Алема́нда (фр. allemande, allemanda, almain(e), або alman(d) — укр. «Німецький (танець)») — старовинний німецький танець помірного темпу з рахунком на 4, якому властива пластичність жестів, величавість характеру. Виник у 16 ст. у Великій Британії, поширився в Західній Європі у 16—17 ст.
Танець епохи відродження та бароко, один з найпопулярніших інструментальних танцювальних стилів у музиці епохи бароко. Відомими прикладами у музиці є твори Куперена, Перселла, Баха і Генделя.
В музиці західно-європейського бароко алеманда — перша частина інструментальної сюїти. В сучасній музиці зустрічається як стилізація під старовину.
Серед українських композиторів до жанру алеманди зверталися М. Лисенко («Українська сюїта у формі старовинних танців»), В. Косенко («11 етюдів у формі старовинних танців»), Є. Юцевич («Сюїта в старовинному стилі» для фортепіано ), І. Шамо («Класична сюїта» для фортепіано ), М. Скорик (Сюїта для струнного оркестру), Я. Вєрєщагін («Маленька класична сюїта» для фортепіано ) та інші.
Історія
Аллеманде виник у XVI столітті. Тактовий розмір: 2/4. Темп середній. Цей танець, швидше за все, походить від танців, що були популярними в той час у Німеччині. З формою Аллеманде експериментували французькі композитори, вони зробили його більш вільним у відношенні темпу, перенісши тактовий розмір у 4/4. Характерними рисами танцю є відсутність синкоп, тональна і мелодійна контрастність. Німецькі композитори, такі як Йоганн Якоб Фробергер та Йоганн Себастьян Бах, вільно поводились з формою Аллеманде для клавіру, хоча Аллеманде для декількох інструментів виглядають у них більш традиційно.
Італійські й англійські композитори обходилися з Аллеманде вільніше, використовуючи контрапункт і більшу різноманітність в темпах. Арканджело Кореллі писав Аллеманде від largo до presto. Англійський Аллеманде відомий з рукописів, де описується близько десяти, часом дуже схожих, варіантів виконання цього танцю.
Наприкінці XVIII століття слово «Аллеманде» почали використовувати для позначення нового танцю у темпі 3/4 «Douze allemande» Карла Марії фон Вебера (op.4, 1801 р.) який передував появі вальсу.
Примітки
- Blatter, Alfred (2007). Revisiting music theory: a guide to the practice, p.28. .
- Scholes P., 1970, article: Allemande.
- Encyclopædia Britannica Online. . Архів оригіналу за 24 грудня 2007. Процитовано 26 квітня 2021.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Т. Філенко Алеманда // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 47
Посилання
- Алеманда [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alema nda fr allemande allemanda almain e abo alman d ukr Nimeckij tanec starovinnij nimeckij tanec pomirnogo tempu z rahunkom na 4 yakomu vlastiva plastichnist zhestiv velichavist harakteru Vinik u 16 st u Velikij Britaniyi poshirivsya v Zahidnij Yevropi u 16 17 st Temp Allemande Tanec epohi vidrodzhennya ta baroko odin z najpopulyarnishih instrumentalnih tancyuvalnih stiliv u muzici epohi baroko Vidomimi prikladami u muzici ye tvori Kuperena Persella Baha i Gendelya V muzici zahidno yevropejskogo baroko alemanda persha chastina instrumentalnoyi syuyiti V suchasnij muzici zustrichayetsya yak stilizaciya pid starovinu Sered ukrayinskih kompozitoriv do zhanru alemandi zvertalisya M Lisenko Ukrayinska syuyita u formi starovinnih tanciv V Kosenko 11 etyudiv u formi starovinnih tanciv Ye Yucevich Syuyita v starovinnomu stili dlya fortepiano I Shamo Klasichna syuyita dlya fortepiano M Skorik Syuyita dlya strunnogo orkestru Ya Vyeryeshagin Malenka klasichna syuyita dlya fortepiano ta inshi IstoriyaAllemande vinik u XVI stolitti Taktovij rozmir 2 4 Temp serednij Cej tanec shvidshe za vse pohodit vid tanciv sho buli populyarnimi v toj chas u Nimechchini Z formoyu Allemande eksperimentuvali francuzki kompozitori voni zrobili jogo bilsh vilnim u vidnoshenni tempu perenisshi taktovij rozmir u 4 4 Harakternimi risami tancyu ye vidsutnist sinkop tonalna i melodijna kontrastnist Nimecki kompozitori taki yak Jogann Yakob Froberger ta Jogann Sebastyan Bah vilno povodilis z formoyu Allemande dlya klaviru hocha Allemande dlya dekilkoh instrumentiv viglyadayut u nih bilsh tradicijno Italijski j anglijski kompozitori obhodilisya z Allemande vilnishe vikoristovuyuchi kontrapunkt i bilshu riznomanitnist v tempah Arkandzhelo Korelli pisav Allemande vid largo do presto Anglijskij Allemande vidomij z rukopisiv de opisuyetsya blizko desyati chasom duzhe shozhih variantiv vikonannya cogo tancyu Naprikinci XVIII stolittya slovo Allemande pochali vikoristovuvati dlya poznachennya novogo tancyu u tempi 3 4 Douze allemande Karla Mariyi fon Vebera op 4 1801 r yakij pereduvav poyavi valsu PrimitkiBlatter Alfred 2007 Revisiting music theory a guide to the practice p 28 ISBN 0 415 97440 2 Scholes P 1970 article Allemande Encyclopaedia Britannica Online Arhiv originalu za 24 grudnya 2007 Procitovano 26 kvitnya 2021 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T FilenkoAlemanda Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 47PosilannyaAlemanda 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE