Акреція Бонді

Акреція Бонді (англ. Bondi accretion) — сферична акреція на компактний об'єкт, що рухається через міжзоряне середовище. Зазвичай використовується в контексті акреції на нейтронну зорю або чорну діру. Названа на честь Германа Бонді, який дослідив її в 1952 році.

Передбачається, що акреція відбувається з темпом

${\displaystyle {\dot {M}}\simeq \pi R^{2}\rho v,}$

де ${\displaystyle \rho }$ — густина оточуючого середовища, ${\displaystyle v}$ — швидкість об'єкта або швидкість звуку ${\displaystyle c_{s}}$ (саме більша з цих двох швидкостей обмежує темп акреції), а радіус Бонді ${\displaystyle R}$ характеризує ефективну площу разоплення об'єктом оточуючої речовини. Ефективний радіус можна визначити припівнюванням другої космічної швидкості для об'єкта та швидкості звуку:

${\displaystyle {\sqrt {\frac {2GM}{R}}}\simeq c_{s},}$

або

${\displaystyle R\simeq {\frac {2GM}{c_{s}^{2}}}}$ .

Тоді темп акреції має вигляд

${\displaystyle {\dot {M}}\simeq {\frac {\pi \rho G^{2}M^{2}}{c_{s}^{3}}}}$ .

Дані співвідношення є лише масштабними співвідношеннями, а не строгими визначеннями. Більш повний і складний розв'язок задачі можна знайти в оригінальній роботі Бонді та інших статтях.

Література

• Bondi (1952) MNRAS 112, 195, link
• ^[en] (1954) MNRAS 114, 437, link
• Hoyle and ^[en] (1941) MNRAS 101, 227