Альстремерія Перуанська лілія Alstroemeria aurea Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Plant

Альстремерія

Перуанська лілія (Alstroemeria aurea)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Streptophyta
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Однодольні (Liliopsida)
Порядок:	Лілієцвіті (Liliales)
Родина:	Альстремерієві (Alstroemeriaceae)
Рід:	Альстремерія L.

Види

Див. текст

Посилання

Вікісховище:	Alstroemeria
Віківиди:	Alstroemeria
EOL:	38062
IPNI:	1332-1
ITIS:	185471
NCBI:	56741

Альстремерія (Alstroemeria) — рід південноамериканських багаторічних рослин родини альстремерієвих (Alstroemeriaceae). Рід містить від 40 до 50 видів. Представники роду мають м'ясисте клубнеподібне кореневище, ланцетоподібне листя і гарний, зігоморфний розпис квіток. Деякі розводяться в садах і оранжереях.

Рід був названий Карлом Ліннеєм на честь свого учня, барона Класа Альстремера, шведського ботаніка та промисловця. Альстремер привіз Ліннею зразки насіння двох видів альстремерії з Іспанії, де рослина вже вирощувалася на той час.

Альстремерія також широко відома під назвою «перуанської лілії».

Розповсюдження

Ареал роду охоплює практично всю Південну Америку. Найбільша видова різноманітність спостерігається в Андах. Альстремерія поширена у різноманітних біомах, від тропічних лісів до пустель, таких як Атакама в Чилі, та у високогір'їв Болівії і Перу.

Ботанічний опис

*Alstroemeria* sp., ботанічна ілюстрація С. Родес (*Sarah Rhodes*), 1804/1805.

Альстремерія — багаторічні корневищні трави з прямими стеблами.

Коріння соковиті, веретеноподібні.

Стебла гнучкі, прямостоячі.

Листя чергується: цілісне, лінійне, тонке, зігнуте, розташоване переважно у верхній частині стебла. У альстремерії, як і у більшості інших представників родини альстрмерієвих, листові черешки перекручені на 180 градусів, в результаті морфологічно нижня (абаксіальна) сторона листка знаходиться зверху, а морфологічно верхня (адаксіальна) сторона листка знаходиться знизу.

Квітки (зигоморфні), зібрані в зонтикоподібні суцвіття на верхівках стебел. Забарвлення пелюсток — жовте, рожеве, червоне, нерідко з плямами (зазвичай жовтими). Як і у більшості інших представників порядку лілієцвітих, число пелюсток — шість, вони вільні, розташовані по троє в два круги, мають лопатчату або ланцетову форму, з вузькими підставами; пелюстки в різних кругах нерідко мають різну форму і забарвлення. Майже завжди на пелюстках є темніші подовжні риски, ближче до центру квітки що стоншуються і коротшають.

Нектарники знаходяться в основі пелюсток внутрішнього круга. Тичинок шість, вони розташовані в два круги; тичинкові нитки довгі, вільні, з коротким опушуванням в основі. пиляки подовжені, розкриваються бічною подовжньою щілиною. Гінецей синкарпний (тобто багатогніздовий), з численними насінневими зачатками. Зав'язь нижня; стовпчик ниткоподібний, тригранний; приймочка трилопатева. Час цвітіння — весна і літо. Запилення відбувається (бджіл) та колібрі. За відсутності обпилювачів можливе вітрозапилення.

Плід — коробочка, що розкривається повністю, від верху до низу. Насіння численні, кулясті, з рясним ендоспермом і маленьким прямим . Для альстремерії характерна автохорія — розповсюдження насіння без участі яких-небудь посередників. Унаслідок напруги в мертвих тканинах, що входять до складу , при розкритті плоду відбувається активне розкидання насіння.

Найпоширеніші види

Alstroemeria aurea
Alstroemeria brasiliensis
Alstroemeria campaniflora
Alstroemeria graminea
Alstroemeria haemantha
Alstroemeria hookeri
Alstroemeria ligtu
Alstroemeria nana
Alstroemeria nivalis
Alstroemeria piauhyensis
Alstroemeria poliphylla
Alstroemeria psittacina
Alstroemeria revoluta

Посилання

ред. Д. Григорьев и др, ред. (2006 (русское издание)). Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ. Москва: Könemann. с. 84—85. ISBN .
Баранова М. В. (1981). Семейство альстрёмериевые (Alstroemeriaceae). У Гл. ред. А. Л. Тахтаджян (ред.). Жизнь растений. В 6-ти т. Т. 6. Цветковые растения. Москва: Просвещение. с. 91—94.
Тахтаджян А. Л. (1980). Распространение насіння і плодов. У А. Л. Тахтаджян (ред.). Жизнь рослин. У 6-ти т. Т. 5. Ч. 1. Цветковые растения. Москва: Просвещение. с. 96—103.

[bot-1] ред. Д. Григорьев и др, ред. (2006 (русское издание)). Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ. Москва: Könemann. с. 84—85. ISBN .

[ЖР-2] Баранова М. В. (1981). Семейство альстрёмериевые (Alstroemeriaceae). У Гл. ред. А. Л. Тахтаджян (ред.). Жизнь растений. В 6-ти т. Т. 6. Цветковые растения. Москва: Просвещение. с. 91—94.

[3] Тахтаджян А. Л. (1980). Распространение насіння і плодов. У А. Л. Тахтаджян (ред.). Жизнь рослин. У 6-ти т. Т. 5. Ч. 1. Цветковые растения. Москва: Просвещение. с. 96—103.