Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алтинта́г, Алтуньшань (кит. 阿尔金山 — «золоті гори») — гірський хребет у Китаї. Північно-західне відгалуження гір Куньлунь, на заході Китаю, між Кашгарською і Цайдамською западинами, на південь від Лобнора і Дуньхуана. довжина становить 800 км. Формує природну межу плато Тибету з Сіньцзян-Уйгурським автономним районом і пустелею Гобі. Висоти 3 500—4 000 м, сягають найбільшої висоти 6 161 м. Схил, звернений до Тарімської западини (на півдні), крутий (перевищення висот 2 000-3 000 м), до Цайдамської (на сході ) — пологіший (500-1 000 м), прорізується наскрізною долиною — .
 | ||||
| Країна | Китай | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Центральна Азія | |||
| Довжина | 800 км | |||
| Ширина | 200 км | |||
| Найвища точка | ||||
| - координати | 37°55′ пн. ш. 87°23′ сх. д. / 37.917° пн. ш. 87.383° сх. д. | |||
| - висота | 6 245 м | |||
  Алтинтаг | ||||
 Алтинтаг | ||||
 Алтинтаг у Вікісховищі | ||||
Хребет був відкритий і описаний у 1876 році Н. М. Пржевальським.
За рельєфом розрізняють такі райони:
- Південно-західна частина — гірська система з скелястими хребтами і , максимальна висота становить 6 161 м. Гори покриті вічними снігами і льодовиками.
- Центральна частина — нижча й вужча частина з переважаючими висотами 3 000-3 500 м, з формами рельєфу м'яких контурів і слабким розчленовуванням.
- Північно-східна частина — ряд коротких масивів, висота яких перевищує 5 000 м. Є невеликі льодовики.
Складаються з пісковиків і стародавніх гнейсів, кристалічних сланців, . Корисні копалини — хроміти, руди свинцю, цинку, нікелю, платини.
Клімат регіону посушливий, різко континентальний.
Річка Черчендар'я (найкрупніша в регіоні) знаходиться в південно-західній частині хребта, в центральній частині річок немає.
Гірські степи і кам'янисті пустелі, льодовики (західна частина). В передгір'ях переважають ландшафти галечниково-щебнистих кам'янистих пустель. В долинах, що розчленовують передгір'я, росте ефедра, саксаул, тамариск, солянки. Обширні простори гір оголені. У верхньому поясі гір — гірсько-степова рослинність і альпійські луги. Ліс відсутній.
Тваринний світ небагатий (дикі яки, , куку-ямани, в південно-західній частині — ).
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Физическая география Китая. М., 1964. (рос.)
- Петров М. П. Пустыни Центральной Азии, т. 2, М.—Л., 1967. (рос.)
- Синицын В. М. Центральная Азия, М., 1959. (рос.)
Посилання
- Алтуньшань // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Altinta g Altunshan kit 阿尔金山 zoloti gori girskij hrebet u Kitayi Pivnichno zahidne vidgaluzhennya gir Kunlun na zahodi Kitayu mizh Kashgarskoyu i Cajdamskoyu zapadinami na pivden vid Lobnora i Dunhuana dovzhina stanovit 800 km Formuye prirodnu mezhu plato Tibetu z Sinczyan Ujgurskim avtonomnim rajonom i pusteleyu Gobi Visoti 3 500 4 000 m syagayut najbilshoyi visoti 6 161 m Shil zvernenij do Tarimskoyi zapadini na pivdni krutij perevishennya visot 2 000 3 000 m do Cajdamskoyi na shodi pologishij 500 1 000 m prorizuyetsya naskriznoyu dolinoyu Altintag kit 阿尔金山 ujg ئالتۇن تاغ Krayina KitajRegion Centralna AziyaDovzhina 800 kmShirina 200 kmNajvisha tochka koordinati 37 55 pn sh 87 23 sh d 37 917 pn sh 87 383 sh d 37 917 87 383 visota 6 245 mAltintagAltintag Altintag u Vikishovishi Hrebet buv vidkritij i opisanij u 1876 roci N M Przhevalskim Za relyefom rozriznyayut taki rajoni Pivdenno zahidna chastina girska sistema z skelyastimi hrebtami i maksimalna visota stanovit 6 161 m Gori pokriti vichnimi snigami i lodovikami Centralna chastina nizhcha j vuzhcha chastina z perevazhayuchimi visotami 3 000 3 500 m z formami relyefu m yakih konturiv i slabkim rozchlenovuvannyam Pivnichno shidna chastina ryad korotkih masiviv visota yakih perevishuye 5 000 m Ye neveliki lodoviki Skladayutsya z piskovikiv i starodavnih gnejsiv kristalichnih slanciv Korisni kopalini hromiti rudi svincyu cinku nikelyu platini Klimat regionu posushlivij rizko kontinentalnij Richka Cherchendar ya najkrupnisha v regioni znahoditsya v pivdenno zahidnij chastini hrebta v centralnij chastini richok nemaye Girski stepi i kam yanisti pusteli lodoviki zahidna chastina V peredgir yah perevazhayut landshafti galechnikovo shebnistih kam yanistih pustel V dolinah sho rozchlenovuyut peredgir ya roste efedra saksaul tamarisk solyanki Obshirni prostori gir ogoleni U verhnomu poyasi gir girsko stepova roslinnist i alpijski lugi Lis vidsutnij Tvarinnij svit nebagatij diki yaki kuku yamani v pivdenno zahidnij chastini LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Fizicheskaya geografiya Kitaya M 1964 ros Petrov M P Pustyni Centralnoj Azii t 2 M L 1967 ros Sinicyn V M Centralnaya Aziya M 1959 ros PosilannyaAltunshan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi KNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi