Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дене́б (α Cyg / α Cygni / Альфа Лебедя) — найяскравіша зоря в сузір'ї Лебедя та одна з найяскравіших зір на нічному небі, з зоряною величиною +1,25m. Разом із Вегою та Альтаїром Денеб утворює астеризм «Літній трикутник», який добре видно у північній півкулі літніми й осінніми ночами.
 Лебідь — сузір'я, в якому знаходиться Денеб. | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Лебідь |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | 1,25 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A2 Ia |
| Показник кольору (B−V) | +0,09 |
| Показник кольору (U−B) | −0,24 |
| Тип змінності | типу α Лебедя |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −4,5 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 1,56 мас/р Схил.: 1,55 мас/р |
| Паралакс (π) | 1,01 ± 0,57 мас |
| Відстань | 3229 св. р. (990 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | −8,4 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 19 ± 4 M☉ |
| Радіус | 203 ± 17 R☉ |
| Світність | 196 000±32 000 L☉ |
| Ефективна температура | 8525 ± 75 K |
| Металічність | ? |
| Обертання | 20 ± 2 км/сек |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Deneb |
Раніше Денеб мав назви англійською (наприклад Аридед, Аридиф'), але вони вже давно вийшли з ужитку.
Відстань і фізичні характеристики
Абсолютна зоряна величина Денеба оцінюється у −8,4m, що дозволяє вважати його однією з найяскравіших відомих зір, з очікуваною світністю бл. 200 000 світностей Сонця.
Точна відстань до Денеба досі залишається причиною суперечок[]. На різних інтернет-ресурсах можна знайти значення від 1600 до 3200 св. років[]. На такій великій відстані дуже ускладнено точне її визначення , тому що паралакс мізерно малий. Похибка ж у визначенні відстані зумовлює невизначеність в обчисленні інших параметрів зорі. Більшість зір, що перебувають на такій відстані від Землі, не видно неозброєним оком, і вони можуть бути ідентифіковані лише за каталогами, за умови, що вони взагалі відомі.
Оцінка світності Денеба коливається від 60 000 (якщо відстань до Денеба — 1600 світлового років) до 250 000 світності Сонця (за відстані в 3200 світлових років). Якби Денеб був точковим джерелом світла відстані Сонця, то він був би набагато яскравішим, ніж більшість промислових лазерів. За один день він випромінює більше світла, ніж Сонце за 140 років. Якби він був на відстані Сіріуса, то був би яскравішим повного Місяця.
Виходячи з вимірів температури, світності й кутового діаметра (близько 0,002"), можна зробити висновок, що діаметр Денеба більший за діаметр Сонця в 200–300 разів. Якщо розмістити його в центрі сонячної системи, то він простягатиметься аж до орбіти Землі. Денеб — одна із найбільших і найпотужніших відомих зір класу А.
Температура на поверхні Денеба, зорі спектрального класу A2Ia, сягає 8400 К. На її поверхні відбуваються дрібні пульсації, які зумовлюють невеликі зміни світності та спектрального класу. Зоря є прототипом змінних типу α Лебедя. Масу Денеба вважають рівною 20-25 сонячним.
Оскільки Денеб є надгігантом, через його високу температуру й масу можна припустити, що тривалість його існування невелика, і десь за два мільйони років він спалахне як наднова. У його ядрі вже завершилися термоядерні реакції за участю водню, він почав перетворюватися з блакитного надгіганта на червоного. Із поверхні Денеба відбувається потужне витікання речовини. Щорічно він втрачає до 0,8 мільйонних частки сонячної маси у вигляді зоряного вітру. Це в сто тисяч разів більше аналогічного показника Сонця.
Назва
Назва «Денеб» походить від арабського dheneb («хвіст»), з фрази ذنبالدجاجة dhanab ad-dajājah, або «хвіст курки». Схожі назви отримали принаймні сім зір, зокрема, — найяскравіша зоря в сузір'ї Кита, або Денебола — друга за яскравістю в сузір'ї Лева.
Міфологія
У китайській любовній історії Qi Xi Денеб символізує міст через Чумацький Шлях, що дозволяє закоханим Niu Lang (Альтаїр) і Zhi Nu" (Вега) зустрічатися раз на рік, однієї ночі, яка припадає на кінець літа. За іншою версією історії, Денеб — фея, що виступає в ролі дуеньї під час зустрічі закоханих на цьому мосту.
Денеб у фантастиці
- У телесеріалі «Зоряний шлях: Оригінальний серіал» (Star Trek: The Original Series), в епізоді «Where No Man Has Gone Before» Капітан Кірк (James T. Kirk) і Гері Мітчел згадують у розмові про ночі, проведені Мітчелом на Денебі IV. Медичні записи Мітчела містять згадку про те, що мешканці Денеба IV — телепати.
- Денеб IV також згадується в епізоді «Зоряний шлях: Наступне покоління» «Encounter at Farpoint».
- Денеб — ім'я відьми із Зенобії в серії відео-ігор (Ogre Battle).
- Денеб — місце перебування Джеффа Рейвена в серії книг «Світ талантів» (The Talents universe) письменниці (Anne McCaffrey).
- У повісті братів Стругацьких «Пікнік на узбіччі» прибульці з Денеба залишили на землі «зони відвідування».
Джерела і посилання
- Info from St. Cloud State University [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is](англ.)
- Chesneau, O.; Dessart, L.; Mourard, D.; Bério, Ph.; Buil, Ch.; Bonneau, D.; Borges Fernandes, M.; Clausse, J. M.; Delaa, O.; Marcotto, A.; Meilland, A.; Millour, F.; Nardetto, N.; Perraut, K.; Roussel, A.; Spang, A.; Stee, P.; Tallon-Bosc, I.; McAlister, H.; Ten Brummelaar, T.; Sturmann, J.; Sturmann, L.; Turner, N.; Farrington, C.; Goldfinger, P. J. (2010). Time, spatial, and spectral resolution of the Hα line-formation region of Deneb and Rigel with the VEGA/CHARA interferometer. Astronomy and Astrophysics. 521: A5. arXiv:1007.2095. Bibcode:2010A&A...521A...5C. doi:10.1051/0004-6361/201014509.
- van de Kamp, P. (1953). The Twenty Brightest Stars. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 65: 30. Bibcode:1953PASP...65...30V. doi:10.1086/126523.
- Lamers, H. J. G. L. M.; Stalio, R.; Kondo, Y. (1978). A study of mass loss from the mid-ultraviolet spectrum of α Cygni (A2 Ia), β Orionis (B8 Ia), and η Leonis (A0 Ib). The Astrophysical Journal. 223: 207. Bibcode:1978ApJ...223..207L. doi:10.1086/156252.
- Deneb [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is] auf domeofthesky.com
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Денеб // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 127. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dene b a Cyg a Cygni Alfa Lebedya najyaskravisha zorya v suzir yi Lebedya ta odna z najyaskravishih zir na nichnomu nebi z zoryanoyu velichinoyu 1 25m Razom iz Vegoyu ta Altayirom Deneb utvoryuye asterizm Litnij trikutnik yakij dobre vidno u pivnichnij pivkuli litnimi j osinnimi nochami Deneb Lebid suzir ya v yakomu znahoditsya Deneb Dani sposterezhennya Epoha J2000 Suzir ya Lebid Pryame pidnesennya 20h 41m 25 9s Shilennya 45 16 49 Vidima zoryana velichina V 1 25 Harakteristiki Spektralnij klas A2 Ia Pokaznik koloru B V 0 09 Pokaznik koloru U B 0 24 Tip zminnosti tipu a Lebedya Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 4 5 km c Vlasnij ruh m Pr sh 1 56 mas r Shil 1 55 mas r Paralaks p 1 01 0 57 mas Vidstan 3229 sv r 990 pk Absolyutna zoryana velichina MV 8 4 Fizichni harakteristiki Masa 19 4 M Radius 203 17 R Svitnist 196 000 32 000 L Efektivna temperatura 8525 75 K Metalichnist Obertannya 20 2 km sek Inshi poznachennya a Cygni Alpha Cyg 50 Cyg Arided Aridif Gallina Arrioph HR 7924 BD 44 3541 HD 197345 SAO 49941 FK5 777 HIP 102098 PosilannyaSIMBADdani dlya Deneb Ranishe Deneb mav nazvi anglijskoyu napriklad Arided Aridif ale voni vzhe davno vijshli z uzhitku Vidstan i fizichni harakteristikiAbsolyutna zoryana velichina Deneba ocinyuyetsya u 8 4m sho dozvolyaye vvazhati jogo odniyeyu z najyaskravishih vidomih zir z ochikuvanoyu svitnistyu bl 200 000 svitnostej Soncya Tochna vidstan do Deneba dosi zalishayetsya prichinoyu superechok dzherelo Na riznih internet resursah mozhna znajti znachennya vid 1600 do 3200 sv rokiv dzherelo Na takij velikij vidstani duzhe uskladneno tochne yiyi viznachennya tomu sho paralaks mizerno malij Pohibka zh u viznachenni vidstani zumovlyuye neviznachenist v obchislenni inshih parametriv zori Bilshist zir sho perebuvayut na takij vidstani vid Zemli ne vidno neozbroyenim okom i voni mozhut buti identifikovani lishe za katalogami za umovi sho voni vzagali vidomi Ocinka svitnosti Deneba kolivayetsya vid 60 000 yaksho vidstan do Deneba 1600 svitlovogo rokiv do 250 000 svitnosti Soncya za vidstani v 3200 svitlovih rokiv Yakbi Deneb buv tochkovim dzherelom svitla vidstani Soncya to vin buv bi nabagato yaskravishim nizh bilshist promislovih lazeriv Za odin den vin viprominyuye bilshe svitla nizh Sonce za 140 rokiv Yakbi vin buv na vidstani Siriusa to buv bi yaskravishim povnogo Misyacya Vihodyachi z vimiriv temperaturi svitnosti j kutovogo diametra blizko 0 002 mozhna zrobiti visnovok sho diametr Deneba bilshij za diametr Soncya v 200 300 raziv Yaksho rozmistiti jogo v centri sonyachnoyi sistemi to vin prostyagatimetsya azh do orbiti Zemli Deneb odna iz najbilshih i najpotuzhnishih vidomih zir klasu A Temperatura na poverhni Deneba zori spektralnogo klasu A2Ia syagaye 8400 K Na yiyi poverhni vidbuvayutsya dribni pulsaciyi yaki zumovlyuyut neveliki zmini svitnosti ta spektralnogo klasu Zorya ye prototipom zminnih tipu a Lebedya Masu Deneba vvazhayut rivnoyu 20 25 sonyachnim Oskilki Deneb ye nadgigantom cherez jogo visoku temperaturu j masu mozhna pripustiti sho trivalist jogo isnuvannya nevelika i des za dva miljoni rokiv vin spalahne yak nadnova U jogo yadri vzhe zavershilisya termoyaderni reakciyi za uchastyu vodnyu vin pochav peretvoryuvatisya z blakitnogo nadgiganta na chervonogo Iz poverhni Deneba vidbuvayetsya potuzhne vitikannya rechovini Shorichno vin vtrachaye do 0 8 miljonnih chastki sonyachnoyi masi u viglyadi zoryanogo vitru Ce v sto tisyach raziv bilshe analogichnogo pokaznika Soncya NazvaNazva Deneb pohodit vid arabskogo dheneb hvist z frazi ذنبالدجاجة dhanab ad dajajah abo hvist kurki Shozhi nazvi otrimali prinajmni sim zir zokrema najyaskravisha zorya v suzir yi Kita abo Denebola druga za yaskravistyu v suzir yi Leva MifologiyaU kitajskij lyubovnij istoriyi Qi Xi Deneb simvolizuye mist cherez Chumackij Shlyah sho dozvolyaye zakohanim Niu Lang Altayir i Zhi Nu Vega zustrichatisya raz na rik odniyeyi nochi yaka pripadaye na kinec lita Za inshoyu versiyeyu istoriyi Deneb feya sho vistupaye v roli duenyi pid chas zustrichi zakohanih na comu mostu Deneb u fantasticiU teleseriali Zoryanij shlyah Originalnij serial Star Trek The Original Series v epizodi Where No Man Has Gone Before Kapitan Kirk James T Kirk i Geri Mitchel zgaduyut u rozmovi pro nochi provedeni Mitchelom na Denebi IV Medichni zapisi Mitchela mistyat zgadku pro te sho meshkanci Deneba IV telepati Deneb IV takozh zgaduyetsya v epizodi Zoryanij shlyah Nastupne pokolinnya Encounter at Farpoint Deneb im ya vidmi iz Zenobiyi v seriyi video igor Ogre Battle Deneb misce perebuvannya Dzheffa Rejvena v seriyi knig Svit talantiv The Talents universe pismennici Anne McCaffrey U povisti brativ Strugackih Piknik na uzbichchi pribulci z Deneba zalishili na zemli zoni vidviduvannya Dzherela i posilannyaInfo from St Cloud State University Arhivovano 5 grudnya 2012 u Archive is angl Chesneau O Dessart L Mourard D Berio Ph Buil Ch Bonneau D Borges Fernandes M Clausse J M Delaa O Marcotto A Meilland A Millour F Nardetto N Perraut K Roussel A Spang A Stee P Tallon Bosc I McAlister H Ten Brummelaar T Sturmann J Sturmann L Turner N Farrington C Goldfinger P J 2010 Time spatial and spectral resolution of the Ha line formation region of Deneb and Rigel with the VEGA CHARA interferometer Astronomy and Astrophysics 521 A5 arXiv 1007 2095 Bibcode 2010A amp A 521A 5C doi 10 1051 0004 6361 201014509 van de Kamp P 1953 The Twenty Brightest Stars Publications of the Astronomical Society of the Pacific 65 30 Bibcode 1953PASP 65 30V doi 10 1086 126523 Lamers H J G L M Stalio R Kondo Y 1978 A study of mass loss from the mid ultraviolet spectrum of a Cygni A2 Ia b Orionis B8 Ia and h Leonis A0 Ib The Astrophysical Journal 223 207 Bibcode 1978ApJ 223 207L doi 10 1086 156252 Deneb Arhivovano 5 grudnya 2012 u Archive is auf domeofthesky com Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Deneb Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 127 ISBN 966 613 263 X