Александров Павло Сергійович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Павло Александров.

|Посада=

Александров Павло Сергійович
Александров Павел Сергеевич
Народився	25 квітня (7 травня) 1896^[1] Ногінськ, Російська імперія
Помер	16 листопада 1982(1982-11-16)^[2]^[3]^[…] (86 років) Москва, СРСР
Поховання	^d^[2]^[5]
Країна	СРСР
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	МДУ (1921)^[6]^[2] Q4424937? (1913)^[2]
Галузь	математика
Заклад	МДУ^[2] Математичний інститут імені Стєклова^[2] Інститут перспективних досліджень^[2] Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Посада	голова
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	^d^[7] і Лузін Микола Миколайович
Аспіранти, докторанти	^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] Курош Олександр Геннадійович^[6] Понтрягін Лев Семенович^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] Кудрявцев Лев Дмитрович^[6] ^d^[6] ^d^[6] ^d^[6] Михайло Шура-Бура^[6] ^d^[6] ^d^[6] Тумаркін Лев Абрамович^[6] ^d^[6]
Членство	Академія наук НДР Леопольдина Російська академія наук Академія наук СРСР Національна академія наук США Австрійська академія наук Польська академія наук
У шлюбі з	^d^[8]
Нагороди	Медаль Котеніуса (1969) премія імені М. І. Лобачевського (1972)
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Александров Павло Сергійович у Вікісховищі

Павло́ Сергі́йович Алекса́ндров (нар. 25 квітня (7 травня) 1896(18960507), Ногінськ, нині Московської області — 16 листопада 1982, Москва) — російський та український радянський математик. Академік АН СРСР (1953). Герой Соціалістичної Праці (1969).

Біографічні відомості

1917 року закінчив Московський університет. Студент та Миколи Лузіна. У 1923–1924 роках разом з Урисоном відвідував Геттінгенський університет, де співпрацював з Гільбертом, Курантом та Нетер.

Професор Московського університету (з 1929), віце-президент (з 1958).

Відомий працями з теорії множин і топології. Створив , методи комбінаторного (алгебраїчного) дослідження множин і просторів; йому належать заг. закони двоїстості, розробка теорії розмірності та ін.

До 1941 року протягом ряду років Александров працював за сумісництвом у Дніпропетровському університеті. Обраний іноземним членом низки зарубіжних академій.

Відзнаки та нагороди

• Сталінська премія, 1943.
• Нагороджено орденом Леніна.

Також його ім'ям названо астероїд 16810 Павелалександров.

Див. також

• Нерв покриття

Примітки

1. http://www.mi.ras.ru/index.php?c=inmemoriapage&id=21996&l=1
2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
   d:Track:Q547473
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
5. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
8. https://magazines.gorky.media/novyi_mi/1995/9/vospominaniya-o-sergee-esenine.html

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 131.