Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тритон гірський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Ichthyosaura alpestris (Laurenti, 1768) | ||||||||||||||||||
 Ареал альпійського тритона | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
* Triturus alpestris (Laurenti, 1768)
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Тритон гірський або альпійський (Ichthyosaura alpestris) — єдиний вид тритонів роду Середній тритон, відомий своїм яскравим забарвленням.
Розповсюдження
Гірський тритон поширений на більшій частині території Центральної Європи — від Франції на заході до Румунії і українських Карпат на сході. Північна межа ареалу проходить по території Німеччини і південних областей Польщі. Рідше зустрічається на півночі Іспанії, півночі Італії, в Угорщині, Болгарії, Австрії, Данії, Греції. Вид не зустрічається в Португалії. В Україні поширений номінативний підвид. У межах України живе в Карпатах. Північна межа проходить Львівською областю (Пустомитівський р-н), південна доходить до м. Чернівці. Межі західної та східної частин ареалу приблизно збігаються з початком передгір'я. Типові стації — заліснені схили і зволожені ділянки полонин, букові, мішані і хвойні ліси, заплави гірських річок, криволісся.
Чисельність
Вивчення альпійських тритонів у сезон розмноження (Карпатський регіон) показали, що їхня чисельність коливається від 1 до 80-100 особин на 100 м берегової лінії. За результатам обліків у період після закінчення шлюбного сезону з'ясовано, що цей показник тут зменшується та коливається від поодиноких особин до 10-15.
Дослідження у 50 різних біогеоценозах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей показали, що альпійський тритон (поряд із карпатським) трапляється у них майже у 70% випадків. Його середня щільність тут становить зазвичай 3-7 ос./м², чисельність самців (70%) перевищує чисельність самиць.
Обліки у Чернівецькій та Івано-Франківській областях свідчать про нижчу чисельність альпійського тритона у цьому регіоні: від 1,2 ос./м² площі водойм у районі масиву Скибівські Горгани у Карпатському національному парку до 1,6 ос./м² у низькогір'ях Покутсько-Буковинських Карпат національного парку «Вижнецький». Його середня чисельність порівняно з карпатським тритоном у регіоні дослідження істотно нижча — приблизно у 3,9-12,6 раза.
Тритони цього виду характеризуються доволі високою здатністю до освоєння нових водоймищ. Так, в одному з регіонів Німеччини, у трьох створених поруч з існуючими раніше водоймами (відстань від 300 до 1800 м) чисельність М. alpestris від 14 особин у 1995 р. зросла до 3326 особин у 2001 р., однак у 2002 та 2003 рр. коливалася відповідно від 1866 до 1656 тварин. Результати дослідження також дозволили дійти висновку про відсутність прямого зв'язку між успішним розмноженням та розмірами популяції.
Опис
Загальна довжина тіла гірського тритона, включаючи хвіст, складає в середньому близько 11 см. Хвіст небагато коротше або рівний довжині тіла з головою. Протягом водної (личинкової) фази життя шкіра тритона гладка, під час наземного способу життя — горбиста.
Гірські тритони (особливо самці) забарвлені яскраво — спина сіро-коричнева, іноді майже чорна, з фіолетовими і темно-синіми плямами з боків тіла і на лапах, вогнено-руде черевце. Невисокий спинний гребінь прикрашений темними і світлими плямами, що чергуються. Самки мають скромніше забарвлення.
Життєвий цикл
Після зимівлі прокидається від сплячки навесні в квітні або травні і майже відразу приступає до розмноження, яке відбувається у воді. Самки відкладають до 300 ікринок величиною 2-3 мм, прикріплюючи їх до підводних частин рослин, часто ікринки розміщуються групами до 7 шт. Після закінчення ікрометання, яке відбувається з травня по червень, дорослі особини повертаються до наземного способу життя. Викльов личинок відбувається через 20-30 днів. Спочатку їх довжина становить всього близько 7 мм, у водоймищах вони живуть, поки не виростуть до 2 см. Після закінчення метаморфозу в липні або серпні молоді тритони покидають водоймища. Відомі випадки часткового неотенічного розвитку, коли протягом декількох років личинки альпійського тритона не покидали рідне водоймище, при цьому вони зростали до 7-8 см. У вересні тритони ховаються під каменями або деревами, що впали, де впадають у сплячку до наступної весни.
Спосіб життя
Гірський тритон віддає перевагу лісовій місцевості з доступом до води в горбистих або гірських районах. За винятком шлюбного сезону альпійський тритон веде наземний спосіб життя. Протягом дня він в ховається в підліску, а під час шлюбного сезону — у водоймищах.
Дорослі особини харчуються дощовими черв'яками, личинками комах, равликами і павуками, під час водної фази харчуються дрібними ракоподібними.
Генетика
Диплоїдний набір складається з 24 двоплечих (2n = 24,NF = 48) хромосом. Вивчення поперечно-смугастого C-забарвлення хромосом показало, що для М. alpestris характерний розвиток інтерстиційних смуг на 4-й, 6-й парах та дистальної смуги на 13-й парі хромосом. Інші відміни стосуються статевих хромосом та особливостей мейозу. Цікаве припущення, що відміни в розподілі С-смуг при поперечно-смугастому забарвленні хромосом не можуть бути причиною генетичної ізоляції та видоутворення, а радше є його наслідком.
Порівняльне вивчення генетичної мінливості альпійського тритона у Східних Карпатах та в інших ділянках ареалу показало їх низьку гетерозиготність — 0,023 (для двох вибірок 0,027), хоча цей показник для альпійського тритона з Польщі становив 0,183,Югославії — 0,154, Піренеїв — 0,063, Балкан — 0,153, Татр — 0,183.
Вивчення рівня гетерозиготності альпійських тритонів з популяцій, що живуть на різних висотах на Іберійському п-ові не потвердило припущення, що гетерозиготність з підйомом у гори знижуватиметься внаслідок посилення ізоляції (хоча схожа тенденція раніше була встановлена для звичайного тритона).
Охорона
Гірський тритон занесений до Червоної книги України і віднесений до II категорії (уразливі види). Основними причинами зменшення популяції гірських тритонів є забруднення лісів, пересихання, промерзання і забруднення водоймищ.
Примітки
- Jan Willem Arntzen, Mathieu Denoël, Sergius Kuzmin, Vladimir Ishchenko, Pedro Beja, Franco Andreone, Robert Jehle, Per Nyström, Claude Miaud, Brandon Anthony, Benedikt Schmidt, Agnieszka Ogrodowczyk, Maria Ogielska, Jaime Bosch, Milan Vogrin, Miguel Tejedo (2009). Ichthyosaura alpestris: інформація на сайті МСОП (версія 2009) (англ.) 14 грудня 2008
- Опис і ареал розповсюдження [ 22 березня 2008 у Wayback Machine.](англ.) на сайті Global Amphibian Assessment [ 2011-04-12 у Wayback Machine.]
- Опис виду Mesotriton alpestris(англ.) на сайті AmphibiaWeb
- Даревский І. З., Орлів Н. Л. Рідкісні і зникаючі тварини. Земноводні і такі, що плазують: Довідкова допомога // М.: Висш. шк., 1988. — з. 67-68. —
- Опис виду [ 9 квітня 2005 у Wayback Machine.] на сайті Червоної книги України
Джерела
Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ : Вид-во Раєвського, 2007. — 197 с.
Ресурси Інтернету
- Описание вида на сайте ЗооКлуб (рос.)
- Фотографії різних підвидів альпійського тритона і стадій розвитку(англ.)
- Тритон альпійський в Червоній книзі України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Triton girskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Hvostati Caudata Rodina Salamandrovi Salamandridae Pidrodina Pleurodelinae Rid Serednij triton amp Latreille 1801 Vid Triton girskij Binomialna nazva Ichthyosaura alpestris Laurenti 1768 Areal alpijskogo tritona Sinonimi Triturus alpestris Laurenti 1768 Mesotriton alpestris Laurenti 1768 Posilannya Vikishovishe Ichthyosaura alpestris Vikividi Ichthyosaura alpestris EOL 330758 ITIS 668398 MSOP 59472 NCBI 54263 Triton girskij abo alpijskij Ichthyosaura alpestris yedinij vid tritoniv rodu Serednij triton vidomij svoyim yaskravim zabarvlennyam RozpovsyudzhennyaGirskij triton poshirenij na bilshij chastini teritoriyi Centralnoyi Yevropi vid Franciyi na zahodi do Rumuniyi i ukrayinskih Karpat na shodi Pivnichna mezha arealu prohodit po teritoriyi Nimechchini i pivdennih oblastej Polshi Ridshe zustrichayetsya na pivnochi Ispaniyi pivnochi Italiyi v Ugorshini Bolgariyi Avstriyi Daniyi Greciyi Vid ne zustrichayetsya v Portugaliyi V Ukrayini poshirenij nominativnij pidvid U mezhah Ukrayini zhive v Karpatah Pivnichna mezha prohodit Lvivskoyu oblastyu Pustomitivskij r n pivdenna dohodit do m Chernivci Mezhi zahidnoyi ta shidnoyi chastin arealu priblizno zbigayutsya z pochatkom peredgir ya Tipovi staciyi zalisneni shili i zvolozheni dilyanki polonin bukovi mishani i hvojni lisi zaplavi girskih richok krivolissya ChiselnistVivchennya alpijskih tritoniv u sezon rozmnozhennya Karpatskij region pokazali sho yihnya chiselnist kolivayetsya vid 1 do 80 100 osobin na 100 m beregovoyi liniyi Za rezultatam oblikiv u period pislya zakinchennya shlyubnogo sezonu z yasovano sho cej pokaznik tut zmenshuyetsya ta kolivayetsya vid poodinokih osobin do 10 15 Doslidzhennya u 50 riznih biogeocenozah Lvivskoyi Ivano Frankivskoyi ta Zakarpatskoyi oblastej pokazali sho alpijskij triton poryad iz karpatskim traplyayetsya u nih majzhe u 70 vipadkiv Jogo serednya shilnist tut stanovit zazvichaj 3 7 os m chiselnist samciv 70 perevishuye chiselnist samic Obliki u Cherniveckij ta Ivano Frankivskij oblastyah svidchat pro nizhchu chiselnist alpijskogo tritona u comu regioni vid 1 2 os m ploshi vodojm u rajoni masivu Skibivski Gorgani u Karpatskomu nacionalnomu parku do 1 6 os m u nizkogir yah Pokutsko Bukovinskih Karpat nacionalnogo parku Vizhneckij Jogo serednya chiselnist porivnyano z karpatskim tritonom u regioni doslidzhennya istotno nizhcha priblizno u 3 9 12 6 raza Tritoni cogo vidu harakterizuyutsya dovoli visokoyu zdatnistyu do osvoyennya novih vodojmish Tak v odnomu z regioniv Nimechchini u troh stvorenih poruch z isnuyuchimi ranishe vodojmami vidstan vid 300 do 1800 m chiselnist M alpestris vid 14 osobin u 1995 r zrosla do 3326 osobin u 2001 r odnak u 2002 ta 2003 rr kolivalasya vidpovidno vid 1866 do 1656 tvarin Rezultati doslidzhennya takozh dozvolili dijti visnovku pro vidsutnist pryamogo zv yazku mizh uspishnim rozmnozhennyam ta rozmirami populyaciyi OpisDoroslij samec girskogo tritona Zagalna dovzhina tila girskogo tritona vklyuchayuchi hvist skladaye v serednomu blizko 11 sm Hvist nebagato korotshe abo rivnij dovzhini tila z golovoyu Protyagom vodnoyi lichinkovoyi fazi zhittya shkira tritona gladka pid chas nazemnogo sposobu zhittya gorbista Girski tritoni osoblivo samci zabarvleni yaskravo spina siro korichneva inodi majzhe chorna z fioletovimi i temno sinimi plyamami z bokiv tila i na lapah vogneno rude cherevce Nevisokij spinnij grebin prikrashenij temnimi i svitlimi plyamami sho cherguyutsya Samki mayut skromnishe zabarvlennya Zhittyevij cikl source source source source source source source source Lichinka girskogo tritona lat Ichthyosaura alpestris u vodonapovnenij zapadini Samka girskogo tritona Pislya zimivli prokidayetsya vid splyachki navesni v kvitni abo travni i majzhe vidrazu pristupaye do rozmnozhennya yake vidbuvayetsya u vodi Samki vidkladayut do 300 ikrinok velichinoyu 2 3 mm prikriplyuyuchi yih do pidvodnih chastin roslin chasto ikrinki rozmishuyutsya grupami do 7 sht Pislya zakinchennya ikrometannya yake vidbuvayetsya z travnya po cherven dorosli osobini povertayutsya do nazemnogo sposobu zhittya Viklov lichinok vidbuvayetsya cherez 20 30 dniv Spochatku yih dovzhina stanovit vsogo blizko 7 mm u vodojmishah voni zhivut poki ne virostut do 2 sm Pislya zakinchennya metamorfozu v lipni abo serpni molodi tritoni pokidayut vodojmisha Vidomi vipadki chastkovogo neotenichnogo rozvitku koli protyagom dekilkoh rokiv lichinki alpijskogo tritona ne pokidali ridne vodojmishe pri comu voni zrostali do 7 8 sm U veresni tritoni hovayutsya pid kamenyami abo derevami sho vpali de vpadayut u splyachku do nastupnoyi vesni Sposib zhittyaSamec girskogo tritona u vodi Girskij triton viddaye perevagu lisovij miscevosti z dostupom do vodi v gorbistih abo girskih rajonah Za vinyatkom shlyubnogo sezonu alpijskij triton vede nazemnij sposib zhittya Protyagom dnya vin v hovayetsya v pidlisku a pid chas shlyubnogo sezonu u vodojmishah Dorosli osobini harchuyutsya doshovimi cherv yakami lichinkami komah ravlikami i pavukami pid chas vodnoyi fazi harchuyutsya dribnimi rakopodibnimi GenetikaDiployidnij nabir skladayetsya z 24 dvoplechih 2n 24 NF 48 hromosom Vivchennya poperechno smugastogo C zabarvlennya hromosom pokazalo sho dlya M alpestris harakternij rozvitok intersticijnih smug na 4 j 6 j parah ta distalnoyi smugi na 13 j pari hromosom Inshi vidmini stosuyutsya statevih hromosom ta osoblivostej mejozu Cikave pripushennya sho vidmini v rozpodili S smug pri poperechno smugastomu zabarvlenni hromosom ne mozhut buti prichinoyu genetichnoyi izolyaciyi ta vidoutvorennya a radshe ye jogo naslidkom Porivnyalne vivchennya genetichnoyi minlivosti alpijskogo tritona u Shidnih Karpatah ta v inshih dilyankah arealu pokazalo yih nizku geterozigotnist 0 023 dlya dvoh vibirok 0 027 hocha cej pokaznik dlya alpijskogo tritona z Polshi stanoviv 0 183 Yugoslaviyi 0 154 Pireneyiv 0 063 Balkan 0 153 Tatr 0 183 Vivchennya rivnya geterozigotnosti alpijskih tritoniv z populyacij sho zhivut na riznih visotah na Iberijskomu p ovi ne potverdilo pripushennya sho geterozigotnist z pidjomom u gori znizhuvatimetsya vnaslidok posilennya izolyaciyi hocha shozha tendenciya ranishe bula vstanovlena dlya zvichajnogo tritona OhoronaGirskij triton zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini i vidnesenij do II kategoriyi urazlivi vidi Osnovnimi prichinami zmenshennya populyaciyi girskih tritoniv ye zabrudnennya lisiv peresihannya promerzannya i zabrudnennya vodojmish PrimitkiJan Willem Arntzen Mathieu Denoel Sergius Kuzmin Vladimir Ishchenko Pedro Beja Franco Andreone Robert Jehle Per Nystrom Claude Miaud Brandon Anthony Benedikt Schmidt Agnieszka Ogrodowczyk Maria Ogielska Jaime Bosch Milan Vogrin Miguel Tejedo 2009 Ichthyosaura alpestris informaciya na sajti MSOP versiya 2009 angl 14 grudnya 2008 Opis i areal rozpovsyudzhennya 22 bereznya 2008 u Wayback Machine angl na sajti Global Amphibian Assessment 2011 04 12 u Wayback Machine Opis vidu Mesotriton alpestris angl na sajti AmphibiaWeb Darevskij I Z Orliv N L Ridkisni i znikayuchi tvarini Zemnovodni i taki sho plazuyut Dovidkova dopomoga M Vissh shk 1988 z 67 68 ISBN 5 06 001429 0 Opis vidu 9 kvitnya 2005 u Wayback Machine na sajti Chervonoyi knigi UkrayiniDzherelaPisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin Kiyiv Vid vo Rayevskogo 2007 197 s Resursi InternetuOpisanie vida na sajte ZooKlub ros Fotografiyi riznih pidvidiv alpijskogo tritona i stadij rozvitku angl Triton alpijskij v Chervonij knizi Ukrayini