Річкові́ тера́си (долинні тераси, надзаплавні тераси) — частини річкових долин, які є відносно рівними, мало нахиленими (за течією та в бік річищ) східцеподібними утвореннями, що виникають у результаті спільної акумулятивно-денудаційної діяльності постійних водотоків. У своїх нижніх частинах річкові тераси, як правило, мають відносно круті уступи, якими контактують із заплавами річок; у верхніх — маловиразними «тиловими швами» межують зі схилами річкових долин чи інших терас. Під час повеневих підйомів рівня води в річках тераси ніколи не затоплюються водами.
Річкова тераса | |
Річкова тераса у Вікісховищі |
Утворення річкових терас
Утворення річкових терас, як правило, відбувається впродовж кількох основних етапів:
- Накопичення на дні річкових долин товщ алювіальних відкладів. Найінтенсивніше такі процеси відбуваються у нижніх частинах річкових долин, де руйнівна й транспортувальна сила водотоку слабне, а річки досягають профілю рівноваги. Тут дрібні частинки гірських порід, утворених внаслідок руйнування дна русла і берегів у верхів'ях та середніх течіях річок, осідають на дні й активно накопичуються. Виникають , острови, прируслові вали (бари), перекати, гриви тощо. Течії стають повільними, а русла річок звивистими (меандруючими). Оминаючи маси намитих порід, водний потік розмиває сусідні береги і ще більше розширює свою долину. Виникають широкі заплави, численні рукави, озера-стариці, останці-обтікання тощо.
- Зміна акумулятивного режиму роботи річки на ерозійний. Від певного моменту повеневого підйому рівня води в річці стає недостатньо для затоплення обширу долини, і річище починає нове врізання в товщу власного алювію. Від колишньої заплави річище відокремлюється доволі крутими уступами і продовжує заглиблюватися. Річкова заплава набуває вигляду і режиму тераси.
- Вертикальні (епейрогенічні) рухи земної кори висхідного спрямування спричиняють пониження базису ерозії, річка заглиблюється і колишні заливні частини долини перетворюються на субгоризонтальні східцеподібні майданчики — тераси.
- Зміна кліматичних умов у бік потепління і зневоднення території також призводить до утворення річкових терас. Маса води, що раніше повністю наповнювала річкову долину і відкладала на дні алювій, зі зміною кліматичних умов перетворюється на порівняно вузький потік. Колишнє дно цього потоку та суміжні з ним заплави опиняються поза зоною досяжності нового річища. Ці ділянки осушуються, перетворюючись на тераси, натомість річище заглиблюється далі і далі, відмежовуючись крутими уступами. Подібним чином формувались деякі тераси річок України при таненні льодовиків. Льодовикові маси спочатку були джерелом потужних талих флювіогляціальних водотоків, а згодом (відступивши або зникнувши) зумовили обміління тогочасних річок. Обміління породило активізацію глибинної ерозії та утворення річкових терас.
Якщо якийсь із описаних сценаріїв формування терас повторюється протягом часу існування річки або ж річкова долина переживає перебіг подібних процесів у тій чи іншій послідовності, на її теренах формується цілий комплекс терас: часто різних за виглядом, походженням, складом гірських порід, структурою та ступенем збереження.
Означення річкових терас
Традиційним стилем означення річкових терас є підхід, згідно з яким їхній відлік ведуть від заплав і до схилів річкових долин чи суміжних із ними межирічних рівнин. Тож тераса, розміщена найближче до заплави, має назву «перша надзаплавна тераса»; наступна від неї — «друга надзаплавна тераса» і т. д. Великі річки — Дунай, Рейн, Міссісіпі, Амазонка, Ніл — мають до 8-12 різнорівневих надзаплавних терас. У верхів'ях Кубані виділяють до 20 терас. В долинах річок України виділяють до 7 терас, а найбільшу кількість терас має долина Дністра в середній течії — 13.
Ідентифікаційні ознаки річкових терас
- субгоризонтальна конфігурація поверхні у просторі;
- наявність (у безпосередньому чи похованому стані) основних елементів терас: поверхонь (площадок), уступів і ;
- у переважній більшості випадків — наявність у складі гірських порід алювіальних відкладів;
- присутність форм рельєфу (або їхніх фрагментів чи слідів), властивих заплавам: котловин озер-стариць, сухих річищ, останців обтікання тощо;
- поверхні більшості терас мають ухил від тилових швів до уступів та загалом за течіями річок.
Псевдотераси
Існує цілий ряд утворень, які мають зовнішній вигляд річкових терас, проте відрізняються від них за генезисом. Такі морфологічні елементи називають псевдотерасами або хибними терасами. Серед них виділяють:
- денудаційні тераси (тераси вивітрювання, структурні тераси)
- псевдотераси зсувної генези
- псевдотераси конусів виносу
- моренні тераси просідання
- заплічики коритоподібних льодовикових долин
Властивості річкових терас
- за наявності в річковій долині кількох ярусів терас найвищі з них будуть найстарішими і найменш виразними;
- наявність у межах річкових терас форм рельєфу (або їхніх фрагментів), властивих заплавам, свідчить про відносно молодий вік надзаплавних терас;
- спочатку тераси утворюються у нижніх течіях річок, а відтак поступово «просуваються» вгору проти течій;
- тилові шви більшості терас погано виражені, оскільки вони є місцями активного накопичення делювію зі схилів річкових долин чи відкладів (у вигляді конусів виносу) з ерозійних форм рельєфу — борозен, промивин (водориїв), ярів, балок тощо.
- часто, тераси стають осередками формування вторинних форм рельєфу, головною умовою формування яких є близькі до горизонтальних поверхні: карстові лійки, степові блюдця тощо.
Просторові параметри річкових терас
- ширина — від кількох метрів до десятків кілометрів;
- довжина — від десятків метрів до десятків кілометрів;
- поперечний переріз — східцеподібний (у класичному вигляді);
- конфігурація — замкнена, видовжена;
- ухил поверхні — 0—3 градуси;
- висота річкової тераси — визначається перевищенням середньої частини майданчика, не порушеного делювіальними шлейфами (поблизу тилового шва) або площинним змивом (зовнішній край) над рівнем річки.
Класифікації річкових терас
Існує декілька класифікацій річкових терас: за складом гірських порід, що складають тіло тераси (генетична), за типом розташування і взаємовідношеннями у межах річкових долин і за структурою гірських порід.
За генезою
Річкові тераси більшістю дослідників поділяються на 3 види: ерозійні, цокольні й акумулятивні. Принципова різниця між ними полягає в розрізі тіла тераси: ерозійні — розріз цілком складений корінними породами; цокольні — верхня частина розрізу тераси складена алювієм, а нижня — корінними породами; акумулятивні — розріз представлений виключно алювієм даної тераси. Проте є генетичні класифікації терас, де цокольні вважаються різновидом акумулятивних.
- Ерозійні тераси («корінні», «тераси розмиву», «тераси зносу», «скульптурні тераси») — утворюються в молодих річкових долинах в кінці висхідної фази ерозійно-акумулятивного . Термін «корінні» невдалий, позаяк річкова тераса може бути врізана не тільки в корінні породи, але і в давніший алювій цієї ж річкової долини. Поняття «розмив» і «знос» для визначення руйнівної діяльності лінійних водотоків є синонімами терміну «ерозія», а термін «скульптурна» вже застарів і є зайвим. Площадка ерозійної тераси, як правило, представлена виходом на денну поверхню корінних дочетвертинних порід, які іноді можуть бути перекриті тонким прошарком елювію, або подекуди, тонкими лінзами інстративного руслового аллювію. Біля «тилових швів» таких терас площадку можуть перекривати колювіальні осипи порід вищележачих крутих схилів, або незначні за потужністю (2-10 см) призми делювіального плащу (при пологих схилах). Ерозійний вид властивий переважно річковим терасам гірських країн, і як правило, такими терасами є найбільш високі тераси в поперечному розрізі однієї річкової долини.
- Акумулятивні тераси (які іноді називають застарілим терміном «алювіальні») формуються у зрілих річкових долинах у фази «низхідного» розвитку повних морфоциклів, які пережила долина, коли на її дні накопичується перстративний алювій нормальної потужності з чітким поділом алювію за фаціями (руслова, заплавна, старична). Важливо зазначити, що акумулятивна тераса є не просто реліктом давнього дна річкової долини, а реліктом власне її заплави (навіть динамічної гірських річок).
