Граф Альберт фон Менсдорфф-Пуллі-Дітріхштейн (нім. Albert von Mensdorff-Pouilly-Dietrichstein), (нар. 5 вересня 1861 — пом. 15 червня 1945) — австро-угорський дипломат та політик з родини Менсдорфф-Пуллі, син міністра іноземних справ Австрійської імперії Александра фон Менсдорфф-Пуллі та спадкоємиці роду Дітріхштейнів Александріни. Імперський таємний радник та камергер. Посол Австро-Угорщини у Великій Британії у 1904—1914 роках. Член палати панів райхсрату Цислейтанії від 1917 року. Комтур Тевтонського ордену. Великий землевласник Моравії та Богемії.
Альберт фон Менсдорфф-Пуллі-Дітріхштейн | |
---|---|
Albert von Mensdorff-Pouilly-Dietrichstein | |
Альберт фон Менсдорфф-Пуллі-Дітріхштейн на портреті Ф.А.де Ласло, до 1907 | |
Ім'я при народженні | Альберт Віктор Юліус Йозеф Міхаель |
Народився | 5 вересня 1861 Лемберг, Австрійська імперія |
Помер | 15 червня 1945 (83 роки) Відень, Австрія |
Країна | Австрія Долитавщина |
Діяльність | дипломатія, політика |
Відомий завдяки | посол Австро-Угорщини у Великій Британії |
Учасник | Перша світова війна |
Посада | член Палати панів Імперської Ради[d][1], посол і d |
Статки | землі у Моравії та Богемії |
Конфесія | католицтво |
Батько | Александр фон Менсдорфф-Пуллі |
Мати | Александріна фон Дітріхштайн |
У шлюбі з | не було |
Діти | не було |
Нагороди | |
|
Представник Австрії під час її прийняття до Ліги Націй у 1920 році.
Біографія
Альберт Віктор Юліус Йозеф Міхаель народився 5 вересня 1861 року в Лемберзі в родині генерал-губернатора Галичини Александра фон Менсдорффа-Пуллі та його дружини Александріни фон Дітріхштайн. Своє ім'я новонароджений отримав на честь двоюрідного дядька Альберта Саксен-Кобург-Готського, який був консортом Британської імперії. Батько походив із лотаринзької родини, яка під час революційних подій емігрувала із Франції у 1790 році. Хлопчик мав старшого брата Гуго та сестру Марію, а за кілька років народилася молодша — Клотильда.
Александра за певний час перевели на службу до Буковини, а влітку 1865 року він виконував функції голови Ради міністрів Австрійської імперії. Також перебував на посаді міністра закордонних справ. Від 1870 служив намісником Богемії, де за кілька місяців помер. Александріна була останньою представницею роду Дітріхштейнів, через що її дітям дозволили приєднати прізвище Дітріхштейн та отримати князівський титул.
У віці 23 років Альберт вступив на дипломатичну службу, був аташе посольства в Парижі. У 1889-му переїхав до Лондона, де родинні зв'язки із королівською родиною та заслуги батька на цьому ж терені, забезпечили йому теплий прийом.
У травні 1896 року був присутнім на коронації російського імператора Миколи II, де на вечірньому прийомі сидів поміж Генріхом Ліхтенштейном та принцом Фюрстенбергом.
Від 1896 року перебував на посаді радника посольства у Великій Британії, а 6 травня 1904 року вручив вірчі грамоти як офіційний посол Австро-Угорщини. Вважався успішним та популярним дипломатом, особливо через політичну вагу, яку надавала дружба із королями Едуардом VII та Георгом V та виняткове місце при лондонському дворі. Його зусиллями відносини між двома країнами були дружніми. Проте англофілія принесла йому ворожнечу в певних колах Відня, на додаток до особистої критики ерцгерцогом Францем Фердинандом, який називав його «шутом англійського короля».
Під час Липневої кризи Альберт підтримував спроби уникнення конфлікту і слав відповідні телеграми до віденського двору. Після оголошення війни між Британією та Австро-Угорщиною був змушений виїхати з Лондона. Перед його від'їздом місцевою аристократією був влаштований бенкет на його честь. Графу було надано спеціальний корабель, який доправив його до Голандії, звідки той повернувся до Відня.
Він передбачав, що світова війна призведе до зміцнення соціалізму та послаблення монархій. У грудні 1917 року зустрічався із Яном Смутсом в Женеві, проте переговори виявилися безуспішними.
Після Першої світової повернувся до Відня, брав участь у мирних переговорах, у 1918 році був одним із кандидатів на посаду міністра іноземних справ Австро-Угорщини, але через надмірне, за думкою Берліна, англофільство обраний не був. У 1919 році пішов з державної служби, однак представляв Австрію під час її прийняття до Ліги Націй у 1920 році, а також вів переговори щодо Женевського протоколу 1922 року про займи для Австрії, які зрештою дозволили швидко відновити економіку Австрії після війни.
У відставці проживав у Відні, але кілька разів відвідував Велику Британію.
Помер у досить скромних умовах в поважному віці 15 червня 1945 року після інсульту.
Приватне життя
Одруженим не був. Дітей не мав.
У лютому 1899 року газети писали про його можливе одруження із принцесою Беатрисою Британською, молодшою донькою королеви Вікторії.Офіційно інформація підтверджена не була.
Генеалогія
Альберт-Луї де Пуйї | Марія Антуанетта де Кюстін | Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський | Августа Рьойсс-Еберсдорф | Франц Дітріхштайн | Александра Шувалова | Йозеф Антон Мітровіц | Марія Габріела де Фур | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Емануель Менсдорфф-Пуллі | Софія Саксен-Кобург-Заальфельдська | Йозеф Франц Дітріхштайн | Габріель Мітровіц-Шонфельд | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Александр фон Месдорфф-Пуллі | Александріна фон Дітріхштайн | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Альберт | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Mensdorff-Pouilly-Dietrichstein.shtml
- Стаття Маріанни Енігль «Eine Figur aus Kakanien» від 21 лютого 2012 [1] [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Альберт фон Менсдорфф-Пуллі-Дітріхштейн [2] [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стаття в Енциклопедії Британніка[3] [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Женевський протокол 1922 року [4] [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Принцеса Беатріса одружується [5] [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Чи вийде Беатріса заміж вдруге? [6] [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стаття у «Чикаго Триб'юн»[7][недоступне посилання] (англ.)
Література
- Ernst Rutkowski: Briefe und Dokumente zur Geschichte der österreichisch-ungarischen Monarchie. Band 2: Der verfassungstreue Großgrundbesitz 1900—1904. Verlag Oldenbourg, München 1991, , стор. 763.
- Günther Kronenbitter: «Krieg im Frieden». Die Führung der k.u.k. Armee und die Großmachtpolitik Österreich-Ungarns 1906—1914. Verlag Oldenbourg, München 2003, , стор. 252.
- Friedrich Kießling: Gegen den «großen» Krieg? Entspannung in den internationalen Beziehungen 1911—1914. Verlag Oldenbourg, München 2002, , стор. 123.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альберт фон Менсдорфф-Пуллі-Дітріхштейн |
- Профіль на Geneall.net [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Альберта фон Менсдорфф-Пуллі-Дітріхштейн [ 11 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- У цей день Британія проголосила війну [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фото Альберта із Британською королівською родиною [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Graf Albert fon Mensdorff Pulli Ditrihshtejn nim Albert von Mensdorff Pouilly Dietrichstein nar 5 veresnya 1861 pom 15 chervnya 1945 avstro ugorskij diplomat ta politik z rodini Mensdorff Pulli sin ministra inozemnih sprav Avstrijskoyi imperiyi Aleksandra fon Mensdorff Pulli ta spadkoyemici rodu Ditrihshtejniv Aleksandrini Imperskij tayemnij radnik ta kamerger Posol Avstro Ugorshini u Velikij Britaniyi u 1904 1914 rokah Chlen palati paniv rajhsratu Cislejtaniyi vid 1917 roku Komtur Tevtonskogo ordenu Velikij zemlevlasnik Moraviyi ta Bogemiyi Albert fon Mensdorff Pulli DitrihshtejnAlbert von Mensdorff Pouilly DietrichsteinAlbert fon Mensdorff Pulli Ditrihshtejn na portreti F A de Laslo do 1907Im ya pri narodzhenniAlbert Viktor Yulius Jozef MihaelNarodivsya5 veresnya 1861 1861 09 05 Lemberg Avstrijska imperiyaPomer15 chervnya 1945 1945 06 15 83 roki Viden AvstriyaKrayina Avstriya DolitavshinaDiyalnistdiplomatiya politikaVidomij zavdyakiposol Avstro Ugorshini u Velikij BritaniyiUchasnikPersha svitova vijnaPosadachlen Palati paniv Imperskoyi Radi d 1 posol i dStatkizemli u Moraviyi ta BogemiyiKonfesiyakatolictvoBatkoAleksandr fon Mensdorff PulliMatiAleksandrina fon DitrihshtajnU shlyubi zne buloDitine buloNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Predstavnik Avstriyi pid chas yiyi prijnyattya do Ligi Nacij u 1920 roci BiografiyaAlbert Viktor Yulius Jozef Mihael narodivsya 5 veresnya 1861 roku v Lemberzi v rodini general gubernatora Galichini Aleksandra fon Mensdorffa Pulli ta jogo druzhini Aleksandrini fon Ditrihshtajn Svoye im ya novonarodzhenij otrimav na chest dvoyuridnogo dyadka Alberta Saksen Koburg Gotskogo yakij buv konsortom Britanskoyi imperiyi Batko pohodiv iz lotarinzkoyi rodini yaka pid chas revolyucijnih podij emigruvala iz Franciyi u 1790 roci Hlopchik mav starshogo brata Gugo ta sestru Mariyu a za kilka rokiv narodilasya molodsha Klotilda Aleksandra za pevnij chas pereveli na sluzhbu do Bukovini a vlitku 1865 roku vin vikonuvav funkciyi golovi Radi ministriv Avstrijskoyi imperiyi Takozh perebuvav na posadi ministra zakordonnih sprav Vid 1870 sluzhiv namisnikom Bogemiyi de za kilka misyaciv pomer Aleksandrina bula ostannoyu predstavniceyu rodu Ditrihshtejniv cherez sho yiyi dityam dozvolili priyednati prizvishe Ditrihshtejn ta otrimati knyazivskij titul U vici 23 rokiv Albert vstupiv na diplomatichnu sluzhbu buv atashe posolstva v Parizhi U 1889 mu pereyihav do Londona de rodinni zv yazki iz korolivskoyu rodinoyu ta zaslugi batka na comu zh tereni zabezpechili jomu teplij prijom U travni 1896 roku buv prisutnim na koronaciyi rosijskogo imperatora Mikoli II de na vechirnomu prijomi sidiv pomizh Genrihom Lihtenshtejnom ta princom Fyurstenbergom Vid 1896 roku perebuvav na posadi radnika posolstva u Velikij Britaniyi a 6 travnya 1904 roku vruchiv virchi gramoti yak oficijnij posol Avstro Ugorshini Vvazhavsya uspishnim ta populyarnim diplomatom osoblivo cherez politichnu vagu yaku nadavala druzhba iz korolyami Eduardom VII ta Georgom V ta vinyatkove misce pri londonskomu dvori Jogo zusillyami vidnosini mizh dvoma krayinami buli druzhnimi Prote anglofiliya prinesla jomu vorozhnechu