Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (грудень 2019) |
Альберт Джон Лутулі (1898, поблизу Булавайо, Зімбабве — 21 липня 1967 року, Стангер, провінція Натал, ПАР) — південноафриканський політик, президент Африканського національного конгресу, борець з апартеїдом. Перший африканець, удостоєний Нобелівської премії миру (1960).
| Альберт Джон Лутулі | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | зулу Albert John Mvumbi Luthuli |
| Народився | 1898[1][4][…] Булавайо, d[1] |
| Помер | 21 липня 1967[1][2][…] d, Наталь ·d |
| Країна |  ПАР |
| Діяльність | політик, автобіограф, педагог |
| Галузь | педагог |
| Alma mater | Університет Глазго і d |
| Знання мов | англійська і зулу |
| Заклад | Університет Глазго |
| Magnum opus | d |
| Партія | Африканський Національний Конгрес |
| Нагороди |  d (1968) |
| |
Біографія
Син зулуського місіонера адвентистів сьомого дня Джона Буньяна Лутулі і його дружини Мтоньі Гумеде народився в Родезії, поблизу Булавайо. Після смерті батька він з матір'ю повернулися в ПАР, де вперше пішов до школи. У 1917 році закінчив учительську школу в Інвендейлі і став директором і єдиним викладачем школи в Блаубосхі (Натал). Отримавши премію від департаменту з освіти провінції Натал, Лутулі продовжив протягом двох років освіту в коледжі місії Адамса, а потім 13 років викладав там. У 1935 році звільнився з коледжу і через рік став вождем племені в Гроутвіллі.
У 1944 році вступив в Африканський національний конгрес, а в 1948 році обраний головою натальского відділення АНК, в 1951 році очолив його в провінції Квазулу. У 1952 році став президентом АНК. Він почав поїздки по всій країні, засуджуючи закони про пропуски і освіту банту і закликав до ненасильницького протесту. У наступні роки він неодноразово заарештовувався, його висилали. На нього було накладено 5-річну заборону покидати своє житло далі, ніж на 15 миль (24 км), який в 1960 році був знятий лише щоб заарештувати його після того, як Лутулі спалив свій внутрішній пропуск в знак протесту проти Шарпевілльської бійні.
У 1960 році Лутулі був нагороджений Нобелівською премією миру «За прагнення утвердженню справедливості між людьми і народами». На 1962—1965 роки був обраний ректором Університету Глазго студентами останнього, але це залишилося формальністю, оскільки уряд ПАР, дозволивши Лутулі з дружиною виїхати на вручення Нобелівської премії, більш не дозволяло йому залишати країну. У 1962 році опублікував автобіографію під назвою «Відпусти мій народ» (Let My People Go).
Загинув 21 липня 1967 року за колесами поїзда. Похований в Гроутвіллі.
Канонізація
Англіканський Святий. День пам'яті - 21 липня.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118729772 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Swartz A. Open Library — 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2019 Albert Dzhon Lutuli 1898 poblizu Bulavajo Zimbabve 21 lipnya 1967 roku Stanger provinciya Natal PAR pivdennoafrikanskij politik prezident Afrikanskogo nacionalnogo kongresu borec z aparteyidom Pershij afrikanec udostoyenij Nobelivskoyi premiyi miru 1960 Albert Dzhon LutuliIm ya pri narodzhennizulu Albert John Mvumbi LuthuliNarodivsya1898 1 4 Bulavajo d 1 Pomer21 lipnya 1967 1967 07 21 1 2 d Natal dKrayina PARDiyalnistpolitik avtobiograf pedagogGaluzpedagogAlma materUniversitet Glazgo i dZnannya movanglijska i zuluZakladUniversitet GlazgoMagnum opusdPartiyaAfrikanskij Nacionalnij KongresNagorodid 1968 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin zuluskogo misionera adventistiv somogo dnya Dzhona Bunyana Lutuli i jogo druzhini Mtoni Gumede narodivsya v Rodeziyi poblizu Bulavajo Pislya smerti batka vin z matir yu povernulisya v PAR de vpershe pishov do shkoli U 1917 roci zakinchiv uchitelsku shkolu v Invendejli i stav direktorom i yedinim vikladachem shkoli v Blauboshi Natal Otrimavshi premiyu vid departamentu z osviti provinciyi Natal Lutuli prodovzhiv protyagom dvoh rokiv osvitu v koledzhi misiyi Adamsa a potim 13 rokiv vikladav tam U 1935 roci zvilnivsya z koledzhu i cherez rik stav vozhdem plemeni v Groutvilli U 1944 roci vstupiv v Afrikanskij nacionalnij kongres a v 1948 roci obranij golovoyu natalskogo viddilennya ANK v 1951 roci ocholiv jogo v provinciyi Kvazulu U 1952 roci stav prezidentom ANK Vin pochav poyizdki po vsij krayini zasudzhuyuchi zakoni pro propuski i osvitu bantu i zaklikav do nenasilnickogo protestu U nastupni roki vin neodnorazovo zaareshtovuvavsya jogo visilali Na nogo bulo nakladeno 5 richnu zaboronu pokidati svoye zhitlo dali nizh na 15 mil 24 km yakij v 1960 roci buv znyatij lishe shob zaareshtuvati jogo pislya togo yak Lutuli spaliv svij vnutrishnij propusk v znak protestu proti Sharpevillskoyi bijni U 1960 roci Lutuli buv nagorodzhenij Nobelivskoyu premiyeyu miru Za pragnennya utverdzhennyu spravedlivosti mizh lyudmi i narodami Na 1962 1965 roki buv obranij rektorom Universitetu Glazgo studentami ostannogo ale ce zalishilosya formalnistyu oskilki uryad PAR dozvolivshi Lutuli z druzhinoyu viyihati na vruchennya Nobelivskoyi premiyi bilsh ne dozvolyalo jomu zalishati krayinu U 1962 roci opublikuvav avtobiografiyu pid nazvoyu Vidpusti mij narod Let My People Go Zaginuv 21 lipnya 1967 roku za kolesami poyizda Pohovanij v Groutvilli KanonizaciyaAnglikanskij Svyatij Den pam yati 21 lipnya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118729772 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817