- Цокольні тераси є різновидом акумулятивних і поділяються на 2 підвиди: відкритоцокольні — коли в уступі тераси відслонюються корінні породи, і закритоцокольні — коли в уступі тераси корінні породи не відслонюються, проте встановлюються в розрізі тіла тераси при розбурюванні.
За типом взаєморозташування в долині
- Прихилені тераси — в процесі формування терас річка кожного разу врізається в алювій попередньої тераси до корінних порід, тому кожна молодша тераса прихиляється до старшої
- Вкладені тераси — річка врізається в товщу алювію попередньої тераси, але на відміну від прислоненого типу не прорізає його повністю. Це нагадує, ніби тарілки покладені одна на одну — від найбільшої до найменшої. Такі типи терас характерні здебільшого для долин, які формувались в епоху чергування льодовикових і міжльодовикових періодів.
- Накладені тераси (поховані) — складаються з накладених одна на одну різновікових алювіальних товщ. Такий тип терас утворюється в результаті переважання процесів акумуляції. Нижчележача тераса завжди цілком похована під алювієм вищележачої.
- Врізані тераси — утворюються при переважанні ерозійної діяльності річки. Їхній алювій повністю або частково прихилений до порід цоколя більш високих терас.
В ході детального геоморфологічного картування можуть виділятися такі локальні різновиди річкових терас: балочні, борові, дельтові, поховані, лиманні, меандрові, нахилені, насипні, перехрещені, загатні та інші.
Господарське значення річкових терас
Річкові тераси мають суттєве промислове і сільськогосподарське значення. Широкі тераси великих рівнинних річок завдяки рельєфу і складу алювію є цінними сільськогосподарськими землями. Саме тераси річкових долин часто є оптимальними місцями для будівництва доріг, аеродромів, населених пунктів, гідротехнічних об'єктів і промислових підприємств. В геології річкові тераси є об'єктом для пошуків розсипних родовищ корисних копалин (золота, платини).
Примітки
- Кизельватер та ін., 1981, с. 91.
- Gożik P., Lindner L. Tarasy środkowego i dolnego Dniestru oraz ich znaczenie w badaniach nad plejstocenem Europy // Systemy dolinne i ich funkcjonowanie. Prace Instytutu Geografii. — 2007. — № 16. — S. 27–42.
- Шульц С. С. Опыт генетической классификации речных террас // Известия Всесоюзного географического общества. — 1940. — Т. 92. — № 6. — С. 739—749.
- Гудымович С. С. Речные террасы (некоторые замечания к морфологии, генезису и классификации) / Известия Томского политехнического университета. 2005. — Т. 308, № 5. — С. 59.
- Усов М. А. Элементы геоморфологии и геологии рыхлых отложений // Основные идеи М. А. Усова в геологии. — Алма_Ата: изд-во АН Казахской ССР, 1960. — С. 203—206.
- Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям / под ред. Ю. Ф. Чемекова. — Л.: Недра, 1972. — 137 с.
- Нечипорова Т. П. Речные террасы и методы их изучения: учебно-методическое пособие по курсу «Геоморфология». Ростов-на-Дону. изд-во Южного федерального университета. — 2009. — 48с.
- Костенко, 1999, с. 224 —229.
- Сіренко, 2003, с. 100 —103.
- Річкові тераси [ 4 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)(Перевірено 21 травня 2012)
Див. також
Література
- Бондарчук В. Г. Основы геоморфологии. — М.: УЧПЕДГИЗ, 1949. — 320 с. (рос.)
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Гудымович С. С. Речные террасы (некоторые замечания к морфологии, генезису и классификации) / Известия Томского политехнического университета. — 2005. — Т. 308, № 5. — С.57-61 (рос.)
- Домаранський А. О. Основи геоморфології: тестові завдання. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2010. — 137 с.
- Зубаков В. А. Классификация и номенклатура террас // Труды II геоморфологического совещания. — М.: Изд.-во ОГГН АН СССР, 1960. — С. 20-32. (рос.)
- Кизельватер Д. С., Раскатов Г. И., Рыжова А. А. Геоморфология и четвертичная геология. — М. : Недра, 1981. — 215 с. (рос.)
