president de la republique de cote divoire PDF fr Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2021 World Bank Live angl 21 veresnya 2016 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 5 kvitnya 2021 World Economic Forum angl Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 5 kvitnya 2021 www sahistory org za angl Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 5 kvitnya 2021 Oxford Business Group angl 22 bereznya 2015 Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 5 kvitnya 2021 Imatin fr 22 listopada 2012 Arhiv originalu za 6 lipnya 2018 JeuneAfrique com fr 21 listopada 2012 Arhiv originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 Le Monde fr fr 22 listopada 2012 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 angl United Nations Secretary General 24 veresnya 2012 Arhiv originalu za 1 serpnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 Bloomberg com angl 21 listopada 2012 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2021 LEFIGARO fr Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 The Business Year angl 2015 Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 6 kvitnya 2021 news yahoo com angl 3 listopada 2015 Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 France 24 fr 6 sichnya 2016 Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 JeuneAfrique com fr 6 sichnya 2016 Arhiv originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 Le Monde fr fr 13 sichnya 2016 Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 France 24 fr 12 sichnya 2016 Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 JeuneAfrique com fr 9 sichnya 2017 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 BBC News Afrique fr Arhiv originalu za 12 chervnya 2017 Procitovano 6 kvitnya 2021 RFI fr 9 sichnya 2017 Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 RFI fr 9 sichnya 2017 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 International Business Times UK angl 9 sichnya 2017 Arhiv originalu za 25 travnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 RFI fr 10 sichnya 2017 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 JeuneAfrique com fr 10 sichnya 2017 Arhiv originalu za 19 chervnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 Bavier Joe 10 sichnya 2017 Reuters angl Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 the Guardian angl 10 sichnya 2017 Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 RFI fr 10 sichnya 2017 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 JeuneAfrique com fr 10 sichnya 2017 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 RFI angl 16 sichnya 2017 Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 Le Monde 13 lipnya 2020 Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 fr Prezident Kot d Ivuaru 13 lipnya 2020 Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021 Radio France internationale 13 lipnya 2020 Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2021

Дата публікації:
Топ