Ашот Апетович Аматуні (нар. 23 грудня 1923 — 9 жовтня 2018) — радянський військовик-танкіст, Герой Радянського Союзу (1945). У роки німецько-радянської війни командир танкової роти 3-го танкового батальйону 49-ї гвардійської танкової бригади 12-го гвардійського танкового корпусу 2-ї гвардійської танкової армії (1-й Білоруський фронт).
Ашот Апетович Аматуні | |
---|---|
вірм. Աշոտ Հաբեթի Ամատունի | |
Народження | 23 грудня 1923[1] Ґюмрі, Вірменська РСР, Закавказька РФСР, СРСР[1] |
Смерть | 9 жовтня 2018 (94 роки) Сімферополь |
Країна | СРСР Україна Росія |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | танкові війська |
Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського (1951) і d |
Роки служби | 1941–1984 |
Партія | ВКП(б)[2][1] |
Звання | Генерал-майор Збройних Сил СРСР Генерал-лейтенант Збройних Сил України |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Відносини | Мацапура С. С. — товариш та член екіпажу танку; — товариш. |
Нагороди | |
Аматуні Ашот Апетович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 23 грудня 1923 року в місті Александрополь (нині Ґюмрі, Вірменія) у багатодітній вірменській родині. Батько — тесляр, мати — домогосподарка. Обидва діда Ашота Аматуні були священиками.
Закінчив 51-у залізничну школу. Пізніше поступив до на фізико-матиматичний факультет .
Дізнавшись, що у Другу світову війну втягнувся і СРСР вирішив врешті реалізувати свою давню мрію стати льотчиком та навіть встиг приїхати до Тбілісі для вступу у Тбіліську авіаційну школу. Проте, в цей час вона була розформована і разом з іншими призовниками врешті вступив у Друге Орджонікідзівське піхотне училище. Вчитися довелось недовго, німці вже доходили до Сталінграду.
На фронтах німецько-радянської війни з лютого 1942 року. З курсантів училища було організовані три батальйони які одразу відправили на фронт. З них разом з курсантами Харківських, Одеських, Київських та ін. училищ була сформована Ударна бригада яка увійшла в склад 62-ї армії генерала Чуйкова.
В цей період свого військового шляху Ашот Аматуні воював з ручним кулеметом ДП. Також, будучи поганої думки про радянську автоматичну зброю (ППД та ППШ), надавав перевагу трофейним зразкам.
19 вересня 1941 року, отримавши важке поранення А.Аматуні відправлений у шпиталь до Саратова. Після одужання вступив до Саратовського танкового училища, і пройшовши пришвидшений курс за 8 місяців, закінчив його на початку 1944 року у званні молодшого лейтенанта. За тодішньою практикою, після випуску разом з іншими випускниками відправлений на отримання бойової машини в Челябінськ. Виявилось що там готових танків на всіх не вистачить, тому А.Аматуні був одним з тих хто отримав свою машину в Омському танковому заводі де особисто брав участь у її доукомплектуванні і прогонці на полігоні. У складі танкової роти (10 машин) був ешелоном, через Москву, відправлений на фронт, прибувши в район Кривого Рогу, де його підрозділ поповнив 135-у бригаду (23-й танковий корпус 3-ї гвардійської армії).
Особливо відзначився А. А. Аматуні у січні 1945 року. Командир 1-ї танкової роти 3-го танкового батальйону 49-ї гвардійської танкової бригади гвардії лейтенант Аматуні з 16 по 22 лютого діяв на передовому підрозділі бригади. 16 січня, при підході до міста Сохачев, знищив: паровозів — 3, залізничних составів з продовольством і військовим майном — 3. В ніч на 16 січня його рота стрімко увірвалась до міста Сохачев відрізавши шляхи відходу противнику, при цьому знищивши: автомашин — 110, гармат — 2, зенітних установок — 2, шестиствольних мінометів — 6. Захопив складів з озброєнням і продовольством — 8. Знищив солдат та офіцерів — 300 чол., звільнив радянських військовополонених — 250 чол. та ще 150 чол. радянських громадян.
Далі, 19 січня 1945 року танкова рота А.Аматуні увірвалась до міста Любень, атакувавши аеродром, знищивши 17 літаків і льотний склад. В ніч на 22 січня 1945 року стрімко зайшов у місто Іновроцлав, де не зважаючи на сильний артилерійський вогонь і обстріл фаустпатронами та рушнично-кулеметний вогонь продовжив атаку ворога, знищивши при цьому: танків — 2, гармат — 2. На Іновроцлавському вокзалі знищив: паровозів — 3, залізничних составів — 3, захопив весь рухомий состав у кількості 3-х ешелонів. На аеродромі міста Іновроцлав 10 літаків противника та відрізав шляхи відходу із міста на захід. Знищив вогнем: автомашин — 35, солдат і офіцерів — 250 чол.
Після війни продовжив службу у Радянській армії.
З 1947 по 1955 рік двічі був депутатом Верховної Ради Вірменської РСР.
В 1951 році закінчив Військову академію бронетанкових військ. З 1952 року — командир танкового полку у м. Тирасполь. Через шість років командир танкової дивізії в м. Бєльці.
З 1963 році призначений на посаду заступника командира 32-го армійського корпусу, що був сформований у Криму.
З 1984 року генерал-майор А. А. Аматуні вийшов у запас, звільнившись з посади заступника командувача 7-ї армії. Жив у Єревані, пізніше переїде до міста Сімферополь.
Був депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, членом Національної ради кримських вірмен.
Указом Президента України від 5 травня 2008 Герою Радянського Союзу А. А. Аматуні присвоєно звання генерал-лейтенанта .
Помер 9 жовтня 2018 року в окупованому Російською федерацією Криму.
Звання та нагороди
27 лютого 1945 року Ашоту Апетовичу Аматуні присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Зірку Героя Радянського Союзу отримав у Карлсгорсті під час урочистої церемонії з рук маршала Жукова.
Також нагороджений:
Родина
Дружина — Ніна Аматуні (до шлюбу Арутюнян), у шлюбі від 1947 року. Виростили трьох дітей: Олександра, Володимира і Марину, мають багато онуків і правнуків.
Цікаві факти
- З особистої зброї як командир танку використовував трофейний «Вальтер», пізніше «Парабелум».
- У Іновроцлаві А.Аматуні полонив бургомістра і близько двох тижнів возив його задля гумору в своєму танку .
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 7 травня 2019.
Посилання
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382. (рос.)
- Нагородні листи А. А. Аматуні на сайті «Подвиг народа» [ 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- О. М. Филь. Герой Советского Союза. Беседы. І книга // Видавничий дім «Фактор». — Харків, 2012 (рос.)
- А. Драбкин. Биографии и Мемуары: Аматуни Ашот Апетович, Герой Советского Союза [ 7 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Amatuni Ashot Apetovich Amatuni nar 23 grudnya 1923 19231223 9 zhovtnya 2018 radyanskij vijskovik tankist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 U roki nimecko radyanskoyi vijni komandir tankovoyi roti 3 go tankovogo bataljonu 49 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi 12 go gvardijskogo tankovogo korpusu 2 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1 j Biloruskij front Ashot Apetovich Amatunivirm Աշոտ Հաբեթի ԱմատունիNarodzhennya23 grudnya 1923 1923 12 23 1 Gyumri Virmenska RSR Zakavkazka RFSR SRSR 1 Smert9 zhovtnya 2018 2018 10 09 94 roki SimferopolKrayina SRSR Ukrayina RosiyaPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo 1951 i dRoki sluzhbi1941 1984PartiyaVKP b 2 1 Zvannya General major Zbrojnih Sil SRSR General lejtenant Zbrojnih Sil UkrayiniVijni bitviNimecko radyanska vijnaVidnosiniMacapura S S tovarish ta chlen ekipazhu tanku tovarish Nagorodid Amatuni Ashot Apetovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 23 grudnya 1923 roku v misti Aleksandropol nini Gyumri Virmeniya u bagatoditnij virmenskij rodini Batko teslyar mati domogospodarka Obidva dida Ashota Amatuni buli svyashenikami Zakinchiv 51 u zaliznichnu shkolu Piznishe postupiv do na fiziko matimatichnij fakultet Diznavshis sho u Drugu svitovu vijnu vtyagnuvsya i SRSR virishiv vreshti realizuvati svoyu davnyu mriyu stati lotchikom ta navit vstig priyihati do Tbilisi dlya vstupu u Tbilisku aviacijnu shkolu Prote v cej chas vona bula rozformovana i razom z inshimi prizovnikami vreshti vstupiv u Druge Ordzhonikidzivske pihotne uchilishe Vchitisya dovelos nedovgo nimci vzhe dohodili do Stalingradu Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z lyutogo 1942 roku Z kursantiv uchilisha bulo organizovani tri bataljoni yaki odrazu vidpravili na front Z nih razom z kursantami Harkivskih Odeskih Kiyivskih ta in uchilish bula sformovana Udarna brigada yaka uvijshla v sklad 62 yi armiyi generala Chujkova V cej period svogo vijskovogo shlyahu Ashot Amatuni voyuvav z ruchnim kulemetom DP Takozh buduchi poganoyi dumki pro radyansku avtomatichnu zbroyu PPD ta PPSh nadavav perevagu trofejnim zrazkam 19 veresnya 1941 roku otrimavshi vazhke poranennya A Amatuni vidpravlenij u shpital do Saratova Pislya oduzhannya vstupiv do Saratovskogo tankovogo uchilisha i projshovshi prishvidshenij kurs za 8 misyaciv zakinchiv jogo na pochatku 1944 roku u zvanni molodshogo lejtenanta Za todishnoyu praktikoyu pislya vipusku razom z inshimi vipusknikami vidpravlenij na otrimannya bojovoyi mashini v Chelyabinsk Viyavilos sho tam gotovih tankiv na vsih ne vistachit tomu A Amatuni buv odnim z tih hto otrimav svoyu mashinu v Omskomu tankovomu zavodi de osobisto brav uchast u yiyi doukomplektuvanni i progonci na poligoni U skladi tankovoyi roti 10 mashin buv eshelonom cherez Moskvu vidpravlenij na front pribuvshi v rajon Krivogo Rogu de jogo pidrozdil popovniv 135 u brigadu 23 j tankovij korpus 3 yi gvardijskoyi armiyi Osoblivo vidznachivsya A A Amatuni u sichni 1945 roku Komandir 1 yi tankovoyi roti 3 go tankovogo bataljonu 49 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi gvardiyi lejtenant Amatuni z 16 po 22 lyutogo diyav na peredovomu pidrozdili brigadi 16 sichnya pri pidhodi do mista Sohachev znishiv parovoziv 3 zaliznichnih sostaviv z prodovolstvom i vijskovim majnom 3 V nich na 16 sichnya jogo rota strimko uvirvalas do mista Sohachev vidrizavshi shlyahi vidhodu protivniku pri comu znishivshi avtomashin 110 garmat 2 zenitnih ustanovok 2 shestistvolnih minometiv 6 Zahopiv skladiv z ozbroyennyam i prodovolstvom 8 Znishiv soldat ta oficeriv 300 chol zvilniv radyanskih vijskovopolonenih 250 chol ta she 150 chol radyanskih gromadyan Dali 19 sichnya 1945 roku tankova rota A Amatuni uvirvalas do mista Lyuben atakuvavshi aerodrom znishivshi 17 litakiv i lotnij sklad V nich na 22 sichnya 1945 roku strimko zajshov u misto Inovroclav de ne zvazhayuchi na silnij artilerijskij vogon i obstril faustpatronami ta rushnichno kulemetnij vogon prodovzhiv ataku voroga znishivshi pri comu tankiv 2 garmat 2 Na Inovroclavskomu vokzali znishiv parovoziv 3 zaliznichnih sostaviv 3 zahopiv ves ruhomij sostav u kilkosti 3 h esheloniv Na aerodromi mista Inovroclav 10 litakiv protivnika ta vidrizav shlyahi vidhodu iz mista na zahid Znishiv vognem avtomashin 35 soldat i oficeriv 250 chol Pislya vijni prodovzhiv sluzhbu u Radyanskij armiyi Z 1947 po 1955 rik dvichi buv deputatom Verhovnoyi Radi Virmenskoyi RSR V 1951 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu bronetankovih vijsk Z 1952 roku komandir tankovogo polku u m Tiraspol Cherez shist rokiv komandir tankovoyi diviziyi v m Byelci Z 1963 roci priznachenij na posadu zastupnika komandira 32 go armijskogo korpusu sho buv sformovanij u Krimu Z 1984 roku general major A A Amatuni vijshov u zapas zvilnivshis z posadi zastupnika komanduvacha 7 yi armiyi Zhiv u Yerevani piznishe pereyide do mista Simferopol Buv deputatom Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim chlenom Nacionalnoyi radi krimskih virmen Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 5 travnya 2008 Geroyu Radyanskogo Soyuzu A A Amatuni prisvoyeno zvannya general lejtenanta Pomer 9 zhovtnya 2018 roku v okupovanomu Rosijskoyu federaciyeyu Krimu Zvannya ta nagorodi27 lyutogo 1945 roku Ashotu Apetovichu Amatuni prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Zirku Geroya Radyanskogo Soyuzu otrimav u Karlsgorsti pid chas urochistoyi ceremoniyi z ruk marshala Zhukova Takozh nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 2 a ordenami Chervonoyi Zirki ordenom Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih silah SRSR III stupenya medalyamiRodinaDruzhina Nina Amatuni do shlyubu Arutyunyan u shlyubi vid 1947 roku Virostili troh ditej Oleksandra Volodimira i Marinu mayut bagato onukiv i pravnukiv Cikavi faktiZ osobistoyi zbroyi yak komandir tanku vikoristovuvav trofejnij Valter piznishe Parabelum U Inovroclavi A Amatuni poloniv burgomistra i blizko dvoh tizhniv voziv jogo zadlya gumoru v svoyemu tanku PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 http www podvignaroda ru id 44781729 amp tab navDetailDocument Arhiv originalu za 7 travnya 2019 Procitovano 7 travnya 2019 PosilannyaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s s 100 000 prim ISBN ots Reg v RKP 87 95382 ros Nagorodni listi A A Amatuni na sajti Podvig naroda 14 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros O M Fil Geroj Sovetskogo Soyuza Besedy I kniga Vidavnichij dim Faktor Harkiv 2012 ros A Drabkin Biografii i Memuary Amatuni Ashot Apetovich Geroj Sovetskogo Soyuza 7 travnya 2019 u Wayback Machine ros