Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Амалія Саксонська Амалія Саксонська нім Amalie von Sachsen повне

Амалія Саксонська (1794—1870)

Амалія Саксонська (1794—1870)
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Амалія Саксонська.

Амалія Саксонська (нім. Amalie von Sachsen), повне ім'я Марія Амалія Фредеріка Августа Кароліна Людовіка Йозефа Алоїзія Анна Непомуцена Філіпіна Вінцентія Франциска де Паула Франциска де Шанталь Саксонська, нім. Maria Amalia Friederike Augusta Karolina Ludovica Josepha Aloysia Anna Nepomucena Philippina Vincentia Franziska de Paula Franziska de Chantal, Prinzessin von Sachsen), 10 серпня 1794, Дрезден — 18 вересня 1870, Пільниц) — саксонська принцеса з династії Веттінів, донька принца Саксонії Максиміліана та пармської принцеси Кароліни. Композиторка та драматургиня. Писала під псевдонімами Амалія Гайтер, А. Гайтер, Амалія Сирена, А. Сирена у жанрах опери, ікосу та кантати, а також п'єси. Була таємно одружена з Франциском де Мередонком, мала сина.

Амалія Саксонська
image
Гравюра із зображенням принцеси Амалії роботи Дж. Аксманна за Ф. Реншом, близько 1825 року
Гравюра із зображенням принцеси Амалії роботи Дж. Аксманна за Ф. Реншом, близько 1825 року
Основна інформація
Повне ім'янім. Prinzessin Marie Amalie Friederike Auguste von Sachsen[1]
Дата народження10 серпня 1794(1794-08-10)[2][3][…]
Місце народженняДрезден, Священна Римська імперія[2]
Дата смерті18 вересня 1870(1870-09-18)[2][3][…] (76 років)
Місце смертіd, Дрезден, Королівство Саксонія[2]
ПохованняДрезденський собор
ГромадянствоКоролівство Саксонія
Професіїдраматург, письменниця, композиторка, аристократка
Освітауроки у Й. Шустера, Ф. А. Шуберта, Й. А. Мікша, В. Растреллі, К. М. фон Вебера
Мованімецька
ПсевдонімиA. Serena і Amalie Herter
Нагороди
image image
БатькоМаксиміліан Саксонський[d]
МатиКароліна Пармська
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Амалія з'явилась на світ 10 серпня 1794 року в Дрездені. Стала первістком в родині принца Максиміліана Саксонського та його першої дружини Кароліни Пармської, народившись за два роки після їхнього весілля. Згодом у неї з'явилося шестеро молодших братів та сестер. Курфюрстом країни в цей час був її дядько Фрідріх Август.

Мешкало сімейство у Дрездені. Літньою резиденцією був замок Пільниц. Шлюб батьків змальовували як гармонійний. Втім, коли Амалії було 9 років, її матір пішла з життя. Тривалий час батько не брав нового шлюбу, доки всі його діти не створили власні сім'ї. Діти принца стали першими у Дрездені, кого прищепили від віспи. Про вдале щеплення досі нагадує павільйон коло замку Пільниц.

Амалія надалі виховувалась у тітки Марії Терезії та дядька Антона Саксонського. Отримала добру освіту та описувалася як інтелектуальна та допитлива дівчина. Перші уроки музики їй давав придворний капельмейстер Йозеф Шустер. Рано почала писати мизику власноруч, з підліткового віку створювала п'єси.

У 1806 році курфюрство за підтримки Франції було перетворене на королівство. Священна Римська імперія перестала існувати. Амалія в той час кілька разів зустрічалася з Наполеоном і не приховувала негативного ставлення до нього. Після наполеонівської окупації, родині погрожували, тому принцеса із прийомною родиною у 1813—1815 роках мешкала в Празі через можливу небезпеку. Там вона продовжувала пильно слідкувати за виходом нових опер, кантат та невеликих вокальних творів. Після повернення відбулася прем'єра її опери «Una Donna», яку Амалія написала у 16 років. Вистава відбулася у 1816 році в невеликому театрі на терасі Брюля за участі музикантів Дрезденського придворного оркестру. Музичні твори дівчина писала під псевдонімом Амалія Сирена.

