Айн Каалеп | ||||
---|---|---|---|---|
Ain Kaalep | ||||
Айн Каалеп. Фото 2010 року. | ||||
Народився | 4 червня 1926 (98 років) Тарту, Естонія | |||
Помер | 9 червня 2020[1] (94 роки) | |||
Громадянство | Естонія | |||
Діяльність | поет, драматург | |||
Alma mater | Тартуський університет | |||
Мова творів | естонська | |||
Батько | d[2] | |||
Мати | d[2] | |||
Діти | d і d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Айн Каалеп у Вікісховищі |
Айн Ка́алеп (ест. Ain Kaalep, нар. 4 червня 1926, Тарту, Естонія — 9 червня 2020) — естонський поет, літературознавець, критик, драматург. Редактор журналу «Академіа» (1989—2001). Перекладач із багатьох літератур, зокрема з української літератури. Фахівець із фіно-угорських мов. Наприкінці 1980-тих — активіст національного руху, член Конгресу Естонії.
Один з упорядників ювілейного видання «Kobsaar» (1961). []
Біографія
Закінчив престижну Гімназію Гуґо Треффнера, яка вважається місцем виховання естонської еліти.[] Після радянської окупації не емігрував, закінчив Тартуський університет (1956), спеціалізувався на вивченні фіно-угорських мов. Наприкінці 1980-х став активістом руху за відновлення державної самостійності Естонії, зокрема був членом Конгресу Естонії — альтернативного парламенту, що посилався на тяглість державної традиції Естонії з 1940 року.
Творчість
Автор драм, літературознавчих праць. Перекладач з давньогрецької (Софокл), латинської, галісійської, іспанської, провансальської, німецької, французької (Жак Превер) і української (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки) та польської літератур.
Автор поетичних збірок:
- «Aomaastikud» («Досвітні пейзажі», 1962),
- «Samarkandi vihik» («Самаркандський зошит», 1962),
- «Järvemaastikud» («Озерні пейзажі», 1968),
- «Klaasmaastikud» («Скляні пейзажі», 1971),
- «Смерть Пана та інші вірші», 1976,
- «Kuldne Aphrodite teisi luuletusi» («„Золота Афродита“ та інші вірші», 1986),
- «Jumalatosin» («Божа дюжина», 2008).
Перекладач Шевченка
Автор численних перекладів творів Тараса Шевченка — «Заповіт», поеми «Єретик», «Катерина», «Лілея». Брав участь у підготовці «Кобзаря» естонською мовою («Kobsaar», Tallinn, 1961).
Присвятив Тарасові Шевченкові вірші «Tarass Ševtšenko merereis Tallinna» («Морська подорож Тараса Шевченка до Таллінна», 1961; укр. перекл. Д. Павличка) і «Tarass Ševtšenko. Sõdur ja surm» («Тарас Шевченко. „Солдат і смерть“», 1973).
Автор нарису «Väike õppetund suure kobsaari juures» («Маленький урок у великого Кобзаря», надруковано у «Keel ja Kirjandus» («Мова та література»), 1964, № 3).
Переклади українською мовою
Переклади українською нечисленні, їх робили Ю. Скіф, В. Лучук та інші літератори.
Примітки
- https://tartu.postimees.ee/6993930/suri-ain-kaalep
- Alaküla A. Kes on kes? Eesti 2000 — Tallinn: 2000. — 271 с. —
Література
- Каалеп Айн. // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1.
- Каалеп Айн. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 4. — 1979.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Ajn KaalepAin KaalepAjn Kaalep Foto 2010 roku Narodivsya 4 chervnya 1926 1926 06 04 98 rokiv Tartu EstoniyaPomer 9 chervnya 2020 2020 06 09 1 94 roki Gromadyanstvo EstoniyaDiyalnist poet dramaturgAlma mater Tartuskij universitetMova tvoriv estonskaBatko d 2 Mati d 2 Diti d i dNagorodi d 2010 d 1984 d 1986 Q12363799 2000 d 2008 d 2010 d 1998 d Ajn Kaalep u Vikishovishi Ajn Ka alep est Ain Kaalep nar 4 chervnya 1926 19260604 Tartu Estoniya 9 chervnya 2020 estonskij poet literaturoznavec kritik dramaturg Redaktor zhurnalu Akademia 1989 2001 Perekladach iz bagatoh literatur zokrema z ukrayinskoyi literaturi Fahivec iz fino ugorskih mov Naprikinci 1980 tih aktivist nacionalnogo ruhu chlen Kongresu Estoniyi Odin z uporyadnikiv yuvilejnogo vidannya Kobsaar 1961 dzherelo BiografiyaZakinchiv prestizhnu Gimnaziyu Gugo Treffnera yaka vvazhayetsya miscem vihovannya estonskoyi eliti dzherelo Pislya radyanskoyi okupaciyi ne emigruvav zakinchiv Tartuskij universitet 1956 specializuvavsya na vivchenni fino ugorskih mov Naprikinci 1980 h stav aktivistom ruhu za vidnovlennya derzhavnoyi samostijnosti Estoniyi zokrema buv chlenom Kongresu Estoniyi alternativnogo parlamentu sho posilavsya na tyaglist derzhavnoyi tradiciyi Estoniyi z 1940 roku TvorchistAvtor dram literaturoznavchih prac Perekladach z davnogreckoyi Sofokl latinskoyi galisijskoyi ispanskoyi provansalskoyi nimeckoyi francuzkoyi Zhak Prever i ukrayinskoyi T Shevchenka I Franka Lesi Ukrayinki ta polskoyi literatur Avtor poetichnih zbirok Aomaastikud Dosvitni pejzazhi 1962 Samarkandi vihik Samarkandskij zoshit 1962 Jarvemaastikud Ozerni pejzazhi 1968 Klaasmaastikud Sklyani pejzazhi 1971 Smert Pana ta inshi virshi 1976 Kuldne Aphrodite teisi luuletusi Zolota Afrodita ta inshi virshi 1986 Jumalatosin Bozha dyuzhina 2008 Perekladach ShevchenkaAvtor chislennih perekladiv tvoriv Tarasa Shevchenka Zapovit poemi Yeretik Katerina Lileya Brav uchast u pidgotovci Kobzarya estonskoyu movoyu Kobsaar Tallinn 1961 Prisvyativ Tarasovi Shevchenkovi virshi Tarass Sevtsenko merereis Tallinna Morska podorozh Tarasa Shevchenka do Tallinna 1961 ukr perekl D Pavlichka i Tarass Sevtsenko Sodur ja surm Taras Shevchenko Soldat i smert 1973 Avtor narisu Vaike oppetund suure kobsaari juures Malenkij urok u velikogo Kobzarya nadrukovano u Keel ja Kirjandus Mova ta literatura 1964 3 Perekladi ukrayinskoyu movoyuPerekladi ukrayinskoyu nechislenni yih robili Yu Skif V Luchuk ta inshi literatori Primitkihttps tartu postimees ee 6993930 suri ain kaalep Alakula A Kes on kes Eesti 2000 Tallinn 2000 271 s ISBN 978 9985 60 789 3 d Track Q47088720d Track Q1770d Track Q4730456LiteraturaKaalep Ajn Shevchenkivskij slovnik U dvoh tomah K 1976 T 1 Kaalep Ajn Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T 4 1979