Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Nebelwerfer» (буквально укр. «Туманомет») — німецька причіпна на двоколісному лафеті шестиствольна система некерованої реактивної артилерії часів Другої світової війни.
| Nebelwerfer | |
|---|---|
 Реактивний міномет «Nebelwerfer 41». | |
| Тип | Ракетна артилерія |
| Походження | Третій рейх |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1940 - 1945 |
| Оператори | Третій рейх |
| Війни | Друга світова війна, Війна в Кореї |
| Історія виробництва | |
| Варіанти | Nebelwerfer 41, Nebelwerfer 42, Werfergranate 21 |
| Характеристики | |
| Вага | 540 кг |
| Довжина | 1,3 м |
| Обслуга | чотири |
| | |
| Калібр | 150 мм |
| Стволи | 6 |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 6 (8) км |
| | |
 Небельверфер у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Німецька система реактивної артилерії (РА) «Небельверфер» стала першою у світі системою залпового вогню.
Функція «Небельверфера» — у силі кількох батарей завдавати щільного удару по скупченню військ супротивника (включаючи броньовану військову техніку) або ж окремими батареями чи окремими системами РА знищувати укріплений район, дот, дзот, бліндаж, проводити артпідготовку по окопах тощо. Для цього не передбачалося застосовувати систему для враження цілей на великій віддалі: як завжди, німці ставили на точність і достатність, бо надмірні витрати ресурсів не вітало командування. «Низька дальність» (6—8 км), якою дорікали німцям радянські заздрісники — це зона прямої видимості, після якої неодмінно слідував удар піхотної штурмгрупи; дальність цілком компенсувалася винятковою влучністю, потужністю снарядів і застосуванням військового прикриття (артилерійського і піхотного) від імовірної раптової контратаки супротивника. Вдалий залп батареї «Небельверферів» майже гарантовано зривав атаку супротивника, викликаючи паніку, оглушення і численні втрати.
Розмовна назва у росіян — «Ванюша» (названо за аналогією до радянських реактивних систем залпового вогню «Катюша» при копіюванні систем радянськими інженерами у блокадному Ленінграді). Образливе прізвисько —«іша́к» (через виття при запуску ракет), хоча радянська артсистема видавала майже тотожний звук.
Солдати інших союзницьких військ називали цю зброю «Стогній-Мікі» (через дике виття ракет, що оберталися зі швидкістю близько 60 000 об/хв).
Назва
Буквальний переклад назви з німецької — «Туманомет». Назва саме і походить від початкової функції міномета: ставити щільну хімічну чи димову завісу. У амуніції до «Небельверфера» числилися снаряди із хімічним і димовим наповнювачем. Найчастіше міномет застосовували для стрільби осколково-фугасними мінами. За штатами військової техніки Вермахту «Небельверфер» числився під назвою «реактивна гармата».
Конструкція реактивної системи
Реактивний міномет «Nebelwerfer 41» мав шість 150-мм стволів і стріляв 39-кілограмовими снарядами на відстань 6 (димові снаряди — 8) км. Пізніша версія міномета, «Nebelwerfer 42», мала п'ять 210-мм стволів. Для неї застосовували значно тяжчі 210-мм снаряди вагою 113 кг, які летіли на 8 км. Крім того, «Nebelwerfer 42» було оснащено знімними напрямними для снарядів калібру 150 мм від «Nebelwerfer 41», котрі монтувались всередині стволів. Обидва міномети установлювалися на легкому двоколісному лафеті.
На базі «Nebelwerfer» було створено самохідну установку «Panzerwerfer 42». Десятистволову 150-мм пускову установку було змонтовано на даху Sd.Kfz 250/2.
З 1940 по 1943 рік у Вермахті успішно застосовували іншого типу систему залпового вогню — Wurfrahmen 40. Її було змонтовано на шасі бронетранспортера Sd.Kfz. 251/1, прозваного солдатами Stuka zu Fuß, «піхотною Штукою» (за аналогією з Junkers Ju 87 Stuka — пікірувальним бомбардувальником). По три рами кріпили з кожного борту бронетранспортера і несли по п'ять 280-мм реактивних мін і по одній 320-мм запалювальній міні.
Конструкція реактивних мін
Боєприпас реактивного міномета виглядав як циліндр калібру 158 мм. Вага усього снаряда становить 39 кг, де до 2 кг становить вибухова речовина (тротил). Увесь циліндр заповнено шашкою з ді-глікоєвого пороху, що повільно горить. Такий вид пального зумовлено тепловим режимом роботи двигуна. При виборі теплового режиму просто підбирають пальне, балансуючи між паливом і негорючим баластом. При цьому, щоправда, дуже задимлюється траса баласту, що демаскує вогневу позицію і зменшує дальність польоту міни.
У задній частині циліндра розміщено кілька сопел, що мають відхилення від осі на 14 градусів. Усього сопел — 28. Вони надають міні обертового руху в польоті навколо поздовжньої осі, і цим досягається виняткова точність снаряда. Так, розсіювання на дальності 6000 м: в довжину — 80—100 м, бокове — 60—90 м). Сопла виготовлено заодно с корпусом, і очевидно, при застосуванні ефективнішого пального просто згоріли б. Виготовлення снаряду при такій високій точності влучання виявилося рекордно дешевим і не потребувало спеціального обладнання. (Блокадний Ленінград легко опанував не виробництво технічно недосконалих і складних у виготовленні снарядів для «Катюш», а саме системи німецьких «Wurfminen» — МТО, «міна тяжка, обертальна», у радянському виконанні).
На кінці циліндра прикріплено невеликий контейнер як бойову частину. Контейнер наповнено вибуховою речовиною. Крізь нього проходить канал основного сопла двигуна, що забезпечує міні поступальний рух. Там же знаходиться й ударно-інерційний підривач.
Типи реактивних мін
«Nebelwerfer» мав 5 типів реактивних мін, призначених для широкого круга завдань.
- Осколково-фугасні — призначені для враження живої сили супротивника і легких укріплень
- Запалювальні — призначені для враження об'єктів вогнем через розкидання на місцевості нафтопродуктів і їх спалахування
- Газові — застосовувані для установлення димових завіс (початкове призначення)
- Хімічні — споряджені отруйними речовинами
- Агітаційні — призначені для розкидання листівок.
Калібр залишався постійним — 158 мм, проте кожен тип ракети мав власну конструкцію і різну вагу (агітаційна міна не мала заднього циліндра, як у фугасній, а також мала 16 сопел — замість 28 у фугасній).
Застосування
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | «Небельверфер» у бою |
Початково «Небельверфер» застосовували для метання реактивних газових мін — із хімічною зброєю чи для димових завіс. Уперше цю зброю було застосовано на Західноєвропейському театрі бойових дій під час Французької кампанії, й застосовувався саме для установлення димових завіс. Також «Небельверфер» уперше застосовано як реактивна система залпового вогню під час десантної висадки на Криті (операція «Меркурій»): ця система надзвичайно проявила себе як виняткова зброя, беручи до увагу її компактність і малу вагу. Під час Операції «Барбаросса» 4-й хімічний полк особливого призначення застосував проти Брестської фортеці, випустивши понад 2880 реактивних фугасних мін калібру 150 мм (що за потужністю утричі більше за звичайний осколково-фугасний снаряд класичної 150-мм гаубиці).
На Східноєвропейському театрі воєнних дій Другої світової війни установку застосовували на найважливіших напрямках і лише спільно із стволовою артилерією. Ця техніка завдавала дуже точних ударів на значних дистанціях (незмірно точніше, аніж радянська чи американська системи). Завдяки компактності, систему часто використовували у десантних операціях.
При завантаженні реактивних мін з казенної частини, снаряди фіксувалися спеціальними тримачами, після чого в одне з сопел втикали електрозапал. Після наведення міномета на ціль обслуга йде до укриття і з допомогою блоку запуску випускає спочатку перші три ракети, потім решту три. Запуск системи здійснюється дистанційно, від електричного акумулятора транспортного засобу, який буксирує «Небельверфер». Залп триває близько 10 секунд. Час перезарядки — до 1,5 хвилини (стан готовності до наступного залпу чи перенацілювання).
Снаряди при пуску залишали щільний димовий шлейф, тож теоретично підрозділ «Небельверфер» був чудовою ціллю для артилерії супротивника, тому обслузі системи необхідно було якомога швидше змінювати позицію. Та оскільки на Східному фронті німцям протистояла деморалізована і слабко вишколена армія, яка постійно відступала — ефективного спротиву радянської артилерії не могло бути. Штатна важка артилерія німців (і пристрої визначення розташування ворожих артбатарей), що застосовувалися спільно із «Небельверферами», робили майже всі спроби протидії росіян приреченими на їх миттєве знищення. Лише з літа 1943 року, коли відкрився другий фронт (Сицилійська операція, коли німці були змушені були розпорошити свої сили, радянські війська отримали змогу наступати, а вся німецька наступальна зброя (наприклад, Штурмгешуц, «Небельверфер», «Junkers Ju 87» тощо) перекваліфіковувалася для виконання невластивих їй завдань — «Небельверфери» почали прибирати із передової. Натомість мобільні модифікації «Небельверфера» — «Wurfrahmen 40» і «Panzerwerfer 42» стали активно застосовувати як засіб підтримки танків, особливо у міських зонах. Для загороджувального вогню проти великих мас супротивника краще застосовна звичайна гаубична артилерія і авіація.
Реактивні снаряди, що їх застосовували на «Nebelwerfer», також активно застосовували на літаках ППО Німеччини для ударів по щільних шикуваннях бомбардувальників союзників.
Єдиним недоліком реактивного міномета на пізніх етапах війни стала його низька мобільність, через що він міг стати здобиччю ворожої авіації, котра перехоплювала ініціативу в повітрі. Для бі́льшої рухомості міномет установлювали на напівгусеничне шасі. Така машина отримала назву «Panzerwerfer 42» (1942). Транспортер боєприпасів Sd.Kfz 4 «Maultier» («Мул»), у якому розміщували від 20 до 30 реактивних мін, отримав назву Munitionskraftwagen fur Nebelwerfer (букв. «Транспортер амуніції для „Небельверфера“»). Наприкінці війни почали виробляти дешеві (часто дерев'яні) одноразові пускові установки , які доставляли на вогневу позицію, змонтованими на бортах тягача.
Міфи про «Небельверфер»
- Перший міф: «Небельверфер» є копією «Катюші» і з'явився 1942 року у відповідь на появу радянських реактивних систем залпового вогню. У дійсності «Небельверфер» почали розробляти 1928 року і його вперше прийнято на озброєння у вигляді важких 280-мм «Wurfrahmen», які початково виглядали як дерев'яна рама для 6 ракет калібру 280 мм (пізніше раму, з металу) і прийняту на озброєння в 1940 році. 1940-го також з'являється прототип «Небельверфер» під газові реактивні міни, а в середині 1940 року і під фугасні реактивні міни. Застосовували цю зброю спочатку проти Франції, потім на острові Крит разом із безвідкотними гарматами; на Східному фронті ефективно застосовувалися з перших днів під прикриттям важких гаубиць. Перше його застосування на території СРСР 22 червня 1941 року при штурмі Берестейської фортеці — на місяць раніше, чим застосували «Катюші» під Оршею. Щоправда, за наказом Гіммлера, інженерами «Česká Zbrojovka» було створено аналог радянського реактивного снаряда РС-82, проте це було набагато пізніше. Німецький «аналог» РС-82 повністю переважав радянський оригінал як за точністю пострілу (чехи позбулися ексцентриситету тяги, викликаного нерівномірним горінням порохової шашки закруткою стабілізатора снаряда, що змушував ракету обертатися навколо своєї осі), так і за масою спорядження боєголовки. Швидкість обертання в порівнянні з турбореактивними мінами, була дуже низькою, та вказану ваду усувала повністю). Таким чином це була набагато досконаліша система.
- Другий міф: дальність стрільби «Небельверфер» була низькою внаслідок коротких стволів-напрямних. Це не так. Стволи-напрямні «Небельверферові» узагалі технічно потрібні лише для розкрутки міни й утримання її при буксируванні: конструкція реактивної міни «пожирала» 25 % ККД реактивного двигуна на розкрутку в польоті, за рахунок чого й зумовлюється точність міномета, тож дальність польоту 39-кг міни становила трохи більше 6 км. «Катюша» мала дальність польоту снаряда 8 км, що на кілометр-півтора більше, ніж у «Небельверфера», за значно більшої довжини напрямних. Більша дальність польоту радянського снаряда була зумовлена тим, що снаряди в «Катюші» використовували найефективніше на той час пальне — нітрогліцериновий порох, що переважав за ефективністю ди-гліколевий порох німецького суперника; проте німці вибрали це пальне свідомо, з урахуванням умов роботи двигуна.
- Третій міф: мала маневреність «Небельверфер». У порівнянні із радянським відповідником (на базі вантажівки) маневреністю ніяк не поступався, адже штатним буксирувальником «Небельверфера» був напівгусеничний тягач і напівгусеничні бронетранспортери, від акумуляторних батарей котрих реактивний міномет і працював. Висока мобільність тягача зумовлена його надзвичайною прохідністю, тоді як і «полуторка», і Studebaker US6, і ЗІС-6 і Зіл-157 легко в'язли у ґрунті. До середини 1943 року швидкості й маневреності мінометові цілком вистачало. «Небельверферові» не вистачало оперативності в бою, адже його змонтовано на окремому лафеті, тож його доводилося відчіпляти, викочувати на позицію й націлювати, що потребувало багато часу. «Катюшу» змонтовано на шасі вантажівки, тож теоретично вона була набагато оперативнішою: вантажівка сама виходила на позицію, а для підготовки до стрільби їй потрібно було лише опустити опорні домкрати (часто для достатнього упору вантажівку просто опирали на великий пеньок чи камінь, тож швидкість підготовки до стрільби трохи збільшувалася). На практиці ж швидкість виходу на позицію, прицілювання і відкриття вогню займали приблизно однакову кількість часу, а зважаючи, що вогонь рідко вели з асфальтової чи ґрунтової дороги — а частіше з бездоріжжя чи з пересіченої місцевості — тож "Небельверфер вигравав. Відстрілявшись, «Катюша» могла практично одразу утекти з позиції, що в теорії практично унеможливлювало накриття її вогнем у відповідь за інших рівних умов. Однак. німці легко визначали позицію радянських реактивних мінометів (як і їхньої гаубичної артилерії) — і негайно накривали їх вогнем із гаубиць у відповідь. Проте, цей теоретичний недолік «Небельверфера» було усунуто у версіях «Wurfrahmen 40» «Panzerwerfer 42».
- Четвертий міф: Німеччина не випускала установки масово. Це неправда. За війну лише буксируваних установок «Небельверфер» було випущено 7500 штук. Кілька десятків тисяч дерев'яних «Wurfrahmen» калібру 280 мм і більше 5000 «Wurfrahmen» в залізних багаторазових контейнерах було випущено з 1942 по 1945 роки.
Примітки
- В. А. Курочкін На війні як на війні
- Алістер Маклін «Гармати острова Наварон»
- . Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 24 травня 2019.
- Englemann, Joachim; Scheibert, Horst (1974). Deutsche Artillerie 1934-1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliderung, Ausbildung, Führung, Einsatz. Limburg/Lahn, Germany: C. A. Starke.
Література
- Englemann, Joachim; Scheibert, Horst (1974). Deutsche Artillerie 1934-1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliderung, Ausbildung, Führung, Einsatz. Limburg/Lahn, Germany: C. A. Starke.
- А. Широкорад «Бог войны Третьего Рейха» — М.: АСТ, 2003. — 576 с. 36 ил.
- Главное артиллерийское управление Красной Армии «Справочник по комплектации боеприпасов германской артиллерии», 1943 г.
Джерела
- «Штурм Брестской крепости» документальный фильм, на 2 мин. 54 сек. упоминание об Небельверфере при обстрелах Брестской крепости.(рос.)
- Штат артиллерии вермахта с 1939 по 1945(рос.)
- 150-мм реактивный миномет Nebelwerfer.41 [недоступне посилання][недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
- Фотографии РСЗО 15-cm Nebelwerfer 41, 21-cm Nebelwerfer 42, 15-cm Panzerwerfer 42 и их использования на Восточном фронте в фотоальбоме унтер-офицера 14-го тяжелого минометного полка вермахта (schweres Werfer-Regiment 14). (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nebelwerfer bukvalno ukr Tumanomet nimecka prichipna na dvokolisnomu lafeti shestistvolna sistema nekerovanoyi reaktivnoyi artileriyi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni NebelwerferReaktivnij minomet Nebelwerfer 41 Tip Raketna artileriyaPohodzhennya Tretij rejhIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni 1940 1945Operatori Tretij rejhVijni Druga svitova vijna Vijna v KoreyiIstoriya virobnictvaVarianti Nebelwerfer 41 Nebelwerfer 42 Werfergranate 21HarakteristikiVaga 540 kgDovzhina 1 3 mObsluga chotiriKalibr 150 mmStvoli 6Dalnist vognyuMaksimalna 6 8 kmNebelverfer u Vikishovishi Nebelwerfer 42 Panzerwerfer 42 Rami zmontovani na Sdkfz 251Zagalni vidomostiNimecka sistema reaktivnoyi artileriyi RA Nebelverfer stala pershoyu u sviti sistemoyu zalpovogo vognyu Funkciya Nebelverfera u sili kilkoh batarej zavdavati shilnogo udaru po skupchennyu vijsk suprotivnika vklyuchayuchi bronovanu vijskovu tehniku abo zh okremimi batareyami chi okremimi sistemami RA znishuvati ukriplenij rajon dot dzot blindazh provoditi artpidgotovku po okopah tosho Dlya cogo ne peredbachalosya zastosovuvati sistemu dlya vrazhennya cilej na velikij viddali yak zavzhdi nimci stavili na tochnist i dostatnist bo nadmirni vitrati resursiv ne vitalo komanduvannya Nizka dalnist 6 8 km yakoyu dorikali nimcyam radyanski zazdrisniki ce zona pryamoyi vidimosti pislya yakoyi neodminno sliduvav udar pihotnoyi shturmgrupi dalnist cilkom kompensuvalasya vinyatkovoyu vluchnistyu potuzhnistyu snaryadiv i zastosuvannyam vijskovogo prikrittya artilerijskogo i pihotnogo vid imovirnoyi raptovoyi kontrataki suprotivnika Vdalij zalp batareyi Nebelverferiv majzhe garantovano zrivav ataku suprotivnika viklikayuchi paniku oglushennya i chislenni vtrati Rozmovna nazva u rosiyan Vanyusha nazvano za analogiyeyu do radyanskih reaktivnih sistem zalpovogo vognyu Katyusha pri kopiyuvanni sistem radyanskimi inzhenerami u blokadnomu Leningradi Obrazlive prizvisko isha k cherez vittya pri zapusku raket hocha radyanska artsistema vidavala majzhe totozhnij zvuk Soldati inshih soyuznickih vijsk nazivali cyu zbroyu Stognij Miki cherez dike vittya raket sho obertalisya zi shvidkistyu blizko 60 000 ob hv Nazva Bukvalnij pereklad nazvi z nimeckoyi Tumanomet Nazva same i pohodit vid pochatkovoyi funkciyi minometa staviti shilnu himichnu chi dimovu zavisu U amuniciyi do Nebelverfera chislilisya snaryadi iz himichnim i dimovim napovnyuvachem Najchastishe minomet zastosovuvali dlya strilbi oskolkovo fugasnimi minami Za shtatami vijskovoyi tehniki Vermahtu Nebelverfer chislivsya pid nazvoyu reaktivna garmata Konstrukciya reaktivnoyi sistemiReaktivnij minomet Nebelwerfer 41 mav shist 150 mm stvoliv i strilyav 39 kilogramovimi snaryadami na vidstan 6 dimovi snaryadi 8 km Piznisha versiya minometa Nebelwerfer 42 mala p yat 210 mm stvoliv Dlya neyi zastosovuvali znachno tyazhchi 210 mm snaryadi vagoyu 113 kg yaki letili na 8 km Krim togo Nebelwerfer 42 bulo osnasheno znimnimi napryamnimi dlya snaryadiv kalibru 150 mm vid Nebelwerfer 41 kotri montuvalis vseredini stvoliv Obidva minometi ustanovlyuvalisya na legkomu dvokolisnomu lafeti Na bazi Nebelwerfer bulo stvoreno samohidnu ustanovku Panzerwerfer 42 Desyatistvolovu 150 mm puskovu ustanovku bulo zmontovano na dahu Sd Kfz 250 2 Z 1940 po 1943 rik u Vermahti uspishno zastosovuvali inshogo tipu sistemu zalpovogo vognyu Wurfrahmen 40 Yiyi bulo zmontovano na shasi bronetransportera Sd Kfz 251 1 prozvanogo soldatami Stuka zu Fuss pihotnoyu Shtukoyu za analogiyeyu z Junkers Ju 87 Stuka pikiruvalnim bombarduvalnikom Po tri rami kripili z kozhnogo bortu bronetransportera i nesli po p yat 280 mm reaktivnih min i po odnij 320 mm zapalyuvalnij mini Konstrukciya reaktivnih minBoyepripas reaktivnogo minometa viglyadav yak cilindr kalibru 158 mm Vaga usogo snaryada stanovit 39 kg de do 2 kg stanovit vibuhova rechovina trotil Uves cilindr zapovneno shashkoyu z di glikoyevogo porohu sho povilno gorit Takij vid palnogo zumovleno teplovim rezhimom roboti dviguna Pri vibori teplovogo rezhimu prosto pidbirayut palne balansuyuchi mizh palivom i negoryuchim balastom Pri comu shopravda duzhe zadimlyuyetsya trasa balastu sho demaskuye vognevu poziciyu i zmenshuye dalnist polotu mini U zadnij chastini cilindra rozmisheno kilka sopel sho mayut vidhilennya vid osi na 14 gradusiv Usogo sopel 28 Voni nadayut mini obertovogo ruhu v poloti navkolo pozdovzhnoyi osi i cim dosyagayetsya vinyatkova tochnist snaryada Tak rozsiyuvannya na dalnosti 6000 m v dovzhinu 80 100 m bokove 60 90 m Sopla vigotovleno zaodno s korpusom i ochevidno pri zastosuvanni efektivnishogo palnogo prosto zgorili b Vigotovlennya snaryadu pri takij visokij tochnosti vluchannya viyavilosya rekordno deshevim i ne potrebuvalo specialnogo obladnannya Blokadnij Leningrad legko opanuvav ne virobnictvo tehnichno nedoskonalih i skladnih u vigotovlenni snaryadiv dlya Katyush a same sistemi nimeckih Wurfminen MTO mina tyazhka obertalna u radyanskomu vikonanni Na kinci cilindra prikripleno nevelikij kontejner yak bojovu chastinu Kontejner napovneno vibuhovoyu rechovinoyu Kriz nogo prohodit kanal osnovnogo sopla dviguna sho zabezpechuye mini postupalnij ruh Tam zhe znahoditsya j udarno inercijnij pidrivach Tipi reaktivnih min Nebelwerfer mav 5 tipiv reaktivnih min priznachenih dlya shirokogo kruga zavdan Oskolkovo fugasni priznacheni dlya vrazhennya zhivoyi sili suprotivnika i legkih ukriplen Zapalyuvalni priznacheni dlya vrazhennya ob yektiv vognem cherez rozkidannya na miscevosti naftoproduktiv i yih spalahuvannya Gazovi zastosovuvani dlya ustanovlennya dimovih zavis pochatkove priznachennya Himichni sporyadzheni otrujnimi rechovinami Agitacijni priznacheni dlya rozkidannya listivok Kalibr zalishavsya postijnim 158 mm prote kozhen tip raketi mav vlasnu konstrukciyu i riznu vagu agitacijna mina ne mala zadnogo cilindra yak u fugasnij a takozh mala 16 sopel zamist 28 u fugasnij ZastosuvannyaZovnishni videofajli Nebelverfer u boyu Pochatkovo Nebelverfer zastosovuvali dlya metannya reaktivnih gazovih min iz himichnoyu zbroyeyu chi dlya dimovih zavis Upershe cyu zbroyu bulo zastosovano na Zahidnoyevropejskomu teatri bojovih dij pid chas Francuzkoyi kampaniyi j zastosovuvavsya same dlya ustanovlennya dimovih zavis Takozh Nebelverfer upershe zastosovano yak reaktivna sistema zalpovogo vognyu pid chas desantnoyi visadki na Kriti operaciya Merkurij cya sistema nadzvichajno proyavila sebe yak vinyatkova zbroya beruchi do uvagu yiyi kompaktnist i malu vagu Pid chas Operaciyi Barbarossa 4 j himichnij polk osoblivogo priznachennya zastosuvav proti Brestskoyi forteci vipustivshi ponad 2880 reaktivnih fugasnih min kalibru 150 mm sho za potuzhnistyu utrichi bilshe za zvichajnij oskolkovo fugasnij snaryad klasichnoyi 150 mm gaubici Na Shidnoyevropejskomu teatri voyennih dij Drugoyi svitovoyi vijni ustanovku zastosovuvali na najvazhlivishih napryamkah i lishe spilno iz stvolovoyu artileriyeyu Cya tehnika zavdavala duzhe tochnih udariv na znachnih distanciyah nezmirno tochnishe anizh radyanska chi amerikanska sistemi Zavdyaki kompaktnosti sistemu chasto vikoristovuvali u desantnih operaciyah Pri zavantazhenni reaktivnih min z kazennoyi chastini snaryadi fiksuvalisya specialnimi trimachami pislya chogo v odne z sopel vtikali elektrozapal Pislya navedennya minometa na cil obsluga jde do ukrittya i z dopomogoyu bloku zapusku vipuskaye spochatku pershi tri raketi potim reshtu tri Zapusk sistemi zdijsnyuyetsya distancijno vid elektrichnogo akumulyatora transportnogo zasobu yakij buksiruye Nebelverfer Zalp trivaye blizko 10 sekund Chas perezaryadki do 1 5 hvilini stan gotovnosti do nastupnogo zalpu chi perenacilyuvannya Snaryadi pri pusku zalishali shilnij dimovij shlejf tozh teoretichno pidrozdil Nebelverfer buv chudovoyu cillyu dlya artileriyi suprotivnika tomu obsluzi sistemi neobhidno bulo yakomoga shvidshe zminyuvati poziciyu Ta oskilki na Shidnomu fronti nimcyam protistoyala demoralizovana i slabko vishkolena armiya yaka postijno vidstupala efektivnogo sprotivu radyanskoyi artileriyi ne moglo buti Shtatna vazhka artileriya nimciv i pristroyi viznachennya roztashuvannya vorozhih artbatarej sho zastosovuvalisya spilno iz Nebelverferami robili majzhe vsi sprobi protidiyi rosiyan prirechenimi na yih mittyeve znishennya Lishe z lita 1943 roku koli vidkrivsya drugij front Sicilijska operaciya koli nimci buli zmusheni buli rozporoshiti svoyi sili radyanski vijska otrimali zmogu nastupati a vsya nimecka nastupalna zbroya napriklad Shturmgeshuc Nebelverfer Junkers Ju 87 tosho perekvalifikovuvalasya dlya vikonannya nevlastivih yij zavdan Nebelverferi pochali pribirati iz peredovoyi Natomist mobilni modifikaciyi Nebelverfera Wurfrahmen 40 i Panzerwerfer 42 stali aktivno zastosovuvati yak zasib pidtrimki tankiv osoblivo u miskih zonah Dlya zagorodzhuvalnogo vognyu proti velikih mas suprotivnika krashe zastosovna zvichajna gaubichna artileriya i aviaciya Reaktivni snaryadi sho yih zastosovuvali na Nebelwerfer takozh aktivno zastosovuvali na litakah PPO Nimechchini dlya udariv po shilnih shikuvannyah bombarduvalnikiv soyuznikiv Yedinim nedolikom reaktivnogo minometa na piznih etapah vijni stala jogo nizka mobilnist cherez sho vin mig stati zdobichchyu vorozhoyi aviaciyi kotra perehoplyuvala iniciativu v povitri Dlya bi lshoyi ruhomosti minomet ustanovlyuvali na napivgusenichne shasi Taka mashina otrimala nazvu Panzerwerfer 42 1942 Transporter boyepripasiv Sd Kfz 4 Maultier Mul u yakomu rozmishuvali vid 20 do 30 reaktivnih min otrimav nazvu Munitionskraftwagen fur Nebelwerfer bukv Transporter amuniciyi dlya Nebelverfera Naprikinci vijni pochali viroblyati deshevi chasto derev yani odnorazovi puskovi ustanovki yaki dostavlyali na vognevu poziciyu zmontovanimi na bortah tyagacha Mifi pro Nebelverfer Buksiruvalnik SdKfz 10 Pershij mif Nebelverfer ye kopiyeyu Katyushi i z yavivsya 1942 roku u vidpovid na poyavu radyanskih reaktivnih sistem zalpovogo vognyu U dijsnosti Nebelverfer pochali rozroblyati 1928 roku i jogo vpershe prijnyato na ozbroyennya u viglyadi vazhkih 280 mm Wurfrahmen yaki pochatkovo viglyadali yak derev yana rama dlya 6 raket kalibru 280 mm piznishe ramu z metalu i prijnyatu na ozbroyennya v 1940 roci 1940 go takozh z yavlyayetsya prototip Nebelverfer pid gazovi reaktivni mini a v seredini 1940 roku i pid fugasni reaktivni mini Zastosovuvali cyu zbroyu spochatku proti Franciyi potim na ostrovi Krit razom iz bezvidkotnimi garmatami na Shidnomu fronti efektivno zastosovuvalisya z pershih dniv pid prikrittyam vazhkih gaubic Pershe jogo zastosuvannya na teritoriyi SRSR 22 chervnya 1941 roku pri shturmi Berestejskoyi forteci na misyac ranishe chim zastosuvali Katyushi pid Orsheyu Shopravda za nakazom Gimmlera inzhenerami Ceska Zbrojovka bulo stvoreno analog radyanskogo reaktivnogo snaryada RS 82 prote ce bulo nabagato piznishe Nimeckij analog RS 82 povnistyu perevazhav radyanskij original yak za tochnistyu postrilu chehi pozbulisya ekscentrisitetu tyagi viklikanogo nerivnomirnim gorinnyam porohovoyi shashki zakrutkoyu stabilizatora snaryada sho zmushuvav raketu obertatisya navkolo svoyeyi osi tak i za masoyu sporyadzhennya boyegolovki Shvidkist obertannya v porivnyanni z turboreaktivnimi minami bula duzhe nizkoyu ta vkazanu vadu usuvala povnistyu Takim chinom ce bula nabagato doskonalisha sistema Drugij mif dalnist strilbi Nebelverfer bula nizkoyu vnaslidok korotkih stvoliv napryamnih Ce ne tak Stvoli napryamni Nebelverferovi uzagali tehnichno potribni lishe dlya rozkrutki mini j utrimannya yiyi pri buksiruvanni konstrukciya reaktivnoyi mini pozhirala 25 KKD reaktivnogo dviguna na rozkrutku v poloti za rahunok chogo j zumovlyuyetsya tochnist minometa tozh dalnist polotu 39 kg mini stanovila trohi bilshe 6 km Katyusha mala dalnist polotu snaryada 8 km sho na kilometr pivtora bilshe nizh u Nebelverfera za znachno bilshoyi dovzhini napryamnih Bilsha dalnist polotu radyanskogo snaryada bula zumovlena tim sho snaryadi v Katyushi vikoristovuvali najefektivnishe na toj chas palne nitroglicerinovij poroh sho perevazhav za efektivnistyu di glikolevij poroh nimeckogo supernika prote nimci vibrali ce palne svidomo z urahuvannyam umov roboti dviguna Tretij mif mala manevrenist Nebelverfer U porivnyanni iz radyanskim vidpovidnikom na bazi vantazhivki manevrenistyu niyak ne postupavsya adzhe shtatnim buksiruvalnikom Nebelverfera buv napivgusenichnij tyagach i napivgusenichni bronetransporteri vid akumulyatornih batarej kotrih reaktivnij minomet i pracyuvav Visoka mobilnist tyagacha zumovlena jogo nadzvichajnoyu prohidnistyu todi yak i polutorka i Studebaker US6 i ZIS 6 i Zil 157 legko v yazli u grunti Do seredini 1943 roku shvidkosti j manevrenosti minometovi cilkom vistachalo Nebelverferovi ne vistachalo operativnosti v boyu adzhe jogo zmontovano na okremomu lafeti tozh jogo dovodilosya vidchiplyati vikochuvati na poziciyu j nacilyuvati sho potrebuvalo bagato chasu Katyushu zmontovano na shasi vantazhivki tozh teoretichno vona bula nabagato operativnishoyu vantazhivka sama vihodila na poziciyu a dlya pidgotovki do strilbi yij potribno bulo lishe opustiti oporni domkrati chasto dlya dostatnogo uporu vantazhivku prosto opirali na velikij penok chi kamin tozh shvidkist pidgotovki do strilbi trohi zbilshuvalasya Na praktici zh shvidkist vihodu na poziciyu pricilyuvannya i vidkrittya vognyu zajmali priblizno odnakovu kilkist chasu a zvazhayuchi sho vogon ridko veli z asfaltovoyi chi gruntovoyi dorogi a chastishe z bezdorizhzhya chi z peresichenoyi miscevosti tozh Nebelverfer vigravav Vidstrilyavshis Katyusha mogla praktichno odrazu utekti z poziciyi sho v teoriyi praktichno unemozhlivlyuvalo nakrittya yiyi vognem u vidpovid za inshih rivnih umov Odnak nimci legko viznachali poziciyu radyanskih reaktivnih minometiv yak i yihnoyi gaubichnoyi artileriyi i negajno nakrivali yih vognem iz gaubic u vidpovid Prote cej teoretichnij nedolik Nebelverfera bulo usunuto u versiyah Wurfrahmen 40 Panzerwerfer 42 Chetvertij mif Nimechchina ne vipuskala ustanovki masovo Ce nepravda Za vijnu lishe buksiruvanih ustanovok Nebelverfer bulo vipusheno 7500 shtuk Kilka desyatkiv tisyach derev yanih Wurfrahmen kalibru 280 mm i bilshe 5000 Wurfrahmen v zaliznih bagatorazovih kontejnerah bulo vipusheno z 1942 po 1945 roki PrimitkiV A Kurochkin Na vijni yak na vijni Alister Maklin Garmati ostrova Navaron Arhiv originalu za 29 lipnya 2014 Procitovano 24 travnya 2019 Englemann Joachim Scheibert Horst 1974 Deutsche Artillerie 1934 1945 Eine Dokumentation in Text Skizzen und Bildern Ausrustung Gliderung Ausbildung Fuhrung Einsatz Limburg Lahn Germany C A Starke LiteraturaEnglemann Joachim Scheibert Horst 1974 Deutsche Artillerie 1934 1945 Eine Dokumentation in Text Skizzen und Bildern Ausrustung Gliderung Ausbildung Fuhrung Einsatz Limburg Lahn Germany C A Starke A Shirokorad Bog vojny Tretego Rejha M AST 2003 576 s 36 il ISBN 5 17 015302 3 Glavnoe artillerijskoe upravlenie Krasnoj Armii Spravochnik po komplektacii boepripasov germanskoj artillerii 1943 g Dzherela Shturm Brestskoj kreposti dokumentalnyj film na 2 min 54 sek upominanie ob Nebelverfere pri obstrelah Brestskoj kreposti ros Shtat artillerii vermahta s 1939 po 1945 ros 150 mm reaktivnyj minomet Nebelwerfer 41 nedostupne posilannya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Fotografii RSZO 15 cm Nebelwerfer 41 21 cm Nebelwerfer 42 15 cm Panzerwerfer 42 i ih ispolzovaniya na Vostochnom fronte v fotoalbome unter oficera 14 go tyazhelogo minometnogo polka vermahta schweres Werfer Regiment 14 ros