Схиархімандрит Алексій (в миру Олександр Іва́нович Кабалю́к; 12 вересня 1877, село Ясіня, Австро-Угорщина — 2 грудня 1947, село Іза, Хустський район, Закарпатська область, УРСР) — закарпатський православний архімандрит, активіст москвофільського напрямку.
Алексій Карпаторуський | |
---|---|
У миру: | Кабалюк Олександр Іванович |
У чернецтві: | Алексій |
Народився | 12 вересня 1877 Ясіня, Рахівський район, Україна |
Помер | 2 грудня 1947 (70 років) Іза, Хустська міська громада, Хустський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР |
Прославлений | 21 жовтня 2001 року |
У лику | Святого |
Медіафайли на Вікісховищі |
Біографія
Походження, юність
Олександр Кабалюк народився 12 вересня 1877 року в селі Ясіня під Раховом у сім'ї лісоруба. Батьки хлопчика, Іван Кабалюк і Анна Кульчицька, були благочестивими греко-католиками і назвали сина в честь святого князя Александра Невського. Він закінчив церковно-приходську школу і вступив послушником у греко-католицький монастир Кишь-Баранья. Але з дитинства його душа лежала до православ'я, він читав багато літератури, прагнув знань про віру. Відслуживши в армії, Олександр зважився пов'язати своє життя з Церквою. Він пішов до прозорливого старця Бескидського монастиря, який сказав йому покинути думки про одруження та присвятити себе службі Богу. У себе на батьківщині Олександр Кабалюк, після смерті батька ставши багатим господарем, познайомився з чоловіком, який розповів йому про православну віру, про святині православ'я у Росії, подарував йому книгу Дмитра Ростовського «Духовний алфавіт». У 1905 році Кабалюк поїхав у Росію, пробув там недовго, але загорівся щирою прив'язаністю до православ'я, і, повернувшись звідти, став проповідувати серед русинів. Через рік він знову побував у Росії, Києві, а потім здійснив паломницькі поїздки в Почаїв та Палестину.
Перехід у Православ'я, прийняття чернецтва
У 1907 році на таємному зібранні православного руху в селі Ільниця було вирішено відправити Олександра Кабалюка на Афон, для того, щоб він привіз звідти православні святині. У 1908 році він добрався до Руського Свято-Пантелеімонівського монастиря на Афоні, де, як виявилось, жив монах В'ячеслав, русин із села Березова, який познайомив Олександра з ігуменом монастиря архімандритом Місаілом. Після розмови з Олександром Кабалюком, який розповів про становище віруючих у Карпатській Русі, архімандрит Місаіл зібрав Собор старців монастиря, на якому було прийнято рішення приєднати його до Православної Церкви. У 1909 році в Хусті був зібраний черговий таємний з'їзд православних русинів. Ситуація в регіоні загострювалася — у деяких селах вже були спроби переходу селян в православ'я, а жителям Ізи і Великих Лучок шляхом найтяжчих випробувань вдалося перейти. Незважаючи на тиск влади на русинів, що симпатизували православ'ю, судові процеси (найгучнішим з яких в Карпатській Русі на той час був перший Мармарош-Сиготський процес 1904 року) і терор, кількість православних зростала. У тому році за пропозицією греко-католицького священника русофіла Бачинського, який служив у селі Ясіня, було вирішено відправити Олександра Кабалюка в Росію, для отримання сану священника. Це стало можливим після того, як зусиллями активного карпаторуського діяча, внука Адольфа Добрянського, Олексія Геровського від єпископа Холмського Євлогія було отримано дозвіл на навчання карпаторосів у двокласній богословській школі при Яблочинському Свято-Онуфрієвському монастирі. Олександр Кабалюк разом з декількома іншими юнаками був відправлений в Росію за сприянням дядька Геровського, Будиловича.
У Яблочинському монастирі Олександр був пострижений в чернецтво з ім'ям Алексій в честь Алексія, чоловіка Божого і рукопокладений на ієрея. Потім він поїхав на Афон, щоб отримати афонські документи, які б дали йому можливість повернутися в Австро-Угорщину. Пробувши деякий час на Афонi, він відправився до вселенського патріарха в Константинополь. Патріарх вислухав розповідь про стан справ у Карпатській Русі, підтвердив посвідчення, видане о. Алексію архімандритом Місаілом і видав грамоту на грецькій мові з благословенням на службу.
Місіонерська діяльність, переслідування
Повернувшись на батьківщину до великого посту 1911 року як помічник Мішкольцського протоієрея, отець Алексій влаштував у Ясінях домову церкву, яку облаштував складним іконостасом та іншим церковним начинням, вивезеним з Росії, і крім богослужебної діяльності працював точильником, не бажаючи обтяжувати парафіян. Його приїзд спричинив стурбованість угорських жандармів, яким він показав грамоту патріарха. Вони надіслали цю грамоту в Будапешт, звідки було отримано дозвіл отцю Алексію служити в Ясінях, не виїжджаючи за межі села. Але отець Алексій бачив величезну кількість православних русинів, які потребували священника, і постійно робив спроби виїжджати в різні населені пункти Закарпаття. Його багато разів заарештовували жандарми, проте він не покидав свою подвижницьку діяльність, і об'їхав безліч сіл, в яких багато людей вперше бачили православного священника. Він здійснював треби, дуже часто служив щодня декілька тижнів підряд. За цей час в Мараморощині, за інформацією угорської газети, в православ'я перейшло близько 14 тисяч людей. Слава про православного батюшку розійшлась по всій Карпатській Русі, чим була дуже стурбована влада. Стеження за отцем Алексієм посилилося, і скоро він практично не міг продовжувати свою діяльність. Він був змушений виїхати в Росію, а потім у США, де спільно з священником Олександром Хотовицьким опікувався громадою американських карпаторосів. Але у 1913 році, коли він дізнався про судовий процес проти православних християн-русинів, звинувачених у державній зраді (за яким сам о. Алексій проходив головним звинуваченим), він вирішив повернутися на батьківщину, до свого народу, і сам здався суду. Показовий процес, що мав за основу провокаційну діяльність та фальсифікації, тривав 2 місяці. У результаті отець Алексій був засуджений до чотирьох років і шести місяців ув'язнення і штрафу в 100 крон. Процес викликав великий резонанс у всьому слов'янському світі, особливо в Росії. Після його закінчення імператор Микола II подарував Алексію Кабалюку золотий .
Розвиток Православної Церкви у Карпатській Русі
Вийшовши з в'язниці, отець Алексій продовжив свою діяльність по службі Богу і народу Карпатській Русі. Він до кінця життя залишався у заснованому ним Свято-Нікольському монастирі в селі Іза. У 1921 році Алексій Кабалюк відкрив Собор Карпаторуської Православної Церкви, яка автономно існувала в складі Сербської Православної Церкви, на який з'їхалося близько чотирьохсот делегатів. На з'їзді було ухвалено статут і офіційну назву — «Карпаторуська Православна Східна Церква». У цьому ж році Алексія Кабалюка обрано ігуменом чоловічого монастиря в Ізі, а в 1923 році — архімандритом. Потім єпископ Досифей призначив отця Алексія головою Духовної консисторії і настоятелем парафії Хуста. Під час «Савватійського розколу», направленого на відокремлення Карпаторуської Церкви від Сербської, і перепідпорядкування її «Чехословацькій Церкві», отець Алексій залишився вірним Сербській Церкві і преосвященному Досифею. У 1944 році він став ініціатором організації Православного з'їзду в Мукачеве, на якому було багато відомих карпаторуських священників, вчених і громадських діячів. Вони склали звернення на ім'я Сталіна, в якому просили включити Карпатську Русь в склад Радянського Союзу як самостійну Карпаторуську Республіку. Крім того, 23 священники підписали звернення до Синоду Російської православної церкви, з проханням про перехід Мукачівсько-Пряшевської єпархії в склад Московської патріархії. Також було прийнято рішення направити в Москву делегацію русинів, яку очолив карпаторуський вчений і громадський діяч Георгій Геровський. В СРСР делегацію показово радо зустріли, делегатів прийняв патріарх Алексій, на зустрічі з яким вони ще раз заявили про те, що вони «рішуче проти приєднання нашої території до Української РСР. Ми не хочемо бути чехами, ні українцями, ми хочемо бути руськими (русинами) і свою землю бажаємо бачити автономною, але в межах Радянської Росії». Однак все вже було вирішено наперед і ніхто у радянському уряді не збирався серйозно розглядати бажання русинів і Підкарпатську Русь було приєднано до Української РСР. Алексій Кабалюк дуже важко переживав ці події. Після втручання радянської влади в церковні справи Карпатської Русі православ'я знову опинилося під загрозою. Почалось закриття і розорення храмів, утиски віруючих.
Смерть, прославлення
Архімандрит Алексій помер 2 грудня (19 листопада за старим стилем) 1947 року, прийнявши схиму. Його було поховано на братському кладовищі Свято-Нікольського монастиря в Ізі. У 1999 році були виявлені майже нетлінні мощі схиархімандрита Алексія, а 21 жовтня 2001 року Блаженнійший Митрополит Київський і всія України Володимир здійснив у Свято-Нікольському монастирі Ізи прославлення його в лик святих.
Посилання
- Юрій Данилець. Життя преподобного Олексія Карпаторуського сповідника. [ 6 червня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Aleksij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kabalyuk Shiarhimandrit Aleksij v miru Oleksandr Iva novich Kabalyu k 12 veresnya 1877 selo Yasinya Avstro Ugorshina 2 grudnya 1947 selo Iza Hustskij rajon Zakarpatska oblast URSR zakarpatskij pravoslavnij arhimandrit aktivist moskvofilskogo napryamku Aleksij KarpatoruskijU miru Kabalyuk Oleksandr IvanovichU chernectvi AleksijNarodivsya12 veresnya 1877 1877 09 12 Yasinya Rahivskij rajon UkrayinaPomer2 grudnya 1947 1947 12 02 70 rokiv Iza Hustska miska gromada Hustskij rajon Zakarpatska oblast Ukrayinska RSR SRSRProslavlenij21 zhovtnya 2001 rokuU likuSvyatogoMediafajli na VikishovishiBiografiyaPohodzhennya yunist Oleksandr Kabalyuk narodivsya 12 veresnya 1877 roku v seli Yasinya pid Rahovom u sim yi lisoruba Batki hlopchika Ivan Kabalyuk i Anna Kulchicka buli blagochestivimi greko katolikami i nazvali sina v chest svyatogo knyazya Aleksandra Nevskogo Vin zakinchiv cerkovno prihodsku shkolu i vstupiv poslushnikom u greko katolickij monastir Kish Baranya Ale z ditinstva jogo dusha lezhala do pravoslav ya vin chitav bagato literaturi pragnuv znan pro viru Vidsluzhivshi v armiyi Oleksandr zvazhivsya pov yazati svoye zhittya z Cerkvoyu Vin pishov do prozorlivogo starcya Beskidskogo monastirya yakij skazav jomu pokinuti dumki pro odruzhennya ta prisvyatiti sebe sluzhbi Bogu U sebe na batkivshini Oleksandr Kabalyuk pislya smerti batka stavshi bagatim gospodarem poznajomivsya z cholovikom yakij rozpoviv jomu pro pravoslavnu viru pro svyatini pravoslav ya u Rosiyi podaruvav jomu knigu Dmitra Rostovskogo Duhovnij alfavit U 1905 roci Kabalyuk poyihav u Rosiyu probuv tam nedovgo ale zagorivsya shiroyu priv yazanistyu do pravoslav ya i povernuvshis zvidti stav propoviduvati sered rusiniv Cherez rik vin znovu pobuvav u Rosiyi Kiyevi a potim zdijsniv palomnicki poyizdki v Pochayiv ta Palestinu Perehid u Pravoslav ya prijnyattya chernectva U 1907 roci na tayemnomu zibranni pravoslavnogo ruhu v seli Ilnicya bulo virisheno vidpraviti Oleksandra Kabalyuka na Afon dlya togo shob vin priviz zvidti pravoslavni svyatini U 1908 roci vin dobravsya do Ruskogo Svyato Panteleimonivskogo monastirya na Afoni de yak viyavilos zhiv monah V yacheslav rusin iz sela Berezova yakij poznajomiv Oleksandra z igumenom monastirya arhimandritom Misailom Pislya rozmovi z Oleksandrom Kabalyukom yakij rozpoviv pro stanovishe viruyuchih u Karpatskij Rusi arhimandrit Misail zibrav Sobor starciv monastirya na yakomu bulo prijnyato rishennya priyednati jogo do Pravoslavnoyi Cerkvi U 1909 roci v Husti buv zibranij chergovij tayemnij z yizd pravoslavnih rusiniv Situaciya v regioni zagostryuvalasya u deyakih selah vzhe buli sprobi perehodu selyan v pravoslav ya a zhitelyam Izi i Velikih Luchok shlyahom najtyazhchih viprobuvan vdalosya perejti Nezvazhayuchi na tisk vladi na rusiniv sho simpatizuvali pravoslav yu sudovi procesi najguchnishim z yakih v Karpatskij Rusi na toj chas buv pershij Marmarosh Sigotskij proces 1904 roku i teror kilkist pravoslavnih zrostala U tomu roci za propoziciyeyu greko katolickogo svyashennika rusofila Bachinskogo yakij sluzhiv u seli Yasinya bulo virisheno vidpraviti Oleksandra Kabalyuka v Rosiyu dlya otrimannya sanu svyashennika Ce stalo mozhlivim pislya togo yak zusillyami aktivnogo karpatoruskogo diyacha vnuka Adolfa Dobryanskogo Oleksiya Gerovskogo vid yepiskopa Holmskogo Yevlogiya bulo otrimano dozvil na navchannya karpatorosiv u dvoklasnij bogoslovskij shkoli pri Yablochinskomu Svyato Onufriyevskomu monastiri Oleksandr Kabalyuk razom z dekilkoma inshimi yunakami buv vidpravlenij v Rosiyu za spriyannyam dyadka Gerovskogo Budilovicha U Yablochinskomu monastiri Oleksandr buv postrizhenij v chernectvo z im yam Aleksij v chest Aleksiya cholovika Bozhogo i rukopokladenij na iyereya Potim vin poyihav na Afon shob otrimati afonski dokumenti yaki b dali jomu mozhlivist povernutisya v Avstro Ugorshinu Probuvshi deyakij chas na Afoni vin vidpravivsya do vselenskogo patriarha v Konstantinopol Patriarh visluhav rozpovid pro stan sprav u Karpatskij Rusi pidtverdiv posvidchennya vidane o Aleksiyu arhimandritom Misailom i vidav gramotu na greckij movi z blagoslovennyam na sluzhbu Misionerska diyalnist peresliduvannya Povernuvshis na batkivshinu do velikogo postu 1911 roku yak pomichnik Mishkolcskogo protoiyereya otec Aleksij vlashtuvav u Yasinyah domovu cerkvu yaku oblashtuvav skladnim ikonostasom ta inshim cerkovnim nachinnyam vivezenim z Rosiyi i krim bogosluzhebnoyi diyalnosti pracyuvav tochilnikom ne bazhayuchi obtyazhuvati parafiyan Jogo priyizd sprichiniv sturbovanist ugorskih zhandarmiv yakim vin pokazav gramotu patriarha Voni nadislali cyu gramotu v Budapesht zvidki bulo otrimano dozvil otcyu Aleksiyu sluzhiti v Yasinyah ne viyizhdzhayuchi za mezhi sela Ale otec Aleksij bachiv velicheznu kilkist pravoslavnih rusiniv yaki potrebuvali svyashennika i postijno robiv sprobi viyizhdzhati v rizni naseleni punkti Zakarpattya Jogo bagato raziv zaareshtovuvali zhandarmi prote vin ne pokidav svoyu podvizhnicku diyalnist i ob yihav bezlich sil v yakih bagato lyudej vpershe bachili pravoslavnogo svyashennika Vin zdijsnyuvav trebi duzhe chasto sluzhiv shodnya dekilka tizhniv pidryad Za cej chas v Maramoroshini za informaciyeyu ugorskoyi gazeti v pravoslav ya perejshlo blizko 14 tisyach lyudej Slava pro pravoslavnogo batyushku rozijshlas po vsij Karpatskij Rusi chim bula duzhe sturbovana vlada Stezhennya za otcem Aleksiyem posililosya i skoro vin praktichno ne mig prodovzhuvati svoyu diyalnist Vin buv zmushenij viyihati v Rosiyu a potim u SShA de spilno z svyashennikom Oleksandrom Hotovickim opikuvavsya gromadoyu amerikanskih karpatorosiv Ale u 1913 roci koli vin diznavsya pro sudovij proces proti pravoslavnih hristiyan rusiniv zvinuvachenih u derzhavnij zradi za yakim sam o Aleksij prohodiv golovnim zvinuvachenim vin virishiv povernutisya na batkivshinu do svogo narodu i sam zdavsya sudu Pokazovij proces sho mav za osnovu provokacijnu diyalnist ta falsifikaciyi trivav 2 misyaci U rezultati otec Aleksij buv zasudzhenij do chotiroh rokiv i shesti misyaciv uv yaznennya i shtrafu v 100 kron Proces viklikav velikij rezonans u vsomu slov yanskomu sviti osoblivo v Rosiyi Pislya jogo zakinchennya imperator Mikola II podaruvav Aleksiyu Kabalyuku zolotij Rozvitok Pravoslavnoyi Cerkvi u Karpatskij Rusi Raka z moshami Aleksiya Karpatoruskogo v seli Iza Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Vijshovshi z v yaznici otec Aleksij prodovzhiv svoyu diyalnist po sluzhbi Bogu i narodu Karpatskij Rusi Vin do kincya zhittya zalishavsya u zasnovanomu nim Svyato Nikolskomu monastiri v seli Iza U 1921 roci Aleksij Kabalyuk vidkriv Sobor Karpatoruskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi yaka avtonomno isnuvala v skladi Serbskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi na yakij z yihalosya blizko chotirohsot delegativ Na z yizdi bulo uhvaleno statut i oficijnu nazvu Karpatoruska Pravoslavna Shidna Cerkva U comu zh roci Aleksiya Kabalyuka obrano igumenom cholovichogo monastirya v Izi a v 1923 roci arhimandritom Potim yepiskop Dosifej priznachiv otcya Aleksiya golovoyu Duhovnoyi konsistoriyi i nastoyatelem parafiyi Husta Pid chas Savvatijskogo rozkolu napravlenogo na vidokremlennya Karpatoruskoyi Cerkvi vid Serbskoyi i perepidporyadkuvannya yiyi Chehoslovackij Cerkvi otec Aleksij zalishivsya virnim Serbskij Cerkvi i preosvyashennomu Dosifeyu U 1944 roci vin stav iniciatorom organizaciyi Pravoslavnogo z yizdu v Mukacheve na yakomu bulo bagato vidomih karpatoruskih svyashennikiv vchenih i gromadskih diyachiv Voni sklali zvernennya na im ya Stalina v yakomu prosili vklyuchiti Karpatsku Rus v sklad Radyanskogo Soyuzu yak samostijnu Karpatorusku Respubliku Krim togo 23 svyashenniki pidpisali zvernennya do Sinodu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi z prohannyam pro perehid Mukachivsko Pryashevskoyi yeparhiyi v sklad Moskovskoyi patriarhiyi Takozh bulo prijnyato rishennya napraviti v Moskvu delegaciyu rusiniv yaku ocholiv karpatoruskij vchenij i gromadskij diyach Georgij Gerovskij V SRSR delegaciyu pokazovo rado zustrili delegativ prijnyav patriarh Aleksij na zustrichi z yakim voni she raz zayavili pro te sho voni rishuche proti priyednannya nashoyi teritoriyi do Ukrayinskoyi RSR Mi ne hochemo buti chehami ni ukrayincyami mi hochemo buti ruskimi rusinami i svoyu zemlyu bazhayemo bachiti avtonomnoyu ale v mezhah Radyanskoyi Rosiyi Odnak vse vzhe bulo virisheno napered i nihto u radyanskomu uryadi ne zbiravsya serjozno rozglyadati bazhannya rusiniv i Pidkarpatsku Rus bulo priyednano do Ukrayinskoyi RSR Aleksij Kabalyuk duzhe vazhko perezhivav ci podiyi Pislya vtruchannya radyanskoyi vladi v cerkovni spravi Karpatskoyi Rusi pravoslav ya znovu opinilosya pid zagrozoyu Pochalos zakrittya i rozorennya hramiv utiski viruyuchih Smert proslavlennya Arhimandrit Aleksij pomer 2 grudnya 19 listopada za starim stilem 1947 roku prijnyavshi shimu Jogo bulo pohovano na bratskomu kladovishi Svyato Nikolskogo monastirya v Izi U 1999 roci buli viyavleni majzhe netlinni moshi shiarhimandrita Aleksiya a 21 zhovtnya 2001 roku Blazhennijshij Mitropolit Kiyivskij i vsiya Ukrayini Volodimir zdijsniv u Svyato Nikolskomu monastiri Izi proslavlennya jogo v lik svyatih PosilannyaYurij Danilec Zhittya prepodobnogo Oleksiya Karpatoruskogo spovidnika 6 chervnya 2012 u Wayback Machine