Шарпевілльська бійня , Шарпевілльська стрілянина — один із злочинів режиму апартеїду, здійснений 21 березня 1960 р., коли південноафриканські поліцейські відкрили вогонь у натовп чорношкірих демонстрантів, убивши 69 осіб. Зіткнення сталося в містечку Шарпевіллі (сьогодні провінція Гаутенг).
Події, що передували
З 1920-х років політичні й економічні рухи чорних південноафриканців були обмежені законами. Напередодні Шарпевілльської бійні уряд Національної партії під керівництвом Хендріка Фервурда, що підтримував апартеїд, використовував ці закони для забезпечення ще більшої сегрегації , а в 1959—1960 рр. ці закони також поширилися і на жінок. с.14, 528. З 1960 року закони були основним інструментом, що використовувався державою для арешту і переслідування своїх політичних опонентів. Така політика ще більше посилювала опір і змобілізовувала людей на відстоювання своїх прав. Африканський національний конгрес (АНК) ухвалив рішення почати кампанію протесту проти ухвалення законів. Ці протести почалися 31 березня 1960 р., проте його суперник Панафриканський конгрес (ПАК) вирішив випередити АНК і розпочав свою кампанію на 10 днів раніше, 21 березня, так як його діячі вважали, що АНК не зможе виграти кампанії.
Бійня
21 березня натовп кількістю від 5000 до 7000 чоловік зібрався біля місцевого поліцейського відділку в містечку Шарпевілль, поблизу Йоганнесбурга, пропонуючи себе заарештувати через відсутність пропусків. Це було частиною ширшої кампанії, організованої Панафриканським конгресом.
Багато хто з натовпу були присутні для того, щоб підтримати акцію, але є свідчення того, що ПАК також використовував засоби залякування для того, щоб залучити людей до протесту, наприклад різання телефонних ліній в Шарпевілі, розповсюдження брошур, що закликали людей не виходити на роботу цього дня, насильний примус водіїв автобусів і пасажирів.
До 10:00 ранку зібрався великий натовп. Спочатку атмосфера була мирною та святковою. Менш ніж 20 поліцейських перебували у відділку на початку акції протесту. Пізніше кількість людей зросла близько до 20 000, а натовп ставав все агресивнішим. Близько 130 поліцейських підкріплення, за підтримки 4 бронетранспортерів рушили на натовп. Поліцейські були озброєні вогнепальною зброєю, в тому числі пістолетами-кулеметами Стена. Не існувало жодних доказів, що хто-небудь у натовпі був озброєним, в тому числі і ватажки .
За допомогою водометів і сльозогінного газу, поліція намагалася розпорошити демонстрантів. Натовп відповів жбурлянням каміння, б'ючи трьох поліцейських, а приблизно о 1:00 вечора поліція спробувала заарештувати демонстрантів. Почалася масова бійка, і натовп попрямував до паркана. Незабаром після цього почалася стрілянина .
Кількість жертв
За офіційними даними було вбито 69 осіб, в тому числі 8 жінок і 10 дітей, і понад 180 отримали поранення, у тому числі 31 жінка і 19 дітей. Багато з них були розстріляні в спину, коли вони намагалися втекти.
Причини розстрілів
Звіти поліції в 1960 році говорять, що недосвідчені поліцейські запанікували і відкрили вогонь спонтанно, викликавши ланцюгову реакцію, яка тривала близько 40 секунд. Цілком імовірно, що поліція була нервовою, як за два місяці до того, як дев'ять інших офіцерів поліції були вбиті в Като-Манор. Підполковник Піенаар, командир поліції підкріплення в Шарпевіллі, сказав у своєму виступі, що " їхній менталітет не дозволив їм зібратися на мирну демонстрацію. Вони зібралися для насильства. " Він також відкинув звинувачення про наказ стріляти і заявив, що він не зробив би цього.
Реакція
Обурення серед чорношкірого населення спалахнуло негайно і наступного тижня по всій країні відбулися демонстрації, марші протесту, страйки та заворушення . 30 березня 1960 р. уряд оголосив надзвичайний стан, затримавши понад 18 тисяч чоловік.
Буря міжнародних протестів після Шарпевілльської стрілянини, включаючи масові демонстрації у багатьох країнах і засудження з боку Організації Об'єднаних Націй. 1 квітня 1960 р. Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію № 134. Шарпевілльський інцидент став поворотним пунктом в історії ПАР. Країна опинилася у ще більшій міжнародній ізоляції. Подія також зіграла свою роль у виході ПАР зі Співдружності націй у 1961 році.
Масове вбивство в Шарпевіллі призвело до заборони Панафриканського конгресу і Африканського національного конгресу, і було одним із каталізаторів для переходу від пасивної мирної боротьби до збройного опору в цих організаціях. Утворилися воєнізовані крила Умхонто ве Сізве в АНК і Поґо в ПАК.
Опісля
З 1994 року 21 березня в Південній Африці почали відзначати День прав людини.
Місце трагедії в Шарпевілі було обране для підписання Конституції Південної Африки президентом Нельсоном Манделою (10 грудня 1996 р.).
У 1998 році Комісія істини і примирення виявила, що дії поліції були "грубим порушенням прав людини в тому, що надмірне застосування сили без необхідності було застосоване проти зібрання беззбройних людей."
ЮНЕСКО відзначає 21 березня як щорічний Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації в пам'ять про цей злочин.
Посилання
- . Time Magazine. 4 April 1960. Архів оригіналу за 20 жовтня 2007. Процитовано 15 December 2006.
- (PDF). 28 October 1998. с. 531—537. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2006. Процитовано 15 December 2006.
- Boddy-Evans, Alistair. . about.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2006. Процитовано 15 грудня 2006.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 22 липня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Remember Sharpeville [ 4 серпня 2015 у Wayback Machine.] at South African History
- Reeves, Rt. Reverend Ambrose. The Sharpeville Massacre - A watershed in South Africa. sahistory.org.za. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 15 липня 2007.
- "Outside South Africa there were widespread reactions to Sharpeville in many countries which in many cases led to positive action against South Africa".—Reeves Rt-Rev A.The Sharpeville Massacre--a Watershed in South Africa [Архівовано 19 липня 2012 у Archive.is]
- Eg, "[I]mmediately following the Sharpeville massacre in South Africa, over 1000 students demonstrated in Sydney against the apartheid system".—Barcan A. Student activists at Sydney University 1960-1967 [ 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.] in History of Education Review, 1 January 2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharpevillska bijnya Sharpevillska strilyanina odin iz zlochiniv rezhimu aparteyidu zdijsnenij 21 bereznya 1960 r koli pivdennoafrikanski policejski vidkrili vogon u natovp chornoshkirih demonstrantiv ubivshi 69 osib Zitknennya stalosya v mistechku Sharpevilli sogodni provinciya Gauteng Podiyi sho pereduvaliZ 1920 h rokiv politichni j ekonomichni ruhi chornih pivdennoafrikanciv buli obmezheni zakonami Naperedodni Sharpevillskoyi bijni uryad Nacionalnoyi partiyi pid kerivnictvom Hendrika Fervurda sho pidtrimuvav aparteyid vikoristovuvav ci zakoni dlya zabezpechennya she bilshoyi segregaciyi a v 1959 1960 rr ci zakoni takozh poshirilisya i na zhinok s 14 528 Z 1960 roku zakoni buli osnovnim instrumentom sho vikoristovuvavsya derzhavoyu dlya areshtu i peresliduvannya svoyih politichnih oponentiv Taka politika she bilshe posilyuvala opir i zmobilizovuvala lyudej na vidstoyuvannya svoyih prav Afrikanskij nacionalnij kongres ANK uhvaliv rishennya pochati kampaniyu protestu proti uhvalennya zakoniv Ci protesti pochalisya 31 bereznya 1960 r prote jogo supernik Panafrikanskij kongres PAK virishiv viperediti ANK i rozpochav svoyu kampaniyu na 10 dniv ranishe 21 bereznya tak yak jogo diyachi vvazhali sho ANK ne zmozhe vigrati kampaniyi Bijnya 21 bereznya natovp kilkistyu vid 5000 do 7000 cholovik zibravsya bilya miscevogo policejskogo viddilku v mistechku Sharpevill poblizu Jogannesburga proponuyuchi sebe zaareshtuvati cherez vidsutnist propuskiv Ce bulo chastinoyu shirshoyi kampaniyi organizovanoyi Panafrikanskim kongresom Bagato hto z natovpu buli prisutni dlya togo shob pidtrimati akciyu ale ye svidchennya togo sho PAK takozh vikoristovuvav zasobi zalyakuvannya dlya togo shob zaluchiti lyudej do protestu napriklad rizannya telefonnih linij v Sharpevili rozpovsyudzhennya broshur sho zaklikali lyudej ne vihoditi na robotu cogo dnya nasilnij primus vodiyiv avtobusiv i pasazhiriv Do 10 00 ranku zibravsya velikij natovp Spochatku atmosfera bula mirnoyu ta svyatkovoyu Mensh nizh 20 policejskih perebuvali u viddilku na pochatku akciyi protestu Piznishe kilkist lyudej zrosla blizko do 20 000 a natovp stavav vse agresivnishim Blizko 130 policejskih pidkriplennya za pidtrimki 4 bronetransporteriv rushili na natovp Policejski buli ozbroyeni vognepalnoyu zbroyeyu v tomu chisli pistoletami kulemetami Stena Ne isnuvalo zhodnih dokaziv sho hto nebud u natovpi buv ozbroyenim v tomu chisli i vatazhki Za dopomogoyu vodometiv i slozoginnogo gazu policiya namagalasya rozporoshiti demonstrantiv Natovp vidpoviv zhburlyannyam kaminnya b yuchi troh policejskih a priblizno o 1 00 vechora policiya sprobuvala zaareshtuvati demonstrantiv Pochalasya masova bijka i natovp popryamuvav do parkana Nezabarom pislya cogo pochalasya strilyanina Kilkist zhertv Za oficijnimi danimi bulo vbito 69 osib v tomu chisli 8 zhinok i 10 ditej i ponad 180 otrimali poranennya u tomu chisli 31 zhinka i 19 ditej Bagato z nih buli rozstrilyani v spinu koli voni namagalisya vtekti Prichini rozstriliv Zviti policiyi v 1960 roci govoryat sho nedosvidcheni policejski zapanikuvali i vidkrili vogon spontanno viklikavshi lancyugovu reakciyu yaka trivala blizko 40 sekund Cilkom imovirno sho policiya bula nervovoyu yak za dva misyaci do togo yak dev yat inshih oficeriv policiyi buli vbiti v Kato Manor Pidpolkovnik Pienaar komandir policiyi pidkriplennya v Sharpevilli skazav u svoyemu vistupi sho yihnij mentalitet ne dozvoliv yim zibratisya na mirnu demonstraciyu Voni zibralisya dlya nasilstva Vin takozh vidkinuv zvinuvachennya pro nakaz strilyati i zayaviv sho vin ne zrobiv bi cogo ReakciyaOburennya sered chornoshkirogo naselennya spalahnulo negajno i nastupnogo tizhnya po vsij krayini vidbulisya demonstraciyi marshi protestu strajki ta zavorushennya 30 bereznya 1960 r uryad ogolosiv nadzvichajnij stan zatrimavshi ponad 18 tisyach cholovik Burya mizhnarodnih protestiv pislya Sharpevillskoyi strilyanini vklyuchayuchi masovi demonstraciyi u bagatoh krayinah i zasudzhennya z boku Organizaciyi Ob yednanih Nacij 1 kvitnya 1960 r Rada Bezpeki OON prijnyala rezolyuciyu 134 Sharpevillskij incident stav povorotnim punktom v istoriyi PAR Krayina opinilasya u she bilshij mizhnarodnij izolyaciyi Podiya takozh zigrala svoyu rol u vihodi PAR zi Spivdruzhnosti nacij u 1961 roci Masove vbivstvo v Sharpevilli prizvelo do zaboroni Panafrikanskogo kongresu i Afrikanskogo nacionalnogo kongresu i bulo odnim iz katalizatoriv dlya perehodu vid pasivnoyi mirnoyi borotbi do zbrojnogo oporu v cih organizaciyah Utvorilisya voyenizovani krila Umhonto ve Sizve v ANK i Pogo v PAK OpislyaKartina iz zobrazhennyam zhertv Z 1994 roku 21 bereznya v Pivdennij Africi pochali vidznachati Den prav lyudini Misce tragediyi v Sharpevili bulo obrane dlya pidpisannya Konstituciyi Pivdennoyi Afriki prezidentom Nelsonom Mandeloyu 10 grudnya 1996 r U 1998 roci Komisiya istini i primirennya viyavila sho diyi policiyi buli grubim porushennyam prav lyudini v tomu sho nadmirne zastosuvannya sili bez neobhidnosti bulo zastosovane proti zibrannya bezzbrojnih lyudej s 537 YuNESKO vidznachaye 21 bereznya yak shorichnij Mizhnarodnij den borotbi za likvidaciyu rasovoyi diskriminaciyi v pam yat pro cej zlochin Posilannya Time Magazine 4 April 1960 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2007 Procitovano 15 December 2006 PDF 28 October 1998 s 531 537 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2006 Procitovano 15 December 2006 Boddy Evans Alistair about com Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2006 Procitovano 15 grudnya 2006 Arhiv originalu za 28 bereznya 2010 Procitovano 22 lipnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Remember Sharpeville 4 serpnya 2015 u Wayback Machine at South African History Reeves Rt Reverend Ambrose The Sharpeville Massacre A watershed in South Africa sahistory org za Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 15 lipnya 2007 Outside South Africa there were widespread reactions to Sharpeville in many countries which in many cases led to positive action against South Africa Reeves Rt Rev A The Sharpeville Massacre a Watershed in South Africa Arhivovano 19 lipnya 2012 u Archive is Eg I mmediately following the Sharpeville massacre in South Africa over 1000 students demonstrated in Sydney against the apartheid system Barcan A Student activists at Sydney University 1960 1967 19 zhovtnya 2012 u Wayback Machine in History of Education Review 1 January 2007