У 1817 році принцеса завершила своє навчання вокалу уроками у дрезденських співаків Вінченцо Растреллі та Йоганна Алоїза Мікша. У тому ж році була поставлена її перша драма «Abentheurer von Thornburg» у придворному театрі Дрездена із анонімним авторством. П'єса була розкритикована і більше відповідні твори Амалії не ставилися для публіки аж до смерті короля Фрідріха Августа. Тоді ж принцеса взяла таємний шлюб із Франциском де Мередонком та народила сина Йоганнеса.

У 1824—1825 роках брала уроки композиції у Карла Марії фон Вебера, який вважав твори Амалії Сирени та її гру на клавесині надзвичайно талановитими. Також у 1820-х роках подорожувала Європою: відвідувала Італію (1819, 1829), Іспанію (1825), часто зупинялася у Відні.

Принцеса створила в цілому дванадцять опер, для яких вона також написала італійські лібрето. Деякі з них були опубліковані під псевдонімом А. Серена. Крім того, вона писала камерну та церковну музику. Її твори, за кількома винятками, не грали в громадських місцях, але були відомими у приватних колах королівської сім'ї. Всі опери принцеси виконувалися Дрезденським придворним оркестром, що був найшанованішим в той час у Європі. Концертним майданчиком часто слугувала резиденція Пільниц.

Також активно займалася драматургією. Під псевдонімами A. Heiter та Amalie Heiter були поставлені її роботи «День коронації» та «Месру, король Бактріани» як приватні спектаклі для королівської родини. У 1827 році «Месру, король Бактріани» почав ставитися для публіки, а у 1833 році принцеса анонімно відправила свою комедію «Брехня та правда» до Берлінського придворного театру, де та була успішно виконана й відразу зробила авторку відомою комедійною письменницею. Між 1834 і 1845 роками по всій Німеччині з великим успіхом йшли близько 30 її творів. Багато творів Амалії стали репертуарними п'єсами, які виставлялися на німецьких сценах і після її смерті. Багато її комедій були перекладені на французьку, угорську, російську та італійську мови.

Незважаючи на великий успіх, принцеса жила надзвичайно скромно. Доходи від п'єс часто жертвувала на благодійність. Так, вона подарувала 80000 талерів на будівництво Дрезденської опери. Вела усамітнений спосіб життя, працюючи над своїми творами. Товаришувала з письменником Карлом Ґотфрідом Теодором Вінклером, відомим під псевдонімом Теодор Гель, якому довіряла редагувати свої твори. Добре ладнала зі своїм братом Йоганном, який займався перекладацькою діяльністю.

У 1851 році захворіла на катаракту, а за два роки осліпла через невдалу операцію. Втім, після повторної операції у 1855 році зір в одному оці було частково відновлено.

Померла 18 вересня 1870 року в Пільниці, у переддень початку облоги Парижа в ході франко-прусської війни. Була похована у Великій крипті придворної церкви Дрездена. На старому католицькому цвинтарі Дрездена, поблизу каплиці, було встановлено меморіальний хрест на її честь.

Менш ніж за п'ять місяців після її смерті, було проголошено створення Німецької імперії.

Нагороди

Орден королеви Марії Луїзи № 89 (Іспанія) (7 січня 1799).

Генеалогія

Август III Фрідріх
image
 
Марія Жозефа Австрійська
image
 
Карл VII
image
 
Марія Амалія Австрійська
image
 
Філіп I
image
 
Луїза Єлизавета Французька
image
 
Франц I
image
 
Марія Терезія
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Крістіан Саксонський
image
 
 
 
 
 
Марія Антонія Баварська
image
 
 
 
 
 
Фердинанд I
image
 
 
 
 
 
Марія Амалія Австрійська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Саксонський
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Пармська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. https://books.google.es/books?id=arxhAAAAcAAJ&lpg=PA148&ots=DHMfuuB7LF&dq=hof%20und%20staatshandbuch%20koenigreich%20sachsen&hl=es&pg=PR49#v=onepage&q&f=true
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #100844979 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  4. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  5. Amalie, Marie Friederike Auguste // The American Cyclopædia — 1879.
    d:Track:Q115654261d:Track:Q19077875
  6. Women in World History: A Biographical Encyclopedia. Vol. 1. Woodbridge, CT: Yorkin, 1999: 254—255.
  7. Коротка біографія Амалії Саксонської [1] [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  8. Стаття у «The New York Times» [2] (англ.)
  9. Walter Kunze: Amalie Marie Friederike Auguste. In: Neue Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, , стор. 239 [3] [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  10. K. Goedeke: Amalie, Marie Fr. Aug. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Leipzig 1875, с. 385 [4] [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  11. Придворна церква Дрездена [5] [ 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  12. Старий католицький цвинтар Дрездена [6] [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. Профіль на Geneall.net [7] [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

