Олена Ашотівна Алексанян (вірм. Ելենա Աշոտի ԱլեքսանյանԵլենա Աշոտի Ալեքսանյան;18 грудня 1933, Єреван, Вірменія — 24 липня 2008, Єреван, Вірменія) — радянський і вірменський літературознавець і перекладач, дослідник в галузі порівняльного літературознавства. Доктор філологічних наук, професор.
Олена Алексанян | |
---|---|
Народилася | 18 грудня 1933 Єреван, СРСР |
Померла | 24 липня 2008 (74 роки) Єреван, Вірменія |
Країна | Вірменія |
Діяльність | літературознавиця, перекладачка, літературний критик, філологиня |
Alma mater | Єреванський державний університет (1955) Літературний інститут імені Горького (1964) |
Заклад | Єреванський державний університет Комуніст[d] Єреванський державний лінгвістичний університет ім. В. Я. Брюсова d |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] і професор |
Членство | d |
Біографія
Народилася 18 грудня 1933 року в Єревані, отримала вищу освіту в 1955 році, закінчивши російське відділення філологічного факультету Єреванського державного університету (ЕрГУ). В цьому ж році поступила на роботу у Видавництво ЕрГУ як редактор, а з 1957 року по 1962 рік працювала літературним співробітником відділу культури республіканської газети «Комуніст». У 1963 році, будучи на заочній аспірантурі ЕрГУ, вступила на стажування в Інститут Світової Літератури імені А. М. Горького в Москві. У 1965 році там же захистила кандидатську дисертацію на тему «Паустовський — новеліст».
Протягом трьох років до 1967 року працювала старшим викладачем Єреванського Державного педагогічного інституту імені В. Брюсова (нині ЄДЛУ), а з 1967 року працювала спочатку старшим науковим співробітником, а потім завідувачем відділом зарубіжної літератури та компаративного вивчення літератур в Інституті літератури імені М. Абегяна. У 2001—2007 рр. також завідувала кафедрою російської літератури ЄДЛУ.
У 1978 році захистила докторську дисертацію на тему «Вірменський реалізм і досвід російської літератури», в 1984 році отримала звання професора. З 1969 року — член Спілки Письменників Вірменії як критик, літературознавець, перекладач.
Наукова діяльність
Олена Алексанян вела активну науково-громадську діяльність, був членом правління товариства Вірменія-Франція, публікувалася в журналах «Дружба народів», «Питання літератури», активно друкувалася в республіканських журналах «Літературна Вірменія», «Російська мова у Вірменії», «Гарун», газетах «Голос Вірменії» і «Новий Час», у Московських і Санкт-Петербурзьких періодичних виданнях. Виступала на міжнародних конференціях в Єревані, Москві, Рязані, Відні.
Протягом життєвого шляху О. Алексанян поєднувала наукову діяльність з викладацькою у вузах Вірменії. Під її керівництвом захищено багато кандидатських і докторських дисертацій, не тільки дослідниками з Єревана, але і з районів республіки (Гюмрі, Ванадзор та ін).
Олена Алексанян є автором 7 монографій та більше 100 наукових статей, опублікованих у наукових збірниках ЄДЛУ, ЕрГУ, «Хандесе», «Банбере» та ін.
У 2003 році Олена Алексанян нагороджена премією імені Л. Мкртчяна і Вірмено-російського університету за книгу «Вірменія живе в душі могуче».
Сфера наукових інтересів
- Взаємовідносини національних літератур, творчість В. Брюсова, вірмено-російські, вірмено-французькі літературні зв'язки.
- Автор багатьох літературно-критичних статей, а також монографій про творчість класиків і сучасних російських письменників.
- Значний відрізок своєї наукової діяльності Е.Алексанян присвятила вивченню сучасної вірменської прози, особливо творчості Гранту Матевосяна, включивши вірменського письменника в контекст «радянської прози деревенщиків». Широкий громадський резонанс отримала її книга «Шлях до дому», присвячена аналізу сучасної вірменської прози. Кожна з її книг знаменувала собою певну щабель розвитку вірменського літературознавства
Переклади і журналістська діяльність
О. Алексанян переклала на російську мову твори вірменської — класичної і сучасної — літератури (Аветік Ісаакян, Аксель Бакунц [ 1 травня 2017 у Wayback Machine.], Сіро Хандзадян, Перч Зейтунцян та ін.).
Вона є авторкою багатьох популярних статей, опублікованих у вірменських і російських періодичних виданнях.
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 21 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 21 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2010. Процитовано 21 травня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2009. Процитовано 6 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 21 травня 2017.
- «Банбер»[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 21 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 21 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
- Журнальный зал. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 21 травня 2017.
Джерела
- (см. Дополнительная информация)
- Энциклопедия Фонда «Хайазг» [ 30 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- [недоступне посилання з лютого 2019 Памяти Елены Алексанян, Эля][недоступне посилання з вересня 2019]. Азат Егиазарян. Газета «Новое Время». 26 июля 2008.
- Памяти Елены Алексанян [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. Азат Егиазарян. Газета «Гракан Терт». 1 августа 2008 (на арм.яз).
- . Елена Алексанян. Газета «Голос Армении» 1 ноября 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksanyan Olena Ashotivna Aleksanyan virm Ելենա Աշոտի Ալեքսանյան Ելենա Աշոտի Ալեքսանյան 18 grudnya 1933 Yerevan Virmeniya 24 lipnya 2008 Yerevan Virmeniya radyanskij i virmenskij literaturoznavec i perekladach doslidnik v galuzi porivnyalnogo literaturoznavstva Doktor filologichnih nauk profesor Olena AleksanyanNarodilasya18 grudnya 1933 1933 12 18 Yerevan SRSRPomerla24 lipnya 2008 2008 07 24 74 roki Yerevan VirmeniyaKrayina VirmeniyaDiyalnistliteraturoznavicya perekladachka literaturnij kritik filologinyaAlma materYerevanskij derzhavnij universitet 1955 Literaturnij institut imeni Gorkogo 1964 ZakladYerevanskij derzhavnij universitet Komunist d Yerevanskij derzhavnij lingvistichnij universitet im V Ya Bryusova dNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d i profesorChlenstvodBiografiyaNarodilasya 18 grudnya 1933 roku v Yerevani otrimala vishu osvitu v 1955 roci zakinchivshi rosijske viddilennya filologichnogo fakultetu Yerevanskogo derzhavnogo universitetu ErGU V comu zh roci postupila na robotu u Vidavnictvo ErGU yak redaktor a z 1957 roku po 1962 rik pracyuvala literaturnim spivrobitnikom viddilu kulturi respublikanskoyi gazeti Komunist U 1963 roci buduchi na zaochnij aspiranturi ErGU vstupila na stazhuvannya v Institut Svitovoyi Literaturi imeni A M Gorkogo v Moskvi U 1965 roci tam zhe zahistila kandidatsku disertaciyu na temu Paustovskij novelist Protyagom troh rokiv do 1967 roku pracyuvala starshim vikladachem Yerevanskogo Derzhavnogo pedagogichnogo institutu imeni V Bryusova nini YeDLU a z 1967 roku pracyuvala spochatku starshim naukovim spivrobitnikom a potim zaviduvachem viddilom zarubizhnoyi literaturi ta komparativnogo vivchennya literatur v Instituti literaturi imeni M Abegyana U 2001 2007 rr takozh zaviduvala kafedroyu rosijskoyi literaturi YeDLU U 1978 roci zahistila doktorsku disertaciyu na temu Virmenskij realizm i dosvid rosijskoyi literaturi v 1984 roci otrimala zvannya profesora Z 1969 roku chlen Spilki Pismennikiv Virmeniyi yak kritik literaturoznavec perekladach Naukova diyalnistOlena Aleksanyan vela aktivnu naukovo gromadsku diyalnist buv chlenom pravlinnya tovaristva Virmeniya Franciya publikuvalasya v zhurnalah Druzhba narodiv Pitannya literaturi aktivno drukuvalasya v respublikanskih zhurnalah Literaturna Virmeniya Rosijska mova u Virmeniyi Garun gazetah Golos Virmeniyi i Novij Chas u Moskovskih i Sankt Peterburzkih periodichnih vidannyah Vistupala na mizhnarodnih konferenciyah v Yerevani Moskvi Ryazani Vidni Protyagom zhittyevogo shlyahu O Aleksanyan poyednuvala naukovu diyalnist z vikladackoyu u vuzah Virmeniyi Pid yiyi kerivnictvom zahisheno bagato kandidatskih i doktorskih disertacij ne tilki doslidnikami z Yerevana ale i z rajoniv respubliki Gyumri Vanadzor ta in Olena Aleksanyan ye avtorom 7 monografij ta bilshe 100 naukovih statej opublikovanih u naukovih zbirnikah YeDLU ErGU Handese Banbere ta in U 2003 roci Olena Aleksanyan nagorodzhena premiyeyu imeni L Mkrtchyana i Virmeno rosijskogo universitetu za knigu Virmeniya zhive v dushi moguche Sfera naukovih interesivVzayemovidnosini nacionalnih literatur tvorchist V Bryusova virmeno rosijski virmeno francuzki literaturni zv yazki Avtor bagatoh literaturno kritichnih statej a takozh monografij pro tvorchist klasikiv i suchasnih rosijskih pismennikiv Znachnij vidrizok svoyeyi naukovoyi diyalnosti E Aleksanyan prisvyatila vivchennyu suchasnoyi virmenskoyi prozi osoblivo tvorchosti Grantu Matevosyana vklyuchivshi virmenskogo pismennika v kontekst radyanskoyi prozi derevenshikiv Shirokij gromadskij rezonans otrimala yiyi kniga Shlyah do domu prisvyachena analizu suchasnoyi virmenskoyi prozi Kozhna z yiyi knig znamenuvala soboyu pevnu shabel rozvitku virmenskogo literaturoznavstvaPerekladi i zhurnalistska diyalnistO Aleksanyan pereklala na rosijsku movu tvori virmenskoyi klasichnoyi i suchasnoyi literaturi Avetik Isaakyan Aksel Bakunc 1 travnya 2017 u Wayback Machine Siro Handzadyan Perch Zejtuncyan ta in Vona ye avtorkoyu bagatoh populyarnih statej opublikovanih u virmenskih i rosijskih periodichnih vidannyah Primitki Arhiv originalu za 16 veresnya 2017 Procitovano 21 travnya 2017 Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 21 travnya 2017 Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 21 travnya 2017 Arhiv originalu za 3 bereznya 2010 Procitovano 21 travnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 6 lyutogo 2009 Procitovano 6 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 21 travnya 2017 Banber nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 21 travnya 2017 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2017 Arhiv originalu za 25 travnya 2017 Procitovano 21 travnya 2017 Zhurnalnyj zal Arhiv originalu za 10 lipnya 2012 Procitovano 21 travnya 2017 Dzherela sm Dopolnitelnaya informaciya Enciklopediya Fonda Hajazg 30 veresnya 2017 u Wayback Machine nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Pamyati Eleny Aleksanyan Elya nedostupne posilannya z veresnya 2019 Azat Egiazaryan Gazeta Novoe Vremya 26 iyulya 2008 Pamyati Eleny Aleksanyan 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Azat Egiazaryan Gazeta Grakan Tert 1 avgusta 2008 na arm yaz Elena Aleksanyan Gazeta Golos Armenii 1 noyabrya 2007