v pevnih kolah Vidnya na dodatok do osobistoyi kritiki ercgercogom Francem Ferdinandom yakij nazivav jogo shutom anglijskogo korolya Pid chas Lipnevoyi krizi Albert pidtrimuvav sprobi uniknennya konfliktu i slav vidpovidni telegrami do videnskogo dvoru Pislya ogoloshennya vijni mizh Britaniyeyu ta Avstro Ugorshinoyu buv zmushenij viyihati z Londona Pered jogo vid yizdom miscevoyu aristokratiyeyu buv vlashtovanij benket na jogo chest Grafu bulo nadano specialnij korabel yakij dopraviv jogo do Golandiyi zvidki toj povernuvsya do Vidnya Vin peredbachav sho svitova vijna prizvede do zmicnennya socializmu ta poslablennya monarhij U grudni 1917 roku zustrichavsya iz Yanom Smutsom v Zhenevi prote peregovori viyavilisya bezuspishnimi Pislya Pershoyi svitovoyi povernuvsya do Vidnya brav uchast u mirnih peregovorah u 1918 roci buv odnim iz kandidativ na posadu ministra inozemnih sprav Avstro Ugorshini ale cherez nadmirne za dumkoyu Berlina anglofilstvo obranij ne buv U 1919 roci pishov z derzhavnoyi sluzhbi odnak predstavlyav Avstriyu pid chas yiyi prijnyattya do Ligi Nacij u 1920 roci a takozh viv peregovori shodo Zhenevskogo protokolu 1922 roku pro zajmi dlya Avstriyi yaki zreshtoyu dozvolili shvidko vidnoviti ekonomiku Avstriyi pislya vijni U vidstavci prozhivav u Vidni ale kilka raziv vidviduvav Veliku Britaniyu Pomer u dosit skromnih umovah v povazhnomu vici 15 chervnya 1945 roku pislya insultu Privatne zhittyaOdruzhenim ne buv Ditej ne mav U lyutomu 1899 roku gazeti pisali pro jogo mozhlive odruzhennya iz princesoyu Beatrisoyu Britanskoyu molodshoyu donkoyu korolevi Viktoriyi Oficijno informaciya pidtverdzhena ne bula GenealogiyaAlbert Luyi de Pujyi Mariya Antuanetta de Kyustin Franc Saksen Koburg Zaalfeldskij Avgusta Rojss Ebersdorf Franc Ditrihshtajn Aleksandra Shuvalova Jozef Anton Mitrovic Mariya Gabriela de Fur Emanuel Mensdorff Pulli Sofiya Saksen Koburg Zaalfeldska Jozef Franc Ditrihshtajn Gabriel Mitrovic Shonfeld Aleksandr fon Mesdorff Pulli Aleksandrina fon Ditrihshtajn Albert Primitkihttps www parlament gv at WWER PARL J1848 Mensdorff Pouilly Dietrichstein shtml Stattya Marianni Enigl Eine Figur aus Kakanien vid 21 lyutogo 2012 1 20 grudnya 2016 u Wayback Machine nim Albert fon Mensdorff Pulli Ditrihshtejn 2 20 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Stattya v Enciklopediyi Britannika 3 20 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Zhenevskij protokol 1922 roku 4 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Princesa Beatrisa odruzhuyetsya 5 21 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Chi vijde Beatrisa zamizh vdruge 6 21 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Stattya u Chikago Trib yun 7 nedostupne posilannya angl LiteraturaErnst Rutkowski Briefe und Dokumente zur Geschichte der osterreichisch ungarischen Monarchie Band 2 Der verfassungstreue Grossgrundbesitz 1900 1904 Verlag Oldenbourg Munchen 1991 ISBN 3 486 52611 1 stor 763 Gunther Kronenbitter Krieg im Frieden Die Fuhrung der k u k Armee und die Grossmachtpolitik Osterreich Ungarns 1906 1914 Verlag Oldenbourg Munchen 2003 ISBN 3 486 56700 4 stor 252 Friedrich Kiessling Gegen den grossen Krieg Entspannung in den internationalen Beziehungen 1911 1914 Verlag Oldenbourg Munchen 2002 ISBN 3 486 56635 0 stor 123 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Albert fon Mensdorff Pulli Ditrihshtejn Profil na Geneall net 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 7 serpnya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Alberta fon Mensdorff Pulli Ditrihshtejn 11 chervnya 2017 u Wayback Machine angl U cej den Britaniya progolosila vijnu 20 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Foto Alberta iz Britanskoyu korolivskoyu rodinoyu 20 grudnya 2016 u Wayback Machine