- Костенко Н. П. Геоморфология. — М. : Изд.-во МГУ, 1999. — 229 с. (рос.)
- Нечипорова Т. П. Речные таррасы и методы их изучения: Учебно-методическое пособие по курсу «Геоморфология». Ростов-на-Дону: изд-во Южного федерального университета, 2009. — 48с. (рос.)
- Панов Д. Г. Общая геоморфология. — М.: Высшая школа, 1966. — 372с. (рос.)
- Пиотровский В. В. Геоморфология с основами геологии. — М.: Геодиздат, 1961. — 298с. (рос.)
- Сіренко І. М. Динамічна геоморфологія: Навчальний посібник. — Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка , 2003. — 263 с.
- Стецюк В. В., Ковальчук І. П. Основи геоморфології: навчальний посібник. — К.: Вища школа, 2005. — 495 с.
- Рычагов Г. И. Общая геоморфология. М.: изд. МГУ. — 2006. — 369с. (рос.)
- Чалов Р. С. Русловые процессы. — М.: изд-во МГУ, 1986. — 211 с. (рос.)
- Чернов А. В. Геоморфология пойм равнинных рек. — М.:Недра, 1984. — 264с. (рос.)
- Шульц С. С. Опыт генетической классификации речных террас // Известия Всесоюзного географического общества. — 1940. — Т. 92. — № 6. — С. 739—749. (рос.)
- Щукин И. С. Общая геоморфология. — М.: Изд. Московского университета, Т. 1. — 1960. — Т. 1. — С. 277—300. (рос.)
- Эдельштейн Я. С. Основы геоморфологии. — М.:ГОСГЕОЛИЗДАТ, 1947. — 399 с. (рос.)
- Harden C. Terrace, river / Encyclopedia of geomorphology. V.1, ed. by A.S. Goudie, Taylor&Francis Ltd., New York. — 2006. — P. 1039—1043 (англ.)
- Knighton D. Fluvial forms and processes. Edward Arnold Press. — London, 1984. — P.96-103 (англ.)
- Pazzaglia, Frank J. in press, in Wohl, E., ed., Treatise of Geomorphology. New York, NY: Elsevier. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- Сайт о геологии / Геологическая работа текучих вод. Речные террасы [ 20 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Словари и энциклопедии на Академике. Речная терраса [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Глоссарий. Речные террасы [ 20 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Richkovi tera si dolinni terasi nadzaplavni terasi chastini richkovih dolin yaki ye vidnosno rivnimi malo nahilenimi za techiyeyu ta v bik richish shidcepodibnimi utvorennyami sho vinikayut u rezultati spilnoyi akumulyativno denudacijnoyi diyalnosti postijnih vodotokiv U svoyih nizhnih chastinah richkovi terasi yak pravilo mayut vidnosno kruti ustupi yakimi kontaktuyut iz zaplavami richok u verhnih maloviraznimi tilovimi shvami mezhuyut zi shilami richkovih dolin chi inshih teras Pid chas povenevih pidjomiv rivnya vodi v richkah terasi nikoli ne zatoplyuyutsya vodami Richkova terasa Richkova terasa u Vikishovishi Richkova terasa bilya s Huhra na SumshiniUtvorennya richkovih terasTerasa v dolini richki Ingul Ukrayina Kirovogradska oblast urochishe Monastirishe Terasi v dolini richki Ogajo SShA Ustup terasi v dolini richki Dnister Ukrayina Lvivska oblast Ustup v dolini richki Manu Peru Utvorennya richkovih teras yak pravilo vidbuvayetsya vprodovzh kilkoh osnovnih etapiv Nakopichennya na dni richkovih dolin tovsh alyuvialnih vidkladiv Najintensivnishe taki procesi vidbuvayutsya u nizhnih chastinah richkovih dolin de rujnivna j transportuvalna sila vodotoku slabne a richki dosyagayut profilyu rivnovagi Tut dribni chastinki girskih porid utvorenih vnaslidok rujnuvannya dna rusla i beregiv u verhiv yah ta serednih techiyah richok osidayut na dni j aktivno nakopichuyutsya Vinikayut ostrovi priruslovi vali bari perekati grivi tosho Techiyi stayut povilnimi a rusla richok zvivistimi meandruyuchimi Ominayuchi masi namitih porid vodnij potik rozmivaye susidni beregi i she bilshe rozshiryuye svoyu dolinu Vinikayut shiroki zaplavi chislenni rukavi ozera starici ostanci obtikannya tosho Zmina akumulyativnogo rezhimu roboti richki na erozijnij Vid pevnogo momentu povenevogo pidjomu rivnya vodi v richci staye nedostatno dlya zatoplennya obshiru dolini i richishe pochinaye nove vrizannya v tovshu vlasnogo alyuviyu Vid kolishnoyi zaplavi richishe vidokremlyuyetsya dovoli krutimi ustupami i prodovzhuye zagliblyuvatisya Richkova zaplava nabuvaye viglyadu i rezhimu terasi Vertikalni epejrogenichni ruhi zemnoyi kori vishidnogo spryamuvannya sprichinyayut ponizhennya bazisu eroziyi richka zagliblyuyetsya i kolishni zalivni chastini dolini peretvoryuyutsya na subgorizontalni shidcepodibni majdanchiki terasi Zmina klimatichnih umov u bik poteplinnya i znevodnennya teritoriyi takozh prizvodit do utvorennya richkovih teras Masa vodi sho ranishe povnistyu napovnyuvala richkovu dolinu i vidkladala na dni alyuvij zi zminoyu klimatichnih umov peretvoryuyetsya na porivnyano vuzkij potik Kolishnye dno cogo potoku ta sumizhni z nim zaplavi opinyayutsya poza zonoyu dosyazhnosti novogo richisha Ci dilyanki osushuyutsya peretvoryuyuchis na terasi natomist richishe zagliblyuyetsya dali i dali vidmezhovuyuchis krutimi ustupami Podibnim chinom formuvalis deyaki terasi richok Ukrayini pri tanenni lodovikiv Lodovikovi masi spochatku buli dzherelom potuzhnih talih flyuvioglyacialnih vodotokiv a zgodom vidstupivshi abo zniknuvshi zumovili obmilinnya togochasnih richok Obmilinnya porodilo aktivizaciyu glibinnoyi eroziyi ta utvorennya richkovih teras Yaksho yakijs iz opisanih scenariyiv formuvannya teras povtoryuyetsya protyagom chasu isnuvannya richki abo zh richkova dolina perezhivaye perebig podibnih procesiv u tij chi inshij poslidovnosti na yiyi terenah formuyetsya cilij kompleks teras chasto riznih za viglyadom pohodzhennyam skladom girskih porid strukturoyu ta stupenem zberezhennya Shematichnij poperechnij geologo geomorfologichnij rozriz tipovoyi richkovoyi dolini 1 zaplavnij alyuvij 2 ruslovij alyuvij zaplavi 3 alyuvij priruslovogo valu 4 starichnij alyuvij 5 zaplavnij alyuvij 2 yi terasi 6 ruslovij alyuvij 2 yi terasi 7 korinni porodi 8 dzerkalo gruntovih vod 9 riven maksimalnogo pidnyattya vodi v zaplavi povin 10 riven minimalnogo znizhennya vodi v zaplavi mezhen 11 normalna potuzhnist alyuviyu 12 vodozabirna gidrogeologichna sverdlovina II druga nadzaplavna terasa A ruslo V priruslovij val S zaplava D kotlovina stariciOznachennya richkovih terasTradicijnim stilem oznachennya richkovih teras ye pidhid zgidno z yakim yihnij vidlik vedut vid zaplav i do shiliv richkovih dolin chi sumizhnih iz nimi mezhirichnih rivnin Tozh terasa rozmishena najblizhche do zaplavi maye nazvu persha nadzaplavna terasa nastupna vid neyi druga nadzaplavna terasa i t d Veliki richki Dunaj Rejn Missisipi Amazonka Nil mayut do 8 12 riznorivnevih nadzaplavnih teras U verhiv yah Kubani vidilyayut do 20 teras V dolinah richok Ukrayini vidilyayut do 7 teras a najbilshu kilkist teras maye dolina Dnistra v serednij techiyi 13 Identifikacijni oznaki richkovih terasTerasa v dolini richki Ingulec Ukrayina Kirovogradska Dnipropetrovska oblasti urochishe Kozackij step subgorizontalna konfiguraciya poverhni u prostori nayavnist u bezposerednomu chi pohovanomu stani osnovnih elementiv teras poverhon ploshadok ustupiv i u perevazhnij bilshosti vipadkiv nayavnist u skladi girskih porid alyuvialnih vidkladiv prisutnist form relyefu abo yihnih fragmentiv chi slidiv vlastivih zaplavam kotlovin ozer staric suhih richish ostanciv obtikannya tosho poverhni bilshosti teras mayut uhil vid tilovih shviv do ustupiv ta zagalom za techiyami richok Psevdoterasi Isnuye cilij ryad utvoren yaki mayut zovnishnij viglyad richkovih teras prote vidriznyayutsya vid nih za genezisom Taki morfologichni elementi nazivayut psevdoterasami abo hibnimi terasami Sered nih vidilyayut denudacijni terasi terasi vivitryuvannya strukturni terasi psevdoterasi zsuvnoyi genezi psevdoterasi konusiv vinosu morenni terasi prosidannya zaplichiki koritopodibnih lodovikovih dolinVlastivosti richkovih terasza nayavnosti v richkovij dolini kilkoh yarusiv teras najvishi z nih budut najstarishimi i najmensh viraznimi nayavnist u mezhah richkovih teras form relyefu abo yihnih fragmentiv vlastivih zaplavam svidchit pro vidnosno molodij vik nadzaplavnih teras spochatku terasi utvoryuyutsya u nizhnih techiyah richok a vidtak postupovo prosuvayutsya vgoru proti techij tilovi shvi bilshosti teras pogano virazheni oskilki voni ye miscyami aktivnogo nakopichennya delyuviyu zi shiliv richkovih dolin chi vidkladiv u viglyadi konusiv vinosu z erozijnih form relyefu borozen promivin vodoriyiv yariv balok tosho chasto terasi stayut oseredkami formuvannya vtorinnih form relyefu golovnoyu umovoyu formuvannya yakih ye blizki do gorizontalnih poverhni karstovi lijki stepovi blyudcya tosho Prostorovi parametri richkovih terasElementi budovi tipovoyi richkovoyi terasi a tilovij shov b ploshadka b1 zovnishnya chastina ploshadki b2 vnutrishnya chastina ploshadki c brovka terasi d shil e liniya pidoshvi shirina vid kilkoh metriv do desyatkiv kilometriv dovzhina vid desyatkiv metriv do desyatkiv kilometriv poperechnij pereriz shidcepodibnij u klasichnomu viglyadi konfiguraciya zamknena vidovzhena uhil poverhni 0 3 gradusi visota richkovoyi terasi viznachayetsya perevishennyam serednoyi chastini majdanchika ne porushenogo delyuvialnimi shlejfami poblizu tilovogo shva abo ploshinnim zmivom zovnishnij kraj nad rivnem richki Klasifikaciyi richkovih terasIsnuye dekilka klasifikacij richkovih teras za skladom girskih porid sho skladayut tilo terasi genetichna za tipom roztashuvannya i vzayemovidnoshennyami u mezhah richkovih dolin i za strukturoyu girskih porid Za genezoyu Prikladi genetichnih vidiv richkovih teras a zaplava b cokolna persha nadzaplavna terasa c akumulyativna druga nadzaplavna terasa d erozijna tretya nadzaplavna terasa 1 korinni porodi 2 ruslovij alyuvij 3 zaplavnij alyuvij Richkovi terasi bilshistyu doslidnikiv podilyayutsya na 3 vidi erozijni cokolni j akumulyativni Principova riznicya mizh nimi polyagaye v rozrizi tila terasi erozijni rozriz cilkom skladenij korinnimi porodami cokolni verhnya chastina rozrizu terasi skladena alyuviyem a nizhnya korinnimi porodami akumulyativni rozriz predstavlenij viklyuchno alyuviyem danoyi terasi Prote ye genetichni klasifikaciyi teras de cokolni vvazhayutsya riznovidom akumulyativnih Erozijni terasi korinni terasi rozmivu terasi znosu skulpturni terasi utvoryuyutsya v molodih richkovih dolinah v kinci vishidnoyi fazi erozijno akumulyativnogo Termin korinni nevdalij pozayak richkova terasa mozhe buti vrizana ne tilki v korinni porodi ale i v davnishij alyuvij ciyeyi zh richkovoyi dolini Ponyattya rozmiv i znos dlya viznachennya rujnivnoyi diyalnosti linijnih vodotokiv ye sinonimami terminu eroziya a termin skulpturna vzhe zastariv i ye zajvim Ploshadka erozijnoyi terasi yak pravilo predstavlena vihodom na dennu poverhnyu korinnih dochetvertinnih porid yaki inodi mozhut buti perekriti tonkim prosharkom elyuviyu abo podekudi tonkimi linzami instrativnogo ruslovogo allyuviyu Bilya tilovih shviv takih teras ploshadku mozhut perekrivati kolyuvialni osipi porid vishelezhachih krutih shiliv abo neznachni za potuzhnistyu 2 10 sm prizmi delyuvialnogo plashu pri pologih shilah Erozijnij vid vlastivij perevazhno richkovim terasam girskih krayin i yak pravilo takimi terasami ye najbilsh visoki terasi v poperechnomu rozrizi odniyeyi richkovoyi dolini Akumulyativni terasi yaki inodi nazivayut zastarilim terminom alyuvialni formuyutsya u zrilih richkovih dolinah u fazi nizhidnogo rozvitku povnih morfocikliv yaki perezhila dolina koli na yiyi dni nakopichuyetsya perstrativnij alyuvij normalnoyi potuzhnosti z chitkim podilom alyuviyu za faciyami ruslova zaplavna starichna Vazhlivo zaznachiti sho akumulyativna terasa ye ne prosto reliktom davnogo dna richkovoyi dolini a reliktom vlasne yiyi zaplavi navit dinamichnoyi girskih richok Cokolni terasi ye riznovidom akumulyativnih i podilyayutsya na 2 pidvidi vidkritocokolni koli v ustupi terasi vidslonyuyutsya korinni porodi i zakritocokolni koli v ustupi terasi korinni porodi ne vidslonyuyutsya prote vstanovlyuyutsya v rozrizi tila terasi pri rozburyuvanni Za tipom vzayemoroztashuvannya v dolini Prihileni terasi v procesi formuvannya teras richka kozhnogo razu vrizayetsya v alyuvij poperednoyi terasi do korinnih porid tomu kozhna molodsha terasa prihilyayetsya do starshoyi Vkladeni terasi richka vrizayetsya v tovshu alyuviyu poperednoyi terasi ale na vidminu vid prislonenogo tipu ne prorizaye jogo povnistyu Ce nagaduye nibi tarilki pokladeni odna na odnu vid najbilshoyi do najmenshoyi Taki tipi teras harakterni zdebilshogo dlya dolin yaki formuvalis v epohu cherguvannya lodovikovih i mizhlodovikovih periodiv Nakladeni terasi pohovani skladayutsya z nakladenih odna na odnu riznovikovih alyuvialnih tovsh Takij tip teras utvoryuyetsya v rezultati perevazhannya procesiv akumulyaciyi Nizhchelezhacha terasa zavzhdi cilkom pohovana pid alyuviyem vishelezhachoyi Vrizani terasi utvoryuyutsya pri perevazhanni erozijnoyi diyalnosti richki Yihnij alyuvij povnistyu abo chastkovo prihilenij do porid cokolya bilsh visokih teras V hodi detalnogo geomorfologichnogo kartuvannya mozhut vidilyatisya taki lokalni riznovidi richkovih teras balochni borovi deltovi pohovani limanni meandrovi nahileni nasipni perehresheni zagatni ta inshi Gospodarske znachennya richkovih terasRichkovi terasi mayut suttyeve promislove i silskogospodarske znachennya Shiroki terasi velikih rivninnih richok zavdyaki relyefu i skladu alyuviyu ye cinnimi silskogospodarskimi zemlyami Same terasi richkovih dolin chasto ye optimalnimi miscyami dlya budivnictva dorig aerodromiv naselenih punktiv gidrotehnichnih ob yektiv i promislovih pidpriyemstv V geologiyi richkovi terasi ye ob yektom dlya poshukiv rozsipnih rodovish korisnih kopalin zolota platini PrimitkiKizelvater ta in 1981 s 91 Gozik P Lindner L Tarasy srodkowego i dolnego Dniestru oraz ich znaczenie w badaniach