Ак-ага

Аґа́ (осман. أغا‎, ağa, «пан», «господар», «голова») — в Османській імперії начальник, хазяїн, головний слуга у маєтку.

Яничарський ага

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ага (значення).

Офіцерський титул і військове звання в османському війську: яничарський ага (тур. Yeniçeri ağası, єнічері агаси), сипаський ага (тур. Sipahi ağası, сіпахі агаси). Після ліквідації яничарів у 1826 році — назва молодших і середніх офіцерів османської армії.

Звертання, складова частина імені, подібно до українського і польського «пан» або англійського «лорд». У турків — звернення до заможних землевласників. В багатьох тюркських мовах означає «старший брат» та використовується як поважне звертання до старших за віком.

Інше

• Ак-ага — в Османській імперії білий євнух у султанському палаці.

Примітки

1. Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600… — С. 244.
2. Аґа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. У документах «Архіву Коша Нової Запорозької Січі» 1734—1775 років словом «ага» позначаються офіцери яничарів або командири Османів (Лащенко, Х. 'Вживання букв ґ/кг (чи інших написань) в історичному розвитку мови' [ 13 липня 2003 у Wayback Machine.], Перекладацька Майстерня 2000—2001)

Джерела

• Панашенко В. В. Ага [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 28. — .
• Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — С. 244.

Посилання

• Ага (титул) [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