Айкворт хаус англ Ickworth House дивацький і велетенський заміський будинок у стилі пізнього класицизму що нагадує своїм

Айкворт-хаус (англ. Ickworth House) — дивацький і велетенський заміський будинок у стилі пізнього класицизму, що нагадує своїми формами непрактичні споруди французьких архітекторів Булле чи Леду.

Айкворт хаус, парковий фасад, фото 2009 року.

Історія створення

Заміський будинок був створений у графстві Суффолк, Велика Британія. Замовником споруди був Фредерік Харві, 4-й граф Бристоль, що мав сан єпископа. Під час подорожі до Італії багатий єпископ відвідав віллу Боргезе. Тоді він і замовив проект власної заміської садиби архітекторові Маріо Аспруччі. Дивацький план Маріо Аспруччі був скорегований і вибудований у графстві Суффолк. Відсутність доброго смаку у єпископа не зупинила британських архітекторів, що пристосовували чудернацький проект до реальності, ними були Френсіс та Йосип Сендіс. Споруду вибудували у період 1795 - 1829 рр. у формах пізнього класицизму, коли британська архітектура втратила експериментальний і творчий характер.

Замовник граф-єпископ помер 1803 року і недобудований заміський будинок був вимушений добудовувати його спадкоємець. Але з будівництвом не упорався і він, бо західне крило комплексу залишалось недобудованим до 2006 року.

Патронаж Національного траста

1956 року садиба, центральна ротонда і парк були передані тодішнім володарем у Національний траст на умовах 99-річної оренди. Маркіз Бристоль залишив собі лише обжите східне крило. Велетенська центральна ротонда мала вітальні і представницькі (а не житлові) функції. Але 1998 року власник передав у Національний траст і всі приміщення східного крила. Спроба чергового власника забрати у траста східне крило закінчилася його поразкою, позаяк траст відмовив власнику і почав використовувати з туристичною метою увесь комплекс. Траст також за власні кошти добудував західне крило і почав заходи ревіталізації старовинної садиби, тут проводять платні урочистості і конференції. 2006 року представницькі приміщення садиби вперше взяли у оренду для проведення чергового весілля.

Галерея фотографій споруди

Садиба у тумані, фото 2012 року.
Аксономентричний план комплекса
Панорама садиби
Центральна ротонда і відновлений парк, фото 2008 рік.

Опис споруди

Споруда цегляна, потинькована, дахи криті свинцевими стулками та сланцем. Центральна ротонда заввишки більше 30 метрів. Вона велетенська і важка за силуетом. Нижній поверх менший за висотою, другий має два яруси вікон. Ротонда не була житловим приміщенням, а мала преставницькі функції парадних приміщень.

Ротонда домінує над усім комплексом і над тонкими та низькими галереями, що виконують роль коридору. Вона і раніше викликала неприємне здивування, що породило глузування і нешляхетні порівняння з купою чогось незрозумілого або чудернацького об'єкта, скинутого на землю з іншої планети. Як дивацька приватна споруда вона виправдано підлягала критиці. Ситуація змінилася після патронажу Національним трастом, котрий з міркувань широкої реклами не зацікавлений у зниженні авторитета садиби. Тоді і почали віщати і про унікальність чудернацької садиби, що ніби зійшла з дивовижно-непрактичних проектів Булле чи Леду. Скандал або дивацтва у буржуазному суспільстві сприяють вдалим продажам...

Галереї зараз поєднують два житлові будинки у формах нудного класицизму, фасади котрих бідно декоровані пілястрами і портиками, вбудованими у мури фасаду. На малу привабливість фасадів спрацював і сірий колір тиньку без розфарбування у два кольори. Відновлений західний павільйон відтепер використовують як галерею скульптур, оранжерею, службові приміщення траста.

Скарби мистецтва в садибі

За два століття існування у садибі накопичена невелика кількість творів мистецтва, де головують портретна галерея родини Бристоль, оригінали і копії з картин декількох майстрів, імена котрих стали престижними у 20 ст., серед них Вільям Хогарт, Ангеліка Кауфман, Помпео Батоні, Джошуа Рейнольдс тощо.

Галерея фотографій творів мистецтва

Ангеліка Кауфман. «Леді Елізабет Фостер», 1785 р.

Послідовник Ганса Гольбейна молодшого. «Ніколас Пойнтц», копія 17 століття
Чарльз д'Агар. «Елізабет Фелтон, віконтеса Бристоль, з дітьми»
Еліза Фарнезе. Копія з портрета Мішеля ван Лоо.
Антоніо де Біттіо. «Елізабет Дейверс з донькою Луїзою Теодозією Харві», бл. 1773 року.

Див. також

Джерела

Ickworth. National Trust [ 12 серпня 2015 у Wayback Machine.]
Fotos von Ickworth House. Flickr.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Айкворт-хаус