nad plejstocenem Europy Systemy dolinne i ich funkcjonowanie Prace Instytutu Geografii 2007 16 S 27 42 Shulc S S Opyt geneticheskoj klassifikacii rechnyh terras Izvestiya Vsesoyuznogo geograficheskogo obshestva 1940 T 92 6 S 739 749 Gudymovich S S Rechnye terrasy nekotorye zamechaniya k morfologii genezisu i klassifikacii Izvestiya Tomskogo politehnicheskogo universiteta 2005 T 308 5 S 59 Usov M A Elementy geomorfologii i geologii ryhlyh otlozhenij Osnovnye idei M A Usova v geologii Alma Ata izd vo AN Kazahskoj SSR 1960 S 203 206 Metodicheskoe rukovodstvo po geomorfologicheskim issledovaniyam pod red Yu F Chemekova L Nedra 1972 137 s Nechiporova T P Rechnye terrasy i metody ih izucheniya uchebno metodicheskoe posobie po kursu Geomorfologiya Rostov na Donu izd vo Yuzhnogo federalnogo universiteta 2009 48s Kostenko 1999 s 224 229 Sirenko 2003 s 100 103 Richkovi terasi 4 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Perevireno 21 travnya 2012 Div takozhBorova terasa Zaplava Loshina Erozijna borozna Yar BalkaLiteraturaBondarchuk V G Osnovy geomorfologii M UChPEDGIZ 1949 320 s ros Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Gudymovich S S Rechnye terrasy nekotorye zamechaniya k morfologii genezisu i klassifikacii Izvestiya Tomskogo politehnicheskogo universiteta 2005 T 308 5 S 57 61 ros Domaranskij A O Osnovi geomorfologiyi testovi zavdannya Kirovograd Centralno Ukrayinske vidavnictvo 2010 137 s Zubakov V A Klassifikaciya i nomenklatura terras Trudy II geomorfologicheskogo soveshaniya M Izd vo OGGN AN SSSR 1960 S 20 32 ros Kizelvater D S Raskatov G I Ryzhova A A Geomorfologiya i chetvertichnaya geologiya M Nedra 1981 215 s ros Kostenko N P Geomorfologiya M Izd vo MGU 1999 229 s ros Nechiporova T P Rechnye tarrasy i metody ih izucheniya Uchebno metodicheskoe posobie po kursu Geomorfologiya Rostov na Donu izd vo Yuzhnogo federalnogo universiteta 2009 48s ros Panov D G Obshaya geomorfologiya M Vysshaya shkola 1966 372s ros Piotrovskij V V Geomorfologiya s osnovami geologii M Geodizdat 1961 298s ros Sirenko I M Dinamichna geomorfologiya Navchalnij posibnik Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2003 263 s Stecyuk V V Kovalchuk I P Osnovi geomorfologiyi navchalnij posibnik K Visha shkola 2005 495 s Rychagov G I Obshaya geomorfologiya M izd MGU 2006 369s ros Chalov R S Ruslovye processy M izd vo MGU 1986 211 s ros Chernov A V Geomorfologiya pojm ravninnyh rek M Nedra 1984 264s ros Shulc S S Opyt geneticheskoj klassifikacii rechnyh terras Izvestiya Vsesoyuznogo geograficheskogo obshestva 1940 T 92 6 S 739 749 ros Shukin I S Obshaya geomorfologiya M Izd Moskovskogo universiteta T 1 1960 T 1 S 277 300 ros Edelshtejn Ya S Osnovy geomorfologii M GOSGEOLIZDAT 1947 399 s ros Harden C Terrace river Encyclopedia of geomorphology V 1 ed by A S Goudie Taylor amp Francis Ltd New York 2006 P 1039 1043 ISBN 0 415 32737 7 angl Knighton D Fluvial forms and processes Edward Arnold Press London 1984 P 96 103 angl Pazzaglia Frank J in press in Wohl E ed Treatise of Geomorphology New York NY Elsevier 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl DzherelaSajt o geologii Geologicheskaya rabota tekuchih vod Rechnye terrasy 20 chervnya 2013 u Wayback Machine ros Slovari i enciklopedii na Akademike Rechnaya terrasa 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Glossarij Rechnye terrasy 20 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi