Алексієнко Федір Микитович | |
---|---|
Народився | 1882[1] Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 6 лютого 1904 Женева, Швейцарія |
Країна | Росія |
Національність | українець |
Діяльність | ботанік |
Alma mater | d |
Галузь | ботаніка |
Нагороди | d |
Автограф |
Фе́дір Мики́тович Алексі́єнко (також: Алексєєнко, Олексієнко) (1882 — †19 лютого 1904) — український ботанік, мандрівник; учасник революційного руху в Російській імперії.
Біографічні відомості
Походить з дворянської родини, народився в колишньому Павлоградському повіті на Катеринославщині, син багатодітного заможного поміщика, після смерті якого з братом Миколою успадкував його маєток. Середню освіту здобув у реальному училищі Катеринослава, яке закінчив у 1895 році. Ще у шкільні роки захопився природознавством та під керівництвом ботаніка І. Я. Акінфієва, викладача реального училища, брав участь у ботанічних екскурсіях та гербарних зборах на околицях міста Катеринослава, на території Верхньодніпровського та Новомосковського повітів.
Навчався у Лісовому інституті у Петербурзі. Захопившись революційною діяльністю, продав братові свою частину маєтку та поїхав закордон.
Примушений з царської Росії емігрувати, Алексієнко загинув під час нелегального переходу швейцарсько-французького кордону. Алексєєнко наклав на себе руки, захоплений жандармами при нелегальному пеереході кордону.
Внесок в науку
- Почерк Федора Алєексєєнка
- Iris alexeenkoi Grossh
- Нотатки Федора Алєексєєнка
Алексєєнко, протягом шести років (1897-1903) подорожуючи російською частиною Кавказу і вивчаючи його флору, зібрав величезні колекції рослин (понад 15 000 зразків), які приніс у дар Академії наук. За це Олексієнка було удостоєно Почесної ювілейної медалі імені академіка К.М. Бера. Опис деяких нових на той час видів рослин з Кавказу (астрагалу (Astragalus), волосню (Elymus), ячменю (Hordeum), піретруму (Pyrethrum)) Алексєєнко опублікував у праці В. І. Липського «Флора Кавказу» (Тіфліс, 1902, доповнення 1). Оглядова стаття Алексєєнка про його ботанічні дослідження на Кавказі в 1902 році була опублікована посмертно.
У 1901 році здійснив подорож до Середньої Азії, дослідивши в ботанічному відношенні Памір, Ваханський хребет, Шугнан та область Дарваз, привіз із цієї експедиції 4000 гербарних зразків.
У 1903 році здійснив експедицію до Персії, зібравши 1100 екземплярів рослин.
Крім того, Алексєєнко зібрав цінні гербарії флор Катеринославської та Таврійської губерній (Крим).
Основні твори
Artemisia armeniaca Lam.; Betckea caucasica Boiss.; Nepeta supina Stev.; Potentilla pimpinelloides L.; Salsola daghestanica Czern. - Delectus plantarum exsic catarum anno 1899. II. // Учений. зап. Юріївськ. ун-ту, рік 7. - 1899. - Вип. 2. - С. 32, 33, 48-49, 51, 53.
Betula Raddeana Trautv.; Colchicum laetum Stev. //Тр. бот. саду Юріївськ. ун-ту. - 1901. - Т. II, вип. 3. - С. 161-162.
Rhamnus microcarpa Boiss. P. microphylla Trautv.; Sphaerophysa salsula D. С. // Тр. бот. саду Юріївськ. ун-ту. - 1901. - Т. II, вип. 4. - С. 230-231.
Axyris caucasica Lipsky // Тр. бот. саду Юріївськ. ун-ту. - 1902. - Т. III. - С. 255.
Про цікаві папороті східного Кавказу // Тр. бот. саду Юріївськ. ун-ту. - 1902. - Т. III, вип. 1. - С. 23-27.
Aspidium aculeatum Sw.; Colchicum laetum Stev. //Тр. бот. саду Юріївськ. ун-ту. - (1902) 1903. - Т. III, вип. 4. - С. 252, 255.
Trixago Apula Stev.; Hordeum (Elymus) daghestanicum n. sp. // Список рослин Гербарія російської флори, вид. Робот. музеєм АН. - СПб., 1902. - Т. IV. - С. 25, 29-30.
Ботанічні дослідження на Кавказі 1902 року // Тр. Робот. музею АН. - 1907. - Т. III. - С. 64-93. (Стаття опублікована посмертно)
Досліджував рослинність Кавказу (1897), Середньої Азії (1901), Ірану (1903); зібрав цінні матеріали, що зберігаються в гербарії .
Примітки
- автор назви (ботаніка)
- Акінфєєв І. Пам'яті Федора Микитовича Алексєєнка. Спогади вчителя // Тр. Робот. саду Юріївськ. ун-ту. - 1906. - Т. VII, вип. 1. - С. 51-58.
- Воронов Ю. Н. Короткий нарис ботанічної діяльності Ф. M. Алексєєнкa // Тр. Робот. саду Юріївськ. ун-ту. - 1906. - Т. VII, вип. 1. - С. 59-61.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksiyenko partiya Aleksiyenko Fedir MikitovichNarodivsya1882 1 Pavlogradskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer6 lyutogo 1904 1904 02 06 Zheneva ShvejcariyaKrayina RosiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistbotanikAlma materLisnij institutdGaluzbotanikaNagorodiKarl Ernst von Baer medaldAvtograf Fe dir Miki tovich Aleksi yenko takozh Aleksyeyenko Oleksiyenko 1882 19 lyutogo 1904 ukrayinskij botanik mandrivnik uchasnik revolyucijnogo ruhu v Rosijskij imperiyi Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Vnesok v nauku 2 1 Osnovni tvori 3 Primitki 4 LiteraturaBiografichni vidomostired Pohodit z dvoryanskoyi rodini narodivsya v kolishnomu Pavlogradskomu poviti na Katerinoslavshini sin bagatoditnogo zamozhnogo pomishika pislya smerti yakogo z bratom Mikoloyu uspadkuvav jogo mayetok Serednyu osvitu zdobuv u realnomu uchilishi Katerinoslava yake zakinchiv u 1895 roci She u shkilni roki zahopivsya prirodoznavstvom ta pid kerivnictvom botanika I Ya Akinfiyeva vikladacha realnogo uchilisha brav uchast u botanichnih ekskursiyah ta gerbarnih zborah na okolicyah mista Katerinoslava na teritoriyi Verhnodniprovskogo ta Novomoskovskogo povitiv Navchavsya u Lisovomu instituti u Peterburzi Zahopivshis revolyucijnoyu diyalnistyu prodav bratovi svoyu chastinu mayetku ta poyihav zakordon 2 Primushenij z carskoyi Rosiyi emigruvati Aleksiyenko zaginuv pid chas nelegalnogo perehodu shvejcarsko francuzkogo kordonu Aleksyeyenko naklav na sebe ruki zahoplenij zhandarmami pri nelegalnomu peerehodi kordonu nbsp Botanik Fedir Aleksiyenko na smertnomu odri Foto departamentu policiyi nbsp Fedir Alekseyenk Foto departamentu policiyiVnesok v naukured nbsp Pocherk Fedora Alyeeksyeyenka nbsp Iris alexeenkoi Grossh nbsp Notatki Fedora Alyeeksyeyenka Aleksyeyenko protyagom shesti rokiv 1897 1903 podorozhuyuchi rosijskoyu chastinoyu Kavkazu i vivchayuchi jogo floru zibrav velichezni kolekciyi roslin ponad 15 000 zrazkiv yaki prinis u dar Akademiyi nauk Za ce Oleksiyenka bulo udostoyeno Pochesnoyi yuvilejnoyi medali imeni akademika K M Bera Opis deyakih novih na toj chas vidiv roslin z Kavkazu astragalu Astragalus volosnyu Elymus yachmenyu Hordeum piretrumu Pyrethrum Aleksyeyenko opublikuvav u praci V I Lipskogo Flora Kavkazu Tiflis 1902 dopovnennya 1 Oglyadova stattya Aleksyeyenka pro jogo botanichni doslidzhennya na Kavkazi v 1902 roci bula opublikovana posmertno 3 U 1901 roci zdijsniv podorozh do Serednoyi Aziyi doslidivshi v botanichnomu vidnoshenni Pamir Vahanskij hrebet Shugnan ta oblast Darvaz priviz iz ciyeyi ekspediciyi 4000 gerbarnih zrazkiv U 1903 roci zdijsniv ekspediciyu do Persiyi zibravshi 1100 ekzemplyariv roslin Krim togo Aleksyeyenko zibrav cinni gerbariyi flor Katerinoslavskoyi ta Tavrijskoyi gubernij Krim Osnovni tvorired Artemisia armeniaca Lam Betckea caucasica Boiss Nepeta supina Stev Potentilla pimpinelloides L Salsola daghestanica Czern Delectus plantarum exsic catarum anno 1899 II Uchenij zap Yuriyivsk un tu rik 7 1899 Vip 2 S 32 33 48 49 51 53 Betula Raddeana Trautv Colchicum laetum Stev Tr bot sadu Yuriyivsk un tu 1901 T II vip 3 S 161 162 Rhamnus microcarpa Boiss P microphylla Trautv Sphaerophysa salsula D S Tr bot sadu Yuriyivsk un tu 1901 T II vip 4 S 230 231 Axyris caucasica Lipsky Tr bot sadu Yuriyivsk un tu 1902 T III S 255 Pro cikavi paporoti shidnogo Kavkazu Tr bot sadu Yuriyivsk un tu 1902 T III vip 1 S 23 27 Aspidium aculeatum Sw Colchicum laetum Stev Tr bot sadu Yuriyivsk un tu 1902 1903 T III vip 4 S 252 255 Trixago Apula Stev Hordeum Elymus daghestanicum n sp Spisok roslin Gerbariya rosijskoyi flori vid Robot muzeyem AN SPb 1902 T IV S 25 29 30 Botanichni doslidzhennya na Kavkazi 1902 roku Tr Robot muzeyu AN 1907 T III S 64 93 Stattya opublikovana posmertno Doslidzhuvav roslinnist Kavkazu 1897 Serednoyi Aziyi 1901 Iranu 1903 zibrav cinni materiali sho zberigayutsya v gerbariyi Institutu botaniki AN SRSR Primitkired avtor nazvi botanika d Track Q669585 Akinfyeyev I Pam yati Fedora Mikitovicha Aleksyeyenka Spogadi vchitelya Tr Robot sadu Yuriyivsk un tu 1906 T VII vip 1 S 51 58 Voronov Yu N Korotkij naris botanichnoyi diyalnosti F M Aleksyeyenka Tr Robot sadu Yuriyivsk un tu 1906 T VII vip 1 S 59 61 Literaturared Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 nbsp Ce nezavershena stattya pro botanika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aleksiyenko Fedir Mikitovich amp oldid 43391989