Берта Юхимівна Айзенман (нар. 25 травня 1903, Полтава — пом. 5 вересня 1997, Київ) — український радянський мікробіолог. Доктор біологічних наук з 1955 року, професор з 1965 року.
Берта Юхимівна Айзенман | |
---|---|
Народилася | 25 травня 1903 Полтава, Російська імперія |
Померла | 5 вересня 1997 (94 роки) Київ, Україна |
Alma mater | Харківський ветеринарний інститут |
Галузь | мікробіологія |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Біографія
Народилася 12 (25) травня 1903 року у місті Полтаві (тепер Україна). 1925 року закінчила Харківський ветеринарний інститут. Працювала у ветеринарно-бактеріологічних закладах України:
- у 1927—1929 роках — завідувач відділу Полтавського державного вакцинного інституту;
- у 1929—1931 роках — завідувач відділу Полтавського ветеринарно-бактеріологного інституту;
- у 1931—1934 роках — завідувач лабораторії філії Українського інституту експериментальної ветеринарії (Полтава);
- у 1934—1935 роках — завідувач відділу Київської філії Українського інституту експериментальної ветеринарії;.
Наукова діяльність
Уперше в Україні виявила причину масової пошесті поросят, виділила та ідентифікувала вірус інфекційного бульбарного паралічу (), вивчила його властивості. У 1937—1938 роках брала участь у роботі бригади АН УРСР, що з'ясовувала причини невідомого захворювання, яке викликало масову загибель коней, і розробляла заходи боротьби з ним. Розкриття природи цього захворювання під назвою стало основою для створення нового напряму в мікробіології — вчення про мікотоксикози.
Досліджувала мінливості ентеропатогенних бактерій, вплив антибіотиків на їх метаболізм, хіміо- та антибіотикотерапію експериментальних інфекцій (черевний, висипний тиф та інші). 1946 року разом з академіком В. Дроботьком та іншими проводила дослідження антибіотиків з вищих рослин. 1960 року стала ініціатором виробництва антибіотиків з бактерій. Деякі з одержаних антибіотиків увійшли в практику і випускаються медичною промисловістю.
Праці:
- Иманин — новый растительный антибиотик. Київ, 1954 (співавтори: В. Г. Дроботько, П. І. Кисель, М. О. Швайгер, );
- Деякі особливості біології черевнотифозної палички. Київ, 1959;
- Антимикробные вещества высших растений. Київ, 1959 (співавтори: В. Г. Дроботько, М. О. Швайгер);
- Антибиотические свойства бактерий. Київ, 1973;
- Антимикробные препараты из зверобоя. Київ, 1976 (співавтор );
- Фитонциды и антибиотики высших растений. Київ, 1984 (співавтори: В. В. Смирнов, А. С. Бондаренко).
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ajzenman Berta Yuhimivna Ajzenman nar 25 travnya 1903 Poltava pom 5 veresnya 1997 Kiyiv ukrayinskij radyanskij mikrobiolog Doktor biologichnih nauk z 1955 roku profesor z 1965 roku Berta Yuhimivna AjzenmanNarodilasya25 travnya 1903 1903 05 25 Poltava Rosijska imperiyaPomerla5 veresnya 1997 1997 09 05 94 roki Kiyiv UkrayinaAlma materHarkivskij veterinarnij institutGaluzmikrobiologiyaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukBiografiyaNarodilasya 12 25 travnya 1903 19030525 roku u misti Poltavi teper Ukrayina 1925 roku zakinchila Harkivskij veterinarnij institut Pracyuvala u veterinarno bakteriologichnih zakladah Ukrayini u 1927 1929 rokah zaviduvach viddilu Poltavskogo derzhavnogo vakcinnogo institutu u 1929 1931 rokah zaviduvach viddilu Poltavskogo veterinarno bakteriolognogo institutu u 1931 1934 rokah zaviduvach laboratoriyi filiyi Ukrayinskogo institutu eksperimentalnoyi veterinariyi Poltava u 1934 1935 rokah zaviduvach viddilu Kiyivskoyi filiyi Ukrayinskogo institutu eksperimentalnoyi veterinariyi Pomerla v Kiyevi 5 veresnya 1997 roku Naukova diyalnistUpershe v Ukrayini viyavila prichinu masovoyi poshesti porosyat vidilila ta identifikuvala virus infekcijnogo bulbarnogo paralichu vivchila jogo vlastivosti U 1937 1938 rokah brala uchast u roboti brigadi AN URSR sho z yasovuvala prichini nevidomogo zahvoryuvannya yake viklikalo masovu zagibel konej i rozroblyala zahodi borotbi z nim Rozkrittya prirodi cogo zahvoryuvannya pid nazvoyu stalo osnovoyu dlya stvorennya novogo napryamu v mikrobiologiyi vchennya pro mikotoksikozi Doslidzhuvala minlivosti enteropatogennih bakterij vpliv antibiotikiv na yih metabolizm himio ta antibiotikoterapiyu eksperimentalnih infekcij cherevnij visipnij tif ta inshi 1946 roku razom z akademikom V Drobotkom ta inshimi provodila doslidzhennya antibiotikiv z vishih roslin 1960 roku stala iniciatorom virobnictva antibiotikiv z bakterij Deyaki z oderzhanih antibiotikiv uvijshli v praktiku i vipuskayutsya medichnoyu promislovistyu Praci Imanin novyj rastitelnyj antibiotik Kiyiv 1954 spivavtori V G Drobotko P I Kisel M O Shvajger Deyaki osoblivosti biologiyi cherevnotifoznoyi palichki Kiyiv 1959 Antimikrobnye veshestva vysshih rastenij Kiyiv 1959 spivavtori V G Drobotko M O Shvajger Antibioticheskie svojstva bakterij Kiyiv 1973 Antimikrobnye preparaty iz zveroboya Kiyiv 1976 spivavtor Fitoncidy i antibiotiki vysshih rastenij Kiyiv 1984 spivavtori V V Smirnov A S Bondarenko Primitki Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2018 Procitovano 23 bereznya 2020