Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Акула плащоносна | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Плащоносна акула  | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Chlamydoselachus anguineus , 1884 | ||||||||||||||||||||||||||
 Поширення плащоносної акули | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Акула плащоносна (Chlamydoselachus anguineus) — вид акул з родини плащоносних акул (Chlamydoselachidae). Інша назва «гофрована акула». Зовні значно більше нагадує дивну морську змію або вугра, ніж своїх найближчих родичів.
Систематика
Плащоносну акулу описав американський зоолог у 1884 році. Наукова назва Chlamydoselachus anguineus походить від дав.-гр. χλαμύς (род. відм. χλαμύδος) — «плащ», дав.-гр. σέλαχος — «акула» и лат. anguineus — «змієподібний». Довго цю акулу вважали єдиним видом свого роду і родини, але у 2009 році було описано другий вид того ж роду — Chlamydoselachus africana.
Перші дослідники висували припущення про близьку спорідненість цієї акули з палеозойськими акулами кладоселахіями. Згодом це було спростовано. Зараз вважається, що плащоносні акули набагато ближчі до багатозяберних. Зазвичай їх і об'єднують в один з ними ряд, але іноді виокремлюють у ряд Chlamydoselachiformes.
Опис
Плащоносна акула отримала цю назву через широкі шкірні складки, що прикривають зяброві щілини. Перетинки першої пари зябрових щілин знизу з'єднуються між собою, утворюючи широку шкірну лопать. Зябрових щілин налічується по 6 з кожного боку.
Плащоносна акула може сягати 2 м в довжину, але звичайні розміри менші — 1,5 м для самиць і 1,3 м для самців. Тіло вугроподібне, витягнуте, а спинний і черевні плавці розташовані близько один від одного в задній частині тіла. Своєрідний хвостовий плавець фактично складається тільки з верхньої лопаті.
Рот у цієї акули майже кінцевий, а не нижній, як у більшості інших. Гострі гачкоподібно вигнуті зуби, що мають по три вершини, нагадують трилапі якірці: у кожного зуба є три вигнуті вершини приблизно однакової довжини, в проміжках між якими знаходяться маленькі вершинки.
Їжу цієї акули складають в основному головоногі молюски, а також риби.
Ареал та середовище існування
Випадки вилову плащоносної акули відомі в багатьох районах, розташованих у субтропічній і помірно тепловодній зоні. В Атлантичному океані її ловили біля берегів Південно-Західної і Північної Африки й Європи. Ця акула була помічена також у водах Південної Америки, Австралії, Японії і Каліфорнії.
Плащоносна акула зазвичай зустрічається в придонних шарах води на глибинах 120–1450 м (іноді називають цифри 400–1200 м), але іноді і в товщі води.
Розмноження
Плащоносна акула — яйцеживородний вид з дуже низькою плодючістю: самиця приносить 2-12 (в середньому 6) дитинчат. Виношування ембріонів триває довго, можливо, до двох років, а за деякими даними — і не менше 3,5 років, що ставить цю акулу на перше місце за цим параметром серед усіх хребетних. Розмір новонароджених дитинчат — близько 55 см.
Взаємодія з людиною
Плащоносна акула є безпечною для людини. Промислового значення вона не має у зв'язку зі своєю рідкістю, але подекуди її у невеликих обсягах ловлять і використовують у їжу.
Примітки
- Жизнь животных: в 6-ти томах / Н. А. Гладков, А. В. Михеев. — Москва : Просвещение, 1970.
- Ebert D. A., Compagno L. J. V. (2001). (PDF). Zootaxa. 2173: 1—18. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012.
- Aidan Martin R. Order Chlamydoselachiformes (англійською) . elasmo-research.org. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 16 жовтня 2012.
- Compagno, Leonard J.V. (1984). Part 1. Hexanchiformes to Lamniformes. . Т. 4. Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Рим: Food and Agricultural Organization of the United Nations. с. 13—15. ISBN . Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 16 жовтня 2012.
Посилання
- Плащоносна акула (Chlamydoselachus anguineus) [ 8 березня 2012 у Wayback Machine.] у базі риб FishBase [ 2 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- Плащоносна акула (Chlamydoselachus anguineus) [ 27 червня 2014 у Wayback Machine.] у Червоному список IUCN [ 8 травня 2018 у Wayback Machine.].
- Плащоносна акула [Архівовано 5 січня 2013 у WebCite] на сайті Центру дослідження акул ReefQuest [ 25 вересня 2010 у Wayback Machine.].
- Fumio Nakagawa (30 квітня 2012). Chlamydoselachus anguineus Garman, 1884. J-elasmo (англійською) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 16 жовтня 2012. — фотографії зубів, плакоїдної луски та цілої плащоносної акули.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akula plashonosna Plashonosna akula Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Bagatozyabropodibni Hexanchiformes Rodina Plashonosni akuli Chlamydoselachidae Rid Chlamydoselachus Vid Akula plashonosna Binomialna nazva Chlamydoselachus anguineus 1884 Poshirennya plashonosnoyi akuli Posilannya Vikishovishe Category Chlamydoselachus anguineus Vikividi Chlamydoselachus anguineus EOL 46560142 ITIS 159813 MSOP 41794 NCBI 27585 Akula plashonosna Chlamydoselachus anguineus vid akul z rodini plashonosnih akul Chlamydoselachidae Insha nazva gofrovana akula Zovni znachno bilshe nagaduye divnu morsku zmiyu abo vugra nizh svoyih najblizhchih rodichiv SistematikaPlashonosnu akulu opisav amerikanskij zoolog u 1884 roci Naukova nazva Chlamydoselachus anguineus pohodit vid dav gr xlamys rod vidm xlamydos plash dav gr selaxos akula i lat anguineus zmiyepodibnij Dovgo cyu akulu vvazhali yedinim vidom svogo rodu i rodini ale u 2009 roci bulo opisano drugij vid togo zh rodu Chlamydoselachus africana Pershi doslidniki visuvali pripushennya pro blizku sporidnenist ciyeyi akuli z paleozojskimi akulami kladoselahiyami Zgodom ce bulo sprostovano Zaraz vvazhayetsya sho plashonosni akuli nabagato blizhchi do bagatozyabernih Zazvichaj yih i ob yednuyut v odin z nimi ryad ale inodi viokremlyuyut u ryad Chlamydoselachiformes OpisZyabrovi shilini plashonosnoyi akuli Zubi plashonosnoyi akuli Plashonosna akula otrimala cyu nazvu cherez shiroki shkirni skladki sho prikrivayut zyabrovi shilini Peretinki pershoyi pari zyabrovih shilin znizu z yednuyutsya mizh soboyu utvoryuyuchi shiroku shkirnu lopat Zyabrovih shilin nalichuyetsya po 6 z kozhnogo boku Plashonosna akula mozhe syagati 2 m v dovzhinu ale zvichajni rozmiri menshi 1 5 m dlya samic i 1 3 m dlya samciv Tilo vugropodibne vityagnute a spinnij i cherevni plavci roztashovani blizko odin vid odnogo v zadnij chastini tila Svoyeridnij hvostovij plavec faktichno skladayetsya tilki z verhnoyi lopati Rot u ciyeyi akuli majzhe kincevij a ne nizhnij yak u bilshosti inshih Gostri gachkopodibno vignuti zubi sho mayut po tri vershini nagaduyut trilapi yakirci u kozhnogo zuba ye tri vignuti vershini priblizno odnakovoyi dovzhini v promizhkah mizh yakimi znahodyatsya malenki vershinki Yizhu ciyeyi akuli skladayut v osnovnomu golovonogi molyuski a takozh ribi Areal ta seredovishe isnuvannyaVipadki vilovu plashonosnoyi akuli vidomi v bagatoh rajonah roztashovanih u subtropichnij i pomirno teplovodnij zoni V Atlantichnomu okeani yiyi lovili bilya beregiv Pivdenno Zahidnoyi i Pivnichnoyi Afriki j Yevropi Cya akula bula pomichena takozh u vodah Pivdennoyi Ameriki Avstraliyi Yaponiyi i Kaliforniyi Plashonosna akula zazvichaj zustrichayetsya v pridonnih sharah vodi na glibinah 120 1450 m inodi nazivayut cifri 400 1200 m ale inodi i v tovshi vodi RozmnozhennyaPlashonosna akula yajcezhivorodnij vid z duzhe nizkoyu plodyuchistyu samicya prinosit 2 12 v serednomu 6 ditinchat Vinoshuvannya embrioniv trivaye dovgo mozhlivo do dvoh rokiv a za deyakimi danimi i ne menshe 3 5 rokiv sho stavit cyu akulu na pershe misce za cim parametrom sered usih hrebetnih Rozmir novonarodzhenih ditinchat blizko 55 sm Vzayemodiya z lyudinoyuPlashonosna akula ye bezpechnoyu dlya lyudini Promislovogo znachennya vona ne maye u zv yazku zi svoyeyu ridkistyu ale podekudi yiyi u nevelikih obsyagah lovlyat i vikoristovuyut u yizhu PrimitkiZhizn zhivotnyh v 6 ti tomah N A Gladkov A V Miheev Moskva Prosveshenie 1970 Ebert D A Compagno L J V 2001 PDF Zootaxa 2173 1 18 Arhiv originalu PDF za 31 travnya 2012 Procitovano 15 zhovtnya 2012 Aidan Martin R Order Chlamydoselachiformes anglijskoyu elasmo research org Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 16 zhovtnya 2012 Compagno Leonard J V 1984 Part 1 Hexanchiformes to Lamniformes T 4 Sharks of the World An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date Rim Food and Agricultural Organization of the United Nations s 13 15 ISBN 92 5 101384 5 Arhiv originalu za 16 grudnya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2012 PosilannyaPlashonosna akula Chlamydoselachus anguineus 8 bereznya 2012 u Wayback Machine u bazi rib FishBase 2 listopada 2021 u Wayback Machine Plashonosna akula Chlamydoselachus anguineus 27 chervnya 2014 u Wayback Machine u Chervonomu spisok IUCN 8 travnya 2018 u Wayback Machine Plashonosna akula Arhivovano 5 sichnya 2013 u WebCite na sajti Centru doslidzhennya akul ReefQuest 25 veresnya 2010 u Wayback Machine Fumio Nakagawa 30 kvitnya 2012 Chlamydoselachus anguineus Garman 1884 J elasmo anglijskoyu Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 16 zhovtnya 2012 fotografiyi zubiv plakoyidnoyi luski ta ciloyi plashonosnoyi akuli