Алла Сергіївна Демидова (рос. Алла Сергеевна Демидова) — радянська та російська акторка театру і кіно, майстриня художнього слова (читець), літераторка. Заслужена артистка РРФСР (1973). Народна артистка РРФСР (1984). Лауреатка багатьох російських фестивалів та кінопремій, а також Державної премії СРСР (1977).
Алла Демидова | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Алла Демидова | ||||
Ім'я при народженні | Алла Сергіївна Демидова | |||
Народилася | 29 вересня 1936 (87 років) Москва, РРФСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР→ Росія | |||
Діяльність | актриса театру і кіно, майстер художнього слова (читець), літератор | |||
Alma mater | d (1959) і Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1964) | |||
Вчителі | d | |||
Роки діяльності | з 1957 року | |||
Чоловік | кіносценарист (1936—2015) | |||
IMDb | nm0218475 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Алла Демидова у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
Народилася 29 вересня 1936 р. в Москві.
Закінчила Московський державний університет ім. М. Ломоносова (1960) та Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1964).
У 1964—1994 р. — провідна акторка Московського театру драми і комедії на Таганці.
У 1993 р. заснувала і очолює власний експериментальний Театр «А». Виступає з літературно-поетичними авторськими програмами за творами Олександра Пушкіна, Івана Буніна, поетів Срібної доби (Ахматової, Блока, Цвєтаєвої та ін.).
Знімається у кіно з 1957 р. («Денні зорі», «Візит вічливості», «Шосте липня», «Дзеркало» та ін.).
Знялася в ряді українських картин. Грала Лесю Українку у фільмі Миколи Мащенка «Іду до тебе...» (1971, кіностудія ім. Олександра Довженка). Знялася в фільмах: «Комеск» (1965, Одеська кіностудія), картинах Кіри Муратової: «Настроювач» (2004, Росія—Україна), «Вічне повернення» (2012, Україна).
Одна з найбільш значних, глибоких і самобутніх російських акторок.
Алла Демидова — авторка кількох книг, темою яких стали спогади і роздуми про природу театру і акторської майстерності ((рос.)«Вторая реальность» (1980), «А скажите, Иннокентий Михайлович…» (1988), «Владимир Высоцкий, каким знаю и люблю» (1989), «Тени зазеркалья» (1993), «Бегущая строка памяти» (2000), «Ахматовские зеркала» (2004) (власне тлумачення «Поеми без героя»), «Заполняя паузу» (перевидання книги «Бегущая строка памяти») (2007), «В глубине зеркал» (2008), «Письма к Тому» (2010), «Зеркальный лабиринт» (2013), «Ностальгия — это память» (2016), «Итальянские путешествия» (2017) тощо).
Державні нагороди
- Заслужена артистка РРФСР (1973)
- Державна премія СРСР (1977) (1975 «Втеча містера Мак-Кінлі»)
- Народна артистка РРФСР (1984)
- Орден Дружби (16.04.1997) — «За заслуги перед державою, вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва»
- Премія Президента Російської Федерації в області літератури і мистецтва 2000 року (25 квітня 2001 року)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (9.05.2007)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (28.07.2011)
Фестивалі та премії
- 1993 — Премія імені К. С. Станіславського
- 2002 — ОРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз за найкращу жіночу роль другого плану (2002 )
- 2004 — Премія Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії : За найкращу жіночу роль (2004 «Настроювач»)
- 2004 — Премія «Ніка»: За найкращу жіночу роль (2004 «Настроювач»)
- 2005 — Премія «Золотий орел»: За найкращу жіночу роль в кіно (2004 «Настроювач»)
- 2005 — РКФ «Література і кіно» в Гатчині: Приз губернатора Ленінградської області «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва і кінематографії Росії»
- 2009 — Премія «Кумир»: «За високе служіння мистецтву»
- 2011 — Національна премія «Росіянин року»
- 2013 — Лауреатка премії : за довголітнє і доблесне служіння театру
- 2015 — Російська національна театральна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро» — «За служіння театральній Батьківщині»
- 2016 — Лауреатка премії у почесній номінації «Легенда сцени»
- 2018 — у номінації «Найкраща драматична актриса»: за роль у виставі «Ахматова. Поема без героя» (, Москва)
- 2018 — Лауреатка Платоновскої премії в Воронежі: «За безстрашність і гідність в мистецтві»
- 2018 — Лауреатка Премії Станіславського: «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва Росії»
Фільмографія
- (1957, студентка на лекції)
- «Перше побачення» (1960, дівчина біля багаття (немає в титрах)
- «Дев'ять днів одного року» (1962, студентка (немає в титрах)
- («Що таке теорія відносності?») (1964, к/м, вчена-фізик)
- «Комеск» (1965, Лідія Ліняєва, чергова метеорологиня; Одеська кіностудія)
- «Денні зірки» (1966, Ольга Берггольц; реж. )
- «Стюардеса» (1967, к/м, Ольга Іванівна)
- «Живий труп» (1968, Ліза Протасова; реж. Володимир Венгеров)
- «Служили два товариші» (1968, комісарка; реж. Євген Карелов)
- «Ступінь ризику» (1968, Женя; реж. )
- «Шосте липня» (1968, Марія Спиридонова; реж. Юлій Карасик)
- «Щит і меч» / Schild und Schwert (1968, Ангеліка Бюхер; реж. Володимир Басов)
- «Пори року» (кіноальманах). Новела «Четвертий тато» (1968, вихователька)
- «Чайковський» (1969, Юлія фон Мекк; реж. )
- «Чайка» (1970, Ірина Миколаївна Аркадіна; реж. Юлій Карасик)
- «Все королівське військо» (1971, Анна Стентон)
- «Іду до тебе...» (1971, Леся Українка; Кіностудія імені Олександра Довженка)
- «Відплата» (1971, фільм-спектакль)
- «Ти і я» (1971, Катя; реж. Лариса Шепітько
- «Візит ввічливості» (1972, Ніна Сергіївна, акторка; реж.
- «Вірші про Прекрасну даму» (1972, фільм-спектакль)
- «Вибір мети» (1974, Джейн; реж. )
- «Дзеркало» (1974, Єлизавета Павлівна; реж. Андрій Тарковський)
- «Втеча містера Мак-Кінлі» (1975, повія; реж. Михайло Швейцер) — Державна премія СРСР за виконання ролі (1977)
- «Легенда про Тіля» (1976, Катліна; реж. Олександр Алов і Володимир Наумов)
- «Повість про невідомого актора» (1976, Ольга Сергіївна Светільнікова; реж. Олександр Зархі)
- (1976, Олена Гнатівна Смисловська)
- «Червона квіточка» (1977, Чаклунка)
- «Любов Ярова» (1977, фільм-спектакль, Павла Петрівна Панова)
- «Отець Сергій» (1978, Пашенька; реж. )
- «Склянка води» (1979, герцогиня Мальборо; реж. Юлій Карасик)
- «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів» (1981, Лора Лайнс; реж. Ігор Масленников
- «Зорепад» (1981, мати Ліди; реж. Ігор Таланкін)
- «Пікова дама» (1982, оповідачка; реж. Ігор Масленников)
- «Олександр Блок. Батьківщина» (1984, фільм-спектакль, читає вірші Олександра Блока)
- «Час відпочинку з суботи до понеділка» (1984, Анна; реж. Ігор Таланкін)
- «Діти сонця» (1985, Олена Миколаївна Протасова; реж. )
- «Крейцерова соната» (1987, пасажирка; реж. Михайло Швейцер і Софія Мількіна)
- «Недільні прогулянки» (кіноальманах). Новела «Випробувач» (1987, Олена)
- «Осінь, Чертаново...» (1988, кінорежисерка; реж. і Дмитро Таланкін)
- «Три сестри» (1989, фільм-спектакль, реж. Юрій Любимов; Маша)
- «Електра» (1992, фільм-спектакль, реж. Юрій Любимов; Електра)
- (1992, Марія Тимофіївна Лебядкіна; реж. Ігор Таланкін і Дмитро Таланкін)
- «Маленька принцеса» (1997, міс Мінчін; реж. Володимир Грамматиков)
- (1998, імператриця Єлизавета Олексіївна; реж. Ігор Таланкін і Дмитро Таланкін)
- (2000, ; реж. Ігор Масленников)
- (2002, Ельза; реж. Ігор Масленников)
- «Настроювач» (2004, Анна Сергіївна (заможна вдова); реж. Кіра Муратова, Росія—Україна, Одеська кіностудія)
- (2004, ; реж. )
- (2006, Меропія Давидівна Мурзавецька; реж. Ігор Масленников
- «Вічне повернення» (2012, Україна, реж. Кіра Муратова, Україна)
- /The Bottomless Bag (2017, Баба Яга; реж. Рустам Хамдамов) та ін.
Література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Демидова Алла Сергіївна |
- Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — СІ 16;
- Митці України. К., 1992. — С.206;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С197;
- Всемирньїй биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.234—235;
- Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.348-349;
- Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.127.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.nytimes.com/movie/review?res=9904E5DA143BF932A15752C1A964948260
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- [. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017. Біографія актриси на kino-teatr.ru (рос.)]
- [. Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017. Лауреаты Национальной кинематографической премии «НИКА» за 2004 год (рос.)]
- [. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 лютого 2020. Хпустальная Турандот: Лауреаты премии (рос.)]
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2022.
- [. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2020. Лауреаты премии «Звезда Театрала» (рос.)]
- [. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2020. «Золотая маска»: Лауреаты 2018 (сезон 2016—2017 гг.) (рос.)]
- [. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020. Музей Искусств XX—XXI вв.: Вручение Платоновской премии Алле Демидовой и Анатолию Васильеву (18 июн. 2018) (рос.)]
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
Посилання
- Алла Демидова на сайті IMDb (англ.)
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Demidova Alla Sergiyivna Demidova ros Alla Sergeevna Demidova radyanska ta rosijska aktorka teatru i kino majstrinya hudozhnogo slova chitec literatorka Zasluzhena artistka RRFSR 1973 Narodna artistka RRFSR 1984 Laureatka bagatoh rosijskih festivaliv ta kinopremij a takozh Derzhavnoyi premiyi SRSR 1977 Alla Demidovaros Alla DemidovaIm ya pri narodzhenniAlla Sergiyivna DemidovaNarodilasya29 veresnya 1936 1936 09 29 87 rokiv Moskva RRFSR SRSRGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistaktrisa teatru i kino majster hudozhnogo slova chitec literatorAlma materd 1959 i Teatralnij institut imeni Borisa Shukina 1964 VchitelidRoki diyalnostiz 1957 rokuCholovikkinoscenarist 1936 2015 IMDbnm0218475Nagorodi ta premiyiOrden Druzhbi Alla Demidova u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisNarodilasya 29 veresnya 1936 19360929 r v Moskvi Zakinchila Moskovskij derzhavnij universitet im M Lomonosova 1960 ta Teatralne uchilishe imeni B V Shukina 1964 U 1964 1994 r providna aktorka Moskovskogo teatru drami i komediyi na Taganci U 1993 r zasnuvala i ocholyuye vlasnij eksperimentalnij Teatr A Vistupaye z literaturno poetichnimi avtorskimi programami za tvorami Oleksandra Pushkina Ivana Bunina poetiv Sribnoyi dobi Ahmatovoyi Bloka Cvyetayevoyi ta in Znimayetsya u kino z 1957 r Denni zori Vizit vichlivosti Shoste lipnya Dzerkalo ta in Znyalasya v ryadi ukrayinskih kartin Grala Lesyu Ukrayinku u filmi Mikoli Mashenka Idu do tebe 1971 kinostudiya im Oleksandra Dovzhenka Znyalasya v filmah Komesk 1965 Odeska kinostudiya kartinah Kiri Muratovoyi Nastroyuvach 2004 Rosiya Ukrayina Vichne povernennya 2012 Ukrayina Odna z najbilsh znachnih glibokih i samobutnih rosijskih aktorok Alla Demidova avtorka kilkoh knig temoyu yakih stali spogadi i rozdumi pro prirodu teatru i aktorskoyi majsternosti ros Vtoraya realnost 1980 A skazhite Innokentij Mihajlovich 1988 Vladimir Vysockij kakim znayu i lyublyu 1989 Teni zazerkalya 1993 Begushaya stroka pamyati 2000 Ahmatovskie zerkala 2004 vlasne tlumachennya Poemi bez geroya Zapolnyaya pauzu perevidannya knigi Begushaya stroka pamyati 2007 V glubine zerkal 2008 Pisma k Tomu 2010 Zerkalnyj labirint 2013 Nostalgiya eto pamyat 2016 Italyanskie puteshestviya 2017 tosho Derzhavni nagorodiZasluzhena artistka RRFSR 1973 Derzhavna premiya SRSR 1977 1975 Vtecha mistera Mak Kinli Narodna artistka RRFSR 1984 Orden Druzhbi 16 04 1997 Za zaslugi pered derzhavoyu vagomij vnesok u zmicnennya druzhbi i spivpraci mizh narodami bagatorichnu plidnu diyalnist u galuzi kulturi i mistectva Premiya Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi v oblasti literaturi i mistectva 2000 roku 25 kvitnya 2001 roku Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 9 05 2007 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III stupenya 28 07 2011 Festivali ta premiyi1993 Premiya imeni K S Stanislavskogo 2002 ORKF Kinotavr v Sochi Priz za najkrashu zhinochu rol drugogo planu 2002 2004 Premiya Gildiyi kinoznavciv i kinokritikiv Rosiyi Za najkrashu zhinochu rol 2004 Nastroyuvach 2004 Premiya Nika Za najkrashu zhinochu rol 2004 Nastroyuvach 2005 Premiya Zolotij orel Za najkrashu zhinochu rol v kino 2004 Nastroyuvach 2005 RKF Literatura i kino v Gatchini Priz gubernatora Leningradskoyi oblasti Za vidatnij vnesok u rozvitok teatralnogo mistectva i kinematografiyi Rosiyi 2009 Premiya Kumir Za visoke sluzhinnya mistectvu 2011 Nacionalna premiya Rosiyanin roku 2013 Laureatka premiyi za dovgolitnye i doblesne sluzhinnya teatru 2015 Rosijska nacionalna teatralna aktorska premiya imeni Andriya Mironova Figaro Za sluzhinnya teatralnij Batkivshini 2016 Laureatka premiyi u pochesnij nominaciyi Legenda sceni 2018 u nominaciyi Najkrasha dramatichna aktrisa za rol u vistavi Ahmatova Poema bez geroya Moskva 2018 Laureatka Platonovskoyi premiyi v Voronezhi Za bezstrashnist i gidnist v mistectvi 2018 Laureatka Premiyi Stanislavskogo Za vidatnij vnesok u rozvitok teatralnogo mistectva Rosiyi Filmografiya 1957 studentka na lekciyi Pershe pobachennya 1960 divchina bilya bagattya nemaye v titrah Dev yat dniv odnogo roku 1962 studentka nemaye v titrah Sho take teoriya vidnosnosti 1964 k m vchena fizik Komesk 1965 Lidiya Linyayeva chergova meteorologinya Odeska kinostudiya Denni zirki 1966 Olga Berggolc rezh Styuardesa 1967 k m Olga Ivanivna Zhivij trup 1968 Liza Protasova rezh Volodimir Vengerov Sluzhili dva tovarishi 1968 komisarka rezh Yevgen Karelov Stupin riziku 1968 Zhenya rezh Shoste lipnya 1968 Mariya Spiridonova rezh Yulij Karasik Shit i mech Schild und Schwert 1968 Angelika Byuher rezh Volodimir Basov Pori roku kinoalmanah Novela Chetvertij tato 1968 vihovatelka Chajkovskij 1969 Yuliya fon Mekk rezh Chajka 1970 Irina Mikolayivna Arkadina rezh Yulij Karasik Vse korolivske vijsko 1971 Anna Stenton Idu do tebe 1971 Lesya Ukrayinka Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Vidplata 1971 film spektakl Ti i ya 1971 Katya rezh Larisa Shepitko Vizit vvichlivosti 1972 Nina Sergiyivna aktorka rezh Virshi pro Prekrasnu damu 1972 film spektakl Vibir meti 1974 Dzhejn rezh Dzerkalo 1974 Yelizaveta Pavlivna rezh Andrij Tarkovskij Vtecha mistera Mak Kinli 1975 poviya rezh Mihajlo Shvejcer Derzhavna premiya SRSR za vikonannya roli 1977 Legenda pro Tilya 1976 Katlina rezh Oleksandr Alov i Volodimir Naumov Povist pro nevidomogo aktora 1976 Olga Sergiyivna Svetilnikova rezh Oleksandr Zarhi 1976 Olena Gnativna Smislovska Chervona kvitochka 1977 Chaklunka Lyubov Yarova 1977 film spektakl Pavla Petrivna Panova Otec Sergij 1978 Pashenka rezh Sklyanka vodi 1979 gercoginya Malboro rezh Yulij Karasik Prigodi Sherloka Holmsa i doktora Vatsona Sobaka Baskerviliv 1981 Lora Lajns rezh Igor Maslennikov Zorepad 1981 mati Lidi rezh Igor Talankin Pikova dama 1982 opovidachka rezh Igor Maslennikov Oleksandr Blok Batkivshina 1984 film spektakl chitaye virshi Oleksandra Bloka Chas vidpochinku z suboti do ponedilka 1984 Anna rezh Igor Talankin Diti soncya 1985 Olena Mikolayivna Protasova rezh Krejcerova sonata 1987 pasazhirka rezh Mihajlo Shvejcer i Sofiya Milkina Nedilni progulyanki kinoalmanah Novela Viprobuvach 1987 Olena Osin Chertanovo 1988 kinorezhiserka rezh i Dmitro Talankin Tri sestri 1989 film spektakl rezh Yurij Lyubimov Masha Elektra 1992 film spektakl rezh Yurij Lyubimov Elektra 1992 Mariya Timofiyivna Lebyadkina rezh Igor Talankin i Dmitro Talankin Malenka princesa 1997 mis Minchin rezh Volodimir Grammatikov 1998 imperatricya Yelizaveta Oleksiyivna rezh Igor Talankin i Dmitro Talankin 2000 rezh Igor Maslennikov 2002 Elza rezh Igor Maslennikov Nastroyuvach 2004 Anna Sergiyivna zamozhna vdova rezh Kira Muratova Rosiya Ukrayina Odeska kinostudiya 2004 rezh 2006 Meropiya Davidivna Murzavecka rezh Igor Maslennikov Vichne povernennya 2012 Ukrayina rezh Kira Muratova Ukrayina The Bottomless Bag 2017 Baba Yaga rezh Rustam Hamdamov ta in LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Demidova Alla Sergiyivna Kino Znciklopedicheskij slovar M 1987 SI 16 Mitci Ukrayini K 1992 S 206 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S197 Vsemirnyij biograficheskij znciklopedicheskij slovar M 1998 S 234 235 Kinoslovar T 1 SPb 2001 S 348 349 Teatr Znciklopediya M 2002 S 127 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www nytimes com movie review res 9904E5DA143BF932A15752C1A964948260 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 19 listopada 2017 Arhiv originalu za 15 listopada 2017 Procitovano 19 listopada 2017 Biografiya aktrisi na kino teatr ru ros Arhiv originalu za 21 listopada 2017 Procitovano 19 listopada 2017 Laureaty Nacionalnoj kinematograficheskoj premii NIKA za 2004 god ros Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 6 lyutogo 2020 Hpustalnaya Turandot Laureaty premii ros Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2022 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 6 lyutogo 2020 Laureaty premii Zvezda Teatrala ros Arhiv originalu za 24 sichnya 2020 Procitovano 6 lyutogo 2020 Zolotaya maska Laureaty 2018 sezon 2016 2017 gg ros Arhiv originalu za 6 lyutogo 2020 Procitovano 6 lyutogo 2020 Muzej Iskusstv XX XXI vv Vruchenie Platonovskoj premii Alle Demidovoj i Anatoliyu Vasilevu 18 iyun 2018 ros Arhiv originalu za 6 lyutogo 2020 Procitovano 6 lyutogo 2020 PosilannyaAlla Demidova na sajti IMDb angl Ce nezavershena stattya pro aktorku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi