«Аероград» — український радянський чорно-білий художній кінофільм режисера Олександра Довженка, що вийшов 1935 року.
Аероград | |
---|---|
рос. Аэроград | |
Жанр | драма, пригоди |
Режисер | Олександр Довженко |
Продюсер | Олександр Довженко |
Сценарист | Олександр Довженко |
У головних ролях | Шагайда Степан Сергій Столяров Євгенія Мельникова Степан Шкурат Олена Максимова Володимир Уральський Борис Добронравов |
Оператори | Михайло Гиндін Едуард Тіссе Микола Смирнов |
Композитор | Дмитро Кабалевський |
Художники | Олексій Уткін Віктор Пантелеєв |
Кінокомпанія | Мосфільм «Українфільм» |
Дистриб'ютор | Державний комітет СРСР з кінематографії |
Тривалість | 77 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1935 |
IMDb | ID 0026040 |
Зображає протистояння більшовиків-мисливців далекого Сходу СРСР місцевим куркулям, старовірам і японським диверсантам, які намагаються завадити будівництву міста Аероград.
«Аероград» став для Довженка першим фільмом, який здобув загальне визнання радянських кінокритиків і суттєво підійняв авторитет режисера.
Займає 95-100-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Сюжет
Дія фільму відбувається в 1930-ті роки. На радянському Далекому Сході, біля Тихого океану планують побудувати нове місто — Аероград. Щоб зашкодити проєкту, Японія засилає диверсантів («самураїв»). Мисливець Степан Глушак на прізвисько Тигрова Смерть переслідує по тайзі одного з диверсантів і врешті наздоганяє, готуючись застрелити. Той кричить як ненавидить радянські порядки, що тутешні природні багатства повинні належати Японії. Диверсант утім зловтішається, що заклав динаміт. Степан відповідає — він вже знайшов динаміт, і застрелює непроханого гостя. Шукаючи решту диверсантів, Степан ледве не стріляє в свого товариша Василя Худякова. Він запитує чи не бачив Василь чогось підозрілого, той заперечує. Прощаючись, Степан каже про прибуття невдовзі в ці краї свого сина, щоб будувати Аероград.
В лісах навколо переховуються прихильники старого, ще царського режиму, куркулі, забобонні й малоосвічені старовіри. Місцевий священник збирає народ і проповідує про майбутню загибель радянських порядків. У цей час з Маньчжурії повертається їхній односельчанин Анікій Шаванов. Він розповідає як втратив товаришів: когось убили в дорозі як диверсантів, хтось загинув від тяжкої роботи в колгоспах. Вдома Шаванов гнівається, що більшовики прокладають залізниці, дозволяють собі співати в тайзі, носити не такий, як прийнято, одяг.
Тим часом у Степана народжується онук. Його батько-льотчик Володимир повертається з польоту над тайгою. Степан з друзями вирішують назвати хлопчика Обкомом. Але вже наступного дня Володимир відлітає — доставити додому американського льотчика, що зазнав аварії. Степан просить друга Ван Ліна розвідати ліс, переконатись, що навколо немає ворогів. Його знайомий зізнається, що підозрює Василя у зраді, та Степан не вірить йому. Щоб розвіяти сумніви, Степан вирішує піти з Василем і рештою мисливців на пошуки японських диверсантів. Між тим в іще не збудований Аероград прямує корінний житель, доброзичливий і наївний чукча, котрий у захваті від радянської влади та її проєктів; він на лижах прямує в Аероград через сніги та хащі.
Шаванов підбурює селян на бунт проти більшовиків, але люди бояться радянської армії. Молодий парубок радіє будівництву Аерограду, бачачи в ньому пришестя цивілізації в тайгу, але натовп накидається на нього. Невдовзі в село старовірів приходить японець, якого туди привів Василь. Його промову про розправу над колгоспниками перериває поява в небі Володимирового літака, що сідає неподалік. Скориставшись моментом, у село старовірів вривається загін Степана.
Пересвідчившись, що Василь зрадник, Степан веде його в ліс стратити. Степану прикро, але все ж застрелює товариша. Володимир сходиться в двобої з японцем і перемагає, після чого дорікає, що той хотів скористатися селянами, щоб віддати багатства тайги Японії. Володимир не вбиває ворога особисто, віддаючи його на розправу селянам. Степан несе тіло Василя до літака.
За якийсь час над тайгою з'являється армада літаків, звідки висаджується десант на парашутах. Прибулі більшовики беруться будувати Аероград. Степан дякує їм і закликає обороняти місто від ворогів ще завзятіше, ніж він обороняв тайгу.
Знімальна група
- Режисер: Олександр Довженко
- Сценарист: Олександр Довженко
- Оператори: Михайло Гіндін, Едуард Тіссе, Микола Смирнов
- Художники-постановники: Олексій Уткін, Віктор Пантелеєв
Актори
- Степан Шагайда — Степан Глущак
- Сергій Столяров — Володимир Глущак, син Степана
- Євгенія Мельникова — дружина Степана
- Степан Шкурат — Василь Худяков
- Олена Максимова — Марія Кудіна, селянка
- — Єфим Коса, товариш Степана
- Борис Добронравов — Анікій Шаванов, старовір
- Юлія Цай — дружина Володимира
- Вадим Гусєв — син старовіра
- Катерина Корчагіна-Александровська — старовірка
- Г. Цой — Ван Лін, товариш Степана
- Л. Кан, І. Кім — японські диверсанти
- Н. Табунасов — корінний житель (чукча)
Створення
З другої половини 1932 року Довженко планував створити фільм-сатиру на царя Миколу II. Але цей задум був відхилений, радянській пропаганді був потрібен фільм про Далекий Схід, про що Довженко і повідомив колегам влітку 1933 року. На створенні такого фільму наполягав зокрема письменник Олександр Фадєєв, автор «Останнього з Удеге», нещодавно голова РАПП і ще з часів «Арсеналу» друг-опонент Довженка. Фадєєв наполягав на співпраці кінематографу й літератури, тобто фактично на співпраці з ним.
«Аероград», як і наступний фільм «Щорс», були зняті за прямим наказом Сталіна. До того часу Довженко переїхав разом з дружиною до Москви, тож «Аероград» створювався на «Мосфільмі». Кінострічка добре вписувалася в ідеологічні рамки не лише сюжетом, а й створенням. Творчий тандем Довженка та Фадєєва зображав співпрацю «братніх народів». З жовтня 1933 по січень 1934 Довженко з дружиною та Фадєєвим подорожував по Далекому Сходу, щоб зібрати матеріал для сценарію. Зокрема, вони відвідали Зелений Клин, де жило багато переселених українців, проте ця тематика і фільмі не було відображена. Врешті співпраця з російським письменником розладналася. Фадєєв хотів створити реалістичний фільм, а Довженко — символічний. Фадєєв згадував: «Довженко самобутня людина. Він весь у владі руху. Хоче зараз бачити те, що колись буде. І не тільки бачити сам, але й показати іншим через кіно. Романтичий до незмоги. Образно — це поет в кіно. Ось і в сценарії „Аерограду“… Але боюся, що ми не знайдемо спільної мови. (…) Чи не сповземо до детективщини? Знаєте, легко переключитися на полювання за диверсантами, що бредуть тайговими стежками, на романтичні пригоди. Чи не потьмяніє основна мета — освоєння краю?».
Надихнувшись далекосхідною природою, Довженко працював над «Аероградом» у своїй старій поетичній манері, відомій з часів «Звенигори» й «Землі». Сталін цікавився створенням «Аерограду» та навіть просив показати на карті де режисер розташував би місто. Ще до закінчення роботи над «Аероградом», 27 лютого 1935 року, Довженко отримав орден Леніна — найвищу нагороду СРСР.
«Нову радянську людину», пілота Володимира, зіграв Сергій Столяров. Побачивши його в цій ролі, режисер Григорій Александров без проб запросив актора на роль у фільмі «Цирк» (1936). Згодом Столяров став одним з прототипів робітника у знаменитій скульптурній композиції «Робітник і колгоспниця», спорудженій 1937 року. Можливо, що «Аероград» надихнув Акіру Куросаву на створення фільмів «Рашьомон» (1950) і «Дерсу Узала» (1975).
Оцінки
Радянські критики високо оцінили фільм, проте він був надто тісно пов'язаний зі сталінською пропагандою, щоб увійти до національного канону після 1991 року. Довженко відгукувався про те, що вписав до «Аерограду» вигадане місто: «Чому я створив „Аероград“? Побудували ж Магадан на узбережжі Охотського моря напрочуд швидко, і всім подобається, і всі раді».
Український кінокритик Артур Сумарков у 2019 році писав, що «Кінотло цього масштабного фільму просякнуто жахом і водночас захопленням від властивої радянському режиму мегаломанії, що знищувала в людині особистість». Фільм вийшов ескапістським і зацикленим на радянському міфі про краще майбутнє, поданому через історію появи вигаданого Аерограду.
Примітки
- . Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- . Moviegram (укр.). 11 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- . Dovzhenko Center (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
Посилання
- Аэроград (1935)[недоступне посилання з травня 2019] // История отечественного кино
- Госейко Л., «Історія українського кінематографа. 1896 — 1995», К.: KINO-КОЛО, 2005 р. ISBN 966-8864-00-Х.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aerograd ukrayinskij radyanskij chorno bilij hudozhnij kinofilm rezhisera Oleksandra Dovzhenka sho vijshov 1935 roku Aerogradros Aerograd source source source source source Zhanrdrama prigodiRezhiserOleksandr DovzhenkoProdyuserOleksandr DovzhenkoScenaristOleksandr DovzhenkoU golovnih rolyahShagajda Stepan Sergij Stolyarov Yevgeniya Melnikova Stepan Shkurat Olena Maksimova Volodimir Uralskij Boris DobronravovOperatoriMihajlo Gindin Eduard Tisse Mikola SmirnovKompozitorDmitro KabalevskijHudozhnikiOleksij Utkin Viktor PanteleyevKinokompaniyaMosfilm Ukrayinfilm Distrib yutorDerzhavnij komitet SRSR z kinematografiyiTrivalist77 hv MovarosijskaKrayinaSRSRRik1935IMDbID 0026040 Zobrazhaye protistoyannya bilshovikiv mislivciv dalekogo Shodu SRSR miscevim kurkulyam staroviram i yaponskim diversantam yaki namagayutsya zavaditi budivnictvu mista Aerograd Aerograd stav dlya Dovzhenka pershim filmom yakij zdobuv zagalne viznannya radyanskih kinokritikiv i suttyevo pidijnyav avtoritet rezhisera Zajmaye 95 100 u poziciyu u spisku 100 najkrashih filmiv v istoriyi ukrayinskogo kino SyuzhetDiya filmu vidbuvayetsya v 1930 ti roki Na radyanskomu Dalekomu Shodi bilya Tihogo okeanu planuyut pobuduvati nove misto Aerograd Shob zashkoditi proyektu Yaponiya zasilaye diversantiv samurayiv Mislivec Stepan Glushak na prizvisko Tigrova Smert peresliduye po tajzi odnogo z diversantiv i vreshti nazdoganyaye gotuyuchis zastreliti Toj krichit yak nenavidit radyanski poryadki sho tuteshni prirodni bagatstva povinni nalezhati Yaponiyi Diversant utim zlovtishayetsya sho zaklav dinamit Stepan vidpovidaye vin vzhe znajshov dinamit i zastrelyuye neprohanogo gostya Shukayuchi reshtu diversantiv Stepan ledve ne strilyaye v svogo tovarisha Vasilya Hudyakova Vin zapituye chi ne bachiv Vasil chogos pidozrilogo toj zaperechuye Proshayuchis Stepan kazhe pro pributtya nevdovzi v ci krayi svogo sina shob buduvati Aerograd V lisah navkolo perehovuyutsya prihilniki starogo she carskogo rezhimu kurkuli zabobonni j maloosvicheni staroviri Miscevij svyashennik zbiraye narod i propoviduye pro majbutnyu zagibel radyanskih poryadkiv U cej chas z Manchzhuriyi povertayetsya yihnij odnoselchanin Anikij Shavanov Vin rozpovidaye yak vtrativ tovarishiv kogos ubili v dorozi yak diversantiv htos zaginuv vid tyazhkoyi roboti v kolgospah Vdoma Shavanov gnivayetsya sho bilshoviki prokladayut zaliznici dozvolyayut sobi spivati v tajzi nositi ne takij yak prijnyato odyag Tim chasom u Stepana narodzhuyetsya onuk Jogo batko lotchik Volodimir povertayetsya z polotu nad tajgoyu Stepan z druzyami virishuyut nazvati hlopchika Obkomom Ale vzhe nastupnogo dnya Volodimir vidlitaye dostaviti dodomu amerikanskogo lotchika sho zaznav avariyi Stepan prosit druga Van Lina rozvidati lis perekonatis sho navkolo nemaye vorogiv Jogo znajomij ziznayetsya sho pidozryuye Vasilya u zradi ta Stepan ne virit jomu Shob rozviyati sumnivi Stepan virishuye piti z Vasilem i reshtoyu mislivciv na poshuki yaponskih diversantiv Mizh tim v ishe ne zbudovanij Aerograd pryamuye korinnij zhitel dobrozichlivij i nayivnij chukcha kotrij u zahvati vid radyanskoyi vladi ta yiyi proyektiv vin na lizhah pryamuye v Aerograd cherez snigi ta hashi Shavanov pidburyuye selyan na bunt proti bilshovikiv ale lyudi boyatsya radyanskoyi armiyi Molodij parubok radiye budivnictvu Aerogradu bachachi v nomu prishestya civilizaciyi v tajgu ale natovp nakidayetsya na nogo Nevdovzi v selo staroviriv prihodit yaponec yakogo tudi priviv Vasil Jogo promovu pro rozpravu nad kolgospnikami pererivaye poyava v nebi Volodimirovogo litaka sho sidaye nepodalik Skoristavshis momentom u selo staroviriv vrivayetsya zagin Stepana Peresvidchivshis sho Vasil zradnik Stepan vede jogo v lis stratiti Stepanu prikro ale vse zh zastrelyuye tovarisha Volodimir shoditsya v dvoboyi z yaponcem i peremagaye pislya chogo dorikaye sho toj hotiv skoristatisya selyanami shob viddati bagatstva tajgi Yaponiyi Volodimir ne vbivaye voroga osobisto viddayuchi jogo na rozpravu selyanam Stepan nese tilo Vasilya do litaka Za yakijs chas nad tajgoyu z yavlyayetsya armada litakiv zvidki visadzhuyetsya desant na parashutah Pribuli bilshoviki berutsya buduvati Aerograd Stepan dyakuye yim i zaklikaye oboronyati misto vid vorogiv she zavzyatishe nizh vin oboronyav tajgu Znimalna grupaRezhiser Oleksandr Dovzhenko Scenarist Oleksandr Dovzhenko Operatori Mihajlo Gindin Eduard Tisse Mikola Smirnov Hudozhniki postanovniki Oleksij Utkin Viktor PanteleyevAktoriStepan Shagajda Stepan Glushak Sergij Stolyarov Volodimir Glushak sin Stepana Yevgeniya Melnikova druzhina Stepana Stepan Shkurat Vasil Hudyakov Olena Maksimova Mariya Kudina selyanka Yefim Kosa tovarish Stepana Boris Dobronravov Anikij Shavanov starovir Yuliya Caj druzhina Volodimira Vadim Gusyev sin starovira Katerina Korchagina Aleksandrovska starovirka G Coj Van Lin tovarish Stepana L Kan I Kim yaponski diversanti N Tabunasov korinnij zhitel chukcha StvorennyaZ drugoyi polovini 1932 roku Dovzhenko planuvav stvoriti film satiru na carya Mikolu II Ale cej zadum buv vidhilenij radyanskij propagandi buv potriben film pro Dalekij Shid pro sho Dovzhenko i povidomiv kolegam vlitku 1933 roku Na stvorenni takogo filmu napolyagav zokrema pismennik Oleksandr Fadyeyev avtor Ostannogo z Udege neshodavno golova RAPP i she z chasiv Arsenalu drug oponent Dovzhenka Fadyeyev napolyagav na spivpraci kinematografu j literaturi tobto faktichno na spivpraci z nim Aerograd yak i nastupnij film Shors buli znyati za pryamim nakazom Stalina Do togo chasu Dovzhenko pereyihav razom z druzhinoyu do Moskvi tozh Aerograd stvoryuvavsya na Mosfilmi Kinostrichka dobre vpisuvalasya v ideologichni ramki ne lishe syuzhetom a j stvorennyam Tvorchij tandem Dovzhenka ta Fadyeyeva zobrazhav spivpracyu bratnih narodiv Z zhovtnya 1933 po sichen 1934 Dovzhenko z druzhinoyu ta Fadyeyevim podorozhuvav po Dalekomu Shodu shob zibrati material dlya scenariyu Zokrema voni vidvidali Zelenij Klin de zhilo bagato pereselenih ukrayinciv prote cya tematika i filmi ne bulo vidobrazhena Vreshti spivpracya z rosijskim pismennikom rozladnalasya Fadyeyev hotiv stvoriti realistichnij film a Dovzhenko simvolichnij Fadyeyev zgaduvav Dovzhenko samobutnya lyudina Vin ves u vladi ruhu Hoche zaraz bachiti te sho kolis bude I ne tilki bachiti sam ale j pokazati inshim cherez kino Romantichij do nezmogi Obrazno ce poet v kino Os i v scenariyi Aerogradu Ale boyusya sho mi ne znajdemo spilnoyi movi Chi ne spovzemo do detektivshini Znayete legko pereklyuchitisya na polyuvannya za diversantami sho bredut tajgovimi stezhkami na romantichni prigodi Chi ne potmyaniye osnovna meta osvoyennya krayu Nadihnuvshis dalekoshidnoyu prirodoyu Dovzhenko pracyuvav nad Aerogradom u svoyij starij poetichnij maneri vidomij z chasiv Zvenigori j Zemli Stalin cikavivsya stvorennyam Aerogradu ta navit prosiv pokazati na karti de rezhiser roztashuvav bi misto She do zakinchennya roboti nad Aerogradom 27 lyutogo 1935 roku Dovzhenko otrimav orden Lenina najvishu nagorodu SRSR Novu radyansku lyudinu pilota Volodimira zigrav Sergij Stolyarov Pobachivshi jogo v cij roli rezhiser Grigorij Aleksandrov bez prob zaprosiv aktora na rol u filmi Cirk 1936 Zgodom Stolyarov stav odnim z prototipiv robitnika u znamenitij skulpturnij kompoziciyi Robitnik i kolgospnicya sporudzhenij 1937 roku Mozhlivo sho Aerograd nadihnuv Akiru Kurosavu na stvorennya filmiv Rashomon 1950 i Dersu Uzala 1975 OcinkiRadyanski kritiki visoko ocinili film prote vin buv nadto tisno pov yazanij zi stalinskoyu propagandoyu shob uvijti do nacionalnogo kanonu pislya 1991 roku Dovzhenko vidgukuvavsya pro te sho vpisav do Aerogradu vigadane misto Chomu ya stvoriv Aerograd Pobuduvali zh Magadan na uzberezhzhi Ohotskogo morya naprochud shvidko i vsim podobayetsya i vsi radi Ukrayinskij kinokritik Artur Sumarkov u 2019 roci pisav sho Kinotlo cogo masshtabnogo filmu prosyaknuto zhahom i vodnochas zahoplennyam vid vlastivoyi radyanskomu rezhimu megalomaniyi sho znishuvala v lyudini osobistist Film vijshov eskapistskim i zaciklenim na radyanskomu mifi pro krashe majbutnye podanomu cherez istoriyu poyavi vigadanogo Aerogradu Primitki Zerkalo nedeli Dzerkalo tizhnya Mirror Weekly Arhiv originalu za 17 serpnya 2021 Procitovano 17 serpnya 2021 Moviegram ukr 11 veresnya 2019 Arhiv originalu za 17 serpnya 2021 Procitovano 17 serpnya 2021 Dovzhenko Center ukr Arhiv originalu za 17 serpnya 2021 Procitovano 17 serpnya 2021 PosilannyaAerograd 1935 nedostupne posilannya z travnya 2019 Istoriya otechestvennogo kino Gosejko L Istoriya ukrayinskogo kinematografa 1896 1995 K KINO KOLO 2005 r ISBN 966 8864 00 H