Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альфа Печі α Fornacis α For найяскравіша зоря у сузір ї Печі єдина у сузір ї яскравіша 4 ї величини Вона має власні назв

Альфа Печі

Альфа Печі

Альфа Печі (α Fornacis, α For) — найяскравіша зоря у сузір'ї Печі, єдина у сузір'ї яскравіша 4-ї величини. Вона має власні назви Далім (у «Палермському каталозі» Джузеппе Піацці) та Форнаціс (у «Атласі» Бурітта)/ Раніше цю зорю вважали формально ідентичною до 12 Ерідана.

Альфа Печі
image
Розташування α Fornacis (вгорі зліва).
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Піч
Пряме піднесення 3г 12х 04.5277с
Схилення –28° 59′ 15.425″
Видима зоряна величина (V) 3.85
Характеристики
Спектральний клас F8IV
Показник кольору (B−V) +0.581
Показник кольору (U−B) +0.082


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) –20.5км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 371.49мас/р
Схил.: 612.28мас/р
Паралакс (π) 70.86 ± 0.67 мас
Відстань 46 ± 0.4 св. р.
(14.1 ± 0.1 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV)
Фізичні характеристики
Маса 1.33 ± 0.01M☉
Радіус 2.04 ± 0.06R☉
Світність 4.87 ± 0.16L☉
Ефективна температура 6,240K
Інші позначення
12 Eridani, CD-29 1177, GJ 127, HD 20010, HIP 14879, HR 963, 1512, SAO 168373.
Посилання
SIMBADдані для Alpha+Fornacis

Зоря була ідентифікована як блакитна приблуда, що може означати передачу маси в минулому.  Альфа Печі є подвійною зорею та має великий власний рух. У цій системі спостерігається надлишок інфрачервоного випромінювання, що може означати наявність навколозоряної речовини, напр. .

Спектральний клас Альфа Печі А — F8IV, де клас світності IV вказує на те, що зоря є субгігантом, який нещодавно залишив головну послідовність. Її маса оцінюється у 133 % маси Сонця, а вік — у 2,9 млрд.років. Альфа Печі A є доволі холодною (6 240 K). Менший компонент (Альфа Печі B) має видиму зоряну величину 6,5m та є ще холоднішим (5 500 K) карликом спектрального класу G7 зі світністю лише половину сонячної і масою 0,75 сонячної.

Відстань до подвійної зорі дозволяє вивчати її орбітальний рух. Компоненти обертаються довкола один одного з періодом 269 років та середньою відстанню бл. 56 а. е., або бл. 4 кутових секунд при спостереженні з Землі. Еліптична орбіта має великий ексцентриситет: велика піввісь — 97 а. е., мала — 15 а. е. Востаннє зорі були на мінімальній відстані 1947 року, а на максимальному будуть у 2082 році. 2004 року минув перший повний оборот з часу відкриття подвійності зорі (1835 року).

Компоненти космічної швидкості цієї зорі (U, V, W) = (–35, +20, +30) км/с. Десь 350 тис. років тому, Альфа Печі мала тісну взаємодію з зорею спектрального класу A  — за оцінками ці дві зорі зблизились на відстань усього 0,265 світлового року, і обидві зорі мають осколкові диски.

Див. також

Примітки

  1. Perryman, M. A. C. та ін. (April 1997). The HIPPARCOS Catalogue. Astronomy & Astrophysics. 323: L49—L52. Bibcode:1997A&A...323L..49P.
  2. . SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 10 травня 2010.
  3. Favata, F.; Micela, G.; Sciortino, S. (July 1997). The [Fe/H] distribution of a volume limited sample of solar-type stars and its implications for galactic chemical evolution. Astronomy and Astrophysics. 323: 809—818. Bibcode:1997A&A...323..809F.
  4. Rakos, K. D. та ін. (February 1982). Photometric and astrometric observations of close visual binaries. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 47: 221—235. Bibcode:1982A&AS...47..221R.
  5. Evans, D. S. (June 20–24, 1966). . У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.). Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. University of Toronto: International Astronomical Union. Bibcode:1967IAUS...30...57E. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 10 вересня 2009.
  6. Santos, N. C.; Israelian, G.; Mayor, M. (July 2001). The metal-rich nature of stars with planets. Astronomy and Astrophysics. 373 (3): 1019—1031. arXiv:astro-ph/0105216. Bibcode:2001A&A...373.1019S. doi:10.1051/0004-6361:20010648.
  7. Bruntt, H. та ін. (July 2010), Accurate fundamental parameters for 23 bright solar-type stars, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 405 (3): 1907—1923, arXiv:1002.4268, Bibcode:2010MNRAS.405.1907B, doi:10.1111/j.1365-2966.2010.16575.x
  8. Piazzi, G, ред. (1814). Praecipuarum Stellarum Inerrantium Positiones Mediae Ineunte Saeculo XIX: ex Observationibus Habitis in Specula Panormitana ab anno 1792 ad annum 1813. Palermo. с. 21.
  9. Kunitzsch, P. (1959). Arabische Sternnamen in Europa. : Otto Harrassowitz. с. 155.
  10. Laffitte, R. (2005). Héritages arabes: Des noms arabes pour les étoiles (вид. 2éme revue et corrigée). Paris: Librairie Orientaliste Paul Geunthner / Les Cahiers de l'Orient. с. 229.
  11. Burritt, E. H. (1835). Atlas, Designed to Illustrate the Geography of the Heavens (вид. new). New York: F. J. Huntington.
  12. Fuhrmann, K.; Chini, R. (August 2015), Multiplicity among F-type Stars. II, The Astrophysical Journal, 809 (1): 19, Bibcode:2015ApJ...809..107F, doi:10.1088/0004-637X/809/1/107, 107.
  13. Söderhjelm, Staffan (January 1999). Visual binary orbits and masses POST HIPPARCOS. Astronomy and Astrophysics. 341: 121—140. Bibcode:1999A&A...341..121S.
  14. Oudmaijer, Rene D. та ін. (December 1992). SAO stars with infrared excess in the IRAS Point Source Catalog. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 96 (3): 625—643. Bibcode:1992A&AS...96..625O.
  15. Lopez, Bruno; Schneider, Jean; Danchi, William C. (July 2005). Can Life Develop in the Expanded Habitable Zones around Red Giant Stars?. The Astrophysical Journal. 627 (2): 974—985. arXiv:astro-ph/0503520. Bibcode:2005ApJ...627..974L. doi:10.1086/430416.
  16. Nordström, B.; Mayor, M.; Andersen, J.; Holmberg, J.; Pont, F.; Jørgensen, B. R.; Olsen, E. H.; Udry, S.; Mowlavi, N. (May 2004). The Geneva-Copenhagen survey of the Solar neighbourhood. Ages, metallicities, and kinematic properties of ˜14 000 F and G dwarfs. Astronomy and Astrophysics. 418 (3): 989—1019. arXiv:astro-ph/0405198. Bibcode:2004A&A...418..989N. doi:10.1051/0004-6361:20035959. See VizierR catalogue V/130 [ 22 лютого 2012 у Wayback Machine.].
  17. ALPHA FOR. Jim Kaler. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 24 травня 2016.(англ.)
  18. Gliese, W. (1969). Catalogue of Nearby Stars. Veröffentlichungen des Astronomischen Rechen-Instituts Heidelberg. Bibcode:1969VeARI..22....1G.
  19. Deltorn, J.-M.; Kalas, P. (2001). Search for Nemesis Encounters with Vega, ε Eridani, and Fomalhaut. У Ray Jayawardhana; Thomas Greene (ред.). Young Stars Near Earth: Progress and Prospects. ASP Conference Series. Т. 244. San Francisco: Astronomical Society of the Pacific. с. 227. Bibcode:2001ASPC..244..227D. ISBN .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alfa Pechi a Fornacis a For najyaskravisha zorya u suzir yi Pechi yedina u suzir yi yaskravisha 4 yi velichini Vona maye vlasni nazvi Dalim u Palermskomu katalozi Dzhuzeppe Piacci ta Fornacis u Atlasi Buritta Ranishe cyu zoryu vvazhali formalno identichnoyu do 12 Eridana Alfa Pechi Roztashuvannya a Fornacis vgori zliva Dani sposterezhennya Epoha J2000Suzir ya PichPryame pidnesennya 3g 12h 04 5277sShilennya 28 59 15 425 Vidima zoryana velichina V 3 85HarakteristikiSpektralnij klas F8IVPokaznik koloru B V 0 581Pokaznik koloru U B 0 082AstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 20 5km cVlasnij ruh m Pr sh 371 49mas r Shil 612 28mas rParalaks p 70 86 0 67 masVidstan 46 0 4 sv r 14 1 0 1 pk Absolyutna zoryana velichina MV Fizichni harakteristikiMasa 1 33 0 01 M Radius 2 04 0 06 R Svitnist 4 87 0 16 L Efektivna temperatura 6 240KInshi poznachennya12 Eridani CD 29 1177 GJ 127 HD 20010 HIP 14879 HR 963 1512 SAO 168373 PosilannyaSIMBADdani dlya Alpha Fornacis Zorya bula identifikovana yak blakitna pribluda sho mozhe oznachati peredachu masi v minulomu Alfa Pechi ye podvijnoyu zoreyu ta maye velikij vlasnij ruh U cij sistemi sposterigayetsya nadlishok infrachervonogo viprominyuvannya sho mozhe oznachati nayavnist navkolozoryanoyi rechovini napr Spektralnij klas Alfa Pechi A F8IV de klas svitnosti IV vkazuye na te sho zorya ye subgigantom yakij neshodavno zalishiv golovnu poslidovnist Yiyi masa ocinyuyetsya u 133 masi Soncya a vik u 2 9 mlrd rokiv Alfa Pechi A ye dovoli holodnoyu 6 240 K Menshij komponent Alfa Pechi B maye vidimu zoryanu velichinu 6 5m ta ye she holodnishim 5 500 K karlikom spektralnogo klasu G7 zi svitnistyu lishe polovinu sonyachnoyi i masoyu 0 75 sonyachnoyi Vidstan do podvijnoyi zori dozvolyaye vivchati yiyi orbitalnij ruh Komponenti obertayutsya dovkola odin odnogo z periodom 269 rokiv ta serednoyu vidstannyu bl 56 a e abo bl 4 kutovih sekund pri sposterezhenni z Zemli Eliptichna orbita maye velikij ekscentrisitet velika pivvis 97 a e mala 15 a e Vostannye zori buli na minimalnij vidstani 1947 roku a na maksimalnomu budut u 2082 roci 2004 roku minuv pershij povnij oborot z chasu vidkrittya podvijnosti zori 1835 roku Komponenti kosmichnoyi shvidkosti ciyeyi zori U V W 35 20 30 km s Des 350 tis rokiv tomu Alfa Pechi mala tisnu vzayemodiyu z zoreyu spektralnogo klasu A za ocinkami ci dvi zori zblizilis na vidstan usogo 0 265 svitlovogo roku i obidvi zori mayut oskolkovi diski Div takozhAnalogi SoncyaPrimitkiPerryman M A C ta in April 1997 The HIPPARCOS Catalogue Astronomy amp Astrophysics 323 L49 L52 Bibcode 1997A amp A 323L 49P SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 13 kvitnya 2016 Procitovano 10 travnya 2010 Favata F Micela G Sciortino S July 1997 The Fe H distribution of a volume limited sample of solar type stars and its implications for galactic chemical evolution Astronomy and Astrophysics 323 809 818 Bibcode 1997A amp A 323 809F Rakos K D ta in February 1982 Photometric and astrometric observations of close visual binaries Astronomy and Astrophysics Supplement Series 47 221 235 Bibcode 1982A amp AS 47 221R Evans D S June 20 24 1966 U Batten Alan Henry Heard John Frederick red Determination of Radial Velocities and their Applications Proceedings from IAU Symposium no 30 University of Toronto International Astronomical Union Bibcode 1967IAUS 30 57E Arhiv originalu za 26 chervnya 2019 Procitovano 10 veresnya 2009 Santos N C Israelian G Mayor M July 2001 The metal rich nature of stars with planets Astronomy and Astrophysics 373 3 1019 1031 arXiv astro ph 0105216 Bibcode 2001A amp A 373 1019S doi 10 1051 0004 6361 20010648 Bruntt H ta in July 2010 Accurate fundamental parameters for 23 bright solar type stars Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 405 3 1907 1923 arXiv 1002 4268 Bibcode 2010MNRAS 405 1907B doi 10 1111 j 1365 2966 2010 16575 x Piazzi G red 1814 Praecipuarum Stellarum Inerrantium Positiones Mediae Ineunte Saeculo XIX ex Observationibus Habitis in Specula Panormitana ab anno 1792 ad annum 1813 Palermo s 21 Kunitzsch P 1959 Arabische Sternnamen in Europa Otto Harrassowitz s 155 Laffitte R 2005 Heritages arabes Des noms arabes pour les etoiles vid 2eme revue et corrigee Paris Librairie Orientaliste Paul Geunthner Les Cahiers de l Orient s 229 Burritt E H 1835 Atlas Designed to Illustrate the Geography of the Heavens vid new New York F J Huntington Fuhrmann K Chini R August 2015 Multiplicity among F type Stars II The Astrophysical Journal 809 1 19 Bibcode 2015ApJ 809 107F doi 10 1088 0004 637X 809 1 107 107 Soderhjelm Staffan January 1999 Visual binary orbits and masses POST HIPPARCOS Astronomy and Astrophysics 341 121 140 Bibcode 1999A amp A 341 121S Oudmaijer Rene D ta in December 1992 SAO stars with infrared excess in the IRAS Point Source Catalog Astronomy and Astrophysics Supplement Series 96 3 625 643 Bibcode 1992A amp AS 96 625O Lopez Bruno Schneider Jean Danchi William C July 2005 Can Life Develop in the Expanded Habitable Zones around Red Giant Stars The Astrophysical Journal 627 2 974 985 arXiv astro ph 0503520 Bibcode 2005ApJ 627 974L doi 10 1086 430416 Nordstrom B Mayor M Andersen J Holmberg J Pont F Jorgensen B R Olsen E H Udry S Mowlavi N May 2004 The Geneva Copenhagen survey of the Solar neighbourhood Ages metallicities and kinematic properties of 14 000 F and G dwarfs Astronomy and Astrophysics 418 3 989 1019 arXiv astro ph 0405198 Bibcode 2004A amp A 418 989N doi 10 1051 0004 6361 20035959 See VizierR catalogue V 130 22 lyutogo 2012 u Wayback Machine ALPHA FOR Jim Kaler Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 24 travnya 2016 angl Gliese W 1969 Catalogue of Nearby Stars Veroffentlichungen des Astronomischen Rechen Instituts Heidelberg Bibcode 1969VeARI 22 1G Deltorn J M Kalas P 2001 Search for Nemesis Encounters with Vega e Eridani and Fomalhaut U Ray Jayawardhana Thomas Greene red Young Stars Near Earth Progress and Prospects ASP Conference Series T 244 San Francisco Astronomical Society of the Pacific s 227 Bibcode 2001ASPC 244 227D ISBN 1 58381 082 X Posilannyaa For Dalim 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine SKY MAP ORG 10 lyutogo 2018 u Wayback Machine LHL Digital Collections 4 bereznya 2012 u Wayback Machine Linda Hall library 26 sichnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