Академія наук Азербайджанської РСР

Націона́льна акаде́мія нау́к Азербайджа́ну (НАНА) (азерб. Azərbaycan Milli Elmlər Akademiyası) — основне наукове об'єднання республіки. НАНА була створена в місті Баку у 1945 році. Попередником НАНА була Азербайджанська філія АН СРСР (існувала з 1932 року).

Національна академія наук Азербайджану
азерб. Azərbaycan Milli Elmlər Akademiyası
Абревіатура	НАНА(рос.), AMEA(азерб.), НАН Азербайджану(укр.)
Тип	академія наук ^d
Засновано	23 січня 1945
Країна	Азербайджан
Штаб-квартира	Баку (40°23′43″ пн. ш. 49°52′55″ сх. д. / 40.39527800002777269° пн. ш. 49.88222200002777384° сх. д. / 40.39527800002777269; 49.88222200002777384)
40°22′23″ пн. ш. 49°48′51″ сх. д. / 40.37305555558332770° пн. ш. 49.81416666669444027° сх. д. / 40.37305555558332770; 49.81416666669444027
Членство	^d^[1] Міжнародна асоціація академій наук^[2] ^d^[3]
Штат працівників	3510 осіб
Дочірня(і) організація(ї)	^d ^d ^d Institute of Physics^[d] ^d ^d ^d
Вебсайт: science.gov.az/az
Національна академія наук Азербайджану у Вікісховищі

Президія Академії наук Азербайджану (НАНА)

Склад

До складу АН входить 21 наук. установа, в тому числі 15 інститутів, 3 сектори, ряд музеїв, ботанічний сад, бази в різних районах республіки. Крім того, є наукова бібліотека, рукописний фонд і видавництво.

В складі НАНА (2007) — 57 акад. і 104 член-кореспондент.

Президенти НАНА

На першому засіданні дійсних членів Академії наук 31 березня 1945 року президентом НАНА було обрано .

Наступними президентами Академії наук були:

1. (1945-1947)
2. Юсиф Гейдар огли Мамедалієв (1947—1950)
3. Муса Мирза огли Алієв (1950—1958)
4. Юсиф Гейдар огли Мамедалієв (1958—1961)
5. (1961-1967)
6. (1967—1970)
7. Гасан Мамедбагір огли Абдуллаєв (1970—1983)
8. (1983—1997)
9. (1997—2000)
10. (2000—2013)
11. (2013—2019)
12. Раміз Енвер огли Мехтієв (2019—2022)
13. (в.о.)(19 лютого — 25 жовтня 2022)
14. (з 25 жовтня 2022)

Проблематика досліджень

Головне місце в роботах вчених Азербайджану займають проблеми, зв'язані з питаннями розвитку геології, нафтодобувної і нафтопереробної промисловості, власної металург. бази, іригації і , гідроенергогосподарства, геоботаніки, генетики та селекції рослин і .

Особливе місце в планах науково-дослідних робіт приділяється питанням нафтохім. синтезу та переробки нафти й газу. Створено спец. інститут нафтохім. процесів. Досягнуто значних успіхів у розробці проблем використання радіоактивних ізотопів, напівпровідників, застосування автоматики і телемеханіки, теорії фільтрації, астрофізики та ін.

Велика робота проводиться в галузі суспільних наук.

Відділення НАНА

НАНА має у своєму складі 5 відділень:

Відділення фізико-математичних і технічних наук

• Інститут фізики
• Інститут кібернетики імені академіка А. Гусейнова
• Інститут математики і механіки
• імені Н. Тусі
• Інститут радіаційних проблем
• Інститут інформаційних технологій

Відділення хімічних наук

• Інститут нафтохімічних процесів імені академіка Ю. Г. Мамедалієва
• Інститут хімічних проблем імені академіка М. Ф. Нагієва
• Інститут хімії присадок імені академіка А. М. Кулієва
• Інститут полімерних матеріалів
• Дослідно-промисловий завод Інституту нафтохімічних процесів

Відділення наук про Землю

• Інститут геології
• Інститут географії імені академіка Г. Алієва

Відділення гуманітарних і суспільних наук

• Інститут історії імені А. Бакиханова
• Інститут археології та етнографії
• Інститут економіки
• Інститут філософії та політико-правових досліджень
• Інститут сходознавства імені академіка Е. М. Бун'ядова
• Науково-дослідний інститут з прав людини
• Інститут літератури імені Нізами
• Інститут мовознавства імені Насімі
• Інститут рукописів імені М. Фізулі
• Інститут архітектури та мистецтв
• Музей історії Азербайджану
• Музей азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві
• Будинок-музей Гусейна Джавида
• Інститут фольклору

Відділення біологічних наук

• Інститут ботаніки
• Інститут зоології
• Інститут генетичних ресурсів
• Інститут фізіології імені А. І. Караєва
• Інститут ґрунтознавства та агрохімії
• Інститут мікробіології
• Центральний ботанічний сад
• Мартакертський дендрарій

Видавнича діяльність

Видано «Історію Азербайджану», «Російсько-азербайджанський словник», «Історію азербайджанської літератури» та ін.

Від 2010 року виходить Азербайджанська національна енциклопедія — універсальне енциклопедичне видання азербайджанською мовою.

Видання Академії

Видаються «Доповіді», «Вісті» та ін. література.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Примітки

1. http://aassa.asia/member/academies.php
2. https://www.int-maan.by/rus/full_members.php
4. Подготовлены к изданию I и II том «Азербайджанской национальной энциклопедии»

Посилання

• Офіційний сайт НАНА
• Національна Академія наук Азербайджану. Історія заснування
• Сайти інститутів і організацій НАНА
• Центральна наукова бібліотека НАНА
• Інститут дендралогії НАНА
• Інститут інформаційних технологій НАНА
• Шамахинська астрофізична обсерваторія імені Н. Тусі НАНА
• Будинок Президії Академії на фільмі з дрона.