Патріарх Алексій I (в миру Сергій Володимирович Симанський; 27 жовтня (9 листопада) 1877, Москва — 17 квітня 1970) — православний єпископ РПЦ у РРФСР. 13-й Патріарх Московський. Російський дворянин.
Алексій I | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
4 лютого 1945 — 17 квітня 1970 | ||
Церква: | РПЦ | |
Попередник: | Сергій | |
Наступник: | Пимен | |
| ||
5 жовтня 1933 — 4 лютого 1945 | ||
Попередник: | Серафим (Чичаґов) | |
Наступник: | ||
Альма-матер: | d | |
Науковий ступінь: | кандидат богослов'я | |
Діяльність: | священник, богослов, чернець | |
Ім'я при народженні: | Сергій Володимирович Симонський | |
Народження: | 27 жовтня (8 листопада) 1877 Москва, Російська імперія | |
Смерть: | 17 квітня 1970[1][2](92 роки) Передєлкіно, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР | |
Похований: | Троїце-Сергієва Лавра | |
Династія: | ||
Батько: | Симанський Володимир Андрійович | |
Мати: | Пороховщикова Ольга Олександрівна | |
Священство: | 21 грудня 1903 (3 січня 1904) | |
Чернецтво: | 9 (22) лютого 1902 | |
Єп. хіротонія: | 28 квітня (11 травня) 1913 | |
Нагороди: | ||
|
Життєпис
1899 закінчив юридичний факультет Московського університету.
1900 вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1904.
1902 прийняв чернецтво з ім'ям Алексій. Після закінчення академії в сані архімандрита був ректором Тульської, а згодом Новгородської семінарій.
1913 висвячений у сан єпископа Тихвинського.
1921 переведено до Петрограда з титулом вікарного єпископа Ямбурзького.
Був однодумцем і послідовником Патріарха Тихона.
1932 зведено у сан митрополита.
1933—1945 — митрополит Ленінградський і Новгородський. Під час Другої світової війни залишався весь час у Ленінграді, де йому дали дозвіл здійснювати богослужіння.
Після смерті Патріарха Сергія у травні 1944 Алексій став намісником патріаршого престолу. На Помісному Соборі російської православної церкви (1945) обраний патріархом.
Ще до свого обрання (2 лютого) на патріарший престол писав голові відділу у справах РПЦ про своє обрання: «…Ви присутні на Літургії 4-го числа і після літургії і короткого молебня, коли я вийду в мантії, перший мене удостоєте вітання, якщо це вирішено буде Вами. Далі берете участь в парадному обіді о 6 годині в той же день». Карпов привітав Патріарха після молебню в Єлоховському соборі, порушивши, інструкції, дані йому з цього приводу МГБ..
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2ZFdzdmRHaDFiV0l2Tmk4Mk55OGxSREFsT1VNbFJEQWxRamdsUkRFbE9ESWxSREVsT0RBbFJEQWxRa1VsUkRBbFFrWWxSREFsUWtVbFJEQWxRa0lsUkRBbFFqZ2xSREVsT0RKZkpVUXdKVGt3SlVRd0pVSkNKVVF3SlVJMUpVUXdKVUpCSlVReEpUZ3hKVVF4SlRrMkpVUXdKVUk1WHlVeU9DVkVNQ1ZCTVNWRU1TVTVOaVZFTUNWQ1F5VkVNQ1ZDTUNWRU1DVkNSQ1ZFTVNVNE1TVkVNU1U0UXlWRU1DVkNRU1ZFTUNWQ09DVkVNQ1ZDT1NVeU9TVXlRMThsUkRBbFFrTWxSREVsT1RZbFJERWxPREVsUkRFbE9EWWxSREFsUWpVbFJEQWxRakVsUkRBbFFrSWxSREVsT0VVbFJERWxPREVsUkRFbE9ESWxSREFsUWpnbFJERWxPRElsUkRBbFFqVWxSREFsUWtJbFJERWxPRU5mSlVRd0pVSkdKVVF3SlVJd0pVUXhKVGd5SlVReEpUZ3dKVVF4SlRrMkpVUXdKVUl3SlVReEpUZ3dKVVF4SlRnNEpVUXdKVUkxSlVRd0pVSXpKVVF3SlVKRlh5VkVNQ1ZDUmlWRU1TVTRNQ1ZFTUNWQ05TVkVNU1U0TVNWRU1TVTRNaVZFTUNWQ1JTVkVNQ1ZDUWlWRU1TVTRNeVV5UTE4bFJEQWxRamNsUkRBbFFqTWxSREFsUWtVbFJEQWxRalFsUkRBbFFrVWxSREFsUWtOZkxWOGxSREFsUWtZbFJEQWxRakFsUkRFbE9ESWxSREVsT0RBbFJERWxPVFlsUkRBbFFqQWxSREVsT0RBbFJERWxPRFZmSlVRd0pVRXdKVVF3SlRsR0pVUXdKVUUyTG1wd1p5OHlNakJ3ZUMxMGFIVnRZbTVoYVd3dWFuQm4uanBn.jpg)
Церковна політика
Період патріаршества Алексія I характеризується, з одного боку, подальшим обмеженням релігійних прав та свобод вірян комуністичним режимом, а з другого — прагненням зміцнити позиції церкви у тоталітарному суспільстві. Алексій I провадив боротьбу з церковними розколами (зокрема, обновленством) та іншими церковними негараздами, налагоджував стосунки з православними російськими приходами за кордоном, дбав про їхнє організаційне оформлення, єдність з РПЦ.
РПЦ за Алексія I в 1961 комуністи дали дозвіл вступити у Всесвітню раду церков, сподіваючись використати цю організацію для своїх агентурних мет. Алексій I був членом .
1970 розпорядився надати автокефалію Американській православній церкві та автономію — Японській православній церкві.
Партіарх Алексій I та Україна
Навесні 1946 Алексій I прикрив своїм ім'ям одну з найганебніших подій в історії російського православ'я: Українська греко-католицька церква була заборонена на території СРСР згідно з рішенням уряду, а її майно передано в «тимчасове користування» РПЦ (вся нерухомість націоналізована). Усі заходи «по відриву парафій греко-католицької (уніатської) церкви в СРСР від Ватикану і подальшого приєднання їх до Російської православної церкви» розроблені в Раді у справах РПЦ в березні 1945 і схвалені особисто Сталіним. 23 серпня 1946 р. голова Президії Верховної Ради СРСР Микола Шверник вручив Алексію I Орден Трудового Червоного Прапора.
Також за патріаршества Алексія I на Львівському псевдособорі 1946 року брутально «ліквідовано» Берестейську унію 1596, та в 1949 — Ужгородську унію 1646, після чого органи НКВС СРСР заарештували її настоятеля єпископа Теодора Ромжу.
Помер у Москві. Похований у Троїце-Сергієвій лаврі.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118648055 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Munzinger Personen
- За іншими даними — 1896
- МОНИТОРИНГ СМИ: Из недавней истории церковно-государственных отношений в России. К «избранию» Патриарха Алексия (Симанского) — Credo.Press. credo.press. Процитовано 8 лютого 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Докладная записка Г. Г. Карпова И. В. Сталину о мероприятиях по присоединению греко-католических приходов СССР к РПЦ, укреплению влияния Московской патриархии за рубежом, развертыванию борьбы против Ватикана и др. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] ГА РФ. Ф. 6991. Оп. 1. Д. 29. Л. 101—109. Подлинник. (рос.) [Архівовано з першоджерела 16 вересня 2017.]
Література
- Рибачук М. Ф. Алексій I [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 65. — .
- Алексій I [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет