Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кримеці Акоп Кримеці вірм Հակոբ Ղրիմեցի вірменський учений календарозн

Акоп Кримеці

Акоп Кримеці
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кримеці.

Акоп Кримеці (вірм. Հակոբ Ղրիմեցի) — вірменський учений, календарознавець, мистецтвознавець, тлумач, філософ і граматик XIV—XV століть.

Акоп Кримеці
вірм. Հակոբ Ղրիմեցի
image
Народився1360-ті[1]
Старий Крим[1]
Помер1426[1]
Q117321103?, d, Бітліс, Туреччина[1]
Місце проживанняЕрзінджан[1]
Діяльністьдослідник календаря, музикант, грамматик, exegete
Науковий керівникd[1]

Біографія

Народився в Криму, в місті Сурхат (Старий Крим), в 60-х роках XIV століття. Початкову освіту здобув у місцевій кримській школі, потім переїхав до Вірменії, в Ерзнку. У 1386-89 роках навчався під керівництвом [ru], спочатку в школі , потім у монастирі . Після закінчення навчання став викладати там же. У 1389 році для учнів Капоса переписує навчальні посібники, залишивши на полях рукопису пояснювальні записки. На прохання Геворга Єрзнкаці готує підручник на основі його лекцій, і один календарний посібник, вперше після Ованеса Саркавага повертаючись до питань, присвячених вірменському церковному календарю. Вважав календарознавство «не тільки філософією або просто богослов'ям, а гармонійним поєднанням цих двох наук». У 1410 році, на запрошення [ru], переїжджає в монастир Мецоп, на північ від озера Ван. У 1415 році, за дорученням Товми Мецопеці, склав коротку редакцію двотомної «Книги проповідей» Григора Татеваці. У 1416 році написав свій найвідоміший твір — «Тлумачення календаря», що став самим великою і всеосяжною календарною працею у вірменській літературі. У праці Акоп докладно описує рухи Сонця, Місяця, зірок і дає правильні наукові пояснення їх, причому в обчисленнях місячних циклів Кримеці дуже відрізняється від попередніх вірменських тлумачів календаря. На початку твору Акоп обґрунтовує необхідність знань чотирьох точних наук для вивчення календарних систем. Крім найважливіших космографічних даних, «Тлумачення календаря» містить відомості про стан науки в середньовічній Вірменії, про вірменські народні інструменти і музику, в ній, зокрема, докладно описується гра на багатострунних музичних інструментах кнар (10 струн), сантур (40 струн), канун (70 струн) і (100 струн). «Тлумачення календаря», як і іншу працю Кримеці — «Про природу», довгий час використовували як навчальні посібники у вірменських школах. Викладав також мистецтво письма, займався граматикою. У своїх працях торкався питань природознавства, вважав природу поєднанням чотирьох основних елементів —

  • предметів-неістот, які тільки існують,
  • рослин, які не тільки існують, але й живуть,
  • тварин, які існують, живуть і відчувають,
  • людей, які до всього іншого ще й думають.

Помер в 1426 році в монастирі . Багато творів Кримеці дійшли до нас в авторських рукописах і зберігаються в Єревані і Санкт-Петербурзі.

Твори

  • «Тлумачення календаря» (вірм. «Մեկնութիւն տոմարի»)
  • «Про календарну науку» (вірм. «Յաղագս տոմարական մակացութեան»)
  • «Заради загальної користі» (вірм. «Ի խնդրոյ հասարակաց օգտի»)
  • «Про природу» (вірм. «Յաղագս բնութեան»)
  • «Про родичів» (вірм. «Յաղագս ազգականութեան»)
  • «Про шлюбний союз» (вірм. «Յաղագս պսակի ամուսնացելոյ»)
  • «Прохання вчителя Геворга і його слухняне виконання учнем Акопом» (вірм. «Հարցումն Գէօրգէայ րաբունապետի և ծառայաբար կատարումն Յակոբոյ աշակերտի»)
  • «Про гострий і полегшений наголоси» (вірм. «Յաղագս շեշտի և պարուկի»)

Примітки

  1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
    d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  2. А. В .Десницкая, .  // История лингвистических учений: средневековый Восток. — Л. : Наука, 1981. — С. 47.
  3. Хомизури Г. П., Армянская Апостольская Церковь: святые, мученики, видные священнослужители, богословы, христианские деятели культуры [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.], Москва, 2002
  4. Шарипін А. В. Амальгама інтелектуальної традиції в українській культурі XIV—XV ст. [ 2013-11-02 у Wayback Machine.], «Гілея: науковий вісник»: Збірник наукових праць.- К., 2013. Випуск 69
  5. Дж. А. Эйнатян, Два замечательных армянских календароведа XV века Акоп Крымеци и Есаи Крымеци. [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.] Ереван, 2011
  6. Армянская Советская Энциклопедия, Հակոբ Ղրիմեցի, том 6, стр. 68, Ереван, 1980
  7. Энциклопедия Христианская Армения, Հակոբ Ղրիմեցի[недоступне посилання з Май 2018], Ереван, 2002, стр. 520—521
  8. Шарипін А. В., Феноменологія часу в українській культурі XIV—XV ст. [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.], Киев
  9. Дж. А. Эйнатян, Толкование понятия времени и дня у Акопа Крымеци. [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] Вестник общественных наук АН АССР (1975) № 5, стр. 62-70.
  10. Эйнатян Дж., «Копия великого армянского календаря» и некоторые его толковании. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Вестник общественных наук АН АССР (1976) № 7, стр. 77-88.
  11. Штокало И. З., История отечественной математики. Том 1. С древнейших времен до конца XVIII в., Киев, Наукова Думка, 1966, стр. 447
  12. Дж. А. Эйнатян, Два календарных вопроса в трудах Акопа Кримеци. [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] Историко-филологический журнал АН АССР (1978) № 1, стр. 115—124
  13. Alden A. Mosshammer, The Easter Computus and the Origins of the Christian Era. [ 2013-10-17 у Wayback Machine.] Oxford University Press, 2008, 488 pp
  14. , Музыка в древней и средневековой Армении, Ереван, 1982
  15. А. Э. Хачикян, История Армении. Краткий очерк., Эдит Принт, Ереван, 2009
  16. Л. С. Хачикян, Армянская естественнонаучная мысль в XIV—XVIII вв. [ 10 січня 2020 у Wayback Machine.] Историко-филологический журнал АН АССР (1971) № 2, стр. 23-44.
  17. Абраамян А. Г., Рукописные сокровища Матенадарана., Армгосиздать, 1959, 106 стр.
  18. Матенадаран, рукописи № 3487, 2365, 178, 1716
  19. , рукопись № 88
  20. Л. Хачикян. Памятные записи армянских рукописей XV века. Часть третья / сост. Л. С. Хачикян. — Ер. : изд-во АН АрмССР, 1967. — С. 344. — 713 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krimeci Akop Krimeci virm Հակոբ Ղրիմեցի virmenskij uchenij kalendaroznavec mistectvoznavec tlumach filosof i gramatik XIV XV stolit Akop Krimecivirm Հակոբ ՂրիմեցիNarodivsya1360 ti 1 Starij Krim 1 Pomer1426 1 Q117321103 d Bitlis Turechchina 1 Misce prozhivannyaErzindzhan 1 Diyalnistdoslidnik kalendarya muzikant grammatik exegeteNaukovij kerivnikd 1 BiografiyaNarodivsya v Krimu v misti Surhat Starij Krim v 60 h rokah XIV stolittya Pochatkovu osvitu zdobuv u miscevij krimskij shkoli potim pereyihav do Virmeniyi v Erznku U 1386 89 rokah navchavsya pid kerivnictvom ru spochatku v shkoli potim u monastiri Pislya zakinchennya navchannya stav vikladati tam zhe U 1389 roci dlya uchniv Kaposa perepisuye navchalni posibniki zalishivshi na polyah rukopisu poyasnyuvalni zapiski Na prohannya Gevorga Yerznkaci gotuye pidruchnik na osnovi jogo lekcij i odin kalendarnij posibnik vpershe pislya Ovanesa Sarkavaga povertayuchis do pitan prisvyachenih virmenskomu cerkovnomu kalendaryu Vvazhav kalendaroznavstvo ne tilki filosofiyeyu abo prosto bogoslov yam a garmonijnim poyednannyam cih dvoh nauk U 1410 roci na zaproshennya ru pereyizhdzhaye v monastir Mecop na pivnich vid ozera Van U 1415 roci za doruchennyam Tovmi Mecopeci sklav korotku redakciyu dvotomnoyi Knigi propovidej Grigora Tatevaci U 1416 roci napisav svij najvidomishij tvir Tlumachennya kalendarya sho stav samim velikoyu i vseosyazhnoyu kalendarnoyu praceyu u virmenskij literaturi U praci Akop dokladno opisuye ruhi Soncya Misyacya zirok i daye pravilni naukovi poyasnennya yih prichomu v obchislennyah misyachnih cikliv Krimeci duzhe vidriznyayetsya vid poperednih virmenskih tlumachiv kalendarya Na pochatku tvoru Akop obgruntovuye neobhidnist znan chotiroh tochnih nauk dlya vivchennya kalendarnih sistem Krim najvazhlivishih kosmografichnih danih Tlumachennya kalendarya mistit vidomosti pro stan nauki v serednovichnij Virmeniyi pro virmenski narodni instrumenti i muziku v nij zokrema dokladno opisuyetsya gra na bagatostrunnih muzichnih instrumentah knar 10 strun santur 40 strun kanun 70 strun i 100 strun Tlumachennya kalendarya yak i inshu pracyu Krimeci Pro prirodu dovgij chas vikoristovuvali yak navchalni posibniki u virmenskih shkolah Vikladav takozh mistectvo pisma zajmavsya gramatikoyu U svoyih pracyah torkavsya pitan prirodoznavstva vvazhav prirodu poyednannyam chotiroh osnovnih elementiv predmetiv neistot yaki tilki isnuyut roslin yaki ne tilki isnuyut ale j zhivut tvarin yaki isnuyut zhivut i vidchuvayut lyudej yaki do vsogo inshogo she j dumayut Pomer v 1426 roci v monastiri Bagato tvoriv Krimeci dijshli do nas v avtorskih rukopisah i zberigayutsya v Yerevani i Sankt Peterburzi Tvori Tlumachennya kalendarya virm Մեկնութիւն տոմարի Pro kalendarnu nauku virm Յաղագս տոմարական մակացութեան Zaradi zagalnoyi koristi virm Ի խնդրոյ հասարակաց օգտի Pro prirodu virm Յաղագս բնութեան Pro rodichiv virm Յաղագս ազգականութեան Pro shlyubnij soyuz virm Յաղագս պսակի ամուսնացելոյ Prohannya vchitelya Gevorga i jogo sluhnyane vikonannya uchnem Akopom virm Հարցումն Գէօրգէայ րաբունապետի և ծառայաբար կատարումն Յակոբոյ աշակերտի Pro gostrij i polegshenij nagolosi virm Յաղագս շեշտի և պարուկի PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 A V Desnickaya Istoriya lingvisticheskih uchenij srednevekovyj Vostok L Nauka 1981 S 47 Homizuri G P Armyanskaya Apostolskaya Cerkov svyatye mucheniki vidnye svyashennosluzhiteli bogoslovy hristianskie deyateli kultury 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Moskva 2002 Sharipin A V Amalgama intelektualnoyi tradiciyi v ukrayinskij kulturi XIV XV st 2013 11 02 u Wayback Machine Gileya naukovij visnik Zbirnik naukovih prac K 2013 Vipusk 69 Dzh A Ejnatyan Dva zamechatelnyh armyanskih kalendaroveda XV veka Akop Krymeci i Esai Krymeci 2 listopada 2013 u Wayback Machine Erevan 2011 Armyanskaya Sovetskaya Enciklopediya Հակոբ Ղրիմեցի tom 6 str 68 Erevan 1980 Enciklopediya Hristianskaya Armeniya Հակոբ Ղրիմեցի nedostupne posilannya z Maj 2018 Erevan 2002 str 520 521 Sharipin A V Fenomenologiya chasu v ukrayinskij kulturi XIV XV st 25 listopada 2021 u Wayback Machine Kiev Dzh A Ejnatyan Tolkovanie ponyatiya vremeni i dnya u Akopa Krymeci 3 listopada 2013 u Wayback Machine Vestnik obshestvennyh nauk AN ASSR 1975 5 str 62 70 Ejnatyan Dzh Kopiya velikogo armyanskogo kalendarya i nekotorye ego tolkovanii 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vestnik obshestvennyh nauk AN ASSR 1976 7 str 77 88 Shtokalo I Z Istoriya otechestvennoj matematiki Tom 1 S drevnejshih vremen do konca XVIII v Kiev Naukova Dumka 1966 str 447 Dzh A Ejnatyan Dva kalendarnyh voprosa v trudah Akopa Krimeci 3 listopada 2013 u Wayback Machine Istoriko filologicheskij zhurnal AN ASSR 1978 1 str 115 124 Alden A Mosshammer The Easter Computus and the Origins of the Christian Era 2013 10 17 u Wayback Machine Oxford University Press 2008 488 pp Muzyka v drevnej i srednevekovoj Armenii Erevan 1982 A E Hachikyan Istoriya Armenii Kratkij ocherk Edit Print Erevan 2009 L S Hachikyan Armyanskaya estestvennonauchnaya mysl v XIV XVIII vv 10 sichnya 2020 u Wayback Machine Istoriko filologicheskij zhurnal AN ASSR 1971 2 str 23 44 Abraamyan A G Rukopisnye sokrovisha Matenadarana Armgosizdat 1959 106 str Matenadaran rukopisi 3487 2365 178 1716 rukopis 88 L Hachikyan Pamyatnye zapisi armyanskih rukopisej XV veka Chast tretya sost L S Hachikyan Er izd vo AN ArmSSR 1967 S 344 713 s

Дата публікації:
Топ