Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алесса́ндро Блазе́тті (італ. Alessandro Blasetti; нар. 3 липня 1900, Рим, Італія — пом. 1 лютого 1987, та же) — італійський кінорежисер, сценарист, актор і монтажер, «батько-засновник сучасного італійського кіно».
Італія |
|
Давид ді Донателло (1966),
Золотий лев за кар'єру (1982)
Алессандро Блазетті у ВікісховищіЖиттєпис та творча кар'єра
Алессандро Блазетті народився 3 липня 1900 року в Римі, Італія. Закінчив адвокатську школу, але в 1920-х роках став журналістом і кінокритиком. Заснував декілька журналів, зокрема, Cinematografo та «Світ на екрані», навколо якого об'єдналася група молодих кінематографістів, що прагнули до оновлення італійського кіно". 1928 року розпочав знімання фільму , в якому зображував суворе життя селян. Поступив на роботу в студію Cines, де зняв «Воскресіння» і [en]». Після смерті засновника Cines, [it], став директором студії. Серед відомих його фільмів — [it]» та , останній з яких — епопея про Гарібальді вважається передвісником післявоєнного неореалізму і його найвизначнішим фільмом. «За словами самого режисера на формування його естетичних поглядів plsqcybkb великий вплив роботи російських режисерів — Сергія Ейзенштейна, Всеволода Пудовкіна і .
Буіши поборником італійського фашизму, Блазетті зняв фільми про нього, які багато в чому реабілітують методи влади: «Стара гвардія» (1935), «Альдебаран» (1936), «Ніхто не повертається назад» (1943). Оскільки фільм «Альдебаран» не знайшов особливої підтримки, режисер звернувся до сентиментальних стрічок, відомих як «кіно білих телефонів» і зняв єдиний в цьому жанрі фільм «Графиня з Парми» (1936). Фільм «Залізна корона», що змішує казку, пригоду і історію, приніс режисерові в 1941 році Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм на Венеційському кінофестивалі, попри його явний антимілітаристський пафос. 1942 року поставив за сценарієм Чезаре Дзаваттіні комедію «Чотири кроки в хмарах», яка стала однією зі стрічок, що підготували неореалізм в Італії.
Серед костюмованих стрічок Блазетті виділяється [it]». Режисер відкритіше виразив свою позицію до руху Опору у фільмі . Після війни зробив значний внесок у розвиток італійської кінокомедії («Шкода, що ти каналія», «Щастя бути жінкою»). 1948 року поставив фільм з життя древніх римлян — [en], а в 1957 році сатиричну комедію «Кохання і плітки». 1961 року знімався в ролі режисера А. Блазетті у фільмі Л. Вісконті «Найкрасивіша». У 1960-і зняв критичне кіно про нове італійське суспільство «Я, я, я… та інші». 1961 року поставив фільм нового жанру — художню антивоєнну стрічку, побудовану на документалізмі, — «Я люблю, ти любиш», «деякі сцени цього фільму знімалися в Москві».
У 1970-і роки Блазетті продовжував працювати в кіно та на телебаченні, де створив цілу низку цікавих циклів про те, як робилося національне кіно. Випустив декілька книг, найоб'ємнішою з яких є мемуари «Кіно, яке я прожив» (1979).
У 1967 році Алессандро Блазетті очолював міжнародне журі 20-го Каннського міжнародного кінофестивалю.
Фільмографія
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | Монтажер |
|---|---|---|---|---|---|
| 1929 | Сонце | Sole! |  | | |
| 1930 | Нерон | Nerone | | | |
| 1931 | Воскресіння | Resurrectio | | | |
| 1931 | Мати-земля | Terra madre | | | |
| 1932 | Паліо | Palio | | | |
| 1932 | Трапеза бідних | La tavola dei poveri | | | |
| 1933 | Службовка тата | L'impiegata di papà | | | |
| 1933 | Справа Галлера | Il caso Haller | | | |
| 1934 | 1860 | 1860 | | | |
| 1934 | Стара гвардія | Vecchia guardia | | | |
| 1936 | Альдебаран | Aldebaran | | | |
| 1938 | Графиня з Парми | La contessa di Parma | | | |
| 1938 | Етторе Ф'єрамоска | Ettore Fieramosca | | | |
| 1939 | Пригоди Сальватора Рози | Un'avventura di Salvator Rosa | | | |
| 1939 | Куліси | Retroscena | | | |
| 1941 | Залізна корона | La corona di ferro | | | |
| 1942 | Вечеря блазнів | La cena delle beffe | | | |
| 1942 | Чотири кроки в хмарах | 4 passi fra le nuvole | | | |
| 1943 | Люди з гір | Quelli della montagna | | ||
| 1945 | Ніхто не повертається назад | Nessuno torna indietro | | | |
| 1946 | Один день в житті | Un giorno nella vita | | | |
| 1947 | Міланський собор | Il duomo di Milano | | ||
| 1949 | Фабіола | Fabiola | | | |
| 1950 | Перше причастя | Prima comunione | | | |
| 1952 | Інші часи | Altri tempi — Zibaldone n. 1 | | | |
| 1952 | Спалах полум'я | La fiammata (1952) | | | |
| 1954 | Наші часи | Tempi nostri — Zibaldone n. 2 | | | |
| 1954 | Шкода, що ти каналія | Peccato che sia una canaglia | | ||
| 1956 | Щастя бути жінкою | La fortuna di essere donna | | | |
| 1958 | Любов і базікання | Amore e chiacchiere (Salviamo il panorama) | | | |
| 1959 | Ніч над Європою | Europa di notte | | ||
| 1962 | Я люблю, ти любиш | Io amo, tu ami | | ||
| 1962 | Чотири істини | Les quatre vérités | | | |
| 1964 | Ліола | Liolà | | | |
| 1965 | Я, я, я… та інші | Io, io, io…. e gli altri | | | |
| 1967 | Наречена стрільця | La ragazza del bersagliere | | | |
| 1969 | Симон Болівар | Simón Bolívar | |
Визнання
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1941 | Кубок Муссоліні за найкращий італійський фільм | Залізна корона | Перемога |
| 1950 | Золотий лев | Перше причастя | Номінація |
| Міжнародний приз | Перемога | ||
| 1952 | Золотий лев | Інші часи | Номінація |
| 1980 | Перемога | ||
| 1982 | Перемога | ||
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1946 | Гран-прі фестивалю за найкращий художній фільм | Один день в житті | Номінація |
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | |||
| 1946 | Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Один день в житті | Перемога |
| 1951 | «Срібна стрічка» за найкращу режисуру | Перше причастя | Перемога |
| «Срібна стрічка» за найкращий сюжет/сценарій | Перемога | ||
| 1967 | «Срібна стрічка» за найкращу режисуру | Я, я, я… та інші | Номінація |
| «Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сценарій | Номінація | ||
| 1959 | Найкращий режисер | Ніч над Європою | Перемога |
| Давид ді Донателло | |||
| 1963 | Перемога | ||
| 1900 | Премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу | Я, я, я… та інші | Перемога |
| 1981 | Перемога | ||
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Kezich T. Il Corriere della Sera, 2000.
- Енциклопедія Кіно і ТБ.
- Алессандро Блазетті (рос.). Енциклопедія Кіно і ТБ. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 13 серпня 2012.
- Кіно: Енц. словник, 1986.
- Juries 1967 : Feature Films — Festival de Cannes (International Film Festival) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Дата доступу 03.03.2017
- Нагороди та номінації Алессандро Блазетті на сайті IMDb (англ.)
Література
- Блазетти, Алессандро // Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — С. 49. — 100 000 прим.(рос.)
- Blasetti, Alessandro. Il cinema che ho vissuto. — Bari : Dedalo, 1982. (італ.)
- Gori, Gianfranco. Alessandro Blasetti. — Florence : La Nuova Italia, 1984. (італ.)
- Masi, Stefano. A. Blasetti: 1900—2000. — Rome : Comitato Alessandro Blasetti. (італ.)
- Moliterno, Gino. The A to Z of Italian cinema. — 2008. — .
- Л. Алова. Блазетти Алессандро // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — 204 с. — .(рос.)
Посилання
- Алессандро Блазетті на сайті MYmovies.it (італ.)
- Tullio Kezich (3 липня 2000). Cent' anni fa nasceva Blasetti, regista-dittatore e maestro di tutti. archiviostorico.corriere.it (італ.). Il Corriere della Sera. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 21 липня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alessa ndro Blaze tti ital Alessandro Blasetti nar 3 lipnya 1900 Rim Italiya pom 1 lyutogo 1987 ta zhe italijskij kinorezhiser scenarist aktor i montazher batko zasnovnik suchasnogo italijskogo kino Alessandro Blazettiital Alessandro BlasettiAlessandro Blazetti 1950dData narodzhennya3 lipnya 1900 1900 07 03 Misce narodzhennyaRim ItaliyaData smerti1 lyutogo 1987 1987 02 01 86 rokiv Misce smertiRim ItaliyaPohovannyaKampo Verano 1 NacionalnistitaliyecGromadyanstvo ItaliyaProfesiyakinorezhiser scenarist aktor montazherAlma materRimskij universitet la SapiyencaRoki aktivnosti1917 1981IMDbID 0087704Nagorodi ta premiyiVelikij hrest ordena Za zaslugi pered Italijskoyu RespublikoyuVelikij hrest ordena Za zaslugi pered Italijskoyu RespublikoyuSribna strichka 1946 1951 David di Donatello 1966 Zolotij lev za kar yeru 1982 Alessandro Blazetti u VikishovishiZhittyepis ta tvorcha kar yeraAlessandro Blazetti narodivsya 3 lipnya 1900 roku v Rimi Italiya Zakinchiv advokatsku shkolu ale v 1920 h rokah stav zhurnalistom i kinokritikom Zasnuvav dekilka zhurnaliv zokrema Cinematografo ta Svit na ekrani navkolo yakogo ob yednalasya grupa molodih kinematografistiv sho pragnuli do onovlennya italijskogo kino 1928 roku rozpochav znimannya filmu v yakomu zobrazhuvav suvore zhittya selyan Postupiv na robotu v studiyu Cines de znyav Voskresinnya i en Pislya smerti zasnovnika Cines it stav direktorom studiyi Sered vidomih jogo filmiv it ta ostannij z yakih epopeya pro Garibaldi vvazhayetsya peredvisnikom pislyavoyennogo neorealizmu i jogo najviznachnishim filmom Za slovami samogo rezhisera na formuvannya jogo estetichnih poglyadiv plsqcybkb velikij vpliv roboti rosijskih rezhiseriv Sergiya Ejzenshtejna Vsevoloda Pudovkina i Buishi pobornikom italijskogo fashizmu Blazetti znyav filmi pro nogo yaki bagato v chomu reabilituyut metodi vladi Stara gvardiya 1935 Aldebaran 1936 Nihto ne povertayetsya nazad 1943 Oskilki film Aldebaran ne znajshov osoblivoyi pidtrimki rezhiser zvernuvsya do sentimentalnih strichok vidomih yak kino bilih telefoniv i znyav yedinij v comu zhanri film Grafinya z Parmi 1936 Film Zalizna korona sho zmishuye kazku prigodu i istoriyu prinis rezhiserovi v 1941 roci Kubok Mussolini za najkrashij inozemnij film na Venecijskomu kinofestivali popri jogo yavnij antimilitaristskij pafos 1942 roku postaviv za scenariyem Chezare Dzavattini komediyu Chotiri kroki v hmarah yaka stala odniyeyu zi strichok sho pidgotuvali neorealizm v Italiyi Sered kostyumovanih strichok Blazetti vidilyayetsya it Rezhiser vidkritishe viraziv svoyu poziciyu do ruhu Oporu u filmi Pislya vijni zrobiv znachnij vnesok u rozvitok italijskoyi kinokomediyi Shkoda sho ti kanaliya Shastya buti zhinkoyu 1948 roku postaviv film z zhittya drevnih rimlyan en a v 1957 roci satirichnu komediyu Kohannya i plitki 1961 roku znimavsya v roli rezhisera A Blazetti u filmi L Viskonti Najkrasivisha U 1960 i znyav kritichne kino pro nove italijske suspilstvo Ya ya ya ta inshi 1961 roku postaviv film novogo zhanru hudozhnyu antivoyennu strichku pobudovanu na dokumentalizmi Ya lyublyu ti lyubish deyaki sceni cogo filmu znimalisya v Moskvi U 1970 i roki Blazetti prodovzhuvav pracyuvati v kino ta na telebachenni de stvoriv cilu nizku cikavih cikliv pro te yak robilosya nacionalne kino Vipustiv dekilka knig najob yemnishoyu z yakih ye memuari Kino yake ya prozhiv 1979 U 1967 roci Alessandro Blazetti ocholyuvav mizhnarodne zhuri 20 go Kannskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu FilmografiyaRik Nazva ukrayinskoyu Originalna nazva Rezhiser Scenarist Montazher 1929 Sonce Sole 1930 Neron Nerone 1931 Voskresinnya Resurrectio 1931 Mati zemlya Terra madre 1932 Palio Palio 1932 Trapeza bidnih La tavola dei poveri 1933 Sluzhbovka tata L impiegata di papa 1933 Sprava Gallera Il caso Haller 1934 1860 1860 1934 Stara gvardiya Vecchia guardia 1936 Aldebaran Aldebaran 1938 Grafinya z Parmi La contessa di Parma 1938 Ettore F yeramoska Ettore Fieramosca 1939 Prigodi Salvatora Rozi Un avventura di Salvator Rosa 1939 Kulisi Retroscena 1941 Zalizna korona La corona di ferro 1942 Vecherya blazniv La cena delle beffe 1942 Chotiri kroki v hmarah 4 passi fra le nuvole 1943 Lyudi z gir Quelli della montagna 1945 Nihto ne povertayetsya nazad Nessuno torna indietro 1946 Odin den v zhitti Un giorno nella vita 1947 Milanskij sobor Il duomo di Milano 1949 Fabiola Fabiola 1950 Pershe prichastya Prima comunione 1952 Inshi chasi Altri tempi Zibaldone n 1 1952 Spalah polum ya La fiammata 1952 1954 Nashi chasi Tempi nostri Zibaldone n 2 1954 Shkoda sho ti kanaliya Peccato che sia una canaglia 1956 Shastya buti zhinkoyu La fortuna di essere donna 1958 Lyubov i bazikannya Amore e chiacchiere Salviamo il panorama 1959 Nich nad Yevropoyu Europa di notte 1962 Ya lyublyu ti lyubish Io amo tu ami 1962 Chotiri istini Les quatre verites 1964 Liola Liola 1965 Ya ya ya ta inshi Io io io e gli altri 1967 Narechena strilcya La ragazza del bersagliere 1969 Simon Bolivar Simon BolivarViznannyaNagorodi ta nominaciyi Alessandro Blazetti Rik Kategoriya Film Rezultat Venecijskij mizhnarodnij kinofestival 1941 Kubok Mussolini za najkrashij italijskij film Zalizna korona Peremoga 1950 Zolotij lev Pershe prichastya Nominaciya Mizhnarodnij priz Peremoga 1952 Zolotij lev Inshi chasi Nominaciya 1980 Nagoroda P yetro B yanki Peremoga 1982 Zolotij lev za kar yeru Peremoga Kannskij mizhnarodnij kinofestival 1946 Gran pri festivalyu za najkrashij hudozhnij film Odin den v zhitti Nominaciya Italijskij nacionalnij sindikat kinozhurnalistiv 1946 Premiya Sribna strichka za najkrashu rezhisersku robotu Odin den v zhitti Peremoga 1951 Sribna strichka za najkrashu rezhisuru Pershe prichastya Peremoga Sribna strichka za najkrashij syuzhet scenarij Peremoga 1967 Sribna strichka za najkrashu rezhisuru Ya ya ya ta inshi Nominaciya Sribna strichka za najkrashij originalnij scenarij Nominaciya 1959 Najkrashij rezhiser Nich nad Yevropoyu Peremoga David di Donatello 1963 Zolota plastina za kar yeru Peremoga 1900 Premiya David di Donatello za najkrashu rezhisersku robotu Ya ya ya ta inshi Peremoga 1981 Zolota medal Rima PeremogaPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Kezich T Il Corriere della Sera 2000 Enciklopediya Kino i TB Alessandro Blazetti ros Enciklopediya Kino i TB Arhiv originalu za 29 veresnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2012 Kino Enc slovnik 1986 Juries 1967 Feature Films Festival de Cannes International Film Festival 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Data dostupu 03 03 2017 Nagorodi ta nominaciyi Alessandro Blazetti na sajti IMDb angl LiteraturaBlazetti Alessandro Kino Enciklopedicheskij slovar Gl red S I Yutkevich M Sovetskaya enciklopediya 1986 S 49 100 000 prim ros Blasetti Alessandro Il cinema che ho vissuto Bari Dedalo 1982 ital Gori Gianfranco Alessandro Blasetti Florence La Nuova Italia 1984 ital Masi Stefano A Blasetti 1900 2000 Rome Comitato Alessandro Blasetti ital Moliterno Gino The A to Z of Italian cinema 2008 ISBN 978 0 8108 6896 0 L Alova Blazetti Alessandro Rezhisserskaya enciklopediya Kino Evropy G N Kompanichenko M Nauchno issledovatelskij institut kinoiskusstva 2002 204 s ISBN 5 85646 077 4 ros PosilannyaAlessandro Blazetti na sajti MYmovies it ital Tullio Kezich 3 lipnya 2000 Cent anni fa nasceva Blasetti regista dittatore e maestro di tutti archiviostorico corriere it ital Il Corriere della Sera Arhiv originalu za 29 veresnya 2012 Procitovano 21 lipnya 2012