Амауа́ка, хуні куї (самоназва — «справжні люди») — індіанський народ групи пано на південному сході Перу, невелика група в сусідніх районах Бразилії (вододіл річок Укаялі, Журуа і Пурус). Близькі . Чисельність близько 4 тисяч осіб (станом на 1985 рік). Відносяться до американської раси великої монголоїдної раси. Мова амауака центральної групи пано же-пано-карибської сім'ї. Діалекти: інуваке, віуівакеу. Поширена також іспанська мова. Дотримуються традиційних вірувань.
Амауака | |
---|---|
Кількість | близько 4 000 |
Ареал | Перу, Бразилія |
Раса | монголоїдна |
Близькі до: | |
Мова | амауака, іспанська |
Релігія | традиційні вірування |
Живуть у глухих лісових районах, контактів з білими мало (обмінюють продукти полювання на залізні знаряддя). На початку XX століття (роки «каучукового буму») винищувалися збирачами каучуку.
Основа господарства амауака — ручне підсічно-вогневе землеробство (кукурудза, солодкий маніок тощо) і полювання, в тому числі з собаками; підсобні заняття — рибальство і збиральництво.
Система споріднення ірокезького типу. Матріархальна велика сім'я (близько 50 осіб) займає поселення з 3—4 хатин. Поширена полігінія. Одяг у жінок — пов'язка на стегнах; у чоловіків практично відсутній. Поширений шаманізм.
Тіло померлого ховають у великій урні, через тиждень спалюють; в недавньому минулому був поширений ендоканнібалізм: кістки товкли і їли з кукурудзяною кашею. У міфології характерні мотиви, що пояснюють тяжке становище амауака.
Література
- Народы мира : историко-этнографический справочник / гл. ред. Ю. В. Бромлей. — Москва : «Советская энциклопедия», 1988. — С. 52. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amaua ka huni kuyi samonazva spravzhni lyudi indianskij narod grupi pano na pivdennomu shodi Peru nevelika grupa v susidnih rajonah Braziliyi vododil richok Ukayali Zhurua i Purus Blizki Chiselnist blizko 4 tisyach osib stanom na 1985 rik Vidnosyatsya do amerikanskoyi rasi velikoyi mongoloyidnoyi rasi Mova amauaka centralnoyi grupi pano zhe pano karibskoyi sim yi Dialekti inuvake viuivakeu Poshirena takozh ispanska mova Dotrimuyutsya tradicijnih viruvan AmauakaKilkistblizko 4 000ArealPeru BraziliyaRasamongoloyidnaBlizki do Movaamauaka ispanskaReligiyatradicijni viruvannya Zhivut u gluhih lisovih rajonah kontaktiv z bilimi malo obminyuyut produkti polyuvannya na zalizni znaryaddya Na pochatku XX stolittya roki kauchukovogo bumu vinishuvalisya zbirachami kauchuku Osnova gospodarstva amauaka ruchne pidsichno vogneve zemlerobstvo kukurudza solodkij maniok tosho i polyuvannya v tomu chisli z sobakami pidsobni zanyattya ribalstvo i zbiralnictvo Sistema sporidnennya irokezkogo tipu Matriarhalna velika sim ya blizko 50 osib zajmaye poselennya z 3 4 hatin Poshirena poliginiya Odyag u zhinok pov yazka na stegnah u cholovikiv praktichno vidsutnij Poshirenij shamanizm Tilo pomerlogo hovayut u velikij urni cherez tizhden spalyuyut v nedavnomu minulomu buv poshirenij endokannibalizm kistki tovkli i yili z kukurudzyanoyu kasheyu U mifologiyi harakterni motivi sho poyasnyuyut tyazhke stanovishe amauaka LiteraturaNarody mira istoriko etnograficheskij spravochnik gl red Yu V Bromlej Moskva Sovetskaya enciklopediya 1988 S 52 ros