  • Otto Schmid: Fürstliche Komponisten aus dem sächsischen Königshause. Beyer, Langensalza 1910.
  • Christian Ponader: Prinzessin Amalie von Sachsen. Ein Beitrag zur Geschichte des bürgerlichen Dramas. Diss. Würzburg 1922.
  • Friedrich Kummer (Hrsg.): Dresden und seine Theaterwelt. Heimatwerk Sachsen, Dresden 1938.
  • Susanne Kord: Ein Blick hinter die Kulissen. Deutschsprachige Dramatikerinnen im 18. und 19. Jahrhundert. Metzler, Stuttgart 1992, стор. 243.
  • Katharina Hofmann: Eine sächsische Prinzessin in Webers Dresdner Umfeld. Weber und das Dresdner Königshaus. In: Weberiana. Heft 10, 2000, стор. 65–77.

Посилання

  • (англ.)
  • Профіль на Thepeerage.com [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Амалії Саксонської [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Amaliya Saksonska Amaliya Saksonska nim Amalie von Sachsen povne im ya Mariya Amaliya Frederika Avgusta Karolina Lyudovika Jozefa Aloyiziya Anna Nepomucena Filipina Vincentiya Franciska de Paula Franciska de Shantal Saksonska nim Maria Amalia Friederike Augusta Karolina Ludovica Josepha Aloysia Anna Nepomucena Philippina Vincentia Franziska de Paula Franziska de Chantal Prinzessin von Sachsen 10 serpnya 1794 Drezden 18 veresnya 1870 Pilnic saksonska princesa z dinastiyi Vettiniv donka princa Saksoniyi Maksimiliana ta parmskoyi princesi Karolini Kompozitorka ta dramaturginya Pisala pid psevdonimami Amaliya Gajter A Gajter Amaliya Sirena A Sirena u zhanrah operi ikosu ta kantati a takozh p yesi Bula tayemno odruzhena z Franciskom de Meredonkom mala sina Amaliya SaksonskaGravyura iz zobrazhennyam princesi Amaliyi roboti Dzh Aksmanna za F Renshom blizko 1825 rokuGravyura iz zobrazhennyam princesi Amaliyi roboti Dzh Aksmanna za F Renshom blizko 1825 rokuOsnovna informaciyaPovne im yanim Prinzessin Marie Amalie Friederike Auguste von Sachsen 1 Data narodzhennya10 serpnya 1794 1794 08 10 2 3 Misce narodzhennyaDrezden Svyashenna Rimska imperiya 2 Data smerti18 veresnya 1870 1870 09 18 2 3 76 rokiv Misce smertid Drezden Korolivstvo Saksoniya 2 PohovannyaDrezdenskij soborGromadyanstvoKorolivstvo SaksoniyaProfesiyidramaturg pismennicya kompozitorka aristokratkaOsvitauroki u J Shustera F A Shuberta J A Miksha V Rastrelli K M fon VeberaMovanimeckaPsevdonimiA Serena i Amalie HerterNagorodiBatkoMaksimilian Saksonskij d MatiKarolina Parmska Fajli u VikishovishiBiografiyaAmaliya z yavilas na svit 10 serpnya 1794 roku v Drezdeni Stala pervistkom v rodini princa Maksimiliana Saksonskogo ta jogo pershoyi druzhini Karolini Parmskoyi narodivshis za dva roki pislya yihnogo vesillya Zgodom u neyi z yavilosya shestero molodshih brativ ta sester Kurfyurstom krayini v cej chas buv yiyi dyadko Fridrih Avgust Meshkalo simejstvo u Drezdeni Litnoyu rezidenciyeyu buv zamok Pilnic Shlyub batkiv zmalovuvali yak garmonijnij Vtim koli Amaliyi bulo 9 rokiv yiyi matir pishla z zhittya Trivalij chas batko ne brav novogo shlyubu doki vsi jogo diti ne stvorili vlasni sim yi Diti princa stali pershimi u Drezdeni kogo prishepili vid vispi Pro vdale sheplennya dosi nagaduye paviljon kolo zamku Pilnic Amaliya nadali vihovuvalas u titki Mariyi Tereziyi ta dyadka Antona Saksonskogo Otrimala dobru osvitu ta opisuvalasya yak intelektualna ta dopitliva divchina Pershi uroki muziki yij davav pridvornij kapelmejster Jozef Shuster Rano pochala pisati miziku vlasnoruch z pidlitkovogo viku stvoryuvala p yesi U 1806 roci kurfyurstvo za pidtrimki Franciyi bulo peretvorene na korolivstvo Svyashenna Rimska imperiya perestala isnuvati Amaliya v toj chas kilka raziv zustrichalasya z Napoleonom i ne prihovuvala negativnogo stavlennya do nogo Pislya napoleonivskoyi okupaciyi rodini pogrozhuvali tomu princesa iz prijomnoyu rodinoyu u 1813 1815 rokah meshkala v Prazi cherez mozhlivu nebezpeku Tam vona prodovzhuvala pilno slidkuvati za vihodom novih oper kantat ta nevelikih vokalnih tvoriv Pislya povernennya vidbulasya prem yera yiyi operi Una Donna yaku Amaliya napisala u 16 rokiv Vistava vidbulasya u 1816 roci v nevelikomu teatri na terasi Bryulya za uchasti muzikantiv Drezdenskogo pridvornogo orkestru Muzichni tvori divchina pisala pid psevdonimom Amaliya Sirena U 1817 roci princesa zavershila svoye navchannya vokalu urokami u drezdenskih spivakiv Vinchenco Rastrelli ta Joganna Aloyiza Miksha U tomu zh roci bula postavlena yiyi persha drama Abentheurer von Thornburg u pridvornomu teatri Drezdena iz anonimnim avtorstvom P yesa bula rozkritikovana i bilshe vidpovidni tvori Amaliyi ne stavilisya dlya publiki azh do smerti korolya Fridriha Avgusta Todi zh princesa vzyala tayemnij shlyub iz Franciskom de Meredonkom ta narodila sina Jogannesa U 1824 1825 rokah brala uroki kompoziciyi u Karla Mariyi fon Vebera yakij vvazhav tvori Amaliyi Sireni ta yiyi gru na klavesini nadzvichajno talanovitimi Takozh u 1820 h rokah podorozhuvala Yevropoyu vidviduvala Italiyu 1819 1829 Ispaniyu 1825 chasto zupinyalasya u Vidni Princesa stvorila v cilomu dvanadcyat oper dlya yakih vona takozh napisala italijski libreto Deyaki z nih buli opublikovani pid psevdonimom A Serena Krim togo vona pisala kamernu ta cerkovnu muziku Yiyi tvori za kilkoma vinyatkami ne grali v gromadskih miscyah ale buli vidomimi u privatnih kolah korolivskoyi sim yi Vsi operi princesi vikonuvalisya Drezdenskim pridvornim orkestrom sho buv najshanovanishim v toj chas u Yevropi Koncertnim majdanchikom chasto sluguvala rezidenciya Pilnic Takozh aktivno zajmalasya dramaturgiyeyu Pid psevdonimami A Heiter ta Amalie Heiter buli postavleni yiyi roboti Den koronaciyi ta Mesru korol Baktriani yak privatni spektakli dlya korolivskoyi rodini U 1827 roci Mesru korol Baktriani pochav stavitisya dlya publiki a u 1833 roci princesa anonimno vidpravila svoyu komediyu Brehnya ta pravda do Berlinskogo pridvornogo teatru de ta bula uspishno vikonana j vidrazu zrobila avtorku vidomoyu komedijnoyu pismenniceyu Mizh 1834 i 1845 rokami po vsij Nimechchini z velikim uspihom jshli blizko 30 yiyi tvoriv Bagato tvoriv Amaliyi stali repertuarnimi p yesami yaki vistavlyalisya na nimeckih scenah i pislya yiyi smerti Bagato yiyi komedij buli perekladeni na francuzku ugorsku rosijsku ta italijsku movi Nezvazhayuchi na velikij uspih princesa zhila nadzvichajno skromno Dohodi vid p yes chasto zhertvuvala na blagodijnist Tak vona podaruvala 80000 taleriv na budivnictvo Drezdenskoyi operi Vela usamitnenij sposib zhittya pracyuyuchi nad svoyimi tvorami Tovarishuvala z pismennikom Karlom Gotfridom Teodorom Vinklerom vidomim pid psevdonimom Teodor Gel yakomu doviryala redaguvati svoyi tvori Dobre ladnala zi svoyim bratom Jogannom yakij zajmavsya perekladackoyu diyalnistyu U 1851 roci zahvorila na kataraktu a za dva roki oslipla cherez nevdalu operaciyu Vtim pislya povtornoyi operaciyi u 1855 roci zir v odnomu oci bulo chastkovo vidnovleno Pomerla 18 veresnya 1870 roku v Pilnici u peredden pochatku oblogi Parizha v hodi franko prusskoyi vijni Bula pohovana u Velikij kripti pridvornoyi cerkvi Drezdena Na staromu katolickomu cvintari Drezdena poblizu kaplici bulo vstanovleno memorialnij hrest na yiyi chest Mensh nizh za p yat misyaciv pislya yiyi smerti bulo progolosheno stvorennya Nimeckoyi imperiyi NagorodiOrden korolevi Mariyi Luyizi 89 Ispaniya 7 sichnya 1799 GenealogiyaAvgust III Fridrih Mariya Zhozefa Avstrijska Karl VII Mariya Amaliya Avstrijska Filip I Luyiza Yelizaveta Francuzka Franc I Mariya Tereziya Fridrih Kristian Saksonskij Mariya Antoniya Bavarska Ferdinand I Mariya Amaliya Avstrijska Maksimilian Saksonskij Karolina Parmska Amaliya Primitkihttps books google es books id arxhAAAAcAAJ amp lpg PA148 amp ots DHMfuuB7LF amp dq hof 20und 20staatshandbuch 20koenigreich 20sachsen amp hl es amp pg PR49 v onepage amp q amp f true Deutsche Nationalbibliothek Record 100844979 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 FemBio database d Track Q61356138 Amalie Marie Friederike Auguste The American Cyclopaedia 1879 d Track Q115654261d Track Q19077875 Women in World History A Biographical Encyclopedia Vol 1 Woodbridge CT Yorkin 1999 254 255 Korotka biografiya Amaliyi Saksonskoyi 1 29 sichnya 2019 u Wayback Machine nim Stattya u The New York Times 2 angl Walter Kunze Amalie Marie Friederike Auguste In Neue Deutsche Biographie Band 1 Duncker amp Humblot Berlin 1953 ISBN 3 428 00182 6 stor 239 3 29 sichnya 2019 u Wayback Machine nim K Goedeke Amalie Marie Fr Aug In Allgemeine Deutsche Biographie Band 1 Duncker amp Humblot Leipzig 1875 s 385 4 Arhivovano 21 sichnya 2021 u Wayback Machine nim Pridvorna cerkva Drezdena 5 15 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Starij katolickij cvintar Drezdena 6 29 sichnya 2019 u Wayback Machine angl Profil na Geneall net 7 29 sichnya 2019 u Wayback Machine nim LiteraturaOtto Schmid Furstliche Komponisten aus dem sachsischen Konigshause Beyer Langensalza 1910 Christian Ponader Prinzessin Amalie von Sachsen Ein Beitrag zur Geschichte des burgerlichen Dramas Diss Wurzburg 1922 Friedrich Kummer Hrsg Dresden und seine Theaterwelt Heimatwerk Sachsen Dresden 1938 Susanne Kord Ein Blick hinter die Kulissen Deutschsprachige Dramatikerinnen im 18 und 19 Jahrhundert Metzler Stuttgart 1992 stor 243 Katharina Hofmann Eine sachsische Prinzessin in Webers Dresdner Umfeld Weber und das Dresdner Konigshaus In Weberiana Heft 10 2000 stor 65 77 Posilannya angl Profil na Thepeerage com 29 sichnya 2019 u Wayback Machine angl Genealogiya Amaliyi Saksonskoyi 6 serpnya 2016 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