Амангкурат I (нар. 1619—1677) — 4-й султан (сусухунан) Матараму в 1645—1677 роках. З яванської мови ім'я перекладається як «Той, що керує світом».
Амангкурат I яван. ꦩꦁꦏꦸꦫꦠ꧀꧇꧑꧇ | |
---|---|
Біографічні дані | |
Імена | яван. Raden Mas Sayyidin |
Народження | 1619 |
Смерть | 1677 |
Діти | d і d |
Батько | Чакракусума Нгабдуррахман Агунг |
Життєпис
Син султана Агунга та Рату Ветан (доньки Туменгунга Упасанти, намісника Батанга). Народився 1619 року, отримавши ім'я Раден Мас Сайїдін. У 1620-х роках стає офіційним спадкоємцем, отримавши титул ар'япрабу аді Матарам. У 1637 році він був замішаний у скандал, спокусивши дружину придворного Туменґгунга Вірагуни.
1645 році після смерті батька спадкував владу. 1646 року взяв титул й ім'я Кандженг Сусухунан Прабу Амангкурат Агунг (скорочено Амангкурат). Продовжив політику попередника зі зміцнення центральної влади, приборканні місцевих раджей. Спочатку наказав стратити низку місцевих правителів, які були недостатньо шанобливі до нього, зокрема свого тестя Пекіка, пангерана (князя) кадітепана Сурабая, туменгунгів Вірагуна і Данупа.
Спочатку встановив дружні стосунки з Голландською Ост-Індською компанією, з якою раніше воював його батько. У 1646 році він дозволив представникам компанії відкривати торговельні факторії й пости на території султанат. Натомість купцям з Матараму було дозволено торгувати на інших островах, підконтрольних Голландській Ост-Індській компанії. Кожна зі сторін звільняла полонених, захоплених у війні 1628—1629 років. Договір розглядався Амангкуратом I як знак підкорення компанії його владі.
1647 року завершив протистояння з балійською державою за царство . Переніс резиденцію з палацу Карта до більшого палацу з червоної цегли в Плереді. Це сталося через повстання рідного брата султана Радена Мас Аліта (відомого як принц Данупойо). Останнього підтримали улеми, проте невдовзі повсталі припинили дії через раптову смерть Аліта. 1648 року Амангкурат зібрав улемів із їх сім'ями (понад 5–6 тис. осіб) на алун-алун (міській площі столиці), де наказав усіх вбити.
У 1651 році Амангкурат I наказав провести перепис населення в Матарамі, щоб полегшити оподаткування. Він також намагався отримати більше податкових надходжень від прибережних районів країни, які мали можливість торгувати безпосередньо з голландцями без того, щоб держава отримувала від торгівлі будь-який прибуток. У 1650 року відновилося протистояння з султанатом Бантен. Амангкурат I доручив Панембахану Рату II, султану Черібона, атакувати Бантен, але похід виявився невдалим. 1652 року султан Матараму заборонив вивезення рису й деревини до Бантену. Невдовзі внаслідок пихи Амангкурата I погіршилися відносини з Гасануддіном, султаном Гови. Сусухунан Матараму відмовив гінцям Гови і попросив самого Гасануддіна прибути на Яву, що було б визнанням зверхності Матараму над Говою. Це було відкинуто.
1652 року надав право Голландській Ост-Індській компанії купували земельні володіння в межах своєї держави. У 1655–1657 роках наказав закрити порти в прибережних містах побоючись надмірного посилення місцевих правителів. 1657 року вдруге спробував підкорити султанат Бантен, проте марно, внаслідок чого султанат Черібон скинув залежність Матараму. Відносини з Голландською Ост-Індською компанією погіршилися у 1659 році, коли компанія атакувала . В цей час було втрачено зверхність над Банджармасіном.
Провів реформу статусів аристократів, розділивши на 5 категорій: густі (принци крові) — сини султана, бендарі (принци), онуки султана (з титулом раден мас) і вища знать; абді-сентана (праонуки султана); бендара сента (онуки онуків султана); група кавула варга, куди входять пара варенг раджа (прапраонуки султана).
У 1660—1661 роках знову за наказом султаном було закрито порти. 1661 року проти нього повстав син Рахмат, оскільки Амангкурат I позбавив його статусу спадкоємця трону (за іншою версією через любов до однієї жінки). Невдовзі повстання було придушено, але рахмат отримав помилування. Втім у 1663 році спробував отруїти сина, втім невдало. Зрештою вони замирилися й Рахмат знову став офіційним спадкоємцем. В цей час звільнився з-під залежності матарамського сусухунану султанат Джамбі на Суматрі.
1672 року відбулося виверження вулкану Мерапі, внаслідок чого загинуло багато людей. Країна також страждала від голоду, сезони дощів стали нерегулярними, а на небі з’явилися комети та затемнення. Все це розглядалося як ознаки втрати султаном права керувати своєю країною.
1674 року спалахнуло селянське повстання проти султана. Зрештою його очолив Трунаджая, раден (принц) з Мадури. Він отримав допомогу від караенга Галесонга, що ще у 1669 році прибув з султанату Гова після поразки султана Гасанудідіна від голландців. На бік повсталих перейшов спадкоємець Рахмат. Посталі зайняли столицю, але невдовзі Трунаджая і Рахмат виступили один проти одного через сперечання за владу. Тоді Рахмат перейшов на бік Амангкурат I. Останній разом з ним втік на північне узбережжя, залишивши молодшого сина пангерана в центральній Яві. Трунаджая відступив до Кедірі, а Пугера зайняв столицю, де оголосив себе сусухунаном.
Амангкурат I помер 1677 року у лісі Ванаяса, припускають, що був отруєний кокосовою водою сином Рахматом. Похований поблизу Тегала. Рахмат оголосив себе султаном .
Джерела
- Pigeaud, Theodore Gauthier Thomas (1976). Islamic States in Java 1500—1700: Eight Dutch Books and Articles by Dr H. J. de Graaf. The Hague: Martinus Nijhoff. .
- Babad Tanah Jawi, Mulai dari Nabi Adam Sampai Tahun 1647. (transl.). 2007. Yogyakarta: Narasi.
- Purwadi. 2007. Sejarah Raja-Raja Jawa. Yogyakarta: Media Ilmu.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amangkurat I nar 1619 1619 1677 4 j sultan susuhunan Mataramu v 1645 1677 rokah Z yavanskoyi movi im ya perekladayetsya yak Toj sho keruye svitom Amangkurat I yavan ꦩ ꦏ ꦫꦠ ꧑ Biografichni daniImenayavan Raden Mas SayyidinNarodzhennya1619Smert1677Ditid i dBatkoChakrakusuma Ngabdurrahman AgungZhittyepisSin sultana Agunga ta Ratu Vetan donki Tumengunga Upasanti namisnika Batanga Narodivsya 1619 roku otrimavshi im ya Raden Mas Sajyidin U 1620 h rokah staye oficijnim spadkoyemcem otrimavshi titul ar yaprabu adi Mataram U 1637 roci vin buv zamishanij u skandal spokusivshi druzhinu pridvornogo Tumenggunga Viraguni 1645 roci pislya smerti batka spadkuvav vladu 1646 roku vzyav titul j im ya Kandzheng Susuhunan Prabu Amangkurat Agung skorocheno Amangkurat Prodovzhiv politiku poperednika zi zmicnennya centralnoyi vladi priborkanni miscevih radzhej Spochatku nakazav stratiti nizku miscevih praviteliv yaki buli nedostatno shanoblivi do nogo zokrema svogo testya Pekika pangerana knyazya kaditepana Surabaya tumengungiv Viraguna i Danupa Spochatku vstanoviv druzhni stosunki z Gollandskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu z yakoyu ranishe voyuvav jogo batko U 1646 roci vin dozvoliv predstavnikam kompaniyi vidkrivati torgovelni faktoriyi j posti na teritoriyi sultanat Natomist kupcyam z Mataramu bulo dozvoleno torguvati na inshih ostrovah pidkontrolnih Gollandskij Ost Indskij kompaniyi Kozhna zi storin zvilnyala polonenih zahoplenih u vijni 1628 1629 rokiv Dogovir rozglyadavsya Amangkuratom I yak znak pidkorennya kompaniyi jogo vladi 1647 roku zavershiv protistoyannya z balijskoyu derzhavoyu za carstvo Perenis rezidenciyu z palacu Karta do bilshogo palacu z chervonoyi cegli v Pleredi Ce stalosya cherez povstannya ridnogo brata sultana Radena Mas Alita vidomogo yak princ Danupojo Ostannogo pidtrimali ulemi prote nevdovzi povstali pripinili diyi cherez raptovu smert Alita 1648 roku Amangkurat zibrav ulemiv iz yih sim yami ponad 5 6 tis osib na alun alun miskij ploshi stolici de nakazav usih vbiti U 1651 roci Amangkurat I nakazav provesti perepis naselennya v Matarami shob polegshiti opodatkuvannya Vin takozh namagavsya otrimati bilshe podatkovih nadhodzhen vid priberezhnih rajoniv krayini yaki mali mozhlivist torguvati bezposeredno z gollandcyami bez togo shob derzhava otrimuvala vid torgivli bud yakij pributok U 1650 roku vidnovilosya protistoyannya z sultanatom Banten Amangkurat I doruchiv Panembahanu Ratu II sultanu Cheribona atakuvati Banten ale pohid viyavivsya nevdalim 1652 roku sultan Mataramu zaboroniv vivezennya risu j derevini do Bantenu Nevdovzi vnaslidok pihi Amangkurata I pogirshilisya vidnosini z Gasanuddinom sultanom Govi Susuhunan Mataramu vidmoviv gincyam Govi i poprosiv samogo Gasanuddina pributi na Yavu sho bulo b viznannyam zverhnosti Mataramu nad Govoyu Ce bulo vidkinuto 1652 roku nadav pravo Gollandskij Ost Indskij kompaniyi kupuvali zemelni volodinnya v mezhah svoyeyi derzhavi U 1655 1657 rokah nakazav zakriti porti v priberezhnih mistah poboyuchis nadmirnogo posilennya miscevih praviteliv 1657 roku vdruge sprobuvav pidkoriti sultanat Banten prote marno vnaslidok chogo sultanat Cheribon skinuv zalezhnist Mataramu Vidnosini z Gollandskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu pogirshilisya u 1659 roci koli kompaniya atakuvala V cej chas bulo vtracheno zverhnist nad Bandzharmasinom Proviv reformu statusiv aristokrativ rozdilivshi na 5 kategorij gusti princi krovi sini sultana bendari princi onuki sultana z titulom raden mas i visha znat abdi sentana praonuki sultana bendara senta onuki onukiv sultana grupa kavula varga kudi vhodyat para vareng radzha prapraonuki sultana U 1660 1661 rokah znovu za nakazom sultanom bulo zakrito porti 1661 roku proti nogo povstav sin Rahmat oskilki Amangkurat I pozbaviv jogo statusu spadkoyemcya tronu za inshoyu versiyeyu cherez lyubov do odniyeyi zhinki Nevdovzi povstannya bulo pridusheno ale rahmat otrimav pomiluvannya Vtim u 1663 roci sprobuvav otruyiti sina vtim nevdalo Zreshtoyu voni zamirilisya j Rahmat znovu stav oficijnim spadkoyemcem V cej chas zvilnivsya z pid zalezhnosti mataramskogo susuhunanu sultanat Dzhambi na Sumatri 1672 roku vidbulosya viverzhennya vulkanu Merapi vnaslidok chogo zaginulo bagato lyudej Krayina takozh strazhdala vid golodu sezoni doshiv stali neregulyarnimi a na nebi z yavilisya kometi ta zatemnennya Vse ce rozglyadalosya yak oznaki vtrati sultanom prava keruvati svoyeyu krayinoyu 1674 roku spalahnulo selyanske povstannya proti sultana Zreshtoyu jogo ocholiv Trunadzhaya raden princ z Maduri Vin otrimav dopomogu vid karaenga Galesonga sho she u 1669 roci pribuv z sultanatu Gova pislya porazki sultana Gasanudidina vid gollandciv Na bik povstalih perejshov spadkoyemec Rahmat Postali zajnyali stolicyu ale nevdovzi Trunadzhaya i Rahmat vistupili odin proti odnogo cherez sperechannya za vladu Todi Rahmat perejshov na bik Amangkurat I Ostannij razom z nim vtik na pivnichne uzberezhzhya zalishivshi molodshogo sina pangerana v centralnij Yavi Trunadzhaya vidstupiv do Kediri a Pugera zajnyav stolicyu de ogolosiv sebe susuhunanom Amangkurat I pomer 1677 roku u lisi Vanayasa pripuskayut sho buv otruyenij kokosovoyu vodoyu sinom Rahmatom Pohovanij poblizu Tegala Rahmat ogolosiv sebe sultanom DzherelaPigeaud Theodore Gauthier Thomas 1976 Islamic States in Java 1500 1700 Eight Dutch Books and Articles by Dr H J de Graaf The Hague Martinus Nijhoff ISBN 90 247 1876 7 Babad Tanah Jawi Mulai dari Nabi Adam Sampai Tahun 1647 transl 2007 Yogyakarta Narasi Purwadi 2007 Sejarah Raja Raja Jawa Yogyakarta Media Ilmu