Алессандро Туркі на прізвисько Моргун L Orbetto італ Alessandro Turchi 1578 Верона 22 січня 1649 Рим італійський художни

Алессандро Туркі, на прізвисько Моргун (L'Orbetto) (італ. Alessandro Turchi; 1578, Верона — 22 січня 1649, Рим) — італійський художник епохи раннього бароко.

Алессандро Туркі
італ. Alessandro Turchi


Народження	1578(1578) Верона
Смерть	22 січня 1649(1649-01-22)
	Рим
Країна	Венеційська республіка
Жанр	живопис
Навчання	Феліче Брузазорчі
Діяльність	художник, рисувальник
Напрямок	^d
Твори	^d, ^d, ^d і ^d
Роботи в колекції	^d, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Національна галерея Вікторії, Національний музей Швеції, ^d, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Національний музей у Варшаві, Мауріцгейс, Національна галерея Вірменії, Стара пінакотека, Баварські державні колекції картин, Державні художні зібрання Дрездена, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Національна галерея Ірландії, ^d, ^d, ^d, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Музей мистецтва Метрополітен, ^d, Художній музей Волтерс, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Скуклостер, Музей Фабра, Галерея мистецтв Вокера, ^d, ^d, Галерея Борґезе, музей Кастельвеккйо, Реннський музей образотворчого мистецтва і ^d



Алессандро Туркі у Вікісховищі

Життя і творчість

Був учнем веронского художника — маньєриста Феліче Брузазорчі (1539—1605). У 1603 році почав працювати самостійно. У 1610 році написав вівтарну картину для веронської церкви Св. Луки, в 1612 отримав замовлення від Веронської гільдії ювелірів на іншу вівтарну картину — «Мадонна і святі» (нині втрачена). Після цього покинув майстерню Брузазорчі і поїхав в Венецію. У 1616 році переїхав до Риму, брав участь у створенні фресок в Квірінальському палаці і написав полотно «Христос, Магдалина і ангел» для кардинала (нині — в галереї Боргезе). У Римі його живопис перебував під впливом творчості Карраччі, Караваджо та Гвідо Рені, при цьому художник пом'якшував гру світлих і темних тонів римських майстрів, переробляючи їх в дусі вивченої ним венеціанської школи живопису.

У 1619 році написав вівтарне полотно «Сорок мучеників» для каплиці церкви Санто-Стефано в Вероні. Потім виконав ще ряд замовлень з релігійної тематики для римських церков («Втеча до Єгипту», «Святе сімейство», «Св. Карло Борромеус»). Для графа Джанджакомо Джусті написав у 1620 році алегоричну картину «Меркурій і Афіна Паллада», а потім ще три полотна. У 1621 створив для французького кардинала Франсуа де Сурдіса картину «Воскресіння Христа» (нині в ). У тому ж році закінчив картини «Св. Карло Борромео» та «Богородиця у Славі» для римської церкви Сан-Сальваторе.

У 1637 році за підтримки кардинала став президентом римської художньої академії ді Сан-Лука, в 1638 році вступив в папську Академію віртуозів (Accademia dei Virtuosi). Створював свої живописні твори як на полотні, так і на інших матеріалах — на мармурі, штукатурці, кераміці. Його картини придбала низка колекціонерів-багатіїв і князів церкви, серед них кардинали Рішельє та Мазаріні, король Франції Людовик XIV і штатгальтер Нідерландів Вільгельм III Оранський.

Сестра Алессандро Туркі була дружиною художника Гіацинта Джиміньяні .

Галерея

Бахус і Аріадна
Цефал і Прокріда
Оплакування Христа
Христос і блудниця
Втеча до Єгипту (Мадрид, Національний музей Прадо)
Смерть Клеопатри (бл. 1640)
Містичний шлюб св. Катерини (Париж, Лувр)
Богородиця у Славі
Танкред і Ермінія (бл. 1630)

Джерела

Гос. Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, Аврора, 1976
Meyers Enzyklopädisches Lexikon; Bibliographisches Institut, Lexikonverlag, Mannheim/Wien/Zürich 1975, Band 24, S. 14.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алессандро Туркі

'Allegorie op de macht van Amor' — 1640.

['Allegorie_op_de_macht_van_Amor'<span_class="wef_low_priority_links">_—_1640.</span><div_style="display:none"></div>-1] 'Allegorie op de macht van Amor' — 